Лекции по "Митне право іспит"

2) проведення  спільного контролю у пунктах  пропуску на митному кордоні  України; 
3) узгоджене застосування процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документів, що використовуються митними органами для здійснення митних процедур;4) проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення і припинення контрабанди; 5) проведення інших спільних одноразових чи постійних заходів з питань, що згідно з МКУ та іншими актами законодавства України належать до компетенції митних органів. Для виконання покладених на митні органи завдань вони здійснюють оперативний зв'язок між собою.

Відповідно  до ст. 38 МКУз метою розв'язання невідкладних питань щодо пропуску товарів і транспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди і порушення інших вимог митного законодавства, забезпечення законності і правопорядку в пунктах пропускання через митний кордон України. Начальникові регіональної митниці, начальникові митниці та їх заступникам надається право проведення робочих зустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави. Сам порядок проведення таких зустрічей визначається Положенням, затвердженим КМУ.

13.  Поняття і завдання митного органу

Державна митна  служба України є основним органом, який безпосередньо забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи в Україні. Вона визнана центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що підпорядковується КМУ. Відповідні органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів.Отож, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, до яких належать Державна митна служба України як центральний орган виконавчої влади, регіональні митниці, митниці. Крім цього, до складу митної служби України входять спеціалізовані митні установи таорганізації (експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, освітні тощо), які створюються для виконання завдань, покладених на митні органи.

Завдання митної служби України МКУ  
1) виконання та контроль митного законодавства України.;  
2) захист економічних інтересів України;  
3) забезпечення виконання чинних міжнародних зобов'язань України з питань митної справи;  
4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків (ЗЕЗ), інших юридичних та фізичних осіб;  
5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання;  
6) здійснення митного контролю та митного оформлення, вдосконалення форм і методів їх проведення; 

7) контроль за  дотриманням правил переміщення  валютних цінностей;  
8) здійснення з іншими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками (ЗЕЗ) державних інтересів на зовнішньому ринку;  
9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку;  
10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;  
11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;  
12) ведення митної статистики;  
13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД);  
14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

14.  Поняття, предмет та метод правового регулювання митного права

Митне право - це комплексна галузь права, система встановлених (санкціонованих) державою правових норм різної галузевої приналежності, що регулюють суспільні відносини у сфері митної справи і митної політики. 
Предмет митного права - суспільні організаційні відносини, що складаються в процесі і з приводу переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. В більшій мірі ці відносини є управлінськими, тобто відносинами влади підпорядкування. В той же час вони є майновими, але стосуються особистих немайнових. Окрім цього, митне право охоплює і процесуальні правовідносини.

Метод митного права - це сукупність правових прийомів (засобів і способів), за допомогою яких здійснюється вплив на поведінку суб'єктів.  
В митному праві, особливо стосовно регулювання особливостей переміщення через митний кордон України товарів, застосовуються методи непрямого впливу. Це, як правило, економічні важелі. Таким чином, адміністративний метод регулюваннямитних відносин проявляється у юридичній нерівності їх учасників, прямій організаційній підпорядкованості одного іншому, покладенні на підлеглого юридичного обов'язку, здійсненні певних дій за власним розсудом.

Оскільки  митні правовідносини є комплексними й включають певну частку приватних, то їм притаманні методи приватного права, що засновані на рівності сторін, дизпозитивності, судовому розгляду суперечок. На засадах рівності та паритетності митні органи України будують свої взаємовідносини з митними органами інших країн, а їх митниці здійснюють спільні заходи щодо реалізації митної справи. 
Регулювання митних відносин здійснюється шляхом адміністративного нормотворення, адміністративного розпорядження та правоохоронної діяльності. Такий метод не тільки відображає владну природу державного управління, односторонність і обов'язковість приписів для зобов'язаних осіб, але допускає деякі елементи рівності.

15. Правовий статус Державної митної служби України

Державна  митна служба України є основним органом, який безпосередньо забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи в Україні. Вона визнана центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що підпорядковується КМУ. Відповідні органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів.Отож, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Правовий статус Державної митної службиУкраїни, чи як це записало у МКУ, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи включає в себе: завдання, функції, повноваження, що передбачені і безпосередньо нормативними актами, а саме: Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України №1022/2600 від 24 серпня 2000 p. визначаються її основні завдання, функції та права.До основних завдань Держмитслужби України належать: захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків; забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи; контроль за додержанням законодавства України про митну справу; використання засобів митного регулювання торгово-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві; здійснення митного контролю, митного оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; здійснення разом з Національним банком України комплексного контролю за валютними операціями; здійснення разом з іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи та інші завдання.

Як  вказано у ч.2 ст.13 МКУ, спеціально уповноважений центральний орган  виконавчої влади у галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питаньмитної справи.Для виконання зазначених завдань Державна митна служба України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальною компетенцією та головна ланка системи митних органів України, організовує та контролює діяльність митних органів; забезпечує своєчасне і повне внесення до державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи; вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне або історичне надбання українського народу; розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушенню митних правил та їх припинення; організовує та контролює відповідно до законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил; веде митну статистику; здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України; забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державноїполітики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує та ліквідує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади; забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює в установленому законодавством порядку інформування суб'єктів ЗЕД та громадян з питань митного законодавства; виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.Державна митна службаУкраїни в межах своїх повноважень має право видавати накази та організовувати і контролювати їх виконання. 

16.  Регіональна митниця, митниця і митний пост

Стаття 14. МКУ визначає, що регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йомумитниць та спеціалізованих митних установ і організацій. Регіональна митниця є юридичною собою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується аказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Створення, реорганізація та ліквідаціярегіональних митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівник регіональної митниціпризначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. 

Митниця (ст.15 МКУ) є  митним органом, який безпосередньо  забезпечує виконання законодавства  України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання  інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо.Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці. (ст.116 МКУ)

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльностірегіональної митниці, митниці. Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Керівник митногопоста призначається на посаду і звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

17.  Митна варта: завдання і функції

Згідно  зі ст.19 МКУ - митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю. Відповідно до ст.20 МКУ, митна вартадіє на основі цього Кодексу та положення, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівництво підрозділами митної варти здійснює керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а в регіональних митницях і митницях - відповідно керівники цих митних органів. Особовий склад митної варти може забезпечуватися зброєю та спеціальними засобами, транспортом, радіо- і телефонним зв'язком, а також спорядженням відповідно МКУ законів України та інших нормативно-правових актів.

Завданнями митної варти є: (ст.21 МКУ) 1) здійснення заходів, пов'язаних із виявленням, розкриттям,припиненням, профілактикою порушень митних правил, запобіганням таким порушенням; 2) охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об'єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань; 3)фізичний захист співробітників митних органів, інших осіб, а також товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій; 4) локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів; 5) участь у іквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів. Для здійснення визначених завдань підрозділи митної варти мають право: 1) розташовувати тимчасові пости, пересуватися будь-якими ділянками місцевості і водного простору в межах митної території України, а в межах контрольованого прикордонного району - за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону України; 2) затримувати та проводити в установленому МКУ порядку огляд товарів, транспортних засобів і громадян, які перетинають митний кордон України у пунктах пропуску; 3) проводити за рішенням керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або його заступника, керівника регіональної митниці (митниці) огляд та переогляд оформлених митними органами транспортних засобів і товарів, у тому числі тих, що переміщуються транзитом через територію України; 4) супроводжувати та охороняти товари, які перебувають під митним контролем, у ому числі ті, що переміщуються через територію України транзитом; 5) запрошувати осіб до митних органів для з'ясування обставин порушення митних правил.