Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем

Завдання до виконання

курсової роботи

Тема: “Розрахунок показників ефективності функціонування транспортних процесів і систем” 

Варіант № 1

Завдання:

1. Характеристика просторово автономної транспортної системи із сучасних класичних схем вантажопотоків від постачальника до споживача.

1.1.Схеми вантажопотоків від постачальника до споживача             (принцип побудови та елементи експлуатації).

1.2.Закони (етапи, умови)  комплексної механізації та автоматизації  (КМА) навантажувально-розвантажувальних  транспортно-складських робіт  (НРТС-робіт)  в ринкових умовах.

2. Побудова, принцип дії  і розрахунок основних параметрів  комплексу (див. рис. 1).

2.1. Побудова відкритого  складу, обладнаного двоконсольним  краном для переробки тарно-штучних вантажів.

 

Рис. 1. (схема 1) – Відкритий склад, обладнаний двоконсольним краном для переробки штучних та насипних вантажів:

1 – залізнична  колія; 2 – рухомий склад (вагони); 3 – візок крану з механізмами  переміщення і підйому вантажу; 4 – вантажозахватне пристосування; 5 – монорейка для переміщення  крану; 6 – робоча площа відкритого  складу; 7 – штабель насипного  вантажу; 8 – штабель штучного  вантажу;

9 – автотранспорт;10 – консоль крана;

В_с – ширина складу;

L_с – довжина складу;

H – висота  підйому вантажу.

–  маршрути переміщень вагонів, візків, крана, вантажозахватних пристосувань, автомобіля.

 

2.2. Наукові основи  КМА НРТС-робіт при взаємодії з рухомим складом ( на залізничному та автомобільному транспорті).

2.3. Принцип дії роботи  складу по маршрутах: Д-А;Д-В; (з  точки зору виконання послідовності  операцій).

Основні параметри системи  реалізації КМА НРТС-робіт.

2.4.Підбір обладнання для  даного об’єкта (вагони – марка, вантажопідйомність, габарити, кількість; крани – паспортні дані; авто – марка, габарити, вантажопідйомність).

2.4.1. Обладнання двоконсольного  крана ( побудова, визначення основних  параметрів переміщення і підйому).

2.4.2. Розрахунок основних  параметрів обладнання комплексу  по заданих маршрутах: розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний (згідно вихідних даних по варіантах наведених у завданні до виконання теоретичної частини курсової роботи). 

3. Ступені та рівні КМА НРТС-робіт при взаємодії з рухомим складом (загальні положення на сучасному рівні). 
 

 

 

Реферат

Курсова робота містить:

1. три основних розділи;
2. дев’ять рисунків;
3. дев’ять таблиць;
4. п’ять додатків;
5. два графіки;
6. 66 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Завдання до виконання курсової роботи……………………………….2-3
2. Реферат……………………………………………………………………..4
3. Вступ……………………………………………………………………..7-8
4. Характеристика просторово автономної транспортної системи із сучасних класичних схем вантажопотоків від постачальника до споживача……………………………………………………………….9-12
5. Схеми вантажопотоків від постачальника до споживача             (принцип побудови та елементи експлуатації)……………………...13-16
6. Закони (етапи, умови) комплексної механізації та автоматизації (КМА) навантажувально-розвантажувальних транспортно-складських робіт (НРТС-робіт) в ринкових умовах…………………………………….17-19
7. Побудова, принцип дії і розрахунок основних параметрів комплексу……………………………………………………………..20-24
8. Побудова відкритого складу, обладнаного двоконсольним краном для переробки тарно-штучних вантажів………………………………..25-30
9. Наукові основи  КМА НРТС-робіт при взаємодії з рухомим складом (на залізничному та автомобільному транспорті)……………………….31-33
10. Принцип дії роботи складу по маршрутах: Д-А; Д-В; (з точки зору виконання послідовності операцій)………………………………….34-36
11. Підбір обладнання для даного об’єкта (вагони – марка, вантажопідйомність, габарити, кількість; крани – паспортні дані; авто – марка, габарити, вантажопідйомність)…………………...37-40
12. Обладнання двоконсольного крана ( побудова, визначення основних параметрів переміщення і підйому)………………………………….41-48
13. Розрахунок основних параметрів обладнання комплексу по заданих маршрутах: розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний (згідно вихідних даних по варіантах наведених у завданні до виконання теоретичної частини курсової роботи)…..49-56
14. Ступені та рівні КМА НРТС – робіт при взаємодії з рухомим складом (загальні положення на сучасному рівні)……………………………57-58
15. Висновок………………………………………………………………….59
16. Список використаної літератури………………………………………...60
17. Додатки………………………………………………………………...61-66

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Наша країна з кожним роком  розвивається та й не тільки країна, а й весь світ. Потреби суспільства  зростають. Для того, щоб забезпечити  людей різними товарами та послугами  працює безліч підприємств та відкриваються  нові. На підприємствах використовують велику кількість обладнання, машин, техніки.

В наш час дуже швидко і продуктивно розвивається техніка, підприємства, удосконалюються застарілі  прилади та машини. На сьогоднішній день дуже актуальним є розвиток комплексної  механізації та автоматизації виробництва. Це допомагає підприємству збільшувати  кількість виготовлення продукції, зменшує участь людини у виконання  операцій, знижує затрачений час на переміщення однієї одиниці продукції.

Всі товари чи матеріали, які  виробляються підприємством зберігаються на складах. Тому кожне підприємство повинне мати власний склад, де зможе  приймати, перевантажувати чи зберігати  вантажі. Саме на складах використовується комплексна механізація та автоматизація  навантажувально-розвантажувальних  робіт. Операції повинні проходити  якнайшвидше та якнайдосконаліше, без  пошкодження вантажів, це забезпечує швидке переміщення та перевезення  вантажів.

Так як сьогодні здійснюються перевезення різноманітних товарів  та вантажів не лише в межах одного населеного пункту, країни, а й світу, потрібно сказати, що автоматизація  та механізація виробництва, удосконалення  роботи підприємств, складів, обладнання є дуже актуальною темою. Транспортні  процеси використовуються у великих  кількостях та практично всюди.

Метою даної курсової роботи є аналіз показників функціонування транспортних процесів та систем, підбір найбільш раціонального обладнання, рухомого складу, характеристика роботи складів, розподіл потоків рухомого складу та тарно-штучних вантажів в  промислових логістичних транспортних системах, розрахунок основних параметрів обладнання комплексу, розрахунок об’єму перевантаження тарно-штучних вантажів по прямому варіанту із залізничного транспорту на автомобільний.

У курсовій роботі подано відповіді  на актуальні запитання даної  галузі.

 

1.Характеристика  просторово автономної транспортної  системи із сучасних класичних  схем вантажопотоків від постачальника  до споживача

Транспортна система –  це транспортна інфраструктура, транспортні  підприємства, транспортні засоби та управління в сукупності. Єдина транспортна  система забезпечує узгоджений розвиток і функціонування всіх видів транспорту з метою максимального задоволення транспортных потреб при мінімальних витратах.

До просторової транспортної системи входять вантажорозподільча та вантажозбираюча транспортні  системи.

Щодо просторової транспортної системи, то цілком можливо назвати переваги та недоліки такої системи.

Переваги: 1)досить широкий  розвиток двох систем; 2)можливе виділення  одне від одного завантаження, розвантаження  і одночасно їх впровадження; 3)потрібне відокремлення входу та виходу; 4)не високі умови обладнання оргтехніки; 5)такі системи можуть розширюватися; 6)організація просторових транспортних систем досить проста.

Недоліком є лише те, що будівництво  та оснащення таких систем потребують досить великих коштів.

Для прикладу наведемо схеми просторової автономної системи.

Рис.1.1. – Вантажопотік у розподільчих системах

I – пункт постачання вантажів; , ,…, - кінцеві пункти транспортування (пункти призначення або вхідні пункти); - вантажопотік;1- транспортна ланка до станції обслуговування; 2, 3, 4, 5 – з’єднувальні елементи; 6 – магістральна транспортна ланка; 7 – розгалужувач (зона розгалуження); 8 – можливе місцезнаходження накопичувачів (буферних зон).

Рис.1.2. – Вантажопотік у вантажозбираючих системах

К – кінцевий пункт транспортування; , ,…, - початкові пункти

транспортування (пункти призначення або вхідний  пункт); - вантажопотік; 1 – транспортна ланка від станції обслуговування; 2, 3, 4, 5 - з’єднувальні елементи; 6 – магістральна транспортна ланка; 7 – вузол зведення; 8 - можливе місцезнаходження накопичувачів (буферних зон).

 

Вантажозбираюча система складається з таких елементів як:

• подаюча транспортна гілка;
• магістральна транспортна гілка, яка в свою чергу роз’єднується за числом з’єднувальних елементів;
• з’єднувальні частини, які за напрямком перпендикулярні до магістральної гілки, що розташована між останніми вхідними пунктами , ,…, ,тобто кінцевими станціями транспортування вантажів в межах однієї системи.

Такий же склад має вантажорозподільча транспортна система.

У всіх систем, які перевозять вантажі до певного місця призначення  або від нього містять в  собі такі важливі технічні вузли:

1. З’єднувальний елемент. Він призначений для перевезення та накопичення вантажів на території між двома пунктами; вони виконуються у вигляді конвеєрів різного типу чи транспортних приладів циклічного типу, наприклад, самохідні та несамохідні візки, навантажувачі, штабелери, підйомники, монорельсові дороги та ін.;
2. Розгалужувач. Він розділяє вантажопотік від пункту А на вантажопотоки і , які направлені до пунктів та . Зважаючи на це, потрібно розрізняти розгалужувачі безперервної та циклічної дії.

При безперервній дії розгалужувачів не виявляється простою вантажу, тому що це передбачено властивостями  їхньої роботи. До них відносяться: стрілки на роликових конвеєрах; відхиляючі обладнання стрічкових конвеєрів  та будь-які стрілки між двома  конвеєрами.

До розгалужувачів циклічної  дії належать: збіги двох роликових  конвеєрів через поворотний стіл; збіг роликового конвеєра через підйомник  та ін.

3.    Вузол зведення. Він об’єднує два вантажопотоки і з пунктів та

в один вантажопотік , направлений в пункт В. Він являє собою розгалужувач потоку, що працює в зворотному напрямку (він може бути як безперервної так і циклічної дії).

Найважливішою характеристикою  з’єднувальних елементів є максимальна продуктивність.

Виходячи з продуктивності важливим вузлом розвантажувач або  вузол зведення.

Керування вантажорозподільчими та вантажозбираючими системами  може бути:

• групове – на кожний адресний пункт подається стільки вантажоодиниць, скільки можна розташувати на ділянці накопичення перед цим пунктом;
• циклічним – при подачі одних і тих же вантажів, вони рівномірно розподіляються між адресними точками.[1,2,3]

 

 

 

1.1.Схеми вантажопотоків  від постачальника до споживача             (принцип побудови та елементи експлуатації)

Вантажопотік — це кількість матеріалу, який переміщується певним маршрутом за одну годину. Вантажопотік характеризується видом матеріалу, напрямком, інтенсивністю, нерівномірністю і довжиною транспортування. Напрям переважаючих вантажопотоків називається «вантажним», а зворотній — «порожнім». Ця нерівність по напрямках «туди» і «назад», однак, спричинює порожні пробіги рухомого складу, збільшення собівартості перевезень, капіталовкладень. Для зменшення нерівномірності здійснюються заходи зі стимулювання завантаження порожніх напрямків, зокрема застосування знижених тарифів.    Потужність вантажопотоків вимірюється показниками вантажонапруженості. Вона залежить від обсягу виробництва продукції, протяжності мережі, пов'язаного вантажообігу. Підвищення вантажонапруженості звичайно супроводжують вища міра використання виробничих фондів транспорту та низька собівартість перевезень. Але поряд з цим ускладнюється забезпечення безперебійної роботи транспорту, утримування транспорту. Тому в разі підвищеної вантажонапруженості одного напрямку мережі створюються розвантажувальні лінії.

При перевезеннях вантажів можуть використовуватися  такі системи перевезень: маятникова, кільцева та променева.