Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2014 в 22:16, курсовая работа
Мета курсової роботи полягає у поглибленому вивченні ювелірного мистецтва, тобто склад і основні властивості ювелірних виробів, особливості їх виробництва: заготовчі процеси, обробні процеси, ограновування, закріпка, створення форми; дефекти та їх усунення. Також у курсовій роботі оглядається і досліджується світовий ринок дорогоцінних металів та ринок ювелірних виробів в Україні.
Вступ
Розділ 1. Склад і основні властивості ювелірних виробів
1.1. Матеріали для виготовлення ювелірних товарів
1.2. Дорогоцінні метали та їх сплави
1.3. Ювелірні камені
1.3.1. Класифікація ювелірних каменів
1.3.2. Властивості ювелірних каменів
1.3.3. Коштовні камені мінерального походження
Розділ 2. Особливості виробництва ювелірних товарів
2.1. Заготовчі процеси
2.2. Створення форм ювелірних товарів
2.3. Обробні процеси
2.4. Ограновування ювелірних каменів
2.5. Закріпка встановок в ювелірних виробах
Розділ 3. Дефекти ювелірних виробів і їх усунення
Розділ 4. Світовий ринок дорогоцінних металів
4.1. Основні родовища, методи видобутку і видобувні компанії в світі
4.2. Аналіз світової ситуації на ринку дорогоцінних металів
4.3. Дорогоцінні камені як засіб заощаджень
Розділ 5. Ринок ювелірних виробів в Україні
5.1. Обсяг виробництва виробів в Україні
5.2. Основні сегменти ринку ювелірних виробів
5.3. Імпорт ювелірних виробів в Україну
5.4. Експорт ювелірних виробів
Висновки
Список використаних джерел
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОГІВЛІ
імені Михайла Туган-Барановського
Кафедра товарознавства і експертизи непродовольчих товарів
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Товарознавство сировини, матеріалів та засобів виробництва »
на тему : «Ювелірні вироби. Їх властивості, особливості виробництва,дефекти. Світовий та Український ринок »
м.Донецьк – 2013 рік
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Склад і основні властивості ювелірних виробів
1.3.1. Класифікація ювелірних каменів
1.3.2. Властивості ювелірних каменів
1.3.3. Коштовні камені мінерального походження
Розділ 2. Особливості виробництва ювелірних товарів
2.1. Заготовчі процеси
2.2. Створення форм ювелірних товарів
2.3. Обробні процеси
2.4. Ограновування ювелірних каменів
2.5. Закріпка встановок в ювелірних виробах
Розділ 3. Дефекти ювелірних виробів і їх усунення
Розділ 4. Світовий ринок дорогоцінних металів
4.1. Основні родовища, методи видобутку і видобувні компанії в світі
4.2. Аналіз світової ситуації на ринку дорогоцінних металів
4.3. Дорогоцінні камені як засіб заощаджень
Розділ 5. Ринок ювелірних виробів в Україні
5.1. Обсяг виробництва виробів в Україні
5.2. Основні сегменти ринку ювелірних виробів
5.3. Імпорт ювелірних виробів в Україну
5.4. Експорт ювелірних виробів
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Ювелірне мистецтво - один з найдавніших і широко розповсюджених видів декоративно-прикладного мистецтва. У ньому знаходить втілення властивого людині прагнення до краси. Ювелірні вироби – предмети прикраси і побуту зі шляхетних металів у сполученні з дорогоцінними, напівкоштовними каменями, а також художніх виробів з недорогоцінних матеріалів, виконаних з великою майстерністю.
Для ювелірного мистецтва характерне тонке розуміння особливостей матеріалу, уміле виявлення його декоративних властивостей і висока майстерність художнього виконання. Майстри-ювеліри прагнуть до того, щоб ожив камінь, заграв метал, заблискало скло.
Ювелірне мистецтво виникло ще в далекій давнині. У 7 столітті до нашої ери в Древній Греції зародилося мистецтво гліптики – різьблення по каменю. У Древньому Римі великою популярністю користалися різноманітні вироби з дорогоцінними каменями.
Золото і срібло здавна використовували у всіх видах давньоруського мистецтва. В 11-13 століттях ювеліри Києва і Новгорода з великою майстерністю обробляли створені природою різні кольорові камені. Особливо славився виробами з дорогоцінних металів (золота і срібла) Великий Новгород, відкіля це мистецтво потім перейшло у Великий Устюг
В Україні до середини 18 століття вживалася назва золотарство, хоч ювелірні предмети переважно виробляли зі срібла і рідше із золота (дорогого привозного металу) часто з додатком емалі, а в широкому значенні й з міді, нікелю, бронзи, заліза, сталі, олива, глини. Відповідно ювелірних майстрів називано золотарями або злотниками і сріблярами. У другій половині 18 століття (на Заході зі 17 століття) для майстрів, що виробляли дрібні речі — біжу (З французької bijou) з дорогоцінних металів прищепилася назва майстрів ювелірних справ, а для тих, що прикрашали золотарські вироби дорогоцінними каменями, — майстрами брильянтних справ.
У наш час особа, що займається ювелірною справою, називається ювеліром або золотарем. До прикрас тіла відносять не тільки вироби із дорогоцінних металів та каменів, але й і з «неблагородних» матеріалів — кістки, дерева, скла, а останнім часом — пластмас. Прикрасою тіла також вважається малюваний, чи татуйований малюнок на тілі.
Золотарство в Україні — одне з найстарших мистецьких ремесел. Згідно з археологічними даними, історія ювелірної справи в Україні сягає палеолітичних часів і простягається через безперевну еволюцію технологій та стилів до наших днів.
За останні роки значно збільшився випуск ювелірних виробів, розширився їхній асортимент, покращилася якість і художнє оформлення. На багатьох ювелірних заводах країни впроваджена лазерна техніка, що забезпечує якісне зварювання, різання і свердління дорогоцінних металів, збільшився випуск ювелірних виробів з алмазним гравіюванням, емаллю, рельєфним малюнком.
Шедеври, створені геніальними майстрами – ювелірами всіх часів, - вироби з золота з діамантами, смарагдами, рубінами, сапфірами, перлами, золоті і срібний посуд – прикрашають кращі музеї світу.
Мета курсової роботи полягає у поглибленому вивченні ювелірного мистецтва, тобто склад і основні властивості ювелірних виробів, особливості їх виробництва: заготовчі процеси, обробні процеси, ограновування, закріпка, створення форми; дефекти та їх усунення. Також у курсовій роботі оглядається і досліджується світовий ринок дорогоцінних металів та ринок ювелірних виробів в Україні.
Методи курсової роботи: теоретичний аналіз, літературні джерела, узагальнення.
Структура роботи: курсова робота складається з вступу , п’яти розділів , висновків.
Розділ 1. Склад і основні властивості ювелірних виробів.
1.1. Дорогоцінні метали та їх сплави
До основних властивостей металів, що формують якість та без¬пеку ювелірних сплавів, належать: фізичні, хімічні, механічні, техно¬логічні, споживні.
Фізичні властивості металів: колір, блиск, густина, температура плавлення, електропровідність, теплопровідність, магнітні властивості, безпечність.
Температура плавлення - температура переходу твердого кристаліч¬ного тіла у рідкий стан.
Густина - відношення маси сплаву до його об'єму. За одиницю прий¬нята густина дистильованої води (густина вимірюється у г/см3).
Теплопровідність - здатність теплової енергії переходити від більш до менш нагрітих ділянок тіла.
До оптичних властивостей металів належать їх колір та блиск. Колір - властивість світла викликати зорове відчуття відповідно до його спектрального складу. Блиск - властивість поверхні відбивати світло.
Хімічні властивості металів: корозійна стійкість, розчинність. Корозійна стійкість - властивість металів не руйнуватися під впливом агресивних середовищ.
Розчинність - здатність металів розчинятися у кислотах, електролітах та інших агресивних середовищах.
Основними ідентифікаційними механічними властивостями ме¬талів є пластичність та твердість.
Пластичність - здатність піддаватися необоротній деформації, тобто обробці тиском.
Твердість - здатність металу опиратися вдавлюванню більш твердого матеріалу.
Існують різні методи визначення твердості металів:
Метод Бринеля (вдавлювання у поверхню металу сталевої кульки).
Метод Роквела (вдавлювання алмазного конуса або сталевої кульки).
Метод Вікерса (вдавлювання алмазної чотиригранної піраміди).
Метод Мооса (подряпання металу більш твердим) ґрунтується на по-рівнянні матеріалів різної твердості.
До технологічних властивостей металів належать зміцнюваність і припаюваність.
Зміцнюваність - здатність металів набувати більш високу міцність після термічної, хіміко-термічної або механічної обробки. Припаюваність - властивість металів утворювати нероз'ємні з'єднання за допомогою розплавленого матеріалу - припаю.
Споживні властивості металів - проба, безпека для здоров'я людини.
Проба - вміст дорогоцінного металу у сплаві.
Безпека для здоров'я людини - здатність металу мігрувати з ювелір¬ного сплаву та чинити негативний вплив на здоров'я людини.
Дорогоцінними, або благородними, називають вісім металів, виділених в окрему групу. До них належать золото, срібло, платина, а також метали платинової групи (платиноїди): паладій, родій, іридій, рутеній та осмій. Основу для використання в ювелірній справі станов¬лять чотири метали - золото, срібло, платина й паладій. Маючи унікальні властивості - гарний колір, м'якість, пластичність, вони використовуються для виготовлення ювелірних виробів. Вартість і властивості металів визначили назву всієї групи. Властивості ювелір-них дорогоцінних металів наведено у табл. 1.
Таблиця 1. Властивості ювелірних дорогоцінних металів
№ пор. |
Назва властивостей |
золото |
Срібло |
Платина |
Паладій |
Родій |
1 |
Густина, г/см |
19,3 |
10,35 |
21,45 |
12,16 |
12,44 |
2 |
Теплопровідність, кал/см • С |
0,744 |
453,7 |
73,7 |
72,2 |
152,0 |
3 |
Температура плавлення, °С |
1063 |
963,8 |
1774 |
1554 |
1960 |
4 |
Температура кипіння, °С |
2947 |
2865 |
3827 |
2877 |
36277 |
5 |
Твердість, ум. од.: |
|||||
|
за Моосом |
2,5 |
3,0 |
5,0 |
5,0 |
6,0 |
|
за Бринелем |
20 |
25 |
52 |
52 |
101 |
6 |
Відносне подовження,% |
50 |
60 |
41 |
25 |
12 |
Властивості дорогоцінних металів
№ пор. |
Назва властивостей |
Рутеній |
Іридій |
Осмій |
1 |
Густина, г/см3 |
12,30 |
22,42 |
22,48 |
2 |
Теплопровідність, кал/ см • С |
116,3 |
80 |
86 |
3 |
Температура плавлення, °С |
2450 |
2443 |
3077 |
4 |
Температура кипіння, °С |
4077 |
5000 |
5000 |
5 |
Твердість, ум. од.: |
|||
за Моосом |
6,5 |
6,5 . |
7,0 | |
за Бринелем |
170 |
172 |
200 | |
6 |
Відносне подовження,% |
3 |
немає |
немає |