Місце та значення пост-митного аудиту

1. Місце та значення пост-митного аудиту(ПМА) в системі фінансовго контролю(ФК) в Україні

ПМА є однією з форм фін контролю.

Місце ПМА в системі ФК

ФК за ЗЕО

Держ				недерж
Зовн.		Внутр.		Контроль власника під-ва	Незалеж. Контроль (аудит)	Громад. контроль
1.Загальнодерж	2.Муніцип.	Внутрішньо систем.	Внутр.господарський
Заг		податк		Під час митного оформлення
Спец		Митн		ПМА після митного оформлення
		валют

 

 

Основні засади МА Ст..41,60, 69 МКУ

ПМА-одна з форм мит контролю , яка полягає в систематизованій перевірці систем звітності та обліку товарів і ТЗ суб’єктів ЗЕД після їх митного оформлення; реалізуеться шляхом документальної виїздної перевірки посадовими органами митних органів підприємства- суб’єкти ЗЕД.

 

 

2. Історія розвитку  аудиту та митного аудиту

Слово “аудит ” виникло в лат.мові понад 2 тис. років тому. Значення - «вислуховуючий». У Римській імперії контроль за бухгалтерами, які вели облік держвидатків здійснювали квестори, звіти яких надсилались до Риму, де заслуховувалися екзаменаторами.

У Середньовіччі в бух.обліку визначився певний застій, але у Відродженні під час Христових походів воно зазнало особливого розвитку. Перша бухгалтерська контрольна перевірка була проведена в США.

На держ.рівні створювалися спец.органи, які контролювали держ.видатки і збір податків. Цей вид контролю був пов'язаний з держ.діяльністю. Із зростанням великих підприємств, яким потрібні значні кошти для свого фінансування і велика кількість управлінців, що їх наймали власники підприємств. В тому числі відбулося розмежування ф-ій між власниками і підприємцями. З метою попередження зловживань з боку підприємців власник був змушений звернутися до перевірки фінансової звітності незалежними аудиторами. Перше професійне об’єднання бухгалтерів, метою якого була перевірка фін.звітів, було створено у Великобританії. Це і стало початком розвитку незалежного аудиту. Великобританія являється батьківщиною аудиту. Перші згадки про аудит за короля Едуарда. Державні аудитори повинні були писати, вислуховувати, отримувати вичерпні дані про рахунки Держ.казни. Пізніше у Великобританії вперше вийшла серія законів про компанії, за якими вони були зобов’язані один раз на рік запрошувати незалежного бухгалтера для перевірки звітності перед акціонерами. В другій половині 80-их років в США була створена Асоціація аудиторів. у Великобританії був створений закон про обов’язків аудит, пізніше у Франції та США. У Росії інститут аудиторів був введений в армії, де вони займалися справами, пов’язаними з розслідуванням майнових спорів. У кінці 80-их років у Росії розпочалися спроби створення організації аудиторів, але визнання присяжні бухгалтери не набули.

Величезний внесок в розвиток аудиту зробив амер.вчений Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту. На території України держ.контроль існував з початку 19 ст., але незалежний аудит поширення не набув. У Радянському Союзі взагалі і в Україні існував тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснювали Комітет народного контролю УРСР, Гол.контрольно-ревізійне управління, Мін-во фін.України і відомчі контрольно-ревізійні управління.

Перехід до нових економ.відносин був зумовлений змінами у відносинах власності. В лютому 1991р. ВРУ ухвалила ЗУ «Про власність», в якому суб’єктами права власностіі України визначені: народ У, громадяни, юридичні особи та держава. Цей Закон надає реальні права індивідуальної власності широким верствам населення. У зв’язку з цим почали розвиватися підприємства недержавної форми власності, формуватись прошарок власності. Подальший стрімкий розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням та приватизацією держ.майна. Всі ці процеси обумовили необхідність становлення і розвиток незалежного аудиту. Щодо України, то аудит почав активно розвиватися після виходу ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року №3125-12.22.04.93.

Пост-митний аудит почав активно розвиватися після підписання Кіотської конвенції 1973р., в якій визначено основні принципи та засади ПМА. У розвинених країнах ПМА приносить більше 30% платежів, на кордоні здійснюється мінімум процедур.

 

3. Основні принципи  здійснення  митного контролю на основі  методів аудиту за умовами  Кіотської конвенції

Основним міжнародним документом в сфері митної справи є Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (м. Кіото, 1973 р.) Процес спрощення та гармонізації процедур митного контролю пов’язаний з його прозорістю, послідовністю, логічністю і прогнозованістю для всіх суб’єктів ЗЕД. Основними умовами Конвенції є:

1. збільшення обсягів ЗЕ операцій, сприяння розвитку світових господарських зв’язків, удосконалення системи державного регулювання ЗЕД;
2. реалізація програм, спрямованих на постійне вдосконалення та підвищення ефективності митних правил та процедур;
3. використання сучасних методів контролю на основі керування ризиками і методами митного аудиту. Контроль на основі методів митного аудиту являє собою сукупність заходів, за допомогою яких митна служба переконується у правильності заповнення ВМД та вірогідності зазначених даних, перевіряючи наявні до декларування книги обліку, облікову документацію, комерційну інформацію. Доцільність митного аудиту розглядається як економічний механізм, який забезпечує мінімізацію формальностей у поєднанні з контролем руху імпортованих товарів на внутрішньому ринку;
4. максимальне практичне застосування інформаційних технологій;
5. надання зацікавленим сторонам всієї інформації про нормативно-правову базу з митної справи;
6. співробітництво з іншими державними органами і митними службами інших держав;
7. забезпечення безперешкодного доступу зацікавлених сторін до процедур розгляду справ в адміністративному та судовому порядку.

На сьогодні спрощення і гармонізація митних процедур є основними напрямками вдосконалення митного контролю для України на етапі розвитку світових економічних інтеграційних процесів.

Основні стандартні правила Кіотської конвенції:

1. митна служба України прагне до співробітництва з учасниками зовнішньої торгівлі з метою вдосконалення митного контролю;
2. в пунктах пропуску на кордоні митні служби суміжних держав в випадках, коли це можливо, здійснюють митний контроль спільно. Спільний митний контроль передбачає узгодженість дій, взаємне визнання результатів митного оформлення та засобів митної ідентифікації, ідентичність вимог до товаросупровідних документів і даних, які в них містяться, обмін інформацією про товари та ТЗ в цілях митного оформлення, проведення консультацій щодо застосування окремих положень національного законодавства;
3. митниця відправлення обов’язково встановлює строк доставки товарів до митниці призначення з урахуванням особливостей товарів та маршруту перевезення;
4. розмір гарантії щодо обов’язкової доставки товарів у митний орган призначення повинен бути на менше податкового боргу (податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що підлягають сплаті у разі ввезення товарів для вільного обігу на території України).

Україна тільки має намір приєднатися до Кіотської конвенції.

 

 

4. Перевірки систем звітності та обліку товарів суб’єкта ЗЕД як одна з форм митного контролю

Дане питання регулюється постановою КМУ 1730, яка відповідно до статей 41, 60 і 69 Митного кодексу України визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи.

Перевірки проводяться у плановому та позаплановому порядку.

План перевірок складається митними органами на кожний квартал виходячи з результатів аналізу імпортно-експортних операцій, що здійснюються підприємствами, відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами.

У позаплановому порядку перевірки можуть проводитися у разі:

прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України;

виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи;

неподання підприємством в установлений строк документів обов’язкової звітності;

подання підприємством скарги на порушення законодавства посадовими особами митних органів під час проведення планової чи позапланової перевірки;

виникнення потреби у перевірці відомостей, що надійшли від особи, яка перебувала у правових відносинах з підприємством, якщо підприємство не надасть протягом трьох робочих днів пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит митного органу.

Для проведення перевірки посадовій особі митного органу видається спеціальне посвідчення, підписане керівником та скріплене печаткою відповідного митного органу. Зразок посвідчення та порядок реєстрації зазначених посвідчень встановлюються Держмитслужбою.

Про проведення планової перевірки підприємству повідомляється за 10 календарних днів до її початку.

Посадові особи митного органу зобов’язані пред’явити керівникові підприємства, де проводиться перевірка, спеціальне посвідчення та розписатися в журналі реєстрації перевірок.

Метою перевірки БО та ФЗ є встановлення правельності організації БО та складання ФЗ, додержання методології обліку, своєчасного та повноти відобаження в обліку суб’єкта ЗЕД здійснення операцій, ппередне перекручення обліку і звітності, а також встановлення незаконних операцій та запобігання їх у подальшому.

При проведенні митного аудиту посадові особи митних органів мають право: перевіряти всі бухгалтерські, фінансові та інші документи, що стосуються переміщення товарів і ТЗ через МКУ, у тому числі документи в електронній формі, одержувати їх копії, а також письмові пояснення і довідки від посадових осіб підприємства; використовувати фактичні методи аудиту, а саме: обстеження виробничих, складських, торгівельних та інших приміщень підприємств (а також опечатувати їх у необхідних випадках); контрольні обміри, запуски, контрольний аналіз сировини, матеріалів, продукції; вимагати усунення виявлених порушень; вилучати документи в порядку і на підставах, передбачених законодавством; вимагати від керівництва підприємства проведення інвентаризації об’єктів перевірки;

До обов’язків посадових осіб митних органів при проведенні аудиту належать: відповідність до програм і робочих планів перевірки; додержання принципів законності, повноти і об’єктивності перевірки, достовірності та доказовості її результатів; видавати керівникам та у разі потреби іншим посадовим особам примірник акта перевірки; приймати від посадових осіб заяви, пояснення і зауваження і долучати їх до матеріалів перевірки.

Серед обов’язків посадових осіб виділяють наступні: відмовлятися від надання пояснень, якщо інформація є комерційною таємницею; подавати письмові пояснення, зауваження чи заперечення до акта перевірки; оскаржувати в установленому порядку дії посадових осіб митних органів.

За результатами перевірки складається акт у трьох примірниках, підписується посадовими особами митних органів, які брали участь у перевірці, керівником, а у разі потреби – посадовими особами підприємства. Порядок оформлення результатів перевірки, встановлюється ДМСУ.

 

 

5 Законодавчо-нормативне регулювання аудиторської діяльності в митних органах

Основним нормативним актом, який передбачає можливість використовувати методи митного аудиту при здійсненні митного контролю та оформлення, є Митний кодекс України. Зокрема, статтею 41 однією з форм митного контролю визнається перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через МКУ, а також своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів. Перевірка системи звітності та обліку товарів і ТЗ, що переміщуються через МКУ-проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і ТЗ вимогам чинного законодавства. Ст. 69 передбачена можливість здійснення митного контролю після пропуску товарів і ТЗ незалежно від закінчення операцій митного контролю та оформлення, якщо є достатні підстави вважати, що має місце порушення законодавства.

23.12.04 року КМУ затвердив “Порядок  проведення митними органами  на підприємствах перевірок системи  звітності та обліку товарів і ТЗ, що переміщуються через МКУ”, який визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок стану БО та звітності щодо товарів і ТЗ, що перетинають МКУ, як в процесі митного оформлення, так і після його закінчення в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи і який є одним із перших кроків втілення на практиці політики постаудиту.

Крім вищезазначених документів аудиторську діяльність регламентують накази та інструкції ДМСУ, а також законодавство в сфері митної справи та ЗЕД .

 

6. Суть пост-митного аудиту, його  мета, завдання та функції.

Пост-митний аудит – одна з форм митного контролю, яка полягає в систематичній перевірці систем звітності та обліку товарів та трансп. засобів суб`єктів ЗЕД (СЗЕД) після їх митного оформлення. Реалізується шляхом виїзної перевірки.

Метою ПМА є спрощення митн. оформл. товарів та прискорення митних процедур на кордоні шляхом подальшої поглибленої перевірки після факту митн. оформл. товарів та трансп. засобів.

Завдання ПМА:

1. перевірка законності та реальності зовнішньоекон. операцій (ЗЕО), що відображені в системі обліку та звітності СЗЕД;
2. встановлення відповідності документації про зазначені товари та трансп. засоби вимогам чинного зак-ва;
3. перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування податків і зборів, які справляються при переміщенні товарів через митн. кордон України, а також законності надання пільг в оподаткуванні;
4. перевірка цільового використання товарів, стосовно яких надано пільги;
5. виявлення помилок та порушень, винних осіб та міри відповідальності;
6. розробка заходів щодо профілактики та попередження таких порушень у майбутньому.