Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2014 в 22:16, курсовая работа
Мета курсової роботи полягає у поглибленому вивченні ювелірного мистецтва, тобто склад і основні властивості ювелірних виробів, особливості їх виробництва: заготовчі процеси, обробні процеси, ограновування, закріпка, створення форми; дефекти та їх усунення. Також у курсовій роботі оглядається і досліджується світовий ринок дорогоцінних металів та ринок ювелірних виробів в Україні.
Вступ
Розділ 1. Склад і основні властивості ювелірних виробів
1.1. Матеріали для виготовлення ювелірних товарів
1.2. Дорогоцінні метали та їх сплави
1.3. Ювелірні камені
1.3.1. Класифікація ювелірних каменів
1.3.2. Властивості ювелірних каменів
1.3.3. Коштовні камені мінерального походження
Розділ 2. Особливості виробництва ювелірних товарів
2.1. Заготовчі процеси
2.2. Створення форм ювелірних товарів
2.3. Обробні процеси
2.4. Ограновування ювелірних каменів
2.5. Закріпка встановок в ювелірних виробах
Розділ 3. Дефекти ювелірних виробів і їх усунення
Розділ 4. Світовий ринок дорогоцінних металів
4.1. Основні родовища, методи видобутку і видобувні компанії в світі
4.2. Аналіз світової ситуації на ринку дорогоцінних металів
4.3. Дорогоцінні камені як засіб заощаджень
Розділ 5. Ринок ювелірних виробів в Україні
5.1. Обсяг виробництва виробів в Україні
5.2. Основні сегменти ринку ювелірних виробів
5.3. Імпорт ювелірних виробів в Україну
5.4. Експорт ювелірних виробів
Висновки
Список використаних джерел
У 2006-му, 2007-му роках імпорт ювелірних виробів з Туреччини, наприклад, утримувався на рівні 1-1,2 т в натуральному вираженні. А в 2008-му імпорт ювелірних виробів з Туреччини раптом збільшився в 35 разів, до майже що 36 тонн готових ювелірних виробів.
У 2009 році обсяг турецького експорту золотих прикрас склав 1,1 млрд. доларів, і тепер Туреччина поряд з Італією та Індією входить до трійки основних ринків ювелірних виробів із золота, повідомляє інформаційний портал World Bulletin. Портал наводить дані Турецького центру сприяння експорту (IGEME), згідно з якими в 2009 році споживачі з арабських країн і США воліли купувати саме турецьке золото. Об'єднані Арабські Емірати закупили у Туреччині виробів із золота на суму $ 348,9 млн. Імпорт турецьких золотих прикрас у Сполучені Штати склав 120 млн. доларів. Серед найбільших імпортерів золотий продукції з Туреччини в 2009 році названі Німеччина, Ірак, Росія, Казахстан, Ізраїль, Італія, Азербайджан і Лівія. Експорт турецьких ювелірних прикрас в 2008 році досяг 1,6 млрд. доларів. У табелі про ранги світових ювелірних ринків Туреччина займає 11 місце.
Те ж саме з Італією. У 2006-му, 2007-му роках імпорт готових ювелірних виробів з цієї країни в Україну становив приблизно 1,8 т. А в 2008-му збільшився більш ніж в 4 рази - до 9,3 т в натуральному ваговому виразі.
Таблиця 3
Імпорт ювелірних виробів в Україну в розрізі основних країн-експортерів (у грошовому вираженні), тис. USD - (дані Держкомстату)
Країни |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
тис. USD |
тис. USD |
тис. USD | |
КраїниСНГ |
8119,07 |
12720,1 |
13497,4 |
Російска Федераця |
8009,62 |
12564,8 |
13376,5 |
Європа |
6572,97 |
9044,8 |
20086,9 |
Австрія |
7,72 |
171,8 |
43,6 |
Італія |
3892,26 |
5015,4 |
8089,2 |
Нідерланди |
321,97 |
834,5 |
1569,9 |
Німеччина |
157,5 |
364,7 |
2831,0 |
Польща |
61,48 |
170,2 |
424,8 |
ЗєднанеКоролівство |
196,7 |
249,6 |
4276,2 |
Азія |
2624,86 |
3482,5 |
9669,7 |
Гонконг |
299,18 |
680,3 |
480,4 |
Індія |
26,76 |
306,3 |
514,3 |
Китай |
322,96 |
496,9 |
1823,7 |
ОАЄ |
51,01 |
363,6 |
597,6 |
Тайланд |
516,78 |
462,2 |
1837,9 |
Турція |
1085,42 |
811 |
3572,8 |
Південна Америка |
448,72 |
745,5 |
984,6 |
Бразилія |
- |
- |
207,7 |
США |
440,68 |
731,1 |
768,7 |
Всього: |
17765,62 |
25993 |
44238,6 |
Таблиця 4
Порівняльна таблиця імпорту ювелірних виробів в розрізі основних країн-експортерів за 5 міс. 2008-го - 2009-го років (у натуральному і грошовому вираженні) - (дані Держкомстату)
Країни |
5 міс. 2008 р. |
5 міс. 2009 р. | ||
Кг |
тис. USD |
Кг |
тис. USD | |
Країни СНГ |
267,9 |
7022,7 |
64,7 |
630,1 |
Російска Федерація |
267,4 |
6936,2 |
64,7 |
630,1 |
Європа |
1531,2 |
9745,1 |
3660,8 |
2401 |
Австрія |
82,5 |
10,2 |
2,1 |
54,8 |
Італія |
1047,6 |
3187,9 276,8 |
552 |
|
Нідерланди |
94,9 |
731 |
26,5 |
177,1 |
Німеччина |
37,8 |
249 |
33,2 |
641,9 |
Польща |
226,3 |
181,4 |
3257,8 |
5,6 |
5.4. Експорт ювелірних виробів
Щоб утриматися на
плаву після зниження митних
зборів і вступу України до
СОТ, вітчизняним ювелірам потрібно
навчитися конкурувати не
Зараз важливо зробити ставку на лобіювання наших інтересів на зарубіжних ринках і активізувати експорт. До сьогоднішнього дня експорт не був стратегічним напрямком у розвитку ювелірної галузі, а був скоріше питанням іміджу окремої компанії. Лише кілька великих підприємств (Київський ювелірний завод, Одеський ювелірний завод, донецькі підприємства) точково представляють зразки своєї кращої продукції за кордоном. Найчастіше основним покупцем вітчизняних коштовностей є українська діаспора. Поступово експорт зростає: два роки тому на експорт припадало менше одного відсотка від 8-10 тонн загального обсягу продукції. Сьогодні його частка збільшилася до двох відсотків, але вже від 30-40 тонн виробленої продукції. Левова частка експорту припадає на російський ринок.
За даними Держкомстату України за 5 міс. 2008 р. збільшила експорт дорогоцінних металів і ювелірних виробів на 87,5% порівняно з аналогічним періодом 2007 р. - до 81,4 млн. дол При цьому імпорт зазначеної товарної групи в січні-травні зріс в 4,16 рази - до 505 , 72 млн. дол Експорт ювелірних виробів склав 341,1 кг на 5,27 млн. дол, імпорт - 4,84 т. на 20,99 млн. дол Експорт срібла склав 2,216 т на 1,17 млн. дол ., імпорт - 23,48 т на 10,1 млн. дол Імпорт золота склав 14,366 кг на 426,32 млн. дол Експорт золота з України за звітний період не проводився.
Висновки
Ювелірні товари – це високохудожні вироби тонкої роботи, виготовлені з дорогоцінних металів і їх сплавів, коштовних, напівкоштовних, виробів, штучних і синтетичних каменів, а також рогу, кістки, художньої емалі, скла, фарфору, кераміки і інших матеріалів вживаних для декоративних цілей.
Ювелірне мистецтво виникло в глибокій старовині. До нас дійшли якнайтонші прикраси, пишно декоровані різноманітні кубки і чаші, виготовлені із золота за декілька тисячоліть до нашої ери.
Друга половина 19-го сторіччя, і особливо рубіж 19 і 20-х століть, була часом виняткового розквіту російського мистецтва, і у тому числі періодом значних успіхів вітчизняної ювелірної справи, коли 4,5 тисячі фірм, фабрик і майстерних практично на 95% забезпечували внутрішній ринок ювелірних товарів. Роботи майстрів кращих з них, що трудилися на ювелірні будинки Сазікова, Оловянішникова, Феберже, Боліна, Овчинникова і інших.
В Україні є декілька навчальних закладів, де бажаючі мають можливість студіювати ювелірну справу (Київський професійний ліцей ювелірного мистецтва (ПТУ-38)). Крім цього, існує 5 середніх навчальних закладів мистецького напрямку, де протягом 1-3 семестрів студенти вивчають технології та основи композиції ювелірної справи. При Кам'янець-Подільському базовому індустріальному технікумі функціонує лабораторія ювеліра-гравера. У Львівській національній академії мистецтв на єдиній в Україні кафедрі художнього металу лишень два семестри присвячені малим формам. У зв'язку із заплутаним і складним законодавством, офіційно працювати з коштовними матеріалами в майстернях академії поки що неможливо.
Відсутність спеціалізованих галерей та обізнаних у ювелірному мистецтві критиків не дає зреалізувати свої ідеї поодиноким художникам-ювелірам. Відсутність регулярних виставок та конкурсів не сприяє розвитку творчої думки. Брак інструментів, обладнання та матеріалів вкрай ускладнює й так скрутну ситуацію. В майже мільйонному Львові не знайдемо жодної крамниці з ювелірним інструментом чи матеріалами, хоча кількість ювелірних майстерень за пострадянський період збільшилась майже вдесятеро. Недосконале законодавство дозволяє відкривати ювелірні майстерні особам, які не мають відповідної фахової освіти. Почасти, поняття авторського права існує тільки на папері.
Художники-ювеліри в Україні все ще ізольовані один від одного. Обмаль контактів із закордонними колегами. Досі не існує україномовної фахової літератури. Першою спробою зібрати та зіставити мистців-ювелірів з різних регіонів України була виставка 1997 року у новоствореному музеї НБУ «Скарби України» у Києві. Вперше українські ювеліри-промисловці проводили виставку своєї продукції у 1999 році у Києві. З цього часу, міжнародна спеціалізована виставка ювелірних виробів, дорогоцінних прикрас та аксесуарів, «Ювелір-Експо» стала традиційною. Перша в Україні виставка обладнання для ювелірного виробництва «ЮвелірМашЕкспо» відбулася у 2005 році. В Одесі відбуваються щорічні міжнародні «Ювелірні салони», в рамках яких проводиться конкурс «Є ідея» на найкращий проект ювелірних виробів. В Україні є 4 державні ювелірні заводи (ВАТ «Київський ювелірний завод», ВАТ «Харківський ювелірний завод», ВАТ «Львівський ювелірний завод», Одеський ювелірний завод «Аурум») та 2 гранильні фабрики, державне підприємство з видобутку та обробки бурштину. Недавно Україна почала добувати власне золото.
Останні зміни вселяють надію. Невеликі приватні ювелірні фірми, що виникають останнім часом, виглядають набагато цікавіше за державних монстрів. За останні роки відбулося кілька персональних та групових виставок художників-ювелірів у Львові, Києві та інших містах. Українські художники беруть участь і мають певні успіхи у виставках та конкурсах за кордоном. Рік за роком до пошуку нових форм та несподіваних матеріалів долучається все більше число молодих художників. Тож слід вірити, що скоро на родючому ґрунті багатої історії розів'ється паросток мистецького золотарства нової доби.
В даний час український ринок ювелірних виробів переживає період свого становлення. Швидко розширяється мережа торгових закладів, зайнятих їх продажем. Разом з тим для цивілізованого розвитку такого ринку потрібне втручання спеціально підготовлених професіоналів-оцінювачів. Без них неминуче негативні явища: нічим не з'ясовний міжрегіональний розкид цін на однакові за якістю ювелірні вироби, завищені ціни на вироби зі вставками синтетичних аналогів, ушляхетнюючи різними методами (радіаційним опромінюванням, фарбуванням, промаслюванням каменів), необ'єктивна оцінка дійсно гідних і рідкісних по виконанню ювелірних прикрас. Український ринок заповнений ювелірними підробками зарубіжних фірм.
Список використаних джерел :
1. Базилевич В. Ювелірний ринок України. — К.: Знання, 1998.—374 с.
2. Орловский Э.И. Товарознавство ювелірних товарів і годинника.– Х.: Економіка, 1983. – 176 с.
3. Золотарьова В.В. : «Товароведенье ювелирных товаров»курс лекцій- Д., ДонНУЕ, 2010. – 10 с.
4. Шумилович Б., Івасюта О., Петрів О. Історія ювелірної справи в Україні // Ювеліри України. Тематичний збірник. - Київ, 2006. - С. 6-11.
5. Романова Л.Ф. Сучасне ювелірне мистецтво. – Ж.: 1994. – 150 с.
6. Плешев А.М. Класифікація і асортимент ювелірних виробів. Кооперативна торгівля ювелірних виробів. – М.: 1978. – 100 с.
7. Злузлл Д. Искусственньїе драгоценньїе камни : пер. с англ. - М. :
Мир, 1981.-176 с.
8. Макаров Л.П. Ювелирньїе украшения. - М. : ИПФ «Сашко», 2001. -
344 с.
9. Михайлов В. І. Непродовольчі товари: Підручник / В. І. Михайлов, Т. Г. Глушкова, О. І. Зельніченко – К.: Книга, 2005 – 556 с.
10. Дронова Н.Д. Ювелирньїе изделия: Справочник-знциклопедия. -
М. :Ювелир, 1996.-352 с.
11. Корнилов Н.І., Солодова Ю.П. Ювелирньїе камни. - М. : Недра,
1986.-284 с.
12. http://www.bibliofond.ru/view.
13. Шаталова И.В., Скурлов В.В. Асортимент вітчизняної ювелірної промисловості.- К.: 1990 – 70 с.
14. Шепелев А. Ф. и др Товароведение и экспертиза ювелирных товаров. – Ростов–на-Дону, 2001 – 149 с.
15. А. А. Болотников ,Товарознавство: Курс лекцій– К.: МАУП, 1999 – 160 с.
16. http://do.gendocs.ru/docs/
17. http://images.yandex.ru/