Вплив туризму на розвиток цивільної авіації: історичні аспекти, сучасні реалії та перспективи

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Розділ І. Особливості взаємодії туризму та авіації…………………………..5

1. Історичні аспекти розвитку цивільної авіації………………………….5

1.2. Міжнародно-правове регулювання  діяльності цивільної авіації………7

1.3. Передумови та чинники взаємодії туристичної та авіаційної галузей...10

Розділ ІІ. Аналіз сучасного стану та перспектив взаємодії складових системи «туризм-авіація»……………………………………………………………….19

2.1. Наслідки взаємодії туристичної та авіаційної галузі: ГДС,чартери, бізнес авіація, авіаційний та космічний туризм……………………………………..19

2.2. Прогноз та перспективи туристичних авіаційних перевезень…………30

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми дослідження. Туризм виконує і продовжуватиме виконувати важливу роль каталізатора економічного росту з чітко вираженим мультиплікаційним ефектом - всупереч постійно виникаючим політичним та економічним кризам туристичному сектору властива досить стабільна позитивна динаміка росту.

Повітряний транспорт  швидко та динамічно розвивається і  з кожним роком займає все міцніші  позиції в загальносвітової транспортній системі. Високі темпи росту популярності обумовлюються постійним розширенням  географії подорожей та стійкою  тенденцією скорочення термінів поїздок  на користь їх частоти. Крім того, у міру зростання особистих доходів збільшується кількість вільного часу, завдяки чому все зростаючу популярність набуває повітряний туризм. Збільшується частка короткострокових турів на далекі відстані, що пов’язано з розвитком таких видів туризму, як шоп-тури і бізнеc-тури, де визначальним фактором є швидкіcть доcтавки. [4, с. 31].

Цивільна авіація за допомогою  складних взаємозв'язків з іншими галузями економіки сприяє економічному розвитку націй і користується плодами  такого розвитку.

Проблеми туризму розгядали  у своїх працях такі науковці як Г.П. Вітавська, О.Г. Розметова, Н.М. Гулевська  та інші. Головним фактором у підвищенні обсягів туристичних авіаційних перевезень на думку бiльшостi дослiдникiв  є ефективна взаємодія туристичних  фірм та авіакомпаній. Ця проблема дослiджується у роботах Костроміної Е.В., Зоріна И.В., Полянської Н.Е.

Об’єктом дослідження даної роботи виступає система «туризм-авіація».

Предметом дослідження – взаємодія складових системи «туризм-авіація»

Мета дослідження – дослідити та  проаналізувати вплив туризму на розвиток цивільної авіації та на авіаційні перевезення.

Відповідно до поставленої  мети сформульовані завдання:

• дослідити взаємозв’язок туризму і авіації;
• проаналізувати історичні етапи розвитку цивільної авіації;
• з’ясувати основні чинники та фактори, що сприяли взаємодії туризму і авіації;
• створити детальну характеристику наслідків взаємодії туризму і авіації;
• скласти прогноз подальшого розвитку досліджуваних галузей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ТУРИЗМУ І АВІАЦІЇ

1. Історичні аспекти розвитку цивільної авіації

Під час Першої світової війни авіація розвивалася як військово-стратегічна галузь. Активно  впроваджувалися пілотно-навігаційні  системи. По закінченню  війни, 1914-го року, було здійснено перший комерційний  пасажирський рейс. Пасажири Тоні Дженьюса перелетіли гавань Тампа Бей. Квиток коштував 5  дол. США. 

До 1921 року найбільші європейські  міста вже були пов'язані десятком авіасполучень. Через 15 років  Американська авіабудівна компанія "Douglas" почала масовий випуск літаків DC-3, що вміщав 21 людину на борту. Ці літаки довгий час були лідерами у виробництві серед повітряних пасажирських суден. До 1937 року Авіакомпанія "Trans Canada Airlines" (сьогодні "Air Canada") вже стала монополістом на трансконтинентальних та інтернаціональних рейсах.

Після Другої світової війни  швидко розвивалася потужна індустрія  туризму зі своїми інститутами, масовим  виробництвом туристичних послуг, різноманітними методами організації та управління.

Продовжувався розвиток та вдосконалення світової транспортної системи. В кінці XX ст. найбільш розповсюдженим видом туристичного транспорту був  автотранспорт (80 %). До 1940 р. подорожі на інші континенти здійснювалися, здебільшого, водним транспортом, де пасажирам І  і II класів пропонувалась вишукана кухня і різноманітні розважальні  програми. У другій половині XX ст. для  подорожей на далекі відстані використовувався, найчастіше, повітряний транспорт. Попит  на авіатранспорт був і залишається, порівняно з іншими регіонами, найбільш високим у Північній Америці, Європі та Японії, а також в окремих  регіонах Азії. Міжнародний авіазв'язок між цими регіонами складає 75 % всесвітніх авіаперевезень.

 Починаючи з 1960-х рр. широко використовувалися літаки з турбореактивними двигунами, які до 1980 р. складали вже 73,7 % від загального парку. Поява на міжнародних лініях широко фюзеляжних літаків, які перевозили по декілька сотень пасажирів, відкрила нові можливості. Передвісником нової епохи, що настає, в авіаперевезеннях став літак "Джамбо-джет" - Боїнг 747. Це був перший літак, призначений для однієї-єдиної мети: перевозити якомога більше пасажирів з найменшими витратами.

Широко фюзеляжні літаки використовуються головним чином для  перевезення пасажирів на далекі відстані, а тарифи на політ в  звичайних авіакомпаніях порівняно  високі, тому стали з'являтися авіакомпанії, що дістали назву "дешевих" перевізників (Low - Cost Carriers - LCC). Ці компанії спеціалізуються на коротких маршрутах і застосуванні низьких тарифів. Їх діяльність, завдяки вигідним для клієнтів тарифам і організації маршрутів на найбільш популярних напрямах, а також використанню для продажу квитків власних вебсайтів в Інтернеті, нестримно розширюється, особливо в Європі і Азії.

Широкофюзеляжні авіалайнери, іменовані також як аеробуси, є рекордсменами за габаритами серед пасажирських літаків. Довжина фюзеляжу у найбільших машин перевищує 70 метрів, а діаметр - 5-6 метрів, що дозволяє розмістити в ряду 6-10 крісел. Існують двопалубні широкофюзеляжні літаки, такі як Боїнг 747 і А380. Крім них в даний час використовуються однопалубні широкофюзеляжні A300, A310, A330, A340, Боїнг 767, 777 і Боїнг 787 Dreamliner, а також Іл-86 і Іл-96. У стадії розробки знаходиться A350. Широкофюзеляжні літаки призначені для перевезення великої кількості пасажирів на як правило середні та великі відстані. Такі літаки зважаючи на свою надзвичайної дорожнечі як правило беруться авіакомпаніями в операційний лізинг, а не купуються.

Вузькофюзеляжні літаки набагато більш поширені. Вони використовуються як правило на авіалініях середньої і малої протяжності і мають меншу в порівнянні з широкофюзеляжних літаків пасажиромісткість. Діаметр фюзеляжу на цих повітряних суднах не перевищує 4 метрів. Найбільш поширені представники цього класу - американські Боїнг 737 і 757, європейський А320 і російський Ту-154.

На ринку пасажирського  літакобудування історично домінують  американські, європейські та радянські / російські виробники.

Європейський Союз: Airbus, ATR, Saab AB

Росія: ОАК

США: Боїнг, МакДоннел Дуглас (нині в складі "Боїнга")

Канада: Bombardier

Бразилія: Embraer

Україна: АНТК ім.О.К.Антонова

Відомі літаки:

• Ілля Муромець - перший пасажирський літак.
• Дуглас DC-3 - наймасовіший пасажирський літак.
• де Хевілленд Комет - перший у світі реактивний пасажирський літак.
• Ту-104 - перший радянський і перший комерційно успішний реактивний пасажирський літак.
• Боїнг 737 - наймасовіший реактивний пасажирський літак.
• Ту-154 - наймасовіший радянський реактивний пасажирський літак.
• Ту-144 - перший в світі надзвуковий пасажирський літак.
• Боїнг 747 - перший в світі широкофюзеляжний літак.
• A300 - перший у світі двомоторний широкофюзеляжний літак.
• A340 - найдовший у світі широкофюзеляжний пасажирський літак.
• А380 - найбільший в світі пасажирський літак.

1.2. Міжнародно-правове  регулювання діяльності цивільної  авіації

Міжнародні повітряні  перевезення регулюються Міжнародною  асоціаціацією

повітряного транспорту (International Air Transport Association - IATA) [1]. IATA – це всесвітня організація для всіх міжнародних авіаперевізників, заснована ще у 1919 р., яка представляє собою професійну асоціацію авіаційних компаній, які виконують міжнародні рейси. Головна її функція – впорядкування міжнародного комерційного авіаційного сполучення, введення єдиних для всіх членів правил і процедур і встановлення узгоджених тарифів на пасажирські авіаперевезення на міжнародних маршрутах, сприяння переміщенню людей, пошти, вантажів, використовуючи різноманітні комбінації маршрутів повітряної мережі. Членами IATA є 259 авіакомпаній, які здійснюють міжнародні рейси і займають біля 95% міжнародного регулярного сполучення.

Під егідою ООН працює Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Aviation Organization - ICAO), яка заснована в 1944 році [1]. Головне завдання ICAO полягає в розвитку і забезпеченні безпечного, спеціалізованого і економічно ефективного міжнародного ринку авіаперевезень відповідно до міжнародних стандартів і норм.

Вирішення такого завдання підпорядковано наступним цілям:

• забезпечення безпеки і контроль за розвитком міжнародної цивільної авіації у всьому світі;
• підтримка і заохочення процесів створення і використання повітряних засобів з урахуванням охорони навколишнього середовища;
• підтримка і заохочення створення повітряних коридорів, аеропортів, різноманітних зручностей, умов для потреб міжнародної цивільної авіації;
• забезпечення безпеки, регулярності польотів, якості обслуговування, економічності;
• заохочення економічних заходів з запобігання необґрунтованого суперництва між авіакомпаніями різних країн;
• уникнення дискримінації між країнами-членами ICAO;
• пропаганда безпеки польотів;
• сприяння розвитку міжнародної цивільної авіації.

Міжнародно-правове регулювання  міжнародних повітряних перевезень включає в себе необхідність і  обов'язковість виконання вимог:

- національного законодавства  держави прапора перевізника,  який здійснює міжнародні польоти; 

- національного законодавства  держави, на територію якого,  з території якої або через  територію якої виконується міжнародне  перевезення; 

- двосторонніх та багатосторонніх  договорів, що регламентують міжнародні  польоти та міжнародні перевезення  [3, с.7].

Основними міжнародними договорами, які регулюють повітряні перевезення, є міжурядові угоди про повітряне  сполучення. В цих угодах визначаються умови здійснення міжнародних польотів і виконання міжнародних перевезень між договірними державами (рис. 1).

Рис. 1. Співробітництво держав шляхом підписання міжнародних угод

Зокрема, визначаються «договірні авіалінії», які кожна зі сторін угоди дозволяє експлуатувати призначеному для цієї мети авіапідприємству іншої  договірної сторони та комерційні права, надані кожній з призначених авіакомпаній. Під комерційними правами розуміються  права на здійснення перевезень пасажирів, багажу, вантажів і пошти на територію  або з території договірних держав або на територію третіх країн.

Крім міжурядових угод, умови міжнародних повітряних перевезень визначаються різними відомствами, документами та дозволами. Зокрема, призначене авіапідприємство має отримати дозвіл на експлуатацію договірних ліній  від відомства цивільної авіації  іншої сторони. Відомства цивільної  авіації можуть видавати і тимчасові  адміністративні дозволи на виконання міжнародних польотів у відповідну країну ще до офіційного укладення угоди про повітряне сполучення між країнами.

Відомства цивільної авіації  видають в установленому порядку  і спеціальні дозволи на виконання  разових польотів, у тому числі  для виконання додаткових, чартерних  і спеціальних рейсів, якщо такі польоти не вимагають узгодження по дипломатичних каналах.

1.3. Передумови та чинники взаємодії туристичної та авіаційної галузей

Інноваційні процеси в  науці, що породжують значні зміни в  техніці і технологіях, завжди чинять серйозний вплив на поведінку  людини, його потреби і стиль життя. Розглядаючи туризм як соціальне  явище, слід зазначити, що нововведення в його організації, розширення числа  учасників подорожей значною  мірою залежать не лише від наукових і технічних досягнень, але і  від соціальних потреб суспільства. З цієї причини туризм сприймається як діяльність, пов'язана з відпочинком  і споживанням рекреаційних послуг, відновленням життєвих сил людини, витрачених на виробництві, і компенсацією одноманітності життю в міських  умовах.