Авіаційна інфраструктура як чинник розвитку національного ринку туристичних послуг в Україні

Міністерство  освіти і науки України

Національний  авіаційний університет

Інститут міжнародних  відносин

Кафедра країнознавства і туризму

 

 

 

Курсова робота з навчальної дисципліни

«Актуальні  проблеми національного ринку туристичних  послуг»

на тему:

«Авіаційна інфраструктура як чинник розвитку національного ринку туристичних послуг в Україні»

 

                                                                   

 

 

 

 Студентки:

                                                                           V курсу, 512 групи,

                                                                           спеціальності «туризмознавство»

Сороки С.Є.

                                                                                  

____________________  

(підпис і  дата закінчення

 написання  роботи)

 

 

 

                                                                                   Науковий керівник:

К.георгаф.н.,доц. каф.

              країнознавства  і туризму

Ткачук Л.М.

 

____________________

(резолюція наукового керівника,

підпис і  дата)

 

 

Київ – 2013 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………….....3

Розділ І.Концептуальні аспекти організації національного ринку туристичних послуг……………………………………………………………………………..5

1. Теоретичні засади функціонування ринку туристичних послуг……....5
2. Основні фактори та чинники розвитку авіаційної сфери ……………..12
3. Поняття авіаційна інфраструктура: основні структурні елементи  та її роль в організації транспортного обслуговування туристів…………..16

Розділ ІІ. Проблеми недосконалості авіаційної інфраструктури України  як один із гальмуючих чинників розвитку нац. туристичного ринку………….20

2.1. Аналіз сучасного  стану авіаційної інфраструктури  в Україні…………..20

2.2. Основні проблеми  авіаційної інфраструктури…………………………...34

Розділ ІІІ. Модернізація авіаційної інфраструктури як метод підвищення конкурентоспроможності авіаційної галузі на національному ринку тур. послуг……………………………………………………………………………38

3.1. Класифікація  методів модернізації і розвитку  авіаційного сектору в системі національного ринку тур.послуг……………………………………38

3.2. Лібералізація   регіонального  ринку  авіаперевезень  та Угода про «Відкрите небо»  - перспективи для України…………………………………42

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….53

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження.  Розвиток світового ринку послуг визначає, що найдинамічнішою його складовою є саме туристичний ринок, про що свідчить збільшення доходів від міжнародного туризму, зростання його частки у формуванні ВВП країн, збільшення кількість зайнятих у цій сфері. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується домінуванням сфери послуг як у структурі національного виробництва більшості країн світу, так і у системі міжнародних економічних відносин. Проблема виходу економіки України з кризового стану може бути успішно подоланою шляхом посилення ролі невиробничої сфери економіки. Серед основних видів послуг найбільш високі показники розвитку спостерігаються у туристичній сфері. Враховуючи наявні ресурси, наша країна має значні перспективи для розвитку туристичного бізнесу. Традиційно транспортне обслуговування туристів розглядається як сектор туристичної індустрії. В останні роки істотно загострилась проблема невідповідності рівня розвитку транспорту та його інфраструктури до потреб економіки. Внаслідок недостатнього розвитку нормативно-правової бази і низького інвестиційного потенціалу збільшується зношення технічних засобів, погіршується їх структура, зростає негативний вплив діяльності транспорту на навколишнє природне середовище. Це знижує якість транспортного обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави та в умовах жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг. Саме тому останнім часом актуалізується роль транспорту (зокрема, авіаційного) в процесі обслуговування туристів та питома вага в системі національного ринку туристичних послуг.

Аналіз  досліджень і публікацій. Вагомий внесок у наукові дослідження теорії і практики формування соціально-економічних відносин у галузі туризму внесли зарубіжні і вітчизняні вчені. Так, зокрема в контексті досліджень нормативно-правового забезпечення розвитку туризму, організації туристичної діяльності та формування перспектив і стратегій розвитку туристичної галузі необхідно виділити дослідження В.Ф. Киф'яка , М.П. Мальської ,О.О.Любіцевої [11],В.І. Цибуха, М. Б. Біржакова,  В. І. Нікіфорова, В. Г.Гуляєва., Смирнова І. Г., та інших вітчизняних і закордонних науковців. Основні положення, що визначають загальні теоретико-методологічні основи торгівлі послугами, базуються на концепціях провідних представників економічної думки – Р.Вернона, С.Ліндера, Б.Оліна, М.Портера, Д.Рікардо, П.Самуельсона, А.Сміта, О.Хекшера та інших. Проте питання розвитку саме ринку туристичних послуг, а не туризму загалом, не знайшли достатнього відображення в літературі. Разом з тим, вкрай мало приділяється уваги туристичній індустрії як одному із найважливіших стимулюючих факторів розвитку ринку туристичних послуг.

Об’єктом  дослідження виступає авіаційна інфраструктура як одна із головних складових транспортної системи у процесі обслуговування туристів.

Предметом дослідження є проблеми функціонування авіаційної сфери в Україні та шляхи вдосконалення авіаційної інфраструктури.

Метою даної роботи є аналіз поточного стану авіаційної інфраструктури та формулювання методів покращення і вдосконалення її функціональності.

Сформульована мета потребує вирішення низки завдань, а саме:

• виокремити взаємозв’язок транспорту і туризму
• проаналізувати поточний стан авіаційної сфери в системі національного ринку туристичних послуг України
• окреслити проблеми авіаційної галузі та запропонувати можливі шляхи їх вирішення

Розділ  І. Концептуальні аспекти організації  національного ринку туристичних послуг

1.1. Теоретичні засади функціонування ринку туристичних послуг

Ринок туристичних  послуг має велике економічне значення, так як допомагає вирішити загальні економічні проблеми. Зокрема, він є  економічною системою взаємодії  чотирьох основних елементів: туристського попиту, туристичної пропозиції, ціни і конкуренції [2, С. 48]. У свою чергу, механізм функціонування цих елементів – кожного окремо і у взаємодії один з одним – визначає його значення для економічної системи країни загалом.

Індустрія туризму - це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.[11]  
Індустріалізація передбачає широке впровадження техніки і технологій в процес виробництва, постійне оновлення виробничих потужностей, комплексну механізацію виробничих процесів, їх уніфікацію та стандартизацію з метою підвищення ефективності праці шляхом збільшення масштабів та скорочення строків виробництва. Зазначене цілком відповідає меті діяльності та характеризує процес обслуговування в туризмі. Специфіка туристичної послуги передбачає технологічну єдність процесу обслуговування і відповідну їй єдність вимог до підготовки кадрів, які саме й забезпечують великою мірою (через значний обсяг ручної праці) якість обслуговування, постійне оновлення виробничих потужностей і технологій, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможності підприємств на туристичному ринку (сучасне технологічне устаткування для виробничих галузей обслуговування, доступ до розподільчих мереж тощо) шляхом задоволення зростаючих потреб споживачів.

Масштабність  туристичного руху обумовила впровадження уніфікованих технологій і стандартів, які дозволяють забезпечити масове обслуговування на індивідуальній основі відповідно сучасним загальним тенденціям світового ринку послуг, якому притаманна модифікована постфордистська тенденція, а саме індивідуалізація масового обслуговування. [11]  
Міжгалузевий комплекс є елементом функціонально-компонентної структури господарства і являє собою інтегровану систему галузей, виробництв і видів діяльності, об'єднаних загальною метою та програмою розвитку.

Тобто, міжгалузевий комплекс (МГК) як в матеріальному виробництві, так і в сфері споживання, є цільовим утворенням, орієнтованим на задоволення певних суспільних потреб. В основі виокремлення МГК лежать об'єктивні системні функціональні, синергетичні, еволюційні та управлінські зв'язки. Спільність мети - задоволення специфічних потреб туриста у відпочинку і враженнях, отриманих під час подорожі, шляхом надання послуг та забезпечення товарами, які зроблять її комфортною і сприятимуть здійсненню мети подорожування, об'єднує різнорідні галузі та види діяльності як матеріального виробництва, так і невиробничої сфери в міжгалузевий комплекс, який характеризується значною взаємозв'язністю компонентів та взаємозамінністю елементів. 

Міжгалузевий  комплекс індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв'язків, стадійністю споживання та організації обслуговування.  
Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні зв'язки об'єднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму. Таким чином, вертикальні зв'язки в середині системи лежать в основі виділення функціонально-компонентної (галузевої) структури індустрії туризму (табл.1). 

Таблиця 1.

Структури індустрії  туризму

Підсистеми	Структури	Компоненти
Інституційно-організаційна	І. Правова	1. Законодавча  і нормативна база;   2.Митна служба;   3. Консульська служба
	ІІ. Фінансово-економічна	1. Система оподаткування;   2. Система страхування;   3. Фінансова система і обмінний курс валют
	ІІІ. Кадрова	1. Система підготовки  кадрів;   2. Система наукових досліджень і науково-дослідних розробок
Функціонально-господарська	І. Гостинності	1.Готельне господарство;   2. Громадське харчування;   3. Галузі сфери послуг з надання додаткових послуг
	ІІ. Транспорту	1.Авіаційний;   2.Автомобільний;   3.Залізничний;   4. Водний
	ІІІ. Туристичної  та оздоровчої діяльності	1. Туристичні  підприємства;   2. Екскурсійні бюро;   3. Санаторно-курортні установи;   4. Оздоровчі заклади
Територіально-господрська	І. Туристичні ресурси	1. Природно-рекреаційні;   2. Культурно-історичні;   3. Інфраструктурні
	ІІ. Соціально-демографічні	1. Населення;   2. Розселення і історія формування території;   3. Традиційна етнічна культура населення
	ІІІ. Господарські	1. Господарський  комплекс території;   2. Інфраструктурні системи;   3. Адміністративно-територіальний устрій і система управління

 
Національний туристичний  ринок формується та функціонує в  правовому та економічному полі держави  і саме на цьому рівні найяскравіше проявляється дієвість державної туристичної політики.

Ефективність  державної туристичної1 політики відбивається в характері туристичного процесу  і позначається місцем, яке займає в ньому національний туристичний  ринок, та прибутковістю індустрії  туризму, її прямим та опосередкованим внеском в національну економіку.  
Виробничо-технологічні, інформаційно-комунікативні, фінансово-економічні зв'язки, задіяні у створенні та реалізації турпродукту, здійснюються системою підприємств з надання послуг гостинності, транспорту та посередницьких послуг з організації туристичної подорожі, які утворюють індустрії туризму.

Транспортні послуги  в туризмі є невід'ємною складовою  здійснення подорожі, умовою розвитку туризму і належать до основних послуг туристичної галузі. Якість, обсяг  та характер транспортних послуг в туризмі залежать від рівня розвитку транспортного комплексу і стану транспортної інфраструктури, як невід'ємних складових господарського комплексу країни.

Стан транспортної інфраструктури характеризується густотою транспортної мережі, її технічним станом і відповідністю середньосвітовим стандартам, формуванням транспортних полімагістралей з розвиненою інфраструктурно-логістичною системою, здатною опрацьовувати зростаючий транспортний потік з мінімальними витратами часу.

Наявність сучасних транспортних засобів, їх технічні характеристики (швидкість, надійність, комфортабельність) впливають не тільки на попит, а й визначають споживацькі уподобання, гарантуючи якість обслуговування. Таким чином, розвинений транспортний комплекс дає можливість урізноманітнити транспортні послуги, зробити їх взаємозамінними і тим самим впливає на зростання загальної рухомості населення і розвиток туризму.

Туризм, в свою чергу, забезпечує пасажирському транспорту обсяги діяльності, своєю ритмічністю  визначаючи ритмічність його роботи, а структура туристичного попиту впливає на географію перевезень, організаційні форми діяльності. При виборі транспортного засобу споживач керується об'єктивними (вартість, швидкість, комфортність) і суб'єктивними чинниками (обмеження, пов'язані зі станом здоров'я, упередженість щодо певних видів транспорту, наприклад, повітряного або водного тощо). Головне, що визначає переваги в такому випадку, є час, відстань і зручність її долання. Зазначені параметри визначають вартість транспортної послуги, її частку в загальній вартості тура. Відстань до місця відпочинку і можливість її долання в максимально короткий строк з максимально можливими зручностями при розвиненому ринку відповідних транспортних послуг і вільному доступі до них (налагоджена збутова мережа і організація продажу квитків, різноманітна пропозиція і відповідна цінова політика), надійність транспортних сполучень (регулярність та «всепогодність»), суб'єктивні уподобання обумовлюють вибір туристом транспортних послуг.