Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем

 

Опис автомобіля DAF TREKKER 8˟6

Таблиця 2.4.5.

Виробник установки	HIAB Multilift Mk. IV
Шасі	DAF TREKKER 8˟6
Вантажопідйомність  гака, кг	24000
Довжина контейнера (min/max), мм	5000/7600
Кут завантаження (номінальний), градусів	21

продовження таблиці 2.4.5

Кут перекидання, градусів	48
Час завантаження, с	25
Час розвантаження,с	30
Оснащення	Гідравлічний нахил гака
управління	Мікропроцесорне

 

 

Один такий автомобіль, вантажопідйомністю 24 тонни може перевезти  один контейнер. Тому, для того, щоб  перевезти 13 контейнерів, в яких міститься 310 т вантажу необхідно 13 контейнеровозів.

Отже,обладнання для перевезення  та переміщення тарно-штучного вантажу  по прямому варіанту з залізничного транспорту на автомобільний підібране. [8,9]

 

2.4.1. Обладнання двоконсольного крана ( побудова, визначення основних параметрів переміщення і підйому)

Козлові крани відносяться  до категорії підйомних пристроїв  мостового типу. Несучі елементи їх конструкції спираються на підкрановий шлях за допомогою двох опорних стійок. Середній термін служби козлових кранів приблизно 20 років без урахування режиму роботи та умов експлуатації. Напрацювання на відмову - приблизно 3 000 циклів.

У цій курсовій роботі я  розповім про козлові крани з  повним електричним приводом. За призначенням їх можна розділити на три групи. Перша група - крани загального призначення з порівняно невеликою висотою підйому (в середньому до 12 м).Застосовують їх для обслуговування відкритих складських і перевантажувальних майданчиків. Друга група - будівельно-монтажні козлові крани для монтажу збірних будівельних споруд і устаткування промислових підприємств. У третю групу входять конструкції спеціального призначення (зазвичай ККС) для обслуговування гідротехнічних споруд, перевантаження великотоннажних контейнерів і довгомірних вантажів.

У козлових кранах використовуються найрізноманітніші вантажозахватні  органи: однорогі і дворогі гаки, грейфери (ковшові захвати для  навалочних вантажів), вантажопідйомні  електромагніти серій М і ПМ, спеціальні вантажозахватні пристосування - кліщові  захвати, траверси, вантажні рами, спредери.

Залежно від конструкції  моста козлові крани поділяються  на однобалкові та двобалочні. Механізм підйому встановлений на вантажному візку, що переміщається по мосту. Залежно від призначення кран обладнаний одним або двома механізмами підйому (основним і допоміжним). Потужність приводу і вантажопідйомність допоміжного механізму підйому, як правило, менше потужності основного (головного). Швидкість таких механізмів підйому також різна - у допоміжного зазвичай менше. Є, однак, конструкції козлових кранів, в яких обидва приводи мають однакові характеристики і працюють синхронно. Візки кранів такої конструкції виконують підвісними монорейковими (вантажопідйомність до 5 т, рідше - до 10 т), підвісними дворельсовими, ​​консольними і консольно-підвісними. Якщо міст крана однобалочний, в якості кранового візка застосовують електричні талі, і в такому випадку її шлях - це монорельсова направляюча (двотаврова балка).

Перетин моста козлового  крана може бути трубчастим, коробчатим або гратчастим. Крани з двобалочним  мостом більш металомісткі, але у  них є свої переваги, головне з  яких - можливість встановити візки  від мостових кранів типових конструкцій, виконаних за відпрацьованою технологією. Вантажні візки кранів з двобалочним мостом іноді оснащують поворотною стрілою.

Зазвичай козлові крани  виготовляють двоконсольними. 

Консоль – це частина  моста, що виходить за межі підкранової  колії (опори). Наявність консолей розширює робочу зону кранів, наприклад, дає можливість обслуговувати з одного місця кілька під'їзних залізничних, автомобільних шляхів та складських майданчиків.

Опори козлових кранів виконують  двостійкові рівної жорсткості або  одну опору жорсткою, іншу - «гнучкою». У таких конструкціях шарнірне кріплення встановлюється у вузлі остова крана. Це технічне рішення дозволяє компенсувати навантаження перекосу в надопорних вузлах остова крана. Виготовляють крани і з одностійкові опорами. Конструкції з однобалкові мостами і одностійковими опорами використовують при спільній роботі двох кранів.

Управління козловим краном здійснюється з підлоги або з  кабіни, яка кріпиться до рами візка  або до моста крана біля опори. Швидкість його зазвичай не перевищує 1 м / с. Вантажопідйомність козлових кранів загального призначення 3,2 ... 32 т, довжина прольотів 10 ... 32 м, висота підйому вантажу 7 ... 10 м (рідше - до 12 м).Вантажопідйомність будівельно-монтажних кранів більше - до 400 т, довжина прольотів - до 80 м, висота підйому - до 30 м.

Параметри козлових кранів спеціального призначення краще - вантажопідйомність до 900 т, довжина прольотів більше 130 м, висота підйому до 80 м. Наприклад, для обслуговування гідроелектростанцій  використовуються крани вантажопідйомністю 20 ... 500 т з прольотом довжиною 5 ... 20 м. Такі підйомні механізми іноді оснащують додатковими вантажопідіймальними засобами - монтажною стрілою, консольно-поворотним краном і т. п.

Грейферні та магнітні крани  поширені менше, ніж крани загального призначення, так як завдання з перевантаження навалочних вантажів і вантажів, що переміщуються електричними магнітами, вирішуються в основному за рахунок  застосування знімних приводних  грейферів і магнітів з незалежним живленням і управлінням. Однак необхідно пам'ятати, що крани цих типів повинні бути оснащені спеціальними вантажними візками - грейферними або магнітними, а захватні органи (грейфер або магніт) виробник повинен поставляти як частину крана. Магнітний кран обов'язково оснащують кабелеукладачем і кабельним барабаном, ємність якого відповідає висоті підйому магніту.

Керовані з підлоги  козлові крани вантажопідйомністю до 10 т зі швидкістю пересування  до 1 м / с не підлягають реєстрації, крани більшої вантажопідйомності допускаються до експлуатації тільки після реєстрації. Разом з документами на реєстрацію повинна представлятися довідка про відповідність наземного шляху навантажень встановлюваного крана. Для крана, який виробив ресурс в складі документів на реєстрацію має бути представлений висновок спеціалізованої організації про можливість його подальшої експлуатації. Дозвіл на запуск в роботу козлового крана (після установки на новому місці, після реконструкції, ремонту або заміни розрахункових вузлів металоконструкцій із застосуванням зварювання) повинна бути отримана в органі, що зареєстрував машину.

Козлові крани обов'язково оснащують обмежниками робочих  рухів для автоматичного зупину механізму підйому, механізму пересування  крана незалежно від швидкості пересування та механізму пересування вантажного візка. У комплект також повинні входити автоматичні обмежувачі перекосу, протиугінні пристрої (рейкові захвати і т. п.), пружні буферні пристрої. Крани групи режиму не менш А6 і вантажопідйомністю понад 10 т по ІСО 4301 / 1 оснащують реєстраторами роботи - так званими «чорними ящиками».

Введена марочна система, яка визначає порядок допуску  на кран фахівців, щоб звести до мінімуму нещасні випадки під час роботи козлового крана в результаті неузгоджених дій машиніста і  стропальників, а також працівників, зайнятих на ремонті або обслуговуванні. Ввідний пристрій (захисна панель) крана обладнується індивідуальним контактним замком з ключем. Ключ-марка призначений для замикання ланцюга управління і відноситься до приладів безпеки, на ньому вибитий реєстраційний номер крана.

Рис. 2.4.1.1.– Обладнання козлового крана

1 – вантажний  візок; 2 – жорстка опора; 3 – гнучка робота; 4 – проліт; 5 - кабіна

 

До основних параметрів козлових кранів крім вантажопідйомності належать: проліт, робочий виліт консолі, висота підйому захватного органу над рівнем головок підкранових рейок, а також швидкості робочих рухів. Істотне, значення мають також розміри, що визначають умови транспортування вантажу від консолі до пролітної частини: у кранів з двостійковими опорами це відстань у світлі між стійками опори, в значній мірі залежне від опорної бази, а у кранів з одностійковими опорами - відстань від вантажної підвіски до передньої грані опорної стійки. Для сталого пересування кранів по кранових коліях повинно бути забезпечене певне (зазвичай 1: 5 ... 1:7) відношення прольоту до колісної бази. Ширина ходових візків і нижніх частин крана визначає можливі межі наближення до підкранових шляхів штабелів вантажу, транспортних засобів, споруд і наземного обладнання. Має значення також і рівень розташування виступаючих елементів ходової частини. Вертикальні навантаження на ходові колеса крана, в значній мірі визначають витрати на спорудження та експлуатацію підкранових шляхів, також повинні бути включені в число основних параметрів козлових кранів.

Типова схема установки  козлового крана на об'єкті найбільш поширеного виду - складі, обслуговуваному  залізнодорожнім та автомобільним  транспортом. Проліт L визначається, як правило, планувальними умовами об'єкта; необхідної місткістю складу, розмірами пропарних камер для виготовлення залізобетонних виробів і т. п.

Виліт консолей Lк доцільно приймати виходячи з умови рівності моментів від рухомого навантаження в прольоті і біля опор. Однак виліт повинен забезпечити складування вантажу і безперешкодне безпечне обслуговування транспортних засобів.

У всіх випадках, відстань між  виступаючими частинами крана та наземними предметами чи транспортними  засобами на висоті 2,0 м від рівня  землі має бути не менше 700 мм, а  на висоті більше 2м - не менше 400 мм. Разом з тим ці частини не повинні виступати за лінію граничного габариту, встановленого ГОСТ 9238-73. Виліт консолі повинен бути достатнім для перекриття всієї ширини вагона або платформи безрейкового транспортного засобу (2, 5 .., 3, 3 м). При перевантаженні великорозмірних вантажів, наприклад залізничних контейнерів масою 5 і 20 т, часто буває достатнім, якщо виліт буде на 150 ... 250 мм перевищувати відстань від опор підкранової рейки до центру вагона.

Зазвичай для обслуговування залізничних вагонів достатньо  мати виліт 4, 2 ... 4, 5 м; при роботі з великотоннажними контейнерами мінімально допустимий виліт 3, 4 ...3, 6 м. Виліт консолі повинен складати. 0,20 ... 0,30 прольоту. Рекомендується уникати збільшувати виліт консолі, так як при цьому різко зростають їх прогини, що може зажадати додаткового посилення моста. Крім цього при виході вантажу на таку консоль буває важко забезпечити необхідний запас зчеплення біля ходових коліс протилежної опори.

Висота підйому визначається з умови, що зазор між транспортуючим, вантажем та наземними предметами повинен  бути не менше 0, 5 м. При роботі з залізничним  транспортом висота підйому повинна  становити не менше 8 м; у кранів, що використовуються для: перевантаження контейнерів, її слід збільшувати до 9 м. У більшості випадків висота підйому 9 ... 10 м буває достатньою як для обслуговування транспортних засобів, так і для штабелювання вантажів. Іноді, наприклад, для кранів лісових складів її приймають за найбільшою допустимою висотою складуванняня 16 м.

Відстань в світлі між  стійками опор повинно забезпечувати  можливість переміщення без розвороту  найбільш часто транспортуючих вантажів і поворотом - вантажів всіх видів, для  роботи з якими призначений кран.

Слід мати на увазі, що поворот  вантажу у висячому положенні, навіть при наявності приводного поворотного  пристрою, збільшує довжину перевантажувального  циклу.Для ручного розвороту довгомірних  вантажів масою більше 5 т необхідно  не менше двох чоловік. Щоб уникнути повороту вантажів над залізничними платформами і особливо піввагонами, відстань між стійками повинна бути достатньою для переміщення на необхідній висоті поперечно розташованого вантажу. Вантаж, підвішений на гаку, який вільно повертається, при проході через опору може мимоволі розвернутися. Тому для інтенсивно експлуатованих кранів відстань між стійками необхідно призначати виходячи з найбільшого розміру вантажу (наприклад, діагоналі пакета або контейнера). Зазор між вантажем і стійками опор повинен бути не менше 500 мм. Це ж відноситься і до тих випадків, коли доводиться розгортати вантаж в прольоті або під консолями.

Практика показує, що для  кранів вантажопідйомністю 3,2 ... 5 т універсального призначення при колісній базі В = 6,5 ... 7,5 м вдається забезпечити практично безперешкодне транспортування вантажу через опори; у кранів більшої вантажопідйомності цей розмір повинен бути 9 ... 11 м.

При В> (1,2 ... 1,5) Н конструкція  і умови роботи стійок опор і вузлів їх примикання до мосту ускладнюються. У той же час із збільшенням опорної бази подовжуються підкранові шляхи. Тому в ряді випадків для збільшення відстані між стійками на заданій висоті їх виконують Г-подібної форми або зміцнюють міст додатковими поперечними кронштейнами.

Аналогічно забезпечують і найменша допустима відстань між  вантажною підвіскою і передньою  гранню опорної стійкою біля крана  з одностійковими опорами. Тут розміри опорної бази визначають виходячи з умови безперешкодного переміщення крана по коліях, а також необхідності забезпечення зразкової рівності вертикальних навантажень на ходові колеса. Слід максимально обмежувати ширину ходових візків і нижніх частин кранів. Виступаючі частини механізмів переміщення, в тому числі корпусу редукторів і зубчастих вінців ходових коліс, не повинні розташовуватися нижче головки рейки. Досвід показує, що більш низьке розташування цих елементів різко збільшує небезпеку їх забруднення та поломок.