Туризм на Волині

Одним з найважливіших напрямів освоєння туристичних територій є розвиток туристичного підприємництва та залучення в цей процес іноземних інвесторів. Спільна підприємницька діяльність у туристичній сфері може здійснюватись у формі отримання валютного кредиту для спорудження й експлуатації об'єктів, створення спільних міжнародних підприємств, а також створення вільних економічних зон.

Підсумовуючи сказане, необхідно зазначити, що в сучасній територіальній туристичній системі Волинської області існує ряд важливих проблем: населення регіону недостатньо підготовлене до туристичного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку туристичної сфери лише формуються, інженерна і соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку, не сформована сучасна система інформаційного забезпечення туристичного у сфері туристського бізнесу тощо.

Для подолання цих проблем необхідно вирішити такі першочергові завдання у розвитку туризму: проведення наукових досліджень щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного туристичного фонду, реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури туризму, залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів до розбудови туристично-рекреаційного комплексу Волинської області, утворення інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних коридорів на території області, створення туристично-рекреаційної системи сервісу на рівні європейських стандартів у Шацькому національному природному парку, створення порайонного кадастру туристичних ресурсів з оцінкою їх значення і розробкою генерального плану використання природних ресурсів району, формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу Волинської області, створення центру розвитку туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави.

Висновки до третього розділу

Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волині, оскільки область багата туристичними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року.

Найбільшим туристичним потенціалом володіють Шацький, Ратнівський, Ківерцівський райони, середнім – Ковельський, Луцький, Любомльський, Старовижівський та Турійський райони.

Найбільш перспективними для розвитку санаторно-курортного лікування є Ківецівський, Ковельський та Шацький райони; для туристично-екскурсійного профілю – Володимир-Волинський, Горохівський, Луцький та Шацький райони; для оздоровлення та відпочинку – всі райони поліської частини області за винятком Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів.

Сучасне реформування економіки України пов'язане з проведенням глибоких перетворень у всіх сферах національного господарства. Важливе місце у процесі переходу до ринку відводиться туристичній сфері, яка залучає великі матеріальні й трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс субгалузей, що задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок та розваги.

У той же час необхідно зазначити, що туристичний потенціал області використовується недостатньо, ряд туристичних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

Важливими напрямами подальшого використання туристичних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення соціальних потреб населення, зміцнення матеріально-технічної бази туризму, створення вільних туристських економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження туристичного потенціалу області до світового ринку туристських послуг, розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів.

З переходом Волинської області до ринкових відносин індустрія відпочинку на базі використання туристичних ресурсів стає важливою статтею надходжень до обласного бюджету. Як свідчить статистика, податки, які були сплачені лише одним закритим акціонерним товариством "Волиньтурист" у 1999 році склали понад 457 тисяч гривень. Якщо ж узяти валютні надходження від іноземних туристів, то вони сягнули майже 8,5 тисяч доларів США. Таким чином, переконуємось, що рекреаційна сфера залучає великі матеріальні й трудові ресурси. На ринок туристичних послуг орієнтується все більше галузей матеріального виробництва. 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Волинська область розміщена у крайній північно-західній частині країни і має надзвичайно вигідне економіко-географічне і транспортне положення на шляхах до сусідніх країн – Білорусі та Польщі.

Волинська область – історико-географічна область на Північному Заході країни, у басейні правих приток Прип'яті та верхів'ях Бугу. У 1939 р. Волинь була приєднана до УРСР після окупації Західної України радянськими військами.

Область розташована на крайньому північному заході України (дод. 1). Утворена 4 грудня 1939 р. Площа – 20,14 тис. кв. км (3,3 % території України). За площею Волинь займає 20 місце серед областей України) і перевищує територію більше ніж 40 держав світу, в тому числі таких, як Ізраїль, Ліван, Сінгапур, Ямайка, Кіпр, Люксембург та ін. Загальна протяжність меж області – 930 км. На півночі вона межує з Брестською областю Республіки Білорусь (протяжність кордону – 205 км). На сході і південному сході область межує з Рівненською (410 км), а на півдні – з Львівською (125 км) областями. На заході по річці Західний Буг проходить державний кордон України з Республікою Польща (протяжність -190 км) [7, с.13].

Під час написання бакалаврської роботи була надана загальна характеристика Волинської області, а саме фізико-географічну характеристика та природно-рекреаційний потенціал, були оцінені соціально-економічні умови та стан розвитку туризму, була досліджена історія краю. Крім того охарактеризовано розвиток туризму на сучасному етапі як в Україні загалом, так і в даній області зокрема. Нами досліджено історико-культурний потенціал території та виявлено можливості їх використання у туристсько-екскурсійній діяльності.

Один із важливих чинників розвитку і територіальної організації продуктивних сил Волинської області – це порівняно вигідне суспільно-географічне положення (СГП). Суспільно-географічне положення Волині визначається територіальними, компонентними і композиційними відношеннями, соціально-економічними відносинами і зв'язками області з іншими регіонами та областями України, сусідніми та віддаленими територіями. Перевага СГП області в тому, що вона є складовою частиною України, яка посідає чільне місце в суспільному житті європейського континенту. Розташування Волині в межах Північно-Західного економічного макрорегіону держави на межі різнотипних історико-географічних і етнографічних регіонів, сусідство із густозаселеними і досить розвинутими в промисловому і господарському відношенні територіями, які мало відрізняються поєднанням природних ресурсів і структурою господарства, сприяє тісній взаємодії з ними. Область порівняно близько розташована до основних наукових, культурних та освітніх центрів України, що здійснює позитивний вплив на розвиток її соціальної інфраструктури. При аналізі суспільно-географічного положення розрізняють декілька його видів: соціально-, політико- і економіко-географічне, демографічне та інші види положення. Найважливішим видом серед них є економіко-географічне положення (ЕГП) [2].

Політико-географічне положення (ПГП) Волинської області – це її геопросторові відношення до політичних данностей в системі державних територій (країни, політичні і державні структури, державні кордони і т.п.), що перебувають поза нею і мають чи можуть мати на неї суттєвий вплив [7, 15].

Позитивною стороною ПГП області є сусідство з Польщею і Білоруссю, з якими Україна підтримує добросусідські відносини і область має протяжні зони контакту.

За останні роки спостерігається збільшення чисельності туристів, яких приваблює відпочинок у Волинській області. Так, протягом 2008 року в області побувало 40815 туристів, що на 4048 осіб (11%) більше, ніж у 2007 році. З них: 38927 – громадяни України, 1888 – іноземці. Українські туристи перебувають на теренах області в середньому 3 доби. Іноземні – півтори.

Для того, щоб і надалі розвиватись у туристичній галузі необхідно в даній області створювати сучасний конкурентоспроможний туристичний продукт, організувати ефективну систему його просування на внутрішньому та міжнародному ринках, працювати над розбудовою інфраструктури туризму, забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів і надходження інвестицій.

Ми можемо стверджувати що сьогодні немає ідеологічного тиску і обмежень у тематиці екскурсій. Перед екскурсійною справою відкриваються нові горизонти. Потрібно розширити тематичний спектр екскур-сій, розробити нові маршрути, що зможуть ефективно попрацювати на ідеологію державотворення, зростання національної свідомості громадян, економічну розбудову України. Однак, в області немає достатнього професійного потенціалу для розгортання масової екскурсійної роботи серед населення і туристів. Контроль за роботою екскурсоводів не проводиться. Асортимент тематичних екскурсій вкрай незначний, якщо порівнювати з кількістю наявних на території Волинської області і територіях сусідніх областей історичних, архітектурних пам'яток. До того ж технологічна документація більшості екскурсій не відповідає діючим державним стандартам та змінам, що сталися в суспільстві.

Також нами було розроблено екскурсію по найвизначніших історико-культурних пам’ятках області, що допоможе туристам, при обранні цього туру, більш детально ознайомитись із культурною спадщиною області та більш детально зануритись у історію краю.

Отже, туристична галузь Волинської області має неабиякі перспективи для розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: Видавничий центр КНУ ім. Т.Г.Шевченка, 2001. – 395 с. 
2. Бояр А.О. Територіальна організація еколого-економічного комплексу Волинської області: Автореф. дис... канд. географ. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 20 с. 
3. Головашенко О. Туризм як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз: Автореф. дис. канд. філос. наук. / Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2002. – 18 с. 
4. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму. – К.: Науковий світ, 2002. – 201 с. 
5. Джанджугазова Е.. Маркетинг в индустрии гостеприимства: Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: Академия, 2003. – 224 с. 
6. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). – Чернівці: «Прут», 1995. – 120 с.  
7. Ільїн Л.В., Мольчак Я.О. Озера Волині: Лімно- географічна характеристика / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки Державне управління екологічної безпеки у Волинській області. – Луцьк: Надстир я, 2000. – 138 с. 
8. Інвестиційний портрет Волинської області: Статті / Волинська обласна держ. адміністрація. Головне управління з питань економіки і власності. – Луцьк: Надстир я, 2000. – 52 с. 
9. Кравців В.С., Герасимчук З.В., Мігас Р.В. Екологічна політика у Волинській області: стан, проблеми, перспективи: Аналітичні та програмні матеріали. – Луцьк: Надстир я, 2001. – 68 с. 
10. Культурология и экскурсоведение: Конспекты лекций / Российская международная академия туризма / Казбек В. (сост.). – М.: Советский спорт, 1998. – 112 с.  
11. Масове харчування, готельне господарство і туризм в умовах ринкових відносин: Збірник наукових праць / Київський держ. торговельно- економічний ун-т / М. Пересічний (відпов.ред.). – К., 1997. – 139 с.  
12. Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть: Матеріали Х наукової історико-краєзнавчої конференції, яка відбулася у Старому Чорторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000-2002 рр. / Г.В. Бондаренко (відп.ред.). – Луцьк: Надстир я, 2002. – 292 с. 
13. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму: Навч. посібник / О.Жданова, А.Тучак, В.Поляковський, І.Котова. – Луцьк, 2000. – 236 с. 
14. Павліха Н.В., Голян В.А. Оптимізація використання та охорони природних ресурсів: регіональний контекст (за матеріалами Волинської області) / НАН України Інститут регіональних досліджень. – Луцьк: Надстир я, 2002. – 120 с. 
15. Преображенский В.С., Веденин Ю.А. География и отдых. – М.: Знание, 1971. – 48 с. 
16. Природно-заповідний фонд Волинської області / М. Химин (упоряд.). – Луцьк: Ініціал, 1999. – 48 с. 
17. Рекреационные системы / Под ред. Н. Мироненко, М. Бочкарова. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 136 с. 
18. Сажнєва Н. Значення рекреаційних передумов у формуванні територіальних рекреаційних систем // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: Зб. наук. праць. – Вінниця: Рекламна Агенція «Старт Трек», 1999. – С. 83 – 84. 
19. Соскін О. Сучасний геопростір і пріоритети розвитку України // Економічний часопис-ХХІ. – 2000. – № 2. 
20. Тімець О. Краєзнавство і туризм. – К.: Знання, 1999. – 120 с.  
21. Туризм и туристическое хозяйство. Учебник / Под ред. Чудновского А. – М.: ЭКМОС, 2000. – 400 с. 
22. Туристичні ресурси України: Зб. наук. статей / Федерація профспілок України Український ін-т туризму / О.І. Лугова (науч.ред.) . – К., 1996. – 352 с. 

Додаток А

Олицький замок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Дмитрівська церква

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток С

Успенська церква в Низкиничах