Сутність поняття уваги у психологічній літературі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июня 2013 в 00:26, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження: розглянути увагу як психічний процес.
Завдання дослідження: 1. Аналіз літератури щодо досліджуваної проблеми. 2. Розкрити види уваги, як психічного процесу. 3. Узагальнити взаємозв’язок уваги з іншими психічними процесами.
4. Провести експериментальне дослідження та проінтерпретувати здобуті результати.
5. Узагальнити здобуті дані.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………….. 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ УВАГИ ЯК ПСИХІЧНОГО
ПРОЦЕСУ…………………………………………………………… 6
1.1. Сутність поняття уваги у психологічній літературі……………..6
1.2. Класифікація видів уваги………………………………………… 12
1.3. Взаємозв’язок уваги з іншими психічними процесами………... 21
Висновки до першого розділу..…………………………………….. 24

Розділ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………26
2.1. Аналіз та обґрунтування методів дослідження…………………..26
2.2. Проведення емпіричного дослідження……………………………28
2.3. Інтерпретація та узагальнення результатів дослідження………..29
Висновки до другого розділу…………………………………………30
ВИСНОВКИ.........................................................................................................32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................33
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….35

Прикрепленные файлы: 1 файл

Увага як психічний процес.docx

— 89.16 Кб (Скачать документ)

А якщо інформація вже зберігається в пам'яті? Проблема в тому, що її там дуже багато: на думку деяких теоретиків, не просто багато, а все, з чим людині довелося зустрітися протягом життя. Значить, пошук і пригадування фактів, які відносяться до якоїсь конкретної події або необхідні для вирішення поставленого завдання, теж навряд чи можливі без участі уваги.

       

 Висновки до першого розділу

 

 З усього вищесказаного можемо зробити наступні висновки:

1. Проаналізовано сутність  поняття уваги у сучасній психологічній  літературі.

2. Розкрито види уваги.  А саме, такі як: мимовільна, довільна та післядовільна.

Мимовільна увага виникає  і підтримується незалежно від  свідомих намірів людини і без  вольових зусиль з її сторони. Виникнення мимовільної уваги визначається фізичними, психофізіологічними і психічними чинниками. Основними умовами її виникнення потрібно вважати особливості подразника, його новизну, силу впливу, відповідність актуальної потреби і т.д. Довільна увага - свідомо регульоване зосередження, що спрямоване і зв'язане з свідомо поставленою метою, з вольовим зусиллям. Довільна увага є вищим видом уваги, вона можлива тільки у людини і виникає завдяки її свідомій трудовій діяльності. Вона виникає тоді, коли для досягнення певної мети людина ставить перед собою певну задачу, виробляє певну програму дій, робить те, що необхідно. При цьому, якщо для досягнення мети потрібно займатися не тільки тим, що саме по собі є цікавим, приємним і пізнавальним, для утримання уваги необхідно буде певне вольове зусилля.  

Про післядовільну увагу  слід говорити тоді, коли в цілеспрямованій  діяльності для особистості цікавими і значними стають зміст і сам  процес діяльності, а не тільки її результат, як при довільній увазі. В цьому  випадку діяльність так захоплює людину, що їй стають не потрібні помітні  вольові зусилля для підтримання  уваги. Післядовільна увага характеризується тривалою і високою зосередженістю, з нею обґрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну і плідну розумову діяльність, високу продуктивність усіх видів праці.                                                                                                                                                                                                                                  

3. Узагальнено взаємозв’зок уваги з іншими психічними процесами, який полягає у тому, що увага включена до решти психічних процесів і виступає як їхній необхідний момент.

             

              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

             РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

2.1. Аналіз та  обґрунтування методів дослідження

 

Аналізуючи сучасну психологічну літературу щодо досліджуваної проблеми можна виділити такі методики: «Коректурна проба» (Бурдон Б.Р., 1895), «Рахунок по Крепеліну» (Крепелін Е.Г., 1895), «Тест Мюнстерберга»                 (Гуго Мюнстерберг, 1927), «Тест Торндайка» (Торндайк Е.Л., 1932), «Чорно-червоні таблиці» (в адаптації Горбова Ф.Д., 1959), «Розстановка чисел» (див. 13 с. 279).

З урахуванням мети та завдань  нашого дослідження ми відібрали  наступні методики: «Тест Мюнстерберга» (Гуго Мюнстерберг, 1927) та «Розстановка чисел» (див. 13 с. 279).

Методика 1. «Тест Мюнстерберга» ( Гуго Мюнстерберг, 1927).

Мета методики: визначити  рівень вибірковості уваги.

Обладнання: тестовий бланк, олівець і секундомір (див. Додаток А1)

Хід роботи. Досліджуваним дається матеріал. Матеріал методики складається з бланка-тесту - невеликої картки з набором літер російського алфавіту, розташованих у випадковому порядку. Серед цього фону приховано 25 слів різного ступеня складності. Всі слова - іменники в однині називного відмінка.

Інструкція: «у запропонованому вам наборі букв є слова. Ваша задача - якнайшвидше зчитуючи текст, підкреслити ці слова. Час на виконання завдання 2 хвилини».

Обробка та інтерпретація  результатів. Оцінюється кількість виділених слів і кількість помилок, тобто пропущених і неправильно виділених слів.

Якщо ви знайшли не більше 15 слів, то вам слід серйозно зайнятися розвитком своєї уваги (низький рівень). Знаходьте час для читання, записуйте цікаві думки в вашу записну книжку, час від часу перечитуйте свої записи.

Якщо ви знайшли не більше 20 (16-20) слів, ваша увага ближча до норми (середній рівень), але іноді вона вас підводить. Поверніться до тесту, повторіть його ще раз. Звірте свої результати з ключем до тесту.

Якщо вам вдалося знайти від 21 до 25 слів, ваша увага в повному порядку (високий рівень).

Хороший рівень розвитку уваги допомагає вам вчитися, запам'ятовувати інформацію і відтворювати її в потрібний момент.

Методика 2. «Розстановка чисел» (див. 13 с. 279).

Мета методики: психологічна діагностика розподілу уваги.

Обладнання: бланк із 25 клітинами, в яких записані у випадковому

порядку одно-і двозначні числа (від 1 - до 99), олівець чи ручка, секундомір (див. Додаток А2)

Хід роботи. У процесі тестування досліджуваний переглядає таблицю з

випадково розташованими  цифрами, не роблячи в ній ніяких позначок. Потім він повинен переписати цифри в зростаючому порядку в розташовану нижче чисту таблицю. Цифри переписуються від самого малого - до самого великого. Якщо в процесі заповнення чистої таблиці досліджуваний помічає пропущене число, воно записується в наступну клітину, обводиться кружком і не зараховується як помилка.

Інструкція: «перед Вами бланк, з двома таблицями. У першій таблиці розташовані у випадковому порядку однозначні і двозначні числа. Клітини другої таблиці - вільні. Ваше завдання швидко і правильно переписати числа з таблиці 1 в таблицю 2 в порядку зростання, починаючи з найменшого числа. Заповнювати таблицю 2 слід порядково, ніяких позначок у першій таблиці робити не можна. Якщо в процесі роботи Ви виявили, що пропустили якесь число, - запишіть його в чергову вільну клітину і обведіть кружком.

На виконання завдання відводиться 2 хвилини. За цей час  потрібно правильно розставити якомога більше чисел. За командою «Почали!» приступайте до роботи, за командою «Стоп!» припиніть роботу і відкладіть

бланк ».

Обробка та інтерпретація  результатів. Основні показники тесту: кількість допущених помилок (відсоток помилок від числа пред’явлень) і час пошуку числа.

Показник розподілу уваги (РУ) визначається за формулою: РУ= Р – У/t,

  де:

      Р - загальна  кількість записаних (розставлених) чисел;

      У - кількість помилок (пропущених чисел);

      t - час виконання  завдання (2 хвилини) або ж час,  витрачений

досліджуваним на виконання завдання, якщо він впорався швидше.

Низькі показники: до 15;

середні показники: 16 – 21;

високі показники: 22 – 25.

Ці методики зручні тим, що їх можна проводити з досліджуванними  будь-якого віку. Проводились данні дослідження у группі під наглядом експериментатора.

 

2.2. Проведення  емпіричного дослідження

 

Дослідження проводилося  у три етапи. На першому етапі  було обрано методики з урахуванням  теми, мети та поставлених завдань. На другому етапі проводився експеримент. На третьому етапі був проведений аналіз та інтерпретація здобутих результатів.

Для досягнення поставленої мети була відібрана група студентів (див. Додаток Б1). Робота проводилась на базі державного закладу «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського», в обідні години після пар, в аудиторії № 222. Респондентами виступали студенти (20 осіб) віком від 17 до 23 років.

Під час роботи були використані  методи теоретичні та емпіричні, а також методи статистичної обробки данних. До теоретичних відноситься: аналіз сучасної психологічної літератури. До емпіричних: проведення тестування («Тест Мюнстерберга», «Розстановка чисел»). До методів статистичної обробки данних: кількісний та якісний аналіз. Первинні кількісні данні кожного досліджуваного зашифровані відповідно до «Етичного кодекса психолога», і зафіксовані в таблицях, що знаходяться в додатках.

 

2.3. Інтерпретація  та узагальнення результатів  дослідження         

 

Експеримент було організовано і проведено у грудні 2011 року.

Розглянемо результати отримані за допомогою методики «Тест Мюнстерберга», первинні результати (див. Додаток Б2). Представимо ці данні у відсотковому співвідношенні.

                                                                                                   Таблиця 2.3.1.

                                Рівень співвідношення вибірковості уваги                                                                                                  

Рівень

Кількісні показники

Абсолютні

Відносні

Високий

17

85%

Середній

3

15%

Низький

0

0%


 

Як ми бачимо з таблиці  2.3.1. високий рівень розвитку вибірковості уваги продемонстрували 85%  досліджуваних студентів, це більша частина групи. Для них був характерний рівний темп виконання роботи і всі вклалися у відведений час (2 хв.). Також було розкрито, що у 15% студентів середній рівень вибірковості уваги. Вони також вклалися у відведений їм час, але під час виконання спостерігалися деякі помилки. Слід зазначити, що низького рівня у досліджуваних виявлено не було. Судячи з отриманих результатів , рівень вибірковості уваги у студентів даного віку задовільній.

А тепер розглянемо результати отримані за допомогою методики «Розстановка чисел» (див. Додаток Б3).

Представленні дані у відсотковому співвідношенні.

                                                                                                          Таблиця 2.3.2.

                  Відсоткове співвідношення розподілу уваги

Рівень

Кількісні показники

Абсолютні

Відносні

Високий

15

75%

Середній

5

25%

Низький

0

0%


 

За результатами емпіричного  дослідження було з’ясовано, що у 75% респондентів спостерігаються високі показники розподілу уваги. Для студентів був характерний рівний темп виконання роботи. Деякі впоралися швидче ніж за 2 хвилини. Разом з тим зафіксовано показники середнього рівня, а саме 25%. В прцесі роботи спостерігалися помилки та виправлення. Виправляючи помилку, студенти обводили потрібні цифри кружечками, що передбачено у завданні. Темп виконання роботи був рівний, досліджувані вклалися у відведений їм час. Треба відмітити, що низького рівня розподілу уваги у досліджуваних виявлено не було.

 

Висновки до другого  розділу

 

1. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що за методикою «Тест Мюнстерберга» 85% досліджуваних студентів мають високий рівень вибірковості уваги. Також відзначено, що для 15% респондентів є характерним середній рівень вибірковості уваги. Низького рівня у студентів виявлено не було.

2. Визначено, що за методикою «Розстановка чисел» у 75% респондентів спостерігаються високі показники розподілу уваги. Розкрито,

що 25% досліджуваних мають середні показники розподілу уваги. Низького рівня у респондентів зафіксовано не було.

3. Таким чином, узагальнюючи здобуті результати можна зробити висновок про те, що вибірковість та розподіл уваги у респондентів знаходиться на задовільному рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               

                                                       Висновки

 

1. Розкрито, що увага – це психічний процес, спрямований на зосередженість свідомості людини на певному об'єкті, при одночасному відключенні від інших.

2. Встановлено, що існують наступні види уваги: мимовільна, довільна та післядовільна. Мимовільна увага – це увага, яка виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів людини і без вольових зусиль з її сторони. Довільна увага – свідомо регульоване зосередження, що спрямоване і зв'язане з свідомо поставленою метою, з вольовим зусиллям. Про післядовільну увагу слід говорити тоді, коли в цілеспрямованій діяльності для особистості цікавими і значними стають зміст і сам процес діяльності, а не тільки її результат, як при довільній увазі.

Информация о работе Сутність поняття уваги у психологічній літературі