Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2014 в 22:33, курсовая работа

Краткое описание

Наша країна з кожним роком розвивається та й не тільки країна, а й весь світ. Потреби суспільства зростають. Для того, щоб забезпечити людей різними товарами та послугами працює безліч підприємств та відкриваються нові. На підприємствах використовують велику кількість обладнання, машин, техніки. В наш час дуже швидко і продуктивно розвивається техніка, підприємства, удосконалюються застарілі прилади та машини. На сьогоднішній день дуже актуальним є розвиток комплексної механізації та автоматизації виробництва.

Содержание

1. Завдання до виконання курсової роботи……………………………….2-3
2. Реферат……………………………………………………………………..4
3. Вступ……………………………………………………………………..7-8
4. Характеристика просторово автономної транспортної системи із сучасних класичних схем вантажопотоків від постачальника до споживача……………………………………………………………….9-12
5. Схеми вантажопотоків від постачальника до споживача (принцип побудови та елементи експлуатації)……………………...13-16
6. Закони (етапи, умови) комплексної механізації та автоматизації (КМА) навантажувально-розвантажувальних транспортно-складських робіт (НРТС-робіт) в ринкових умовах…………………………………….17-19
7. Побудова, принцип дії і розрахунок основних параметрів комплексу……………………………………………………………..20-24
8. Побудова відкритого складу, обладнаного двоконсольним краном для переробки тарно-штучних вантажів………………………………..25-30
9. Наукові основи КМА НРТС-робіт при взаємодії з рухомим складом (на залізничному та автомобільному транспорті)……………………….31-33
10. Принцип дії роботи складу по маршрутах: Д-А; Д-В; (з точки зору виконання послідовності операцій)………………………………….34-36
11. Підбір обладнання для даного об’єкта (вагони – марка, вантажопідйомність, габарити, кількість; крани – паспортні дані; авто – марка, габарити, вантажопідйомність)…………………...37-40
12. Обладнання двоконсольного крана ( побудова, визначення основних параметрів переміщення і підйому)………………………………….41-48
13. Розрахунок основних параметрів обладнання комплексу по заданих маршрутах: розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний (згідно вихідних даних по варіантах наведених у завданні до виконання теоретичної частини курсової роботи)…..49-56
14. Ступені та рівні КМА НРТС – робіт при взаємодії з рухомим складом (загальні положення на сучасному рівні)……………………………57-58
15. Висновок………………………………………………………………….59
16. Список використаної літератури………………………………………...60

Прикрепленные файлы: 1 файл

Kursova_robota_Kravchuk_V_P_1.docx

— 653.50 Кб (Скачать документ)

Маятникову систему використовують при транспортуваннях вантажів між  постійними пунктами, такими як постачальник – споживач. Вона може бути односторонньою, коли рухомий склад рухається  в одну сторону навантажений, а  назад порожняком та двосторонньою  – транспорт в одну та іншу сторону  рухається з вантажем. Також буває  і зовнішня система, коли рухомий  склад рухається між пунктами без закономірності, тобто навантажений та ненавантажений в ту чи іншу сторону.

 

На рис.1.1.1,який поданий нижче  зображено схеми вантажопотоків від виробника до споживача.

Рис.1.1.1. - Схема  вантажопотоків від виробника до споживача

 

Назва та характеристика кожної вищеподаної  схеми:

  1. проста схема вантажопотоку – на підприємствах існує два головні напрямки перевезення вантажів – “ склад підприємства - робоче місце ”, в цій ситуації використовується двостороннє вантажоперевезення; “ склад підприємства - постачальник ”, у цьому випадку використовується односторонній вантажний потік. Перевезення вантажів здійснюється будь-яким видом транспорту;
  2. схема вантажопотоку і разі наявності проміжних складів у постачальника та споживача – напрямок руху вантажів може бути різний, тому, виходячи з цього, виділяють кільцеву систему із знижую чим вантажопотоком і кільцеву систему із наростаючим вантажопотоком. При знищуючій схемі вантажопотоків доставка вантажу поступово зменшується, а пізніше транспорт рухається порожнім. У цьому випадку транспорт використовується будь-який;
  3. схема вантажопотоку промислових підприємств з великим об’ємом використаної сировини та виготовленої продукції – це також кільцева система. У ній вантажопотік поступово наростає і вантажі доставляються до головного складу. Спершу транспорт рухається порожнім, а дальше поступово відбувається навантаження і так до самого розвантаження матеріалів на головному складі у споживача. Перевезення відбуваються за допомогою промислового транспорту;
  4. схема вантажопотоку в разі реалізації та постачання через регіональні, обласні бази – велика кількість вантажів перевозиться до матеріально-технічного постачання певних підприємств та організацій, а також в організації матеріально-технічного постачання загального призначення;
  5. схема вантажопотоку підприємств, які не мають сталі робочо-господарські зв’язки – ця система перевезення вантажів називається променевою. Вона використовується тоді, коли підприємство-споживач отримує вантажі з різних складів, від декількох різних постачальників або, коли один постачальник забезпечує матеріалами декілька різних споживачів;
  6. схема вантажопотоків підприємства монополіста – за такою схемою здійснюється перевезення вантажів з головних та територіальних складів на склади підприємств, після цього вантажі за допомогою автомобільного транспорту перевозять на магістральний транспорт, який, в свою чергу, доставляє вантаж до самого споживача. Такі вантажопотоки відбуваються на магістральному транспорті.

 
 
 
 

 
 

 

1.2. Закони (етапи,  умови) комплексної механізації  та автоматизації (КМА) навантажувально-розвантажувальних  транспортно-складських робіт (НРТС-робіт) в ринкових умовах

Комплексна механізація  та автоматизація виробництва –  це головний напрямок науково-технічного прогресу, вищий ступінь механізації  виробництва, при якому ручна  праця замінюється на машинну  як на основних, так і на допоміжних операція, пов’язаних між собою, на роботах по створенню певних виробів або виконанню закінченого виробничого процесу.

До основних завдань КМА  виробництва відносяться:

  1. перехід до масового використання високоефективних систем машин та технологічних процесів,що забезпечують КМА виробничого процесу, технічне переозброєння основних його галузей;
  2. підняття технічного переозброєння праці, скорочування у всіх галузях кількості працівників, які займаються ручною працею;
  3. забезпечування зростання випуску закінчених систем машин для комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних, складських і ремонтних робіт;
  4. покращення використання рухомого складу, досягнення ритмічності навантаження і розвантаження вантажів.

КМА залежить від 6-ти основних умов.

Першою умовою КМА є безпечність потоку від подачі сировини до видачі вже готової продукції.

Другою умовою КМА є створення єдиного транспортно-технологічного процесу з впровадженням агрегатного виду ремонту обладнання. При покращенні організації перевезення вантажів можливе зменшення транспортних операцій та збільшення відстані, на яку перевозиться вантаж.

Третьою умовою КМА є дотримання єдиної продуктивності, надійності та темпу праці на всіх рівнях транспортно-технологічного процесу. Продуктивність і надійність повинна відповідати продуктивності основних агрегатів з деяким перевищенням.

Четвертою умовою КМА є покращення умов праці і забезпечення підвищення продуктивності. На стан працівників може впливати висока запиленість, висока температура, шум та інші умови,а це в свою чергу впливає на їх роботу. Тому потрібно покращувати умови, в яких працюють люди.

П’ятою умовою КМА є ефективність комплексного розвитку всіх рівнів підприємства. Звичайно при механізації однієї операції ефективність роботи буде меншою, ніж при комплексному розвитку нової техніки всіх рівнів підприємства.

Основні вимоги до КМА навантажувально-розвантажувальних  транспортно-складських робіт:

    • забезпечити дотримання якості, кількості та цілісності вантажів;
    • забезпечити потрібну пропускну здатність системи пов’язаних між собою машин та пристроїв;
    • виконувати потрібні функції при використанні мінімальної чисельності засобів механізації;
    • забезпечити якомога менше грошових вкладень;
    • намагатися здійснювати перевезення вантажів найкоротшими маршрутами;
    • використати найменш можливу кількість операцій при перевезені вантажів;
    • звести до мінімуму кількість обслуговуючого персоналу;
    • забезпечити високих коефіцієнт використання виробничих та складських робіт;
    • не допускати зустрічних вантажопотоків і старатися знизити перетин вантажопотоків;
    • забезпечити високий коефіцієнт використання машин та обладнання;
    • забезпечити найменші наведені витрати на НРТС-роботи.

Структура системи комплексної  механізації залежить від характеристики операцій переміщення вантажів та умов виконання цих операцій. Основними  структурними елементами системи можна  вважати: площі, на яких виконується  перевезення; маршрути переміщення  вантажів; лінії фронту завантаження, розвантаження та перевантаження; засоби механізації; об’єми потрібні для виконання переміщення або розміщення вантажу. [5,7]

 

2. Побудова, принцип  дії і розрахунок основних  параметрів комплексу

Складське господарство є  оперативним підрозділом комерційної  служби промислового підприємства, яка  покликана забезпечувати безперебійну роботу виробничих цехів. Основні складські операції виконуються в системі складування (таблиця 2.1).

Операції системи складування

Таблиця 2.1

Подача товару

Складування товару

Видача товару

 

Склад одиниць зберігання

Комісіонерський склад

 

Перевірка, прийом

Визначення місця складування

Підбір

Підготовка накладних  на відправку

Позначення (присвоєння коду)

Ідентифікація та транспортування

Ручні операції

Транспортування

Позначення одиниць складування

Управління

Об’єднання

Перевірка та видача

Транспортування

     

Функції складського господарства:

- приймання матеріальних цінностей;

-попередня підготовка матеріалів до виробничого споживання (розпакування, сортування і т. п.);

-забезпечення збереження матеріальних цінностей;

-підкомплектовка матеріалів для подальшого комплектного їх постачання в робочі зони;

- організація видачі і доставки вантажів споживачам;

- постачання виробництва всіма необхідними матеріалами;

- відвантаження готової продукції.

Матеріальні склади за основним призначенням поділяються на постачальницькі, виробничі і збутові.

Постачальницькі склади перебувають  у віданні відділу матеріально-технічного постачання. У них зберігаються сировина та матеріали, призначені для забезпечення безперервного і безперебійного виробничого процесу.

До виробничих відносяться  склади напівфабрикатів і проміжні міжцехових (лиття, поковок і т. п.). Ці склади підпорядковані керівництву  цехів.

Збутові склади перебувають  у віданні відділу збуту підприємства. У них зберігається готова продукція, що підлягає відвантаження споживачам. Час зберігання продукції на складі регламентується накопиченням відвантажувальних  норм і комплектується відповідно до планів поставки продукції споживачам.

За переробкою, склади поділяються на спеціалізовані та універсальні.

Склади спеціалізовані призначені для зберігання певних видів матеріалів (металів, палива, будівельних, пально-мастильних матеріалів і т. д.), універсальні - для зберігання різних видів матеріалів.

Склади класифікуються і  за іншими ознаками. У широкому діапазоні  варіюються розміри складів: від  невеликих приміщень площею в  кілька квадратних метрів (цехові склади для ремонтних матеріалів) до складів-гігантів, що займають відкриті, спеціально обладнані  майданчики в десятки і навіть сотні тисяч квадратних метрів (склади-накопичувачі готової продукції). Складські приміщення можуть мати різні конструкції: розміщуватися  в окремих приміщеннях (закриті); мати лише дах або дах і одну, дві або три стіни (напівзакриті).  

Такі склади відрізняються  і висотою укладання вантажів: в одних вантаж зберігається на висоті людського зросту, в інших необхідні  спеціальні пристрої, здатні підняти  і точно скласти вантаж в комірку  на висоті 24 м і більше. Технологічне обладнання складів підприємств варіюється теж в досить широкому діапазоні: від повної відсутності будь-якого обладнання (ваги, візки) до складів, обладнаних електронної ваговимірювальної технікою, кранами-штабелерами, міжстелажних підйомниками, керованими з пульта вручну або за допомогою запрограмованих команд.

Обладнання складів  тарно-штучних вантажів

Основне обладнання механізованих  та автоматизованих складів тарно-штучних  вантажів наступне:

- на вантажно-розвантажувальних  ділянках – електронавантажувачі, електровізки, пересувні й телескопічні  конвеєри, конвеєрні навантажувально-розвантажувальні  машини, містки-вирівнювача;

- у зоні зберігання  вантажів - стелажі і штабелюючі  машини (електронавантажувачі, мостові  і стелажні крани-штабелери);

- на комплектувальних  і сортувальних дільницях - конвеєри  роликові, перевантажувальні пристрої, комплектувальні столи, електроталі  на монорейках, крани однобалочні,  комплектувальні маніпулятори, зважувальні,  рахункові і скануючі пристрої;

- на внутрішньоскладському  транспорті - електронавантажувачі, електровізки, транспортні роботи, окремі конвеєри  і комплексні конвеєрні системи;

- в автоматизованих системах  управління - комп'ютери, мікропроцесори, переробник інформації, датчики,  пускорегулювальна апаратура, пристрої  радіозв'язку і т.п.

 На складах тарно-штучних  вантажів, розташованих на вантажних  залізничних станціях, використовуються  переважно електричні і дизельні  навантажувачі з нейтралізаторами  відпрацьованих газів. 
        Конвеєрна вантажно-розвантажувальна машина  являє собою каскад з трьох або чотирьох шарнірно з'єднаних стрічкових конвеєрів. 
        При розвантаженні вантажів машина в'їжджає всередину вагона, і двоє вантажників укладають вантажі з вагона на стрічку останньої (третьої) секції конвеєрної машини. В міру розвантаження вагону машина вкочується всередину вагона. При цьому друга  і третій  секції конвеєрів повертаються відносно базової секції  і одна відносно іншої, а третя секція ще й нахиляється у вертикальній площині і, за необхідності, висувається, заглиблюючись в торець вагона і бере в положення, найбільш зручне для роботи вантажників. Після того, як вантажі покладені на стрічку конвеєра, вони можуть бути направлені до ПФМ. Аналогічно можуть виконуватися навантаження вантажів у вагон, вантаження або розвантаження вантажів з автомобіля. 
        Продуктивність конвеєрної вантажно-розвантажувальної машини приблизно на 30% вища, ніж при звичайній технології розвантаження непакетованих вантажів з укладанням вантажів вручну на стандартний піддон і подальшим перевезенням навантаженого піддону навантажувачем в склад. 
        Основне обладнання для зберігання вантажів - різні стелажі. Ті з них, якими оснащуються сучасні механізовані склади, є зварні стаціонарні або збірно-розбірні металоконструкції. 

Информация о работе Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем