Порівняння динамічних характеристик автобусів та визначення річної виробничої програми з ТО

Визначимо кількість токарних станків:

Q_об = = 2   Q_об = = 0,5 = 0

Q_об = = 0,5 = 1  Q_об = = 0,2 = 0

Q_об = = 0,41 = 0  Q_об = = 0,33 = 1

Q_об = = 0,20 = 0

Якщо дробова частина числа  обладнання менша за 0,75, то трудомісткість, яка припадає на цю дробову частину, можна віднести до трудомісткості інших  робіт. Наприклад, одержано кількість  верстатів 3.5. Дробову частину 0,5 множимо  на  трудомісткість слюсарно-механічних робіт (Т_с-м) і результат додаємо до трудомісткості револьверних чи інших видів робіт. Якщо при розрахунках кількість обладнання одержано меншим за одиницю і меншим за 0,75, то цю трудомісткість слід складати з трудомісткістю інших видів робіт.

 

3. Розробка заходів з ОХОРОНИ ПРАЦІ

У цьому розділі необхідно коротко  розкрити:

1. задачі охорони праці;
2. організацію охорони праці на автотранспортному підприємстві (особи, відповідальні за охорону праці) їх основні обов’язки;
3. організацію розслідування нещасних випадків на виробництві;
4. забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов на підприємстві (забезпечення метеорологічних умов, вентиляції, опалення, зниження шуму, вібрації, освітлення);
5. електробезпека на автомобільному транспорті;
6. вимоги техніки безпеки і пожежної безпеки до основних технологічних процесів (розбірно-складальні, акумуляторні, зварювальні, кувальні, жерстяницькі роботи, по обслуговуванню і ремонту паливної апаратури);
7. методи попередження і ліквідації пожежі.

При розкритті питань освітлення, вентиляції і опалення необхідно виконати розрахунки.

3.1. Розрахунок  освітлення

Розрізняють штучне і природне освітлення, норми проектування якого передбачені, для освітлення виробничих приміщень штучним світлом, як правило, використовують газорозрядні лампи. Лампи розжарювання рекомендуються при неможливості чи техніко-економічній недоцільності використання газорозрядних ламп.

У табл. 3.1 наведено норми штучного освітлення  для підприємств по обслуговуванню автомобілів.

Спочатку розраховую загальне освітлення за даними табл. 3.1, а потім комбіноване, яке являє собою суму місцевого і загального освітлення.

 

Таблиця 3.1

 

№	Приміщення і   виробничі дільниці	Площина нормування освітленості і її висота від підлоги, м	Розряд  зорової  роботи	Освітленість, ЛК
				при комбінованому освітленні	при  загальному   освітленні
1	2	3	4	5	6
1	Миття і прибирання автомобілів	підлога	Y1	-	150
2	Технічне обслуговування і ремонт автомобілів	підлога	Yа	300	200
3	Щоденне обслуговування автомобілів	В - на машині	Yша	-	150
4	Канави для огляду	Г - низ машини	Y1	-	75
5	Відділення: моторне, агрегатне, механічне, електротехнічне і приладів живлення	Г-0,8	1Yа	750	300
	Кувальне, зварювально-жерстяницьке і  мідницьке	Г-0,8	1Yб	500	200
	Столярне і оббивне	Г-0,8	Yа	300	200
6	Ремонт та монтаж шин	Г-0,8	Yа	300	200
7	Приміщення для зберігання автомобілів	підлога	YШб	-	20 (для лам розжарювання)
8	Відкриті майданчики для зберігання автомобілів	підлога	Х11	-	5

 

Загальне освітлення розраховую в  основному методом коефіцієнта  світлового потоку:

,

 

де Е - норма  освітленості (табл. 3.1), ЛК; S - площа  приміщення, м²; К - коефіцієнт запасу, К = 1,3...1,5 (менші значення для ламп розжарювання, більші - для газорозрядних ламп); Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, змінюється в межах Z = 1,1...1,5 (у середньому 1,2); h - коефіцієнт використання освітлювальної установки; n - кількість ламп.

Для визначення коефіцієнту h розраховую індекс приміщення

,

i_що=   i_то1= i_то2=

i_д1=  i_д2= i_пр=

i_аг=  i_сл= i_ел=

i_акб   i_пал= i_шин=

i_вул=   i_кув= i_мід=

i_зв=  i_арм= i_об=

де а, b - відповідно довжина і ширина приміщен i_що=ня, м; H_c - висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м .

При однаковому коефіцієнті відбиття стелі й стін, що дорівнює 0,7, коефіцієнт h залежно від i має такі значення:

 

Індекс приміщення, i	0,5	1	2	3	4	5
Коефіцієнт використання світлового потоку Z	0,22	0,37	0,48	0,54	0,59	0.61

 

При більш точних розрахунках слід використовувати таблиці з [3]. Мета розрахунків - визначити кількість  ламп

.

n_що= =49 n_то1= =108

n_то2= =98 n_д1= = 33

n_д2= =36  n_пр= =123

n_аг= =28  n_сл= =29

n_ел= =18  n_акб =13

n_пал= =13  n_шин= =34

n_вул= =12  n_кув= =18

n_мід= =15  n_зв= =23

n_арм= =6  n_об= =20

 

Розрахунок місцевого освітлення полягає у визначенні потужності чи світлового потоку ламп. Для місцевого  освітлення звичайно використовують лампи  розжарювання

,

За додатком. 9 вибираю лампу розжарювання (432 лм).

де h - відстань лампи до освітлювальної поверхні, м; Е - нормативна освітленість, лк; e- показник, який вибирається за графіком залежно  від h і відстані d від перпендикулярного  потоку на освітлювальну поверхню до освітлювальної точки (рис. 3.1).

 

 

 

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових  прорізів бокового чи верхнього освітлення. У курсовому проекті визначається площа світлових прорізів при  боковому освітленні

,

 

S_що= = 16,93 S_то1= = 32,21

S_то2= = 29,24 S_д1= = 5,35

S_д2= = 5,95 S_пр= = 58,65

S_аг= =5,02 S_сл= =4,89

S_ел= =1,76  S_акб =1,92

S_пал= =1,88 S_шин= =9,46

S_вул= =1,74  S_кув= =2,93

S_мід= =2,33 S_зв= =4,65

S_арм= =0,48 S_об= =5,33

 

де S_п - площа підлоги приміщення, м²; С_н - нормоване значення коефіцієнта природної освітленості; К_з - коефіцієнт запасу (К_з = 1,4..1,5 - менше значення для приміщень з меншою запиленістю); h_о - світлова характеристика вікон (додаток 10); К_бд - коефіцієнт урахування затінення протилежно стоячими будинками (додаток 11); Р_о - загальний коефіцієнт світлопропускання, Р_о = 0,63; W₁ - коефіцієнт урахування підвищення освітленості при боковому освітленні, W₁ = 1,05...1,3.

 

Нормоване значення коефіцієнту природного освітлення С_н вибирається з табл. 3.2, де розряд зорової роботи відповідає табл. 3.1.

 

Таблиця 3.2

 

Освітлення	Розряд зорової роботи
	1Ya	1Yб	Yа	Y1	YШа	YШб	ХП
Верхнє	2,4	2,4	1,8	1,2	0,7	0,5	-
Бокове	0,9	0,9	0,6	0,3	0,2	0,2	-

 

 

 

 

3.2.Розрахунок  механічної вентиляції

 Механічну вентиляцію використовують  при об'ємі виробничого простору  менше 40 м² на одного працюючого, для інших випадків може передбачатися тільки природна вентиляція.

У зонах ЩО, ТО і ПР вентиляцію розраховують за умов розчинення викидів (оксидів  вуглецю і азоту) до припустимих  концентрацій. Кількість шкідливих  викидів [3], г/год:

С_т = q ´ P ´ K ´C,

С1т= 0,4*117*3,22*0,6= 90,68

С2т=0,16*117*9,01*1= 168,84

де q - питома кількість шкідливих речовин, віднесена  до одного виїзду з приміщення і  умовної потужності двигуна 1 кВт (додаток 12); Р - потужність двигуна автомобілю, кВт (к.с.); К - кількість виїздів автомобілів на годину (визначають виходячи з добової програми ЩО, ТО, ПР); С -. коефіцієнт інтенсивності руху автомобілів (додаток 13).

Об'єм повітря за годину для розчинення шкідливих викидів до припустимих  концентрацій

V = 1000 ´ (C_1T/d₁ + C_2Т/d₂),

V= = 38303,3

Потужність двигуна вентилятора  кВт,

Р = К_з ´ V_в ´ Р_в ´10^-6/ (3,6 ´ h_в ´ h_п)

P= = 36,39

де d₁ , d₂ - припустима концентрація у повітрі оксидів відповідно вуглецю (20 мг/м³) і азоту (5 мг/м³).

У цехах і на дільницях розраховують вентиляцію за коефіцієнтом кратності. Об'єм повітря

V = V_п ´ К_кр ,

V_що= 2057,36 * 3 = 6172,08  V_то1 = 3913,82 * 3 = 11741,47

V_то2= 3552,3 * 3 = 10656,92  V_пр= 649,47 * 3 = 1948,41

V_аг= 723,15 * 3 = 2169,45  V_сл= 7126,09 * 3 = 21378,29

V_ел= 609,52 * 3 = 1828,57  V_акб 594,21 * 3 = 1782,64

V_пал= 213,35 * 3 = 640,06  V_шин= 232,95 * 3 = 698,86

V_вул= 227,93 * 3 = 683,8   V_кув= 1149,12 * 3 = 5745,6

V_мід= 211,68 * 3 = 635,04  V_зв= 355,99 * 3 = 1779,97

V_арм= 282,52 * 3 = 847,58  V_об= 564,27 * 3 = 1695,81

де V_п - об'єм приміщення, м³; К_кр - коефіцієнт кратності, для цехів (дільниць) розбірно-складального, комплектувального, ремонту двигунів, електротехнічного, паливної апаратури і столярного К_кр = 2...3; для слюсарно-механічного К_кр = 3...4; для кувального і зварю-вального К_кр = 4...6.

3.3. Розрахунок опалення

Одним з вихідних даних для розрахунку опалення є температура у виробничих приміщеннях, яка становить:

для зберігання автомобілів	+5°С
обслуговування автомобілів	+16°С
зберігання запасних частин, інструменту, мастил, обтиральних матеріалів	+10°С
відділення кувального, термічного, мідницького, зварювального	+I3...I5°С
відділення електротехнічного, жерстяницького, слюсарного, механічного і деревообробного	+I5...20°С
відділення контрольно-сортувального	+I7...20°С
комплектувальне, інструментальне, малярне і паливної апаратури	+I7...20°С

Кількість теплоти для опалення

Q_o = q_o (t_в – t_з) ´ V,

Q_що= 2,08 * 16 – (-5) *  2057,36 = 89865,52

Q_то1= 2,08 * 16 – (-5) *  3913,82 = 170955,77

Q_то2= 2,08 * 16 – (-5) * 3552,3 = 155164,75

Q_пр= 2,08 * 16 – (-5) * 649,47 = 28368,89

Q_аг= 2,08 * 16 – (-5) * 723,15 = 30083,09

Q_сл= 2,08 * 16 – (-5) *  7126,09 = 296445,62

Q_ел= 2,08 * 16 – (-5) * 609,52 = 25356,24

Q_акб 2,08 * 16 – (-5) * 594,21 = 24719,39

Q_пал= 2,08 * 16 – (-5) * 213,35 = 9763,08

Q_шин= 2,08 * 16 – (-5) * 232,95 = 9690,97

Q_вул= 2,08 * 16 – (-5) * 227,93 = 9482,05

Q_кув= 2,08 * 16 – (-5) * 1149,12 = 47803,39

Q_мід= 2,08 * 16 – (-5) * 211,68 = 8805,89

Q_зв= 2,08 * 16 – (-5) * 355,99 = 14809,39

Q_арм= 2,08 * 16 – (-5) * 282,52 = 11753,16

Q_об= 2,08 * 16 – (-5) * 565,272 = 23515,32

де q_o - витрати теплоти для опалення 1 м³ приміщення на 1°С різниці внутрішньої і зовнішньої температур, q_o = 2,08 Дж/год [3]; t_в - внутрішня температура цеха, °С; t_з - зовнішня температура повітря, V – об’єм приміщення, м³ .

Площа радіаторів опалення розраховується по формулі

F_що= 89865,52 / 28 * 100 – 16 = 38,2

F_то1= 170955,77 / 28 * 100 – 16 = 72,68

F_то2= 155164,75 / 28 * 100 – 16 = 65,97

F_пр= 28368,89 / 28 * 100 – 16 = 12,06

F_аг= 30083,09 / 28 * 100 – 15 = 12,63

F_сл= 296445,62 / 28 * 100 – 15 = 124,55

F_ел= 25356,24 / 28 * 100 – 15 = 10,65

F_акб 24719,39 / 28 * 100 – 15 = 10,38

F_пал= 9763,08 / 28 * 100 – 17 = 4,2

F_шин= 9690,97 / 28 * 100 – 15 = 4,07

F_вул= 9482,05 / 28 * 100 – 15 = 3,98

F_кув= 47803,39 / 28 * 100 – 15 = 20,08

F_мід= 8805,89 / 28 * 100 – 15 = 3,69

F_зв= 14809,39 / 28 * 100 – 15 = 6,22

F_арм= 11753,16 / 28 * 100 – 15 = 4,93

F_об= 23515,32 / 28 * 100 – 15 = 9,88

де t_т - середня розрахункова температура теплоносія (пара низького тиску – 100 °С, пара при тиску 1,2 атм (0,12 МПа) - 104 °С, при тиску 1,5 атм (0,15 МПа) - 111 °С.

Значення коефіцієнту К_п залежить від різниці температур теплоносія і нагрівального повітря. Для нагрівальних приладів з чавуну при t_т - t_в = 60...70 °С К_п = 28 кДж/м²•гoд•гpaд, із сталевих труб при тій самій різниці температур К_п = 40 кДж/м²•год•град.

  3.4. Розрахунок захисного заземлення

Захисне заземлення - навмисне приєднання до землі металевих частин електроустаткування, що можуть виявитися під напругою внаслідок ушкодження ізоляції. Основне  призначення захисного заземлення – знизити напруга дотику до безпечної  величини.

Захисне заземлення є ефективним способом забезпечення безпеки людей, що працюють з електроустаткуванням. Повинне  бути заземлені металеві корпуси  електричних машин, апаратів, каркаси  розподільних щитів і інші металеві конструкції, зв'язані з електроустановками. Штучний заземлювач, являє собою  замкнутий контур з 10 труб, довжиною 2 м і діаметром 0,2 м, встановленими на глибину 1 м і з'єднаних заземлюючою смугою.