Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 12:10, курсовая работа
Основні територіальні умови для економічної незалежності місцевих громад були створені шляхом розмежування сільських, селищних та міських рад; запровадження податку на землю зробило його одним з основних джерел доходів для місцевих бюджетів. Зроблені перші кроки щодо запровадження оренди землі та механізмів продажу ділянок несільськогосподарського призначення як другого джерела доходів до місцевих та державного бюджетів. Земельна реформа спричинила до кардинальних змін у формах землеволодіння, структурі прав власності на землю; значні зміни сталися в землекористуванні та аграрному секторі.
До переліку видів діяльності,
що належать до
гідротехнічних, санітарних та інших
заходів, спрямованих на запобігання
забрудненню, засміченню та виснаженню
водних ресурсів, а також винесення
об'єктів забруднення з
організацією території.
протикарстових, берегозакріплювальних, протизсувних, протиобвальних, протилавинних і протиселевих споруд, а також проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення, направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів, усуненню або зниженню до допустимого рівня їх негативного впливу на території і об'єкти. Проведення заходів щодо хімічної меліорації грунтів.
землях.
5. Рекультивація
порушених земель та використання родючого
шару грунту під час проведення робіт,
пов'язаних із порушенням земель.
6. Засипка
і виположування ярів, балок з одночасним
їх дренуванням.
7.Заходи,
пов'язані з створенням захисних лісових
насаджень на еродованих землях, вздовж
водних об'єктів (в тому числі водойм, магістральних
каналів, тощо) та полезахисних смуг.
8. Терасування
крутих схилів.
9.Консервація
деградованих і забруднених земель.
10. Поліпшення
малопродуктивних земельних угідь.
11.Розроблення
технології, обладнання для знезараження,
очищення землі, забрудненої пестицидами
і агрохімікатами.
12. Проведення
обстеження грунтів.
13. Ведення
земельного кадастру.
Економічне стимулювання впровадження
заходів щодо використання та охорони
земель і підвищення родючості грунтів.
Держава здійснює економічне
стимулювання заходів щодо охорони та
використання земель і підвищення родючості
грунтів землевласниками та землекористувачами
шляхом:
-надання податкових і кредитних пільг
фізичним і юридичним особам, які здійснюють
за власні кошти заходи щодо захисту земель
від ерозії, підвищення родючості грунтів
та інші заходи, передбачені загальнодержавними
і регіональними програмами використання
та охорони земель;
-звільнення землевласників і землекористувачів
від плати за землю, за земельні ділянки,
на яких виконуються роботи з меліорації,
рекультивації, консервації земель та
інші роботи щодо охорони земель на період
тимчасової консервації, будівництва
та сільськогосподарського освоєння земель
відповідно до затвердженої документації
із землеустрою;
-компенсування сільськогосподарським
товаровиробникам недоодержаної частки
доходу внаслідок консервації деградованих,
малопродуктивних, а також техногенно
забруднених земель;
-застосування прискореної амортизації
основних фондів землеохоронного і природоохоронного
призначення.
Компенсація витрат,
понесених землевласниками та землекористувачами
на покращення екологічного стану земель
та підвищення родючості грунтів, провадиться
за рахунок коштів Державного бюджету
України та місцевих бюджетів відповідно
до загальнодержавних і регіональних
програм охорони земель.
Підставою для
розгляду питання про економічне стимулювання
заходів щодо використання та охорони
земель і підвищення родючості грунтів
є заява чи клопотання землевласників
і землекористувачів до органів виконавчої
влади чи органів місцевого самоврядування,
які здійснюють регулювання у сфері охорони
земель, за місцезнаходженням земельної
ділянки.
До заяви чи клопотання додається висновок
органів виконавчої влади з питань аграрної
політики про покращення екологічного
стану земель і підвищення родючості грунтів
згідно з даними агрохімічного паспорта
земельної ділянки.
Порядок економічного
стимулювання заходів щодо використання
та охорони земель і підвищення родючості
грунтів встановлює Кабінет Міністрів
України.
Обмеження використання
земельної ділянки підлягають
державній реєстрації і діють
протягом терміну,
Охоронні зони
а) навколо особливо цінних природних
об'єктів, об'єктів культурної спадщини,
гідрометеорологічних станцій тощо з
метою охорони і захисту їх від несприятливих
антропогенних впливів;
б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі,
земель транспорту, навколо промислових
об'єктів для забезпечення нормальних
умов їх експлуатації, запобігання ушкодження,
а також зменшення їх негативного впливу
на людей та довкілля, суміжні землі та
інші природні об'єкти.
Правовий режим земель охоронних
зон визначається законодавством України.
Зони санітарної охорони
створюються навколо об'єктів, де є підземні
та відкриті джерела водопостачання, водозабірні
та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти
оздоровчого призначення та інші, для
їх санітарно-епідеміологічної захищеності.
У межах зон санітарної охорони
забороняється діяльність, яка може призвести
до завдання шкоди підземним та відкритим
джерелам водопостачання, водозабірним
і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам
оздоровчого призначення, навколо яких
вони створені.
Правовий режим земель зон санітарної
охорони визначається законодавством
України.
Санітарно-захисні зони
створюються навколо об'єктів, які
є джерелами виділення шкідливих речовин,
запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації,
ультразвукових і електромагнітних хвиль,
електронних полів, іонізуючих випромінювань
тощо, з метою відокремлення таких об'єктів
від територій житлової забудови.
У межах санітарно-захисних зон забороняється
будівництво житлових об'єктів, об'єктів
соціальної інфраструктури та інших об'єктів,
пов'язаних з постійним перебуванням людей.
Правовий режим земель санітарно-захисних
зон визначається законодавством України.
Зони особливого режиму використання
земель
створюються навколо військових об'єктів
Збройних Сил України та інших військових
формувань, утворених відповідно до законодавства
України, для забезпечення функціонування
цих об'єктів, збереження озброєння, військової
техніки та іншого військового майна,
охорони державного кордону України, а
також захисту населення, господарських
об'єктів і довкілля від впливу аварійних
ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть
виникнути на цих об'єктах.
Уздовж державного кордону
України встановлюється прикордонна смуга,
у межах якої діє особливий режим використання
земель.
Рекультивація порушених земель
Рекультивація порушених земель
- це комплекс організаційних, технічних
і біотехнологічних заходів, спрямованих
на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення
стану та продуктивності порушених земель.
Землі, які зазнали змін у структурі
рельєфу, екологічному стані ґрунтів і
материнських порід та у гідрологічному
режимі внаслідок проведення гірничодобувних,
геологорозвідувальних, будівельних та
інших робіт, підлягають рекультивації.
Для рекультивації порушених земель,
відновлення деградованих земельних угідь
використовується ґрунт, знятий при проведенні
гірничодобувних, геологорозвідувальних,
будівельних та інших робіт, шляхом його
нанесення на малопродуктивні ділянки
або на ділянки без ґрунтового покриву.
Охорона ґрунтів
Грунти земельних ділянок
є об'єктом особливої охорони. Власники
земельних ділянок та землекористувачі
не мають права здійснювати зняття та
перенесення ґрунтового покриву земельних
ділянок без спеціального дозволу органів,
що здійснюють державний контроль за використанням
та охороною земель. При здійсненні діяльності,
пов'язаної з порушенням поверхневого
шару ґрунту, власники земельних ділянок
та землекористувачі повинні здійснювати
зняття, складування, зберігання поверхневого
шару ґрунту та нанесення його на ділянку,
з якої він був знятий (рекультивація),
або на іншу земельну ділянку для підвищення
її продуктивності та інших якостей.
ПЕРЕЛІК ОСОБЛИВО ЦІННИХ ГРУП ГРУНТІВ |
Перелік особливо цінних груп ґрунтів провінції Поліська Західна
| N|Шифр|Повна назва
агровиробничої групи ґрунтів
| | |
| | |
|--+----+---------------------
| 1| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|--+----+---------------------
| 1| 6в |Дерново-підзолисті неоглеєні ґрунти на | 5379 | 0,30 | 4789 | 0,43 | Р |
| | |суглинками та елювієм масивно-кристалічних | | | | | |
| | |порід глибше 1 м, супіщані | | | | | |
|--+----+---------------------
| 2| 6г |Дерново-підзолисті
| | |супіщаних відкладах та підстелені мореною, | | | | | |
| | |суглинками та елювієм масивно-кристалічних | | | | | |
| | |порід глибше 1 м, легкосуглинкові | | | | | |
|--+----+---------------------
| 3| 7г |Дерново-підзолисті
| | |суглинкових відкладах легкосуглинкові | | | | | |
|--+----+---------------------
| 4| 8г |Дерново-підзолисті
| | |супіщаних відкладах легкосуглинкові | | | | | |
|--+----+---------------------
| 5|10г |Дерново-підзолисті і підзолисто-дернові | 3057 | 0,17 | 2883 | 0,26 | Р |
| | |глеюваті і неоглеєні ґрунти, підстелені | | | | | |
| | |карбонатними породами з глибини 0.5-1.5 м, | | | | | |
| | |легкосуглинкові
|--+----+---------------------
| 6|13г |Підзолисто-дернові
|--+----+---------------------
| 7|29г |Ясно-сірі і сірі
| | |ґрунти
|--+----+---------------------
| 8|30г |Ясно-сірі і сірі
| | |підстелених елювієм
щільних карбонатних порід|
| | |на глибині 0.5-1.0 м, легкосуглинкові | | | | | |
|--+----+---------------------
| 9|33г |Ясно-сірі і
сірі опідзолені
| | |глеюваті ґрунти
|--+----+---------------------
|10|40в |Темно-сірі
| | |супіщані ґрунти
|--+----+---------------------
|11|40г |Темно-сірі
| | |легкосуглинкові ґрунти
|--+----+---------------------
|12|41в |Чорноземи опідзолені і слабореградовані та | 533 | 0,03 | 502 | 0,04 | Р |
| | |темно-сірі сильнореградовані супіщані ґрунти | | | | | |
|--+----+---------------------
|13|41г |Чорноземи опідзолені
| | |темно-сірі сильнореградовані легкосуглинкові | | | | | |
| | |ґрунти
|--+----+---------------------
|14|41д |Чорноземи опідзолені
| | |темно-сірі сильнореградовані
| | |середньосуглинкові ґрунти | | | | | |
|--+----+---------------------
|15|45в |Темно-сірі
| | |опідзолені
глеюваті супіщані
|--+----+---------------------
|16|45г |Темно-сірі
| | |опідзолені легкосуглинкові глеюваті | | | | | |
|--+----+---------------------
|17|45д |Темно-сірі
| | |опідзолені
глеюваті середньосуглинкові
|--+----+---------------------
|18|52г |Чорноземи типові слабогумусовані та їх | 292 | 0,02 | 288 | 0,03 | Р |
| | |комплекси з осолоділими ґрунтами до 30% | | | | | |
| | |легкосуглинкові
|--+----+---------------------
|19|53г |Чорноземи типові
| | |сильнореградовані легкосуглинкові | | | | | |
|--+----+---------------------
|20|53д |Чорноземи типові
| | |сильнореградовані середньосуглинкові | | | | |
|--+----+---------------------
|21|100г|Чорноземи щебенюваті
| | |карбонатних порід (щільна порода - глибина | | | | | |
| | |150 см) легкосуглинкові
|--+----+---------------------
|22|100д|Чорноземи щебенюваті
| | |карбонатних порід (щільна порода - глибина | | | | | |
| | |150 см) середньосуглинкові
|--+----+---------------------
23|100е|Чорноземи щебенюваті на елювії щільних | 466 | 0,03 | 453 | 0,04 | Р |