Лекции по "Митне право іспит"

за власним  бажанням; через скорочення штатів - у разі відсутності можливості використання по службі; у зв'язку з переведенням у встановленому порядку на іншу роботу.

23.  Правовий і соціальний захист посадових осіб митних органів України

Правовий і соціальний захист посадових  осіб митних органів є важливою гарантією належного і точного виконання ними своїх безпосередніх обов'язків. Правовий захист полягає в такому: 
— співробітники митних органів діють від імені держави і нею захищаються; 
— вони наділені компетенцією і їх законні вимоги є обов'язковими до виконання; 
— у своїй діяльності вони керуються тільки законом і здійснюють свої функції в його межах; 
— ніхто не має права втручатися в діяльність співробітників митних органів, а в разі безпідставного втручання підлягає відповідальності; 
— співробітники митних органів знаходяться під захистом держави, їм гарантується захист їх честі та гідності, особистого майна і майна членів їх сімей від злочинних зазіхань та інших протиправних дій; 
— особа, яка не виконала законне розпорядження співробітника митного органу при виконанні ним своїх посадових обов'язків, притягується до адміністративної відповідальності; 
— справи про скоєні співробітниками митних органів порушення на підставі складених в установленому порядку протоколів посадовими особами митних органів розглядаються в судовому порядку.

 
Законодавством також особливо виділяються  засоби соціального захисту співробітників митних органів: 
— заробітна плата посадових осіб, що мають персональні звання, складається із посадового окладу, надбавок за персональне звання, вислугу років, знання іноземних мов і повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання своїх посадових обов'язків; 
— таким співробітникам надається щорічна відпустка тривалістю не менше ЗО календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку і назад; 
— відповідно до МК України і Закону України «Про обов'язкове страхування» вони підлягають обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання по останній займаній посаді; 
— у разі смерті при виконанні посадових обов'язків сім'ї загиблого співробітника чи його утриманцям виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання по останній займаній посаді і призначається пенсія у зв'язку із втратою годувальника в розмірі місячного окладу; 
— у разі отримання пошкодження при виконанні посадових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби або при перебігу цього строку, але внаслідок хвороби чи отриманої під час проходження служби травми, одноразово виплачується допомога в розмірі від трьох- до п'ятирічного грошового утримання; 
— заподіяна майну співробітника митного органу шкода, а також заподіяна майнова шкода його близьким у зв'язку з виконанням посадових обов'язків компенсується в повному розмірі.

24.  Поняття митної території, митного кордону України

При здійсненні переміщення  товарів, транспортних засобів і  предметів між країнами важливе  значення має точне й правильне  визначення митної території і митного  кордону. Неточності в цьому призводять до виникнення конфліктів при перетині кордону.

 
Поняття митної території та її визначення виходить із загальноприйнятих у  міжнародному праві підходів до визначення суверена, закріпляється безпосередньо  нормативними актами і є проявом одного з важливих принципів митної політики — принципу єдності митної території України. Згідно з територіальною юрисдикцією митна територія України встановлює сферу дії митного суверенітету України. Такий підхід важливий для забезпечення сплати мита, застосування інших засобів митного регулювання, визначення митних правопорушень та їх кваліфікації. Принципу єдності митної території не суперечать окремі виключення певної території України зі складу її митної території. До таких територій належать території вільних економічних (митних) зон, митних та вільних складів. Ці території вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

 
Відповідно до ст. 5 МК України територія  України, зайнята сушею, територіальне  море, внутрішні води, повітряний простір, а також штучні острови, установки та споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, складає єдину митну територію України. Загалом митна територія збігається з державним кордоном України. В той же час митна територія не збігається з державною територією, оскільки подекуди із митної території могуть вилучатися ділянки державної території, чи, навпаки, включатися ділянки, що знаходяться поза межами державного кордону. Так, ч.2 ст.5 МК України встановлює, що території спеціальних розташованих в Україні митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, за винятком визначених чинним законодавством випадків. Тому межі митної території України визначаються другою складовою, а саме митним кордоном України.

 
Поняття митного кордону безпосередньо  визначається ст. 6 МК України, де встановлено, що межі митної території України  є митним кордоном України. Елементами митного кордону України є  також периметри вільних митних зон і вільних складів. У митному праві прийнято виділяти зовнішній і внутрішній кордони. Зовнішній митний кордон розмежовує митний кордон суміжних держав і переважно збігається з державним кордоном. Виняток складає периметр вільних митних зон і вільних складів. Охорона зовнішнього кордону здійснюється прикордонними військами спільно з митницею.

 
Внутрішній митний кордон складають  периметри вільних митних зон  і вільних складів. Внутрішній митний кордон, як правило, знаходиться усередині держави (митні пости в аеропортах).

 
Загалом обидва кордони за своїм  правовим статусом прирівняні, але  є й різниця. Так територія  вільної митної зони та вільного складу розглядаються як прикордонні і  в'їзд у них здійснюється за спеціальними перепустками через спеціальні контрольно-пропускні пункти.

 
Разом із тим у міжнародній практиці широко використовуються спільні митні  зони та союзи. Так, відповідно до статей 5 і 6 МК України на території України  можуть створюватися спеціальні митні  зони різного типу. Статус і територія вказаних зон встановлюються Верховною Радою України відповідно до законодавства про спеціальні митні зони. Як уже зазначалося, до таких спеціальних митних зон належать вільні економічні зони і митні та вільні митні склади.

25.  Застосування фізичної сили,  спеціальних засобів і зброї посадовцями митної служби України

Глава 66 МКУ зазначає, що посадові особи митної служби України мають право застосовувати фізичну силу під час виконання службових обов'язків для: 1) припинення порушень митних правил, затримання осіб, які їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осіб митної служби України; 2) забезпечення доступу в приміщення або на територію, де знаходяться товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем; 3) припинення інших дій, що перешкоджають виконанню обов'язків, покладених законом на посадових осібмитної служби України, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов'язків (ст.424 МКУ) 
Посадові особи митної служби України мають право застосовувати наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, обладнання для відкриття приміщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобів та інші спеціальні засоби під час виконанняслужбових обов'язків для: 

1. відбиття нападу на посадових осіб митної служби України або на інших осіб; 2) відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди та транспортні засоби, що належать митним органам, спеціалізованим митним установам та організаціям або використовуються ними, на товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об'єктів у разі їх захоплення; 3) затримання правопорушників, їх доставлення в службове приміщення митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі; 4) припинення фізичного опору, що чиниться посадовій особі митної службиУкраїни; 5) проникнення у приміщення, де можуть знаходитися предмети контрабанди та безпосередні об'єкти порушення митних правил; 6) зупинення транспортного засобу, водій якого не виконав вимогу посадової особи митної служби України про зупинення. Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, скоєння групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню товарів і транспортнихзасобів, що перебувають під митним контролем. Під час виконання службових обов'язків окремим категоріям посадових осіб митної служби України, перелік яких встановлюється КМУ, надається право зберігати, носити вогнепальну зброю. Порядок застосуваннявогнепальної зброї посадовими особами митної служби України регулюється положенням, яке затверджується КМУ. Перелік видів вогнепальної зброї та набоїв до неї, що надаються для використання посадовими особами митної служби України, визначається КМУ.(ст.426 МКУ)

26.  Основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів

Принципи переміщення товарів і транспортних засобів через МКУ - основніположення, що в рівній мірі стосуються всіх учасників при переміщенні (транзиті)товарів і предметів через митну територію України і проведені у главі 13 МКУ. До них належать: 
- рівність прав всіх ф/ю осіб на переміщення товарів і транспортних засобів. Це проявляється в тому, що всі фізичні і юридичні особи на рівних підставах вправі ввозити в Україну і вивозити за її межі товари і транспортні засоби.

- встановлення заборон  на ввезення і вивезення окремих товарів. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення безпеки для життя та здоров'я людей, довкілля, безпеки держави, захисту державного порядку, моралі, рослин та тварин. Вони можуть бути спричинені турботою про власного товаровиробника; 
- встановлення обмежень на ввезення і вивезення товарів визначається відповідно до особливостей національної економіки, виконання міжнародних зобов'язань України, захисту економічного суверенітету та внутрішнього споживчого ринку або як прийняте у відповідь на дискримінаційні обмеження інтересів українських підприємців і громадян в іншій країні. 

- право вибору  митного режиму надається виключно  особі, що переміщує товари, предмети  чи транспортні засоби. За заявою такої особи один митний режим може бути замінено на інший; 
- забезпечення збереження товарів є основною вимогою при oздійсненні митних операцій. Цей обов'язок покладається на митні органи; 
- визначеність місця і часу перетинання митного кордону полягає в тому, що це допускається лише у законодавчо визначених місцях - митницях. Переміщення через митний кордон України транспортних засобів, товарів та інших предметів, речей, валюти та цінностей здійснюється в місцях розташування митниць. В інших місцях товари та інші предмети можуть бути переміщені через митний кордон лише за згоди митниці.

27.  Переміщення фізичними особами валюти

Порядок переміщення валюти України, іноземної валюти платіжних документів, банківських металів, інших банківських документів і платіжних карток через МКУ установлює НБУ. Так,1. фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро без письмового декларування митному органу. 2. фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі. 4. фізична особа, юридична особа ввозять в Україну і вивозять за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. 5.фізична особа-нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації.

Дозволяється пересилати в Україну та за її межі готівку  в міжнародних поштових відправленнях  та в міжнародних експрес-відправленнях  з оголошеною цінністю з дотриманням  вимог Правил надання послуг поштового  зв'язку, затверджених постановою КМУ  від 17.08.2002 N 1155, Конвенції щодо уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень ПКМУ від 25.12.2002 N 1948 "Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях": а) фізичним особам, юридичним особам (крім уповноважених банків) у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро; б) уповноваженим банкам. 

1.Фізособа  має право ввозити в Україну  і вивозити за її межі банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі.2. Фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на підставі індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів та за умови письмового декларування митному органу.

28.  Пропуск і оподаткування товарів, що вивозяться громадянами за межі митної території України

Гл.43 ст.250 МКУ  передбачено вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законом.  
Дія частини першої цієї статті не поширюється на: 1) товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро; 2) предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв'язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання; 3) предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії; 4) товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення; 5) товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами; 6) предмети, одержанігромадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами; 7) предмети (майно) особистого користування, у тому числі предмети початкового облаштування, придбані в Україні громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, що вивозяться (пересилаються) цими громадянами у зв'язку з їх остаточним виїздом за межі України; 8) товари, придбані громадянами-нерезидентами на території