Проектування транспортно-технологічної схеми доставки вантажів у магістральному сполученні

Зміст

1.Вибір промислового  виду транспорту

2.Визначення характеристики  пасажирського транспорту міста

3.Проектування транспортно-технологічної  схеми доставки вантажів у  магістральному сполученні

4.Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вибір промислового виду транспорту

Вибір виду транспорту, що забезпечує у визначених умовах найбільшу  економічну ефективність, передбачає порівняння ряду варіантів та потребує значних витрат часу. Суттєве зменшення  обсягів роботи та виключення можливих помилок досягається при наявності графіку областей ефективного використання різних видів транспорту. Такий графік дозволяє зменшити кількість варіантів, які потрібно розглядати, але не дає підстав для остаточного вибору конкретного виду транспорту, так як він не враховує всю палітру факторів, що характеризують умови використання різних видів транспорту у кожному конкретному випадку.

Практичне значення графіку  областей використання різних видів  транспорту полягає у тому, що на основі заданих умов використання і  специфічних особливостей кожного із видів транспорту, він принципово визначає місце кожного з них серед інших. Це дозволяє завчасно обмежити кількість варіантів, які порівнюються  і цим самим полегшити та прискорити виконання розрахунків, пов’язаних з вибором найбільш ефективного виду транспорту.

Області ефективного  використання різних видів транспорту визначається порівнянням витрат при  заданих умовах роботи. Витрати визначають фактори, які мають найбільший вплив  на їх формування, а саме Q i L.

Графічний спосіб визначення областей ефективного використання видів транспорту базується на розрахунку витрат, який виконується  прямим обчисленням по статтях капітальних та експлуатаційних витрат.

Графічний спосіб передбачає поетапне виконання роботи.

1. По заданим видам  транспорту необхідно обчислити витрати, які припадають на 1 тону транспортування сировини. Для розрахунків використовуються залежності витрат, наведені в таблиці 1.1.

                                                                          Таблиця 1.1.

Види транспорту	Розрахункова формула
Залізничний	Вз = 90+60*L+(91+2*L)*Q
Автомобільний	Вк=25+15*L+(30+34*L)*Q
Підвісна канатна дорога	Вп=62+22*L+(26+13*L)*Q

  Одиниці виміру: L-км, Q-млн. тон, B-у. о.(умовні одиниці).

 

Результати розрахунків  за комбінацією видів транспорту, яка визначена індивідуальним завданням, зводимо у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2.

L, км	1		5		10		15		20		25
Q, млн. т.	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10	0	10
Залізничний	150	1080	390	1400	690	1800	990	2200	1290	2600	1590	3000
Автомобільний	40	680	100	2100	175	3875	250	5650	325	7425	400	9200
Підвісна канатна дорога	84	447	172	1082	282	1842	392	2602	502	3362	612	4122

     Обчислення витрат які припадають на 1 т транспортування сировини

1. Для залізничного транспорту

 

         

 

 

2. Для автомобільного транспорту

 

       

       

       

       

 В_а=325; В_а=7425; В_а=400; В_а=9200;

 

3. Для підвісної канатної дороги

 

В_п=84; В_п=447; В_п=172; В_п=1082; В_п=282; В_п=1842; В_п=392; В_п=2602; В_п=502; В_п=3362; В_п=612; В_п=4122;

 

2. Найдешевший вид сполучення визначається прямою витрат, розташованою найближче до осі абсцис. Точки перетину ліній функції                                                                                      при порівнюваних видів транспорту є точками рівності їх витрат на перевезення. При зміні вони можуть мати різне положення в

координатах Q-L, або їх може не бути зовсім. Відсутність точок перетину свідчить про вигідність використання одного виду транспорту при будь-яких значеннях вантажопотоку.

 

 

 

 

3. Точки рівновигідності перевезень розглядуваних видів транспорту переносимо на новий графік . З’єднанням між собою нанесених точок отримаємо лінію рівновигідності перевезень порівнюваних видів транспорту, яка розмежовує області ефективного використання кожного виду транспорту.

  5. На графіку  зображають прямокутник з координатами що визначає умови роботи транспорту згідно із завданням. Найбільша площа прямокутника, якщо через нього проходить лінія розмежування, визначає вид транспорту який доцільно використовувати при технологічних перевезеннях.

За даними графіка  можемо сказати, що найбільш ефективним видом транспорту у заданих умовах є підвісна канатна дорога .

          Висновки: Провівши розрахунки на базі вхідних даних і проаналізувавши отримані результати можна зробити висновок, що для ефективної організації вантажних перевезень найбільш економічно вигідним є залізничний транспорт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Визначення характеристик пасажирського транспорту міста

 

Організація міських перевезень передбачає визначення кількості маршрутів, типу рухомого складу і його кількості.

1. Забудована площа міста, км²

 

 

2. Середня довжина міського маршруту, км

 

 

3. Мінімальна кількість маршрутів визначається з умови охоплення сполученням всіх транспортних мікрорайонів міста

 

 

4. Максимальна кількість маршрутів визначається з умови забезпечення пасажирів всіх транспортних мікрорайонів сполученням без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість маршрутів обчислюється залежністю:

 

 

5. Сумарна максимальна довжина маршрутів, км

 

 

6. Мінімальна довжина маршрутної мережі, км

 

 

7. Сумарна довжина k маршрутів, км

 

 

8. Коефіцієнт пересадочності

 

 

9)  Щільність дорожньо-вуличної  мережі, км/км²

 

10) Маршрутний коефіцієнт

 

 

11) Щільність маршрутної  мережі, км/км²

 

 

12) Середня відстань  переміщення пасажира, км

 

 

13)  Середня відстань  поїздки пасажира, км

 

 

14)  Витрати на підхід  до зупинки, год

 

 

де V_n – швидкість пішохода (4 км/год)

     l_Д – середня довжина перегону  (0,7 км)

 

15)  Розрахункова кількість  рухомого складу

 

 

16)  Витрати часу  на очікування рухомого складу, год

 

17)  Витрати часу  на пересадку, год

 

 

18)  Витрати часу на рух, год

 

 

де V_c – швидкість сполучення (V_c=1,2*V_e =1,2*18,4=22,08) км/год

 

19) Сумарні витрати  часу на переміщення, год

 

 

 

Таблиця 2.1.

 

Результати розрахунку показників маршрутної мережі

L, км	tn, год	tO, год	tПР, год	tP, год	t, год
218,3	0,286	0,013	0,012	0,282	0,593
725,1	0,229	0,045	0,030	0,245	0,549
1231,9	0,200	0,076	0,037	0,216	0,529
1738,7	0,181	0,107	0,038	0,193	0,519
2245,5	0,169	0,139	0,034	0,175	0,516
2752,4	0,160	0,170	0,028	0,161	0,518
3259,2	0,153	0,201	0,021	0,150	0,526
3766,0	0,148	0,233	0,015	0,142	0,537
4272,8	0,144	0,264	0,009	0,136	0,553
4779,6	0,140	0,295	0,005	0,131	0,572

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На основі даних таблиці 2.1. будуємо  залежності t_п=f(L_K), t_o=f(L_K), t_ПР=f(L_K),

t_Р=f(L_K), t=f(L_K):

.юэ.

 

 

 

 

 

 

 

 

20) Середня добова рухомість  населення, поїздок:

 

 

21) Середня місткість  рухомого складу, пас

 

де k_H – коефіцієнт, що враховує нерівномірність пасажиро потоку у часі

            (=2,5 - 2,8);

γ – середньодобовий коефіцієнт використання місткості рухомого складу

     (=0,2 – 0,3)

Т_Н – час роботи транспорту на маршрутах міста (=18 год)

 

22) Математичне очікування середньої  добової потужності пасажиро  потоку на маршрутах, пас.км/км

 

 

Поклавши, що А розподілено  за нормальним законом і σ=А/3. Графік розподілу потужності пасажиро потоку f(A) поєднують з шкалою місткості рухомого складу так, як це показано на рис. 2.2. Точка середньої розрахункової місткості q сполучається із значенням середньої потужності пасажиро потоку А. Потім знаходимо найближчу місткість автобуса – q1 і від точки q1 проводимо лінію паралельно штриховій лінії. Вона визначає А1. Величинам А1 та q1 приписуються перевезення з інтервалом I_C. За результатами побудови і у відповідності до умови q1>q за загальною місткістю приймаємо автобус Богдан-А-095(місткість 68 пасажирів).

З умови пропорційності пасажиро обігу інтервалу руху визначаємо:

…..

….

Визначимо місткість  рухомого складу розташовану на кордоні A_min

А₀ проецюють на вісь q ш знаходять точку q0. Найближча до цієї точки місткість рухомого складу – q0 визначає другу модель транспортного засобу. У відповідності до умови q2>q0, вибираємо міський автобус БАЗ-2215-(14 пасажирів). Проекцією точки q2 на вісь А, одержуємо точку А2 і визначаємо кордони потужності пасажиро потоку(Amin1-Amax1), який може бути освоєний другою моделлю рухомого складу.

Зону перекриття ділимо вертикальною лінією(В, рис 2.2) на дві  частини.

Для того, щоб на маршрутах  не спостерігалась робота транспортних засобів з мінімальними і максимальними  інтервалами, зону перекриття ділять навпіл. Лінії поділу зон перекриття визначає кордони використання рухомого складу різних марок.

 

23) Імовірність попадання  випадкової величини в кожний  із визначених інтервалів:

24)  Необхідна кількість  рухомого складу: