Теоретичні основи вивчення особливостей стресу та стресової поведінки

Стресові стани –це загроза для професійної діяльності, джерело конфліктів з близькими людьми, причина багатьох захворювань. Наше життя далеке від ідеальних умов, тому сучасній людині необхідно оцінювати і підвищувати психологічну стійкість, розвивати здатність контролювати емоційні і інтелектуальні перевантаження, знімати їх руйнівні наслідки.

У сучасних студентів та курсантів, особливо 1 та 2 курсу, постійно випробовують високі інтелектуальні та емоційні навантаження в процесі навчання у вузі, часто спостерігається негативна динаміка ставлення до навчальної діяльності.

Однією з причин такого становища є зниження рівня їх стресостійкості в процесі навчальної діяльності, що виражається в порушенні  когнітивної, емоційної, мотиваційної і поведінкової сфер діяльності особистості студента.

Аналіз сучасного стану  проблеми свідчить про необхідність проведення комплексного дослідження  впливу рівня стресостійкості студентів та курсантів на результати поліпшення їх ставлення до навчальної діяльності.В ході дослідження, ми побачили, що курсанти є менш стресостійкими и і вони важче переживають проблеми, ніж студенти. При цьому, ми побачили, що курсанти, для вирушення своєї проблеми або свого психічного стану затрачують дуже багато енергії та сил, про це свідчать низькі показники у таблицях.

 

Висновки

В даній роботі було розглянуто проблему стресу і стресостійкості. Нарешті з’ясовано, що стрес - це частина нашого життя, з ним треба вміти справлятися, але не уникати його. Здоровий глузд і життєві спостереження також підтверджують, що постійний «догляд» від стресу - це не вихід, не втеча від хвороб. Кожен без зусиль пригадає серед своїх знайомих тих, хто зберігає хороше здоров'я, життєрадісність і чуйність, незважаючи на безперервні, численні стреси. А інші - болючі і недовірливі, хоча стресів уникають і живуть начебто без напруги.

Необхідно пам'ятати, що стрес  може «зашкодити» не тільки психічну  здорову сторону людини, але і фізичну сторону нашого організму. До речі, вже згадуваний Сельє висунув дуже цікаву гіпотезу про те, що старіння - підсумок всіх стресів, яких зазнав організм протягом свого життя.

Стресу піддаються всі - від  немовляти до немічного старого.

Стрес не тільки зло, не тільки біда, но і велике благо, бо без стресів різного характеру наше життя стало б схоже на якийсь безбарвне і безрадісне існування. Активність - єдина можливість покінчити зі стресом: його не пересидіти або перележати.Постійне зосередження уваги на світлих сторонах життя і на діях, на які можуть поліпшити становище, не тільки зберігає здоров'я, але і сприяє успіху. Ніщо не бентежить більше, ніж невдача, ніщо не підбадьорює більше, ніж успіх. Зі стресом можна впоратися, потрібно лише бажання і трохи вільного часу для себе коханого. Інша справа, що немає бажання - просто людині приємно усвідомити, те, що він відчуває стрес, розповідаючи і «скаржачись» всім, про те, в якому він глибокому стресі, шукаючи в цьому співчуття, розуміння. Якщо ж є бажання і трохи вільного часу, то стрес можна позбутися. Говорячи про стрес необхідно нагадати, що одним з його чинників є емоційна напруженість, яка фізіологічно виражається в змінах ендокринної системи людини.

Підводячи підсумок можна  нагадати основні риси психічного стресу:

1) стрес - стан організму,  його виникнення припускає взаємодія  між організмом і середовищем;

2) стрес - більш напружений  стан, ніж звичайне мотиваційний; воно вимагає для свого виникнення  сприйняття погрози;

3) явища стресу мають  місце тоді, коли нормальна адаптивна  реакція недостатня.

Отже, стрес - цілісна реакція  особистості на зовнішні і внутрішні  стимули, спрямована на досягнення корисного  результату.

Дане визначення стресу не тільки відповідає принципу системності, але й акцентує увагу на людині як особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1.Бодров В.А Інформаційний  стрес. – М.,2000. – 352 с

2.Еверлі Дж., Розенфельд  Р. Стрес. Природа та лікування.  – М.,1986

3.Капони В., Новак Г  Сам себе психолог. – 1994

4.Носенко В.М. Психологія  здоров’я. Психологічна робота по  збереженню психічного здоров’я  працівників МНС: навч. посібн. –  Х.: НУЦЗУ, 2011. – 218с

5.Маклаков А.Г. Общаяпсихология:  Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2010. – 583с.: ил. – ( Серия<<Учебник  для вузов>> ).

6.Рэйнуотер Дж. Это в  ваших силах. Как стать собственным  психотерапевтом. – М., 1992

7. Розанова В. А. Психологияуправления. Учебноепособие —. М.: ЗАО "Бизнес-школа  "Интел-Синтез". - 1999. - 452 с.

8.Сельє Г. Стрес без  дістресу – М.: Прошрес, 1979. – 123с.

9.Чирков Ю.Г. Стресс  без стресса. - М-: ФиС, 1988- 176 с.

10.Шевардин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитиеличности: учебник  для вузов. – М, 2001.

11.Щербатых Ю. В. Психологиястресса  — М.: Эксмо, 2008. — 304 с.

12. Щербатых Ю. В. Психологиястресса  и методыкоррекции. — СПб.: Питер, 2007. — 256 с.

13.Уколова  М.А., ГаркавиЛ.У., Квакмча Е.С.  Местостресса  в   адаптационнойдеятельностиорганизма, 1973.- С. 39-11.

14.Эмоциональный стресс / Под ред. В.Л. Леви. – М., 1970.

15.http://www.newtomorrow.ru/stress/priznaki_i_simptomi.php

16. http://www.newtomorrow.ru/stress/prichini_stressa.php

17. http://psyznaiyka.net/conf-stress.html?id=6

18. http://azps.ru/tests/2/tt18.html

19.http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%81