Історія землеустрою та кадастру

ж)землі лісового фонду за межами населених пунктів.  
   До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: 
а) землі атомної енергетики та космічної системи;  
б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;  
в) землі оборони;  
г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;  
ґ) землі лісового фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;  
д) землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним  кодексом України;  
е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;  
є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;  
ж) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами.  
    Держава набуває права власності на землю у разі:  
а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;  
б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;  
в) прийняття спадщини;  
г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами; 
ґ) конфіскації земельної ділянки. 

      Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.  У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.   
    До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:  
а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);  
б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; 
в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;  
г) землі лісового фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;  
ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;  
д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. 
     Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: 
а) передачі їм земель державної власності;  
б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;  
в) прийняття спадщини;  
г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; 
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.  
  Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.  
  Приватними власниками землі можуть бути фізичні та юридичні особи  
     Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

   Юридичні особи можуть  набувати у власність земельні  ділянки для здійснення підприємницької  діяльності у разі:   
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;  
б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;  
в) прийняття спадщини;   
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

  Людина як учасник цивільних  відносин вважається фізичною особою. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

     Громадяни України  набувають права власності на  земельні ділянки на підставі:  
а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;  
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;   
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;   
г) прийняття спадщини;   
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).  

  Безоплатна передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності здійснюється в таких розмірах:

              Розмір земельних ділянок, що  передаються безоплатно фізичній  особі для ведення особистого  селянського господарства, може  бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).  
         Підставою набуття права власності та права користування земельними ділянками громадян та юридичних осіб є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України та іншими законами.

Підприємства та організації

       Підприємство    -   самостійний   суб'єкт   господарювання, створений   компетентним   органом державної влади або органом місцевого самоврядування,  або іншими суб'єктами  для  задоволення суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської діяльності   в  порядку,  передбаченому  Господарським кодексом України  та  іншими законами. Підприємство,  якщо  законом  не встановлено інше,  діє на основі статуту.       

Залежно  від  форм  власності,  передбачених  законом,   в Україні  можуть діяти підприємства таких  видів:

     -приватне  підприємство, що діє на основі приватної  власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

     -підприємство,   що   діє  на  основі  колективної   власності (підприємство колективної  власності);

     -комунальне   підприємство,  що  діє  на  основі   комунальної власності територіальної громади;

     -державне  підприємство, що діє на основі  державної власності;

    - підприємство, засноване на змішаній формі  власності (на  базі об'єднання  майна різних форм власності).

     В   Україні   можуть  діяти   також  інші  види   підприємств, передбачені законом.

  У разі  якщо  в  статутному  фонді   підприємства  іноземна інвестиція  становить не менш як десять  відсотків,  воно визнається підприємством   з   іноземними   інвестиціями.   Підприємство,   в статутному   фонді   якого   іноземна   інвестиція  становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

      Залежно  від  способу утворення  (заснування) та формування статутного  фонду  в  Україні  діють   підприємства   унітарні   та  корпоративні.

      Унітарне підприємство створюється одним засновником,  який виділяє необхідне для того  майно,  формує відповідно до закону статутний фонд,  не поділений на частки (паї),  затверджує статут, розподіляє  доходи,  безпосередньо або через керівника,  який ним

призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на  засадах  трудового  найму,  вирішує  питання  реорганізації та ліквідації  підприємства.  Унітарними  є  підприємства   державні, комунальні,   підприємства,   засновані  на  власності  об'єднання

громадян,  релігійної  організації  або  на  приватній   власності засновника.

    Корпоративне підприємство утворюється,  як правило,  двома або більше засновниками за їх спільним рішенням  (договором),  діє на  основі  об'єднання майна та/або  підприємницької чи трудової діяльності  засновників (учасників),  їх   спільного   управління

справами, на основі корпоративних  прав, у тому числі через органи, що ними створюються,  участі засновників (учасників)  у  розподілі доходів  та  ризиків  підприємства.  Корпоративними є кооперативні підприємства,  підприємства, що створюються у формі господарського товариства,  а також інші підприємства,  в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

    Підприємства  залежно від  кількості  працюючих  та  обсягу валового  доходу  від  реалізації  продукції  за  рік  можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

     Малими (незалежно    від    форми    власності)    визнаються підприємства,  в   яких  середньооблікова  чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує  п'ятдесяти  осіб,  а  обсяг валового  доходу  від реалізації продукції (робіт,  послуг) за цей

період не перевищує суми,  еквівалентної п'ятистам тисячам  євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

     Великими підприємствами   визнаються   підприємства,  в   яких середньооблікова чисельність  працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує  тисячу  осіб,  а  обсяг  валового доходу  від реалізації продукції (робіт,  послуг) за  рік  перевищує  суму,  еквівалентну п'яти  мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

     Усі інші  підприємства визнаються середніми.

  Підприємство  може  складатися  з  виробничих  структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо),  а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Положення про них,  затверджуються в порядку,    визначеному   статутом   підприємства   або   іншими установчими документами. Підприємство   самостійно   визначає   свою  організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

     Державне  унітарне  підприємство  утворюється компетентним органом  державної  влади   в   розпорядчому   порядку   на   базі відокремленої частини державної власності,  як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно  державного  унітарного  підприємства  перебуває   у державній  власності  і  закріплюється  за  таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного  унітарного  підприємства  повинно містити слова "державне підприємство".

     Державне    комерційне    підприємство    є     суб'єктом підприємницької діяльності,  діє на  основі статуту і несе відповідальність  за  наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з законами. Майно державного  комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.  Статутний  фонд   державного   комерційного   підприємства утворюється уповноваженим органом,  до сфери управління якого воно входить,   до   реєстрації   цього   підприємства   як    суб'єкта господарювання.  Мінімальний розмір  статутного  фонду державного комерційного підприємства встановлюється законом. Державне   унітарне   комерційне  підприємство  може  бути перетворено у випадках  та  порядку,  передбачених  законом,   у корпоратизоване підприємство  (державне  акціонерне  товариство).

       Казенне   підприємство  створюється за  рішенням  Кабінету Міністрів України.  У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства,  а також орган,  до сфери управління якого входить підприємство,  що створюється. Казенні  підприємства  створюються  у  галузях   народного господарства, в яких  законом  дозволено здійснення господарської  діяльності  лише державним підприємствам. Найменування казенного підприємства повинно містити  слова "казенне підприємство".

     Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування  в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до  сфери його управління.  Орган,   до  сфери управління  якого входить комунальне унітарне підприємство,  є представником власника  -  відповідної

територіальної  громади і виконує його функції  у межах,  визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

      Майно комунального  унітарного  підприємства  перебуває  у  комунальній  власності  і   закріплюється за таким підприємством  на праві господарського відання  (комунальне комерційне  підприємство) або  на  праві  оперативного  управління  (комунальне некомерційне підприємство).  Статутний  фонд   комунального   унітарного   підприємства