Напрями запобігання банкрутства на підприємстві

сформованими економічними умовами в Україні і вимагають

обґрунтування заходів щодо оптимізації структури активів, що беруть

участь в обертанні вартості.

1.3. Оцінка  фінансового стану

 

1.3.1. Оцінка  ліквідності

Назва показників	Порядок обчислення показників
Величина власних обігових коштів (функціонуючий капітал)	Поточні активи – (Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів) або (Власний капітал + Забезпечення наступних витрат і пасивів + Довгострокові зобов’язання – Необоротні активи)
Коефіцієнт покриття загальний	Поточні активи/Довгострокові зобов’язання+Поточні зобов’язання
Коефіцієнт швидкої ліквідності	(Грошові кошти та їх еквіваленти + Дебіторська заборгованість)/ Поточні  зобов’язання
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності)	Грошові кошти та їх еквіваленти/ Поточні зобов’язання
Частка власних обігових коштів у покритті запасів	(Власні обігові кошти/Вартість  запасів) х 100

1.3.2. Оцінка  фінансової стійкості

Назва показників	Порядок обчислення показників
Коефіцієнт автономії (незалежності)	Власний капітал/Вартість майна підприємства
Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталів	Залучений капітал/Власний капітал
Коефіцієнт фінансової залежності	Залучений капітал/Вартість майна підприємства
Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний капітал + довгострокові зобов’язання / Пасиви
Маневреність власних обігових коштів	Грошові кошти та їх еквіваленти / Функціонуючий капітал
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Довгострокові зобов’язання / (Власний капітал + Довгострокові зобов’язання)

1.4. Оцінка  рентабельності

Назва показників	Порядок обчислення показників
Рентабельність продажу	(Прибуток від продажу продукції, товарів, робіт, послуг /Чистий дохід  від продажу продукції, товарів, робіт, послуг) х 100
Рентабельність продукції	(Прибуток від продажу продукції, товарів, робіт, послуг / Собівартість  реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг) х 100
Рентабельність операційної діяльності	(Прибуток від операційної діяльності /(Собівартість реалізованої продукції + операційні витрати))х 100
Рентабельність власного капіталу	(Чистий прибуток /Середня величина  власного капіталу) х 100
Маневреність власних обігових коштів	Грошові кошти та їх еквіваленти / Функціонуючий капітал
Рентабельність активів підприємства	(Прибуток після сплати податків  і дивідендів на привілейовані  акції/ (Усього активи – нематеріальні  активи)) х 100
Головний показник прибутковості	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування/ (Всього активи –Нематеріальні активи)

 

 

 

 

Розрахункові данні наведені у таблиці:

Показник	на 30.06.09	на 31.12.09		на 30.06.10	Нормативний показник
Майновий стан
Сума господарських коштів	118519	322173		144744
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,39	0,29		0,32	Зменшення
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,4	0,51			Збыльшення
Коефіцієнт вибуття основних засобів		0			Більш ніж
Оцінка ліквідності
Функціонуючий капітал	14337	40597	22706
Коефіцієнт покриття загальний	0,37	0,9	0,59		≥1
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,82	1,21	1,6		В межах 1 до 2
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності)	0,43	1,47	0,54		0,2 –0,35
Оцінка фінансової стійкості
Коефіцієнт автономії (незалежності)	0,28	0,19		0,3	0,5
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	0,03	0,72		0,34	≥0,1
Коефіцієнт фінансової залежності	3,62	5,33		3,36	2
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,85	0,38		0,74	≥ 1
Маневреність власних обігових коштів	1,65	0,43		0,96	0 - 1
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	1,17	2,53		1,35
Оцінка рентабельності
Рентабельність продажу	17,5%			3,46%
Рентабельність продукції	21%			4%
Рентабельність операційної діяльності	18,2%	12,7%		22,4%
Рентабельність власного капіталу	-28,4%	59,4%		15%
Головний показник прибутковості	7,4%	8,6%		5,3%

 

Оцінка майнового стану протягом 1,5 року дає змогу зробити наступні висновки:

1. Вартість господарських засобів, які є у розпорядженні підприємства суттєво збільшилась у другому півріччі 2009 року (в 2,7 рази), та різко знизилась у першому півріччі 2010 року (2,2 рази). Насамперед, це можна пояснити наступним чином – у 2009 році зросла сума грошових коштів у касі – з 753 тис. грн.. до 156463 тис. грн. , а в 2010 р. знову знизилась до 543 тис. грн.
2. Вагомим є динаміка дебіторської заборгованості, а саме збільшення іншої дебіторської заборгованості у 2009 р. на 18,4%, а в 2010 р. зменшення до 128 тис. грн.

3. Коефіцієнт  зносу основних засобів проявляє  тенденцію до збільшення, що є  небажаним явищем, але його значення  не перебільшує позначку 50%, що  є нормативно допустимим.

4. Важливим  показником, який характеризує фінансову  стійкість підприємства,

є коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів. Він показує,

скільки довгострокових позикових коштів використано для фінансування

активів підприємства поряд з власними коштами. Цей показник збільшився, що свідчить по додаткове залучення довгострокових кредитів.

 

Що менше позикових коштів залучає підприємство для здійснення своєї

статутної діяльності, то вища його фінансова стійкість.

 

5. Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах. Слід зауважити, що за короткий проміжок часу показник рентабельності власного капіталу дуже різко знизився, а саме у 5 разів, в зв’язку зі зменшенням частки нерозподіленого прибутку.

 

6. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності (оптимальне значення ≥ 0,5). На прикладі розглядає мого підприємства можна зробити висновок, що воно не має достатньої кількості власних коштів для здійснення незалежної виробничої діяльності, але цей показник проявляє тенденцію до збільшення, що є позитивним явищем.

Дзеркальним відображенням коефіцієнту автономії є коефіцієнт залежності, який є багато більшим, ніж допустима величина.

 

7. Коефіцієнт фінансової стійкості - показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування (оптимальне значення ≥ 1,0). Ця величина у динаміці знижується та не досягає бажаного нормативного рівня. Саме на це потрібно звернути увагу, для подальшої діагностики банкрутства, бо поняття «фінансова стійкість» та «банкрутство» на перший погляд здаються протилежними, проте між ними існує тісний взаємозв'язок, адже недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, внаслідок чого виникає загроза банкрутства. Фінансова стійкість відображає стан фінансових ресурсів і такий ступінь їх використання, за якого підприємство може вільно маневрувати грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також затрати на його розміщення й оновлення.

 

3. Діагностика банкрутства

Першим етапом діагностики є аналіз показників ліквідності.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.  Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокової заборгованості воно може погасити в поточний момент або найближчим часом. Теоретично достатнім вважається, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності вище 0,2 - 0,35. Це означає, що на 20-35 % підприємство може в поточний момент по гасити всі свої короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною. Значення коефіцієнту абсолютної ліквідності вище 0,35, це значить, що підприємство досить незалежне, проте це також може  вказувати на можливе неефективне використання грошових коштів. На підприємстві у перше півріччя 2009 року він становив 0,43,  а в другому – 0,54.
2. Коефіцієнт поточної ліквідності. Цей показник враховує якість активів, тобто при його розрахунку використовуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).  Він перебуває межах норми 0,82 і 0,6.

 

Фінансові показники наявного підприємства дуже різняться, але сумнівів у необхідності діагностики банкрутства не лишається.

Для визначення імовірності банкротства можна використати аналітичну Z-модель Альтмана.

        

 

      Згідно з цим  показником імовірність  банкрутства дуже висока (за 2009р. Z = 0,6), проте слід не забувати, що це модель не адаптована  під українську економіку, та  є лише допоміжним інструментом  в діагностиці.

Наступним кроком є розрахунок коефіцієнта Бівера.   Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу в прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі привести до появи ознак поточної, критичної, а потім і зверх критичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз відповідно до  Методичних рекомендацій по виявленню при знаків неплатоспроможності підприємства і признакою дії по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства, або доведення до банкрутства.

 

 

 

У Методичних рекомендаціях зазначено, що, якщо значення цього показника протягом тривалого часу (1,5 – 2 роки) не перевищує 0,2, те це свідчить про формування незадовільної структури балансу.  Значення коефіцієнта, що рекомендується, Бівера за міжнародними стандартами знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4.

 

         Наказом Мінекономіки України  від 17 січня 2001 р. № 10 було затверджено  Методичні рекомендації щодо  виявлення ознак неплатоспроможності  підприємства та ознак дій  з приховання банкрутства чи  доведення до банкрутства.  

Метою їх затвердження є забезпечення однозначності підходів при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак поточної, критичної або надкритичної їх неплатоспроможності, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству.

1) Поточною неплатоспроможністю може характеризуватися фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу, що відповідає законодавчому визначенню, як неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) за наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов’язань, що визначається за формулою:

 

 

де А040, А045, А220, А230, А240 – відповідні рядки активу балансу;

 

П620 – підсумок ІV розділу пасиву балансу.            

 

У 2009 р. П =     -38617

У 2008 р. П =      -16544

У 2007 р. П =      -18101

 

Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

 

2) Критична неплатоспроможність, яка відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства, діагностується у випадку, якщо на початку і в кінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) у кінці звітного кварталу менше їх нормативних значень відповідно 1,5 і 0,1.