Біосферні заповідники України

1989 року храм  було повернуто, але повернення  своєї Пані Поділля і досі  чекає. У 1996 році Святіший Отець  Йоан Павло ІІ встановив 6 липня днем літургійного святкування Летичівської Богородиці для Кам’янець-Подільської дієцезії. Щороку на цю урочистість вирушають два паломництва, одне із Кам’янець-Подільського а друге з Томашполя, щоб віддати шану своїй Матері.

Головні події з життя  Летичівської ікони Божої Матері

    1606 - Святіший Отець Климентій VІІІ  ревний в поширені святої віри  вислав на Русь своїх місіонерів. Посилаючи та благословляючи  місіонерів у далеку дорогу, папа обдарував їх цінним даром іконою, яка була написана на зразок ікони «Salus populi Romani».

    1648 - Монахи вивезли ікону з причини  війн між українськими та польськими  народами.

    1722 - Ікона Пресвятої Діви Марії  змогла повернутися до Летичева.

    1778 - Папою були надіслані до Летичева  золоті корони.

    1778 – 4 жовтня відбулася коронація

    1824 - Корони було викрадено.

    1880 - Папа Римський Леон ХІІІ поблагословив  нові золоті корони, прикрашені  перлинами і п’ятьма діамантами, які до цього часу прикрашають  чудесну ікону.

    1914 - о. Франциск Шимкус побоюючись знеславлення ікони перевозить її до Пєтнічан, до маєтку графа Здіслава Грохольського. Але невдовзі ікону перевезено до храму Братів Капуцинів у м. Вінниці. З входом австрійських військ на Поділля, настали часи миру, тому парох Летичівської парафії вирішив урочисто повернути ікону Богородиці з Вінниці до Летичева.

    1920- Почалися польсько-більшовицькі війни. Чудотворну ікону було вивезено до Проскурова. Звідти у спеціальному вагоні пристосованому під каплицю, ікону вивезено до Варшави.

    1935 - Провідну роль у поверненні  ікони на давні землі відіграв  єпископ Адольф Шельонжек, пастир Луцької дієцезії. Після її привезення на українські землі, він розташував її у кафедральному соборі Луцька, оскільки апостольський престол довірив турботу і керування Кам’янець-Подільською дієцезією, а також опіку над майном, яке знаходилося на її території. Це урочисте перенесення чудотворної ікони відбулося 18 листопада.

    1945 - 6 серпня після ІІ світової  війни, в урочистість Преображення  Господнього у вантажному вагоні, серед меблів та багажів Пані  Поділля та Волині вирушила  у своє чергове вигнання на  Захід.

    1996 - Святіший Отець Йоан Павло ІІ встановив 6 липня днем літургійного святкування Летичівської Богородиці для Кам’янець-Подільської діє цезії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. ТУР ПО ПАЛОМНИЦЬКИМ МІСЦЯМ ПОДІЛЛЯ.

Тур по святим місцям Поділля «Кам’янець-Подільський – Тинна – Летичів – Меджибіж – Городок − Кам’янець-Подільський»

Тур розрахований на 3 дні/2 ночі. Вас очікують цікаві екскурсії по сакральних пам’ятках  Кам’янця-Подільського, захоплююча подорож  у Тинну - відвідання костелу у якому у XVIII столітті була Чудотворна ікона Матері Божої. Ви познайомитеся з сакральною пам’яткою в Летичеві. Нікого не залишить байдужими незабутня екскурсія в Городку.

Програма туру:

1 день

• Зустріч групи ввечері у Кам’янці-Подільському.
• Поселення у готель.
• Вечеря,вільний час.

2 день   

• Сніданок;
• Екскурсія по сакральним пам’яткам Кам’янця(2 години):

Екскурсія розпочинається о 10 годині. За цей час ви відвідаєте :

Собор Олександра Невського, Храм Пресвятої Трійці, Кафедральний костел святих Апостолів Петра і  Павла, Костел святого Миколая та монастир домініканців,залишки Вірменської  церкви святого Миколая(розповідь  про Ікону Вірменської Божої  Матері);

• Трансфер до с.Тинна ( 1 година,44 кілометри);
• Екскурсія по Тинній (40 хвилин). Під час екскурсії розкажуть про:

історію села,походження назви села,розповідь про власників  села,костел, про Ікону Божої Матері, польський цвинтар;

• Від’їзд і обід у Ярмолицях (20 хвилин) о 14.00;
• Трансфер до Летичева від Ярмолинець(78 кілометрів,2 години) ;
• Приїзд у Летичів. Історія міста,екскурсія по Летичівському домініканському монастирі, і Летичівському замку(1 година);
• Від’їзд у Меджибіж(30 хв,19 км);
• Екскурсія до могили Баал Шем Това,синагоги,відвідування Меджибізького замку(Замкова церква,музей голодомору);
• Трансфер до м. Городок (90 км, 2 години). Санітарна зупинка у с. Правдівка.
• Прибуття у Городок. Поселення у готелі. Вечеря.

3 день 

• Сніданок. Ранкова служба у костелі Св. Станіслава( 8.00). Оглядова

екскурсія по місту(3 години):

історія міста,походження назви міста, Інститут Богословських Наук(Монастир Сестер Милосердя),місто у роки Великої Вітчизняної Війни, костел Св. Станіслава(ікона Св. Антонія Падуанського,кладовище біля костелу), будинок Вищої духовної семінарії, храм Св. Онуфрія,Розповідь про підземне місто.

• Обід;
• Трансфер до Кам’янця-Подільського.

У вартість туру входить: розміщення в номерах з вигодами, харчування по програмі, екскурсійна програма, вхідні квитки, послуги екскурсовода, транспортне обслуговування по всьому маршруту, рекреаційний збір, страховка.

При бажанні не відвідувати туристичний  об'єкт, вартість вхідних квитків  буде повернута.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки виконаної роботи можна зробити  наступні висновки:

Паломництво ― це ходіння або подорож до святих місць з чітко визначеними  культовими цілями. Зародження паломництва  пов'язані з формуванням в світі  основних релігійних течій.

Паломництво в тій чи іншій формі прийнято практично у всіх релігіях і язичницьких  культах. В даний час паломники  широко користуються послугами туристичної  індустрії. Паломницькі тури на відміну  від релігійно–пізнавальних турів  або культурно–історичних, несуть певним віруванням сенс здійснення обряду, а не лише пізнавальні цілі.[18, c.86]

Доцільно  виділити з них найбільш значущі  об'єкти відвідування релігійного туризму  і основні місця паломництва. У більшій своїй частині вони збігаються, і їх можна включати у маршрути, як релігійного туризму, так і паломництва (або суміщених  груп). Незбіжні об'єкти характеризуються тим, що не відповідають цілі поїздки  туристів чи паломників.

Основними споживачами  цього туристичного продукту є віруючі  люди, а також туристи, які цікавляться  історією православ'я.

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Александрова А.Ю. Міжнародний туризм. – М: 2001.
2. Амвросий [Лотоцький]. Сказание историческое о Почаевской Успенской Лавре бывшего наместника Лавры архимандрита Амвросия.-Почаев,1886.-313с.
3. Ведуть в Зарваницю дороги / упоряд. Д. Михайлюк. — Т. : Збруч, 1995. — 24 с.
4. Виноградський С.М і Городоччина: Збірник матеріалів 2-ої Городоцької науково-краєзнавчої конференції. — Городок: Бедрихів край, 2008. — 272 с.
5. Гербилева З.М. Економіка туризму. – БДМУ, 2001, стр.324.
6. Городоцької науково-краєзнавчої конференції. — Городок: Бедрихів край, 2008. — 272 с.
7. Григорян, Вартан Рубеновіч: «Історія вірменських колоній України і Польщі» (вірмени на Поділлі), Ер.: Видавництво АН Арм. РСР, 1980, стор 77-92.
8. Гринчишин П. Від Зарваниці до Гарабандалу / П. Гринчишин. — Торонто : [б. в.]; Т.: [б. в.], 2001. — 352 с.
9. Гудима А. “Почаївський монастир в історичній долі українства”.-Тернопіль,1995р.-286с.
10. Дубилко І. “Почаївський монастир в історії нашого народу”, Інститут Дослідів Волині, Вінніпег, 1986р.-114с.
11. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.. Словникова частина. — Т. 2. — С. 418.
12. Жданов Н.С. Паломницький туризм - проти за і. – Турист. 2003 рік. № 6.
13. Жук С.: Короткий історичний нарис Почаївської Успінської Лаври, вид. Церква і Нарід, Крем'янець,1978р. ст. 60.
14. Зарваниця у духовному і художньому слові, спогадах і переказах / укл. М. Сагайдак, П. Бубній. — [б. в.], 1993. — 112 с. — (Б-ка журналу «Тернопіль»).
15. Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра, — К., Техніка, — 2003. — 200 ст.
16. Історія релігій. У 2-х т. – М, 2005 
17. Нікітенко Н. Софії Київській 1000 років. Науково-популярне видання. – Київ: Національний заповідник «Софія Київська», 2011. – 36 с
18. Романчик С.П. Паломництво українців до Святої Землі. Історико-географічний нарис. - Географія та основи економіки в школі. Науково-методичний журнал. - 2000, №1. - С. 11-14, № 2
19. Ростикус Р. П., Степанков В. С. Городок // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 178—189.
20. Сіцінський, Євфимій Йосипович, «Історичні відомості про приходи і церкви Подільської єпархії. Т. I. Кам'янецький повіт »(Кам'янець-Подільськ, 1895); стр. 79-81.
21. Тихоцкий Е. Атака австро-венгерской конницы на 2-ю сводную казачью дивизию под м. Городок 4/17 августа 1914 г. — Белград, 1930. — 24 с.
22. Туризм у ХХІ ст. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: «Знання України», 2002.

Електронні ресурси :

23. Вірменський храм та його скарб: http://kampot.org.ua/kamyanec-podilskiy/istoriya_kamyantca/cerkvu/1097-vrmenskiy-hram-ta-yogo-skarb.html.
24. Санктуарій Летичівської Богородиці : sanctuarium.com.ua/.
25. Католицький костьол : http://nashgorodok.km.ua/index.php/2011-04-04-12-09-41/21-2011-04-04-12-08-40.
26. Інформаційний портал міста Умань :

http://www.uman.info/about_uman/palomnytstvo.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

Додаток А.

І.Репін «Паломник»

 

 

Додаток Б.

Храм Гроба Господня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В.

Зарваниця

Зарваницька чудотворна ікона Богородиці

 

 

Додаток Г.

Храм Св. Антонія м. Городок

і  ікона Св. Антонія Падуанського

Додаток Д.

Ікона Вірменської Божої Матері.

 

 

 

 

 

Додаток Е.

Летичівський монастир