Лекции по "Митне право іспит"

України, загальна вартість яких не перевищує суми іноземної  валюти, ввезеної цими громадянами під час в'їзду в Україну, за умови подання відповідних документів; 9) предмети, призначені для особистого користування, що вивозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межі України; 10) товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межі України, на суму, що не перевищує 80 відсотків доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, за умови подання відповідних документів. Не допускається вивезення громадянами за межі митної території України незалежно від загальної вартості: 1) товарів, щодо яких відповідно до законодавства України застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту; 2) товарів,на які встановлено державні дотації, крім предметів особистого користування; 3) товарів промислового призначення (обладнання, комплектуючих виробів, матеріалів тощо) згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Вивезення дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження дозволяється у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок вивезення банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів визначається Національним банком України. (ст.251 МКУ)

 

29.  Пропуск і оподаткування товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України

Гл.44 ст. 252 МКУ передбачає, що товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.  
Дія частини першої цієї статті не поширюється на: 1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро; 2) предмети особистого користування, що тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами на митну територію України під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення; 3) предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну; 4) товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку; 5) предмети, які ввозяться (пересилаються)громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами митної територіїУкраїни на користь резидента, у разі підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття.Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні; 6) предмети, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на змаганнях, конкурсах, фестивалях за межами митноїтериторії України, за умови документального підтвердження факту нагородження; 7) товари, що були попередньо вивезені (переслані)громадянами за митний кордон України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення і ввозяться (пересилаються) назад на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларації; 8)товари, що у порядку, передбаченому законодавством України,ввозяться (пересилаються) на митну територію України працівниками дипломатичної служби закордонних дипломатичних установ України,які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні й повертаються в Україну після завершення цього відрядження. 

Громадяни можуть ввозити алкогольні напої  та тютюнові вироби на митну територію України без сплати податків, установлених на імпорт, у таких кількостях з розрахунку на одну особу: а) 2 літри вина та 1 літр міцних алкогольних напоїв; б) 200 цигарок або 50 сигар, або 250 грамів тютюну, або набір таких виробів загальною вагою не більше 250 грамів (ст.253 МКУ) Товари, що підлягають оподаткуванню, які тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, а також з метою транзиту, пропускаються на митну територію України за умови надання митному органу гарантій. Види гарантій, умови і порядок їх надання та повернення визначаються законом.

 

30.  Поняття, вибір та зміна митного режиму

Сам процес переміщення  через митний кордон України товарів  та транспортних засобів відбувається у відповідності з певними  процедурами, які регулюються відповідними правовими нормами. Подібні процедури отримали назву митних режимів. Фактично характер і зміст подібних процедур справляє істотний вплив на інтенсивність товаропотоків через митний кордон України.

За своєю  сутністю митний режим є різновидом спеціальних правових режимів, які  являють собою "сукупність правил, закріплених в юридичних нормах, які регулюють певну діяльність людей". Особливими властивими ознаками митного режиму виступає специфіка його об'єкта - правові відносини, що виникають з приводу переміщення товарів, інших предметів та транспортних засобів через митний кордон. Головними характеристиками, які кваліфікують вид митного режиму є:

o напрям переміщення  товару (ввіз, вивіз, транзит);

o країна походження;

o мета переміщення;

o правила використання, володіння та розпорядження цим товаром;

o строк дії  режиму.

У відповідності  з видом митного режиму, який застосовується до того чи іншого товару, що переміщується  через митний кордон, до цього товару застосовуються певні типи митного  регулювання, митного контролю, засоби митного забезпечення, правила обкладання митом, акцизом, ПДВ, митними зборами та ін. Залежно від обраного митного режиму регулюється порядок подальшого використання, реалізації відповідних товарів та транспортних засобів, права та обов'язки їх власника.

Усі товари та транспортні засоби переміщуються через митний кордон лише у відповідності з обраним митним режимом. Вибір того чи іншого митного режиму залежить від власника товарів, незалежно від характеру та кількості товарів, країни їх походження. Іноді для розміщення товарів під конкретний митний режим необхідні відповідні дозволи та ліцензії (митний ліцензійний склад, магазин безмитної торгівлі). Рішення щодо можливості застосування відповідного митного режиму приймається митними органами. Застосування стандартизованих митних режимів забезпечує спрощення митних процедур, підвищує ефективність роботи митних органів. Як вже згадувалося, обрання відповідного митного режиму веде за собою застосування відповідного порядку митного оформлення, сплати мита та митних зборів, визначає права власника товарів щодо розпорядження останніми. Ряд митних режимів мають обмежений строк дії (транзит, тимчасовий увіз/вивіз).

Таким чином, при  виборі митного режиму необхідно  ураховувати низку положень:

1. Вибір митного  режиму або його зміна на інший здійснюється особою яка переміщує товар незалежно від характеру товару, його кількості, країни походження або його призначення крім випадків які передбачені МКУ.

2. В деяких  випадках рішення про використання  конкретного режиму (обраного декларантом) приймає митний орган який має відповідні повноваження.

3. Для розташування  товарів у деяких режимах необхідно  отримання ліцензій митних органів  або інших відомств.

4. Кожен режим  має певні особливості нарахування  митних платежів та надавання  пільг по сплаті мит.

5. Строк знаходження  товарів у різних митних режимах  обмежено.

6. Діяльність  або бездіяльність митних органів  та їх посадових осіб можуть  бути оскаржені у випадках  зачеплення прав та інтересів  осіб які перемішують товар  через митний кордон.

7. Порушення митних правил тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з МКУ.

8. Правила, регламентуючі  митні режими, обов'язкові для  виконання як митними органами  та їх посадовими особами, так  і організаціями та особами,  які перевозять товари.

Українське законодавство (згідно зі ст. 1 МКУ) характеризує митний режим як сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються. Таким чином, митний режим це сукупність положень, які визначають статус товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави для митних цілей. Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон в Україні запроваджуються такі види митного режиму (згідно зі ст. 185 МКУ):

1) імпорт;

2) реімпорт;

3) експорт;

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове  ввезення (вивезення);

7) митний склад;

8) спеціальна  митна зона;

9) магазин безмитної  торгівлі;

10) переробка на митній  території України;

11) переробка за межами  митної території України;

12) знищення або руйнування;

13) відмова на користь  держави.

 

31.  Імпорт, реімпорт, відмова на користь держави

Імпорт-митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на МТУ для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких обмежень. 
Ввезення товарів в режимі імпорту на МТУ передбачає: 
1.подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення цих товарів; 
2.сплату під час ввезення встановлених законодавством податків і зборів; 
3.дотримання вимог щодо заходів нетарифного регулювання. 
Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі МТУ згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території. 

Товари можуть переміщуватися через МКУ у митному режимі реімпорту, якщо вони:  
1) походять з митної території України;  
2) ввозяться на МТУ не пізніше ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за МТУ;  
3) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;  
4) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються КМУ. 
Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режим реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами. 

У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Держбюджету органами Держказначейства за поданням відповідних митних органів.  
Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, сплачує суми, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також проценти з цих сум, нараховані за обліковою ставкою НБУ. 
Відмова на користь держави- митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь яких умов на свою користь. При цьому режимі на товари не нараховуються податки та збори, не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку встановленому КМУ. КМУ визначає перелік товарів, що не можуть бути поміщені у цей режим.

 

32.  Експорт, реекспорт, знищення або руйнування 

Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі МТУ для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення та без встановлення умов їх використання за межами МТУ. 
Вивезення товарів за межі МТУ в режимі експорту передбачає: 
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі МТУ; 
2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 
3) дотримання експортером вимог, передбачених законом. 
Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення МТУ вивозяться з цієї території в режимі експорту. 

Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі МТУ у режимі реекспорту, якщо:  
1) митному органу подано дозвіл уповноваженого КМУ органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, на реекспорт товарів;  
2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на МТУ, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;  
3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;  
4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на МТУ. 

Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно податковими законами України.  
До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених законом. 
Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на МТУ, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання. 
Допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через МКУ. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через МКУ. 
Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи. 
Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний митний режим як товари, що ввезені на МТУ і перебувають під митним контролем.

33. Тимчасове ввезення (вивезення), транзит.

Гл. 34 МКУ ст.204 визначає тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на итну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування. Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)передбачає: 1) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України;2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення),але не перевищують строків, встановлених МКУ,3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом. (ст.205 МКУ). Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо: товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах; професійного обладнання, для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів та ін. за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами ериторії тимчасового ввезення і їх використання на території України не має комерційного характеру; товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності; особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей; матеріалів для реклами та туризму; транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України; морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден, які ввозяться з метою ремонту; устаткування та матеріалів, призначених нерезидентами для будівництва та ремонту морських і річкових суден, інших плавучих засобів та повітряних суден. (ст.206 МКУ).