Місце та значення пост-митного аудиту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Июля 2014 в 13:27, реферат

Краткое описание

1. Місце та значення пост-митного аудиту (ПМА) в системі фінансовго контролю( ФК) в Україні.
2. Історія розвитку аудиту та митного аудиту.
3. Основні принципи здійснення митного контролю на основі методів аудиту за умовами Кіотської конвенції.
4. Перевірки систем звітності та обліку товарів суб’єкта ЗЕД як одна з форм митного контролю.

Прикрепленные файлы: 1 файл

митний аудит.doc

— 340.50 Кб (Скачать документ)

Е3. Сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) є взаємозалежними.*

Е4. Одна зі сторін зовнішньоекономічного договору зареєстрована в офшорній зоні.

Е5. Одна зі сторін зовнішньоекономічного договору (контракту)

має особливий статус, наприклад є дилером, дистриб’ютором тощо.

Е6. Учасники зовнішньоекономічного договору (контракту) мають ознаки “фірм — одноденок”

Е7. Учасниками зовнішньоекономічного договору (контракту) є особи (організації), стосовно яких є інформація про протиправну діяльність цих осіб (організацій), їх засновників, фактичних власників тощо, отримана від правоохоронних, податкових або інших компетентних органів України та іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Е8. Невідповідність країни-контрагента та валюти розрахунку передбаченим зовнішньоекономічним договором або оплата за товар за зовнішньоторговою угодою здійснюється у валюті України, цінними паперами або шляхом клірингових розрахунків.

Е9. Зовнішньоекономічним договором (контрактом) передбачено здійснення платежів через банки, які розташовані в офшорних зонах або мають ненадійну репутацію.

Е10. Зовнішньоекономічні договори (контракти), якими не передбачено розрахунки або передбачено взаємообмін товарами, договори фінансового лізингу (оренди), поставки товарів як внесок до статутного фонду тощо.

 

35. Країна походження товарів, митна  вартість товарів і митні платежі  як групи критеріїв ризику в митному аудиті

Ризик — імовірність недодержання законодавства України з питань митної справи.

Аналіз ризику — систематичне використання наявної у митних органах інформації для визначення причин і умов виникнення ризиків та їх ідентифікації та оцінки можливих наслідків недодержання законодавства України з питань митної справи.

    Група критеріїв ризику “В" — країна походження товарів

В1. Товари, які декларуються походженням з країн, з якими Україною укладені угоди про вільну торгівлю.

В2. Товари, щодо яких є інформація про відсутність виробництва або товари, виробництво яких є нехарактерним для певної країни.

Група критеріїв ризику “Ґ" — митна вартість товарів

Ґ1. Заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну.

Ґ2. Заявлена фактурна та відповідно митна вартість товарів значно завищена при їх вивезенні за межі митної території України.

  Група критеріїв ризику “Д" — митні платежі

Д1. Податки та збори, що підлягають сплаті, у розрахунку на одиницю товару (ваги, кількості тощо), менші визначеної (розрахункової) величини для цього товару.

 

36. Класифікація сфер ризику в  митному аудиті.

Ризик — імовірність недодержання законодавства України з питань митної справи.

Аналіз ризику — систематичне використання наявної у митних органах інформації для визначення причин і умов виникнення ризиків та їх ідентифікації та оцінки можливих наслідків недодержання законодавства України з питань митної справи.

 

Розділ

Назва сфер ризику

1. Митний режим

імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, МЛС, спец. митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка на МТУ, переробка за межами МТУ, знищення або руйнування, відмова на користь держави.

2. Можливий характер доручення

1. Неправильна класифікація товару згідно коду УКТ ЗЕД.

2. Неправдиві дані про  країну походження товарів.

3. Заниження / завищення митної  вартості тов. (шляхом віднесення  частини коштів як сплату). Неправильне  відображення умов поставки товару, не включення витрат на транспортування і страхування.

4. Ввезення товарів підакцизної  групи під іншим найменуванням.

5. Недекларування або  неповне декларування товарів.

6. Ввезення товарів під  виглядом комплектуючих.

7. Контрабанда / приховування  від митного контролю.

3. Можлива мета переміщення

1. Уникнення сплати / зменшення  розміру ввізного / вивізного мита

2. Уникнення сплати особливих  видів мита (антидемпінгове, специфічне, компенсаційне).

3. Відшкодування експортного  ПДВ.

4. Уникнення сплати акцизного  збору.

5. Використання митних пільг.

6. Уникнення нетарифних  обмежень.

4. Вид товару, стосовно  якого могло бути вчинено порушення

1.Товари с/г виробництва

2. Метали та брухт

3. Товари, які містять  об’єкти права інтелектуальної  власності

4. Отруйні, радіоактивні, вибухові речовини, небезпечні відходи

5. Наркотичні засоби, психотропні  речовини

6. Зброя та боєприпаси

7. Історичні та культурні  цінності

8. Міжнародна торгівля  дикими видами тварин та рослин, що перебувають під загрозою  знищення.


 

 

 

38. ЗАВДАННЯ МИТНОГО АУДИТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Завданнями митного аудиту зовнішньоекономічних операцій є перевірка:

  • установчих документів підпр-тв з метою визначення законності здійснення ЗЕД;
  • наявності ліцензій та інших дозвільних документів на здійснення ЗЕД;
  • наявності контрактів, їх реєстрації, визначення достовірності, обґрунтовності взаємних зобов’язань сторін за контрактами;
  • правильності док. оформлення операцій для виявлення розбіжностей в данних бух. обліку та їх причин;
  • правильності та достовірності визначення митної вартості товарів;
  • дотримання податкового зак-ва, правильності нарахування та своєчасності сплати митних зборів та обов’язкових платежів, законності надання пільг;
  • форм розрахунків з нерезидентами, що застос-ся суб’єктом ЗЕД та своєчасності виконання цих розрахунків;
  • законності операцій з купівлі – продажу валюти для проведення розрахунків з інозем. партнерами;
  • ведення бух. обліку експортно – імпортних операцій та їх відображення в облікових регістрах, а також звірка залишків по рахунках за кожним контрактом;
  • правильності визначення курсових різниць та курсу валют в обліку;
  • правильності відображення зовнішньоек. операцій та їх результатів у звітності.

 

39. Класифікація джерел інформації  для МА зовнішньоекономічних  операцій

За призначенням:

Торгові док.(договори, рахунки-фактури, рахунки за комісійні та брокерські послуги, специфікації, пакувальні листи, довідки про ціни товарів)

Транспортні док (накладні, коносаменти, дорожні відомості, вагонні аркуші, передаточні відомості, багажні квітанції)

Митні док (МД, свідоцтво про допущення ТЗ до перевезення товарів під митним забезпеченням, будь-які ліцензії, свідоцтва, атестати, документи на товари та ТЗ)

Податкові док (податковий вексель, накладні)

Технологічні док (технологічна схема вир-ва, переробки, галузеві норми витрачання матеріалу, довідники з виробництва продукції, висновки торгово-промислової палати)

Бух.док та звітність (прибуткові накладні,картки складського обліку,регістри БО, док, що підтверджують витрати, лімітно-забірні картки, накладні внутрішньо-господарського переміщення, відомості випуску гот. Прод., відомості нарах амортизації та зносу)

Фін-розрахункові док (розрахункові док, платіжні доручення про сплату мит платежів, платіжні вимоги-доручення, виписки банку)

Інші док (реєстраційні та установчі документи, статут під-ва, ліцензії, сертифікати, свідоцтва,дозвільні документи, картки реєстрації контрактів, док на право власності і т.ін., внутрішні нормативні док підп-ва).

 

40. Перевірка змісту, порядку офрмлення та реєстрації зовнішньоекономічного договору.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

При перевірці особливу увагу звертають на наявність таких необхідних реквізитів:

-назва,№, дата та місце  укладання

-преамбула із зазначенням  повних найменувань сторін, країн, скорочених визначень сторін.

-предмет договору (який товар, роботи чи послуги постачаються, надаються, марка, точне найменування, сорт)

При перевірці договорів на переробку давальницької сировини перевіряється наявність обовязкових додатків до контракту, а саме-специфікації та технологічні схеми переробки, які повинні відображати

-усі етапи переробки  сировини на готову продукцію

-кількісні показники  сировини на кожному етапі  переробки з обгрунтуванням технологічних  витрат сировини

-витрати виконавця на  кожному етапі переробки

-кількість та якість  товару

-базисні умови поставки товарів. Вид транспорту та базисні умови поставки Інкотермс

-ціна та загальна вартість  договору

-умови платежів із  зазначенням способу, порядку та  строку фінансових розрахунків

-умови приймання-сдавання  товарів

-упаковка та маркування

-форс -мажорні обставини

-санкції та рекламації

-урегулювання спорів  у судовому порядку

-місце знаходження, поштові  та платіжні реквізити сторін

Крім того, якщо у контракті зазначені ще і додаткові умови, такі як страхування, гарантії якості,порядок сплати податків, митних зборів необхідно перевірити їх законність, доцільність та реальність.

 

 

41. Митний аудит формування статутного  капіталу підприємств з іноземними  інвестиціями

Згідно із ЗУ «Про режим іноземних інвестицій» від 19.05.96 №93/96  підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство, організація будь-якої організаційно - правоової форми, іноземні інвестиції в статутному фонді якого становлять не менше 10%.

Напрями МА:

1. Вивчення статуту підприємства  з метою визначення його організаційно-правової форми, державної належності його учасників засновників та розміру і виду інвестицій кожного з них.

2. Перевірка розрахунків  з нерезидентами по внесках  до статутного капіталу (своєчасність  і повноту погашення заборгованості  по внесках, їх відповідність установчим документам, правильність перерахунку суми внеску в гривню, напрями та цільове використання матеріальних і нематеріальних цінностей, визначення курсової різниці по монетарній заборгованості по внесках).

3.  Законність надання  пільг в оподаткуванні під час митного оформлення ( внески до статутного фонду звільняються від обкладання митом, при цьому МО пропускають товар на підставі виданого податкового векселя на сплату мита з відстроченням платежу не більше 30 календарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД ).

У разі зарахування на баланс даного товару протягом 30 днів, вексль погашається і мито не сплачується.

4. Цільове використання  ввезених цінностей з метою  виявлення фактів фактичного  імпорту товарів під виглядом  внесків до статутного фонду.

Якщо протягом 3-х років ввезене майно відчужується, у тому числі з припиненням діяльності підприємства ( крім випадків повного вивезення за межі митної території України ) ввізне мито  сплачується виходячи з митної вартості товару на день його відчуження.

 

43. Митний аудит імпортних операцій.

Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-ХІІ імпорт товарів - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами ЗЕД у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Напрями митного аудиту:

1.Вивчення Статуту підприємства з метою встановлення законності здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

2.Перевірка реальності  здійснених експортних операцій.

Информация о работе Місце та значення пост-митного аудиту