Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Июля 2014 в 18:15, курсовая работа
Тема роботи досить таки актуальна на сьогоднішній день. Проблема самодеструктивної поведінки, тобто поведінки, направленої на фізичне знищення свого організму, достатньо серйозна і вимагає серйозних роздумів про реальні причини, що штовхають людей на самогубство. При її вивченні випливає необмежена кількість питань, глибоких та складних. Я не оперуватиу статистичними даними по самогубствах в Україні не через неприступність такої інформації. Просто у нас поки що відсутня відлагоджена процедура збору подібного роду даних і тому немає упевненості в достовірності цифр, що є. Втім, аналогічні труднощі є в ін. країнах світу, і не випадково, що навіть в статистиці США, чемпіоні по масових обстеженнях, є істотні суперечності в цифрах (наприклад, за одними даними, самогубства займають 9-е місце серед причин смертності населення, а по інших - виходять на 5-6-е місця).
Вступ. ……………………………………………………………………………3
Основна частина
1.Особливості суїцидальної поведінки хворих на СНІ………….………6
2. Особливості суїцидальної поведінки в онкології…………….……….6
3. Особливості суїцидальної поведінки при вроджених та набутих фізичних дефектах……………………………………………………………………7
4. Історичні погляди на проблему суїциду. ………………………………..8
5. Чинники, що впливають на явище суїциду в різний час різних країнах. ……………………………………………………………………………….10
6. Суїцид, як соціально-психологічне явище. ……………………………16
7. Типи самогубних схильностей …………………………………………..22
8. Аналіз відношення деяких соціальних груп до суїциду в даний час. 25
II. Висновок. ……………………………………………………………………31
III. Використана література ………………………………………………....36
Відокремлення самогубства від такого поняття, як нещасний випадок, має важливе значення при вирішенні питання постановки хворого на спеціальний облік у позалікарняних умовах.
Такий підхід допоможе зробити групу хворих з аутоагресивними формами поведінки однорідною і правильно підійти до розробки профілактичних заходів. Профілактика самогубства психічно хворих повинна будуватися як цілісна система і складатися з кількох послідовних етапів. Перший — це проведення лікувальних заходів примусового (згідно інструкції про "примусову госпіталізацію") та не примусового характеру. Другий етап — виписка хворого з лікарні та постановка його на спеціальний облік у ПНД. Третій етап — зняття з спеціального обліку.
Усі вищезгадані етапи профілактики аутоагресивних форм поведінки психічно хворих повинна об'єднувати єдина програма профілактичних та реабілітаційних заходів, які включають не тільки трудову діяльність, але й увесь спектр соціального життя хворого.
В кожному суспільстві властиві такі форми соціальних відхилень і в тих масштабах, які витікають з конкретно-історичних умов його існування - соціальних, економічних, політичних, етичних і ін. Об'єм соціальних відхилень дозволяє судити про етичний клімат даного суспільства, рівні законності і правопорядку, ступеня згуртованості соціальних груп.
Ні у філософському, ні в короткому психологічному словнику немає визначення поняття "суїцид" (самогубство). Це складне явище, яке важко пояснити, тому що кожна людина в певному віці, стикаючись з нерозв'язними, на його думку, проблемами, замислюється над крайнім виходом.
За статистикою самогубств критичним віком є 15, 24, 28, 33, 37, 45, 51, 60 років. В психоаналізі це називається "зустріч з самим собою", вік, коли людина задає собі питання "хто я?" і, якщо не знаходить відповідь, просто "здається". Є люди, їх більшість, які, що називається "втомились від життя".
Час від часу газети і журнали публікують статті на теми суїциду. Виявляється, в Україні самогубство "помолодшало", і тепер на нього нерідко йдуть навіть діти. Думка про самогубство не виникала тільки у 1% школярів
Для дослідження проблеми я провела анкетування (див. зразок) серед 100студентів, віком від 17років .
1. Чи самогубства зустрічаються частіше серед підлітків,
ніж серед дорослих людей? Так - 90% ні - 10%
2. Чи зустрічались Ви з явищем суїциду у своєму житті? Так - 56% ні - 44%
3. Чи є самогубство завжди розсудливим вчинком? Так - 70% ні - 30%
4. Чи є самогубство смертним гріхом? Так - 80% ні - 20%
5. Частота суїцидів серед бідних верств населення істотно
вище, ніж серед забезпечених. Так - 36% ні - 64%
6. Чи виникали у вас
коли-небудь думки про
7. Які причини можуть
спонукати людину вчинити
Відповіді були такими: нерозуміння, проблеми в удома, особисті проблеми, соціальне положення, музика, знущання з боку однолітків або дорослих, самопожертвування і "інше".
В критичний період з 13 до 19 літ підліток відходить від батьків, але продовжує в них мати потребу, тому що перед ним відкривається світ, в якому він не знаходить розуміння і не завжди зможе відповісти самому собі на питання про значення життя. І якщо цей пошук себе ускладнюється різними обставинами, - все сходиться в одну крапку і підліток звикає з думкою, що "життя не для нього".
Мабуть, дорослим варто задуматися над цими цифрами і відповідями.
Весь світ мчить кудись так стрімко, що ми не встигаємо розуміти, відчувати, оцінювати все, що відбувається навкруги нас.
ІV.Використана література:
1.Амбрумова А. Г. Бородин С. В. Михлин А. С. Предупреждение самоубийств. М. 1980. с. 40.
2.Бердяев Н. А. О самоубийстве. Психологический журнал. т. 13 №3 1992. с. 96-106.
3.Бородин С. В. Михлин А. С. Мотивы и причины самоубийств. Комплексные исследования в суицидологии. М. 1986. с. 65.
4.Брухановский Н. П. Самоубийцы. Л. 1927. с. 127.
5.Волков В. Н. Медицинская психология в ИТУ. М. Юридическая литература. 1989. с. 256.
6.Короленко А. П. Дожик Т. А. Семь путей к катастрофе. Новосибирск. Сиб. отделение. 1990. с.224.
7.Алиев И. А. Актуальные проблемы суицидологии. Уголовно-правовые криминалогические аспекты. Баку 1987. с. 7.
8.Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. - К.: Фенікс, 2000. - 896 с.
9.Змановська Е. В. Девиатология: (Психология отклоняющегося поведе-ния): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2003.- 288 с.
10.Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально дезадаптированными школьниками: Методические рекомендации. - К.: ІЗМН, 1997. - 136 с.
11.Овчарова Р.В. Технологии практического психолога в образовании: Учебное пособие для студентов вузов и практических работников. - М.: ТЦ "Сфера", 2000. - 448 с.