Місце та значення пост-митного аудиту

3)правильність нарахування ПДВ

Сума ПДВ обчислюється за такими формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором: Спдв= (В+См+Са)хП/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:Спдв= (В + См ) х П / 100;

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором: Спдв= (В + Са ) х П / 100;

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором: Спдв=ВхП/100,

де С — сума ПДВ; В — договірна (контрактна) вартість, але пдв не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації; См — сума мита (увізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, м сезонне); С — сума акцизного збору; П — ставка ПДВ (20 %).

При нарахуванні ПДВ, що підлягає сплаті, до бази оподаткування ПДВ не включається сума мита та/або акцизного збору, яка не підлягає сплаті (нараховується умовно) унаслідок застосування податкових пільг або інших передбачених законодавством звільнень від сплати.

Якщо ПДВ нараховується умовно, то до бази оподаткування ПДВ включається сума мита та/або акцизного збору (у тому числі така, що не підлягає сплаті /нараховується умовно/ унаслідок застосування податкових пільг або інших передбачених законодавством звільнень від сплати).

4) правильності застосування пільг в оподаткуванні:

Митне оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, щодо яких відповідно до законодавства України встановлено пільги в обкладенні ПДВ, здійснюється після подання всіх документів, необхідних для застосування податкових пільг, перелік і порядок подання яких затверджено наказом ДМСУ від 22.06.2006 N 514.

ПДВ сплачується за ставкою, що діє на день подання ВМД митному органу для оформлення.

Експорт

При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0” відсотків до бази оподаткування.

Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

При експортних операціях : обєктом МА є операції з відшкодування експортного ПДВ. В даному випадку, перевіряється фактичне здійснення експорту товарів, за які відшкодовується ПДВ. А також перевіряється митна вартість на предмет її незавишення, так як вона є базою оподаткування при нарахуванні ПДВ. Завишена митна вартість веде до відшкодування завищених значень сум ПДВ, що є порушенням податкового законодавства.

 

55. Методика митного аудиту законності та правильності надання пільг в оподаткуванні зовнішньоекономічних операцій.

ЗУ «Про єдиний митний тариф», «Про гуманітарну допомогу», «Про податок на додану вартість» регулюють порядок надання пільг при оподаткуванні зовнішньоекономічних операцій.

Напрями митного аудиту:

-вивчення  статуту підприємства

-перевірка  реальності здійснення зовнішньоекономічних  операцій

-правильність визначення коду товару згідно з УКТЗЕД

-правильність  визначення країни походження

-дослідження  підстав для застосування пільг

Джерела інформації:

-ВМД

-Зовнішньоекономічний  контракт

-товаросупровідні  документи

-документи  контролю-доставки

-облікова  картка

 

56. Аудит операцій з придбання та продажу інвалюти

Джерела:

• виписки банку;
• дані синтетичного та аналітичного обліку (рахунок 312,314);
• Головна книга, баланс.

Аудитору слід у першу чергу перевірити наявність договору з уповноваженим банком для здійснення таких операцій.

КУПІВЛЯ. Слід перевірити наявність підстави для купівлі валюти:

1. договір з нерезидентом;
2. ВМД (крім ВМД, за якими здійснено оформлення тимчасово ввезених вантажів);
3. Акт приймання/передачі виконаних робіт, послуг;
4. Заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон, на витрати транспортних засобів, які виконують рейси за кордон;
5. Документи, що мають силу договору (для оплати участі в конгресах, виставках, навчання, лікування);
6. Угоди між пенсійними фондами країн про переказ за кордон пенсій;
7. Рішення судів про сплату пенсій, аліментів, штрафів за кордон.

Резиденти – ю/о - члени міжнародних організацій для перерахування коштів за межі України у вигляді вступних та членських внесків до іноземних установ чи організацій повинні мати разову індивід ліцензію НБУ. Підставою для перерахування за межі України грошових коштів у вигляді штрафних санкцій за невиконання умов зовнішньоекономічних контрактів є відповідний контракт. підставою для проведення розрахунків за використання авторських та суміжних прав є угода між зарубіжним правовласником та вітчизняним користувачем. На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, робиться відмітка банку про дату купівлі іноземної валюти та її суму. Потрібно перевірити своєчасність та повноту перерахування збору до ПФУ (1,5% від суми в гривнях, витрачених на купівлю валюти без урахування комісійної винагороди за ці операції). Повинна вестися Книга реєстрів сплати збору до ПФУ, аудитор перевіряє наявність платіжного доручення на перерахування коштів. Слід звернути увагу, щоб кошти для купівлі валюти були перераховані з поточного рахунку, визначеного як основний. Придбана інвалюта повинна надходити на поточний валютний рахунок. Слід прослідкувати, щоб придбана валюта була використана протягом 5 банківських днів. У разі повернення на резиденту коштів в іноземній валюті, що були куплені на та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, ці кошти підлягають обов'язковому продажу з розподільчого рахунка протягом 5 робочих днів на МБВБ. Контролю підлягає цільове використання придбаної валюти. Усі суми по проведеннях зазначаються в проводках наводяться у 2 валютах-національній та іноземній.

ПРОДАЖ. Аудитору слід обов΄язково перевірити продаж 50% валютної виручки, отриманої від нерезидентів (крім окремих випадків, визначених законодавством). Для цього виручка спочатку повинна зараховуватися на транзитний рахунок, а протягом 5 робочих днів з дня отримання половина її продається на біржі, а половина – перераховується на поточний валютний рахунок резидента. При цьому також утримуються внески до ПФУ. Записи також повинні здійснюватися у двох валютах. Слід перевіряти правильність застосування валютних курсів. Усі проведення також у 2 валютах.

 

57. Аудит розрахунків з іноземними постачальниками та покупцями

Мета: перевірка правильності, повноти та своєчасності проведення розрахунків з нерезидентами, відображення цих операцій в обліку.

Джерела: договори з нерезидентами, уповноваженими банками; розрахункові документи (ПД, виписки банку, векселі, акредитиви). ПД на перерахування на користь нерезидентів коштів у гривнях обов'язково повинні містити напис про призначення платежу, що чітко визначає зміст операцій; підтвердні документи про здійснення операції (накладні, ТТН, рахунки, ВМД, акти приймання передачі); синтетичний, аналітичний облік(рах. 362, 632, 622, 342, 685, 375, 371, 681) головна книга, баланс.

Аудитору доцільно починати перевірку з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Це дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження. Під час перевірки встановлюють наявність та правильність оформлення договорів на поставку продукції, робіт, послуг, наявність у них обов΄язкових реквізитів. Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операціями використовуються передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу. За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), використовується:

а) офіційний обмінний курс НБУ на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;

в) курс на останню дату публікації у "Файненшел Таймс" - в усіх інших випадках.

Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей. Важливу роль при цьому відіграють строки оплати. Аудитору слід прослідкувати, щоб:

- виручка в інвалюті  за експорт товарів, робіт, послуг (далі ТРП) була зарахована на валютний рахунок резидента не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення експорту товарів, підписання акта виконаних робіт, послуг;

- товари надійшли до  резидента не пізніше 90 днів з  дати здійснення авансового платежу чи виставлення векселя на користь постачальника ТРП а за документарним акредитивом – з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента;

- ввезення ТРП за бартерними  угодами повинно відбутися не  пізніше 90 днів з дати митного оформлення ВМД на вивезення товарів з України або підписання акта приймання/передачі робіт/послуг;

Якщо ж ці строки перевищено, то підприємство повинно мати відповідний дозвіл (індивідуальну ліцензію) на подовження встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, виданий комісією при регіональному управлінні НБУ. Або ж якщо затримка у розрахунках чи поставках продукції виникла не з вини підприємства, воно повинно було звернутися до суду із заявою при стягнення з нерезидента заборгованості (про що теж повинні бути відповідні документи).

Слід перевірити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту ж дату за даними аналітичного і синтетичного обліку із залишками за рахунками 362 та 632. За наявності розбіжностей слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість за кожним покупцем чи замовником.

 

58. Методика митного аудиту експортного  відшкодування з ПДВ

Мета: перевірка правильності та обґрунтованості проведення відшкодування, оформлення його результатів та відображення у звітності.

Джерела:договори з нерезидентами про експорт товару;первинні документи, що підтверджують операцію експорту товару (ВМД, накладні, рахунки-фактури, ТТН тощо);банківські документи (зокрема, які підтверджують розрахунки з нерезидентами);синтетичний, аналітичний облік, Головна книга, звітність (зокрема декларація про ПДВ – у ній повинен бути заповнений рядок 21 і додаток – Розрахунок експорт відшкод).

Аудитор повинен звертати увагу:

1.Фактичне вивезення товару  за митну територію України  має бути підтверджено відміткою  митного органу на 5-му аркуші  ВМД.

2.Дата виникнення податкового  зобов΄язання у разі отримання  авансу за експортними операціями  не є підставою для виникнення податкового зобов΄язання (це право лише на товари). Якщо отримання авансу було в одному податковому місяці, а фактичне отримання товару – в іншому, то право на експортне відшкодування не виникає, адже до розрахунку експортного відшкодування підприємство повинно додати акт, що засвідчує передачу права власності на фактично виконані роботи, послуги.

3.Сума податкового кредиту, включена до ціни придбання  товару у постачальників, повинна  бути оплачена, причому оплату  слід проводити грошовими коштами. Підтвердженням повинні бути платіжні доручення.

4. У разі експорту товарів, робіт, послуг (далі ТРП) за межі  митної території України шляхом  бартерних операцій сума ПДВ, сплачена чи нарахована при  придбанні цих ТРП, не відноситься  на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат.

5.Хоча податкові зобов΄язання  виникають за правилом першої  події, але для отримання експортного  відшкодування потрібен первинний  документ про поставку товару, здійснення робіт, послуг. Тому тільки  в періоді складання акта (іншого документа) підприємство могло претендувати на отримання експортного відшкодування, а ніяк не раніше.

6. Підприємство-продавець  складає податкову накладну в  двох примірниках. В оригіналі  податкової накладної робиться  позначка «Експортні поставки». У рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість» робиться позначка «Х». Обидва примірники податкових накладних залишаються у продавця. Аудитор повинен перевірити їх наявність. У Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) облік продажу товарів (робіт, послуг) на експорт повинен вестися окремо.

7.Підприємство має право  на експортне відшкодування протягом 30 календарних днів з дня пред΄явлення  розрахунку експортного відшкодування. Суми, не відшкодовані підприємству вважаються бюджетною заборгованістю і на них повинно нараховуватися 120% облікової ставки НБУ з дня виникнення і до дня погашення включно.

8.При обчисленні суми експортного відшкодування отримані передоплати щодо відвантажених товарів ураховуються при заповненні Розрахунку за той звітний період, в якому здійснено їх вивезення (експортування) 

9. Правильність оформлення  усіх документів, відповідність  печаток на документах та договору, відповідність підписів службових осіб, відповідність дат на документах.

 

 

60. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ  ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕД

Основними док-ми, що контролюють відповідальність суб’єктів у сфері ЗЕД, є:

• Митний кодекс України (Розділ 18 «Порушення митних правил та відповідальність за них»);
• Декрет КМУ «Про ситсему валютного регулювання і валют. контролю»;
• ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;
• ЗУ «Про регулювання товарообмінних операцій у сфері ЗЕД»;
• ЗУ «Про єдиний митний тариф».