Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Мая 2014 в 15:04, курсовая работа
Психологічне здоров'я дітей залежить від соціально-економічних, екологічних, культурних, психологічних та багатьох інших факторів.
На думку авторів (Л.І. Божович, А.А. Бодалев, В.С. Мухіна, Т.А. Рєпіна та інших) дитина як найбільш чутлива частина соціуму підвергається різноманітним негативним впливом. В останні роки, як свідчать спеціальні експерименти, найбільш розповсюдженими явищами є тривожність та страхи у дітей (І.В. Дубовина, О.І. Гарбузов, О.І. Захаров, Е.Б. Ковалева та інші).
Вступ
Глава I. Теоретичний аналіз проблеми
1.1. Визначення страху в психолого - педагогічній літературі.
1.2. Класифікація страхів
1.3. Характеристика страхів у дітей молодшого шкільного віку
1.4. Технологія профілактики та корекції дитячих страхів.
Глава II. Аналіз стану проблеми на практиці.
2.1. Експеримент
2.2. Профілактика та корекція дитячих страхів
Висновки
Заключення
Список використаної літератури
Ситуаційний та особовий страх часто змішуються та доповнюють один одного.
Страх реальний та вигаданий, гострий та хронічний. Реальний та гострий страхи залежать від ситуацій, а вигаданий та хронічний - від особливостей особистості.
1.3 Характеристика страхів у дітей молодшого шкільного віку
У дітей молодшого шкільного віку, так само як і в дітей дошкільного віку розвивається абстрактне мислення, здатність до спілкування, діти молодшого шкільного віку також шукають відповіді на питання: «Навіщо люди живуть», «Звідки все з'явилось», але вже не так інтенсивно. У більшості дітей молодшого шкільного віку вже сформувались життєві цінності, відчуття дому, родини. Діти переходять на новий етап життя, в їхньому житті з'являється школа. На цьому етапі діти починають вчитись, виконувати домашні завдання, в них з'являється відчуття відповідальності за свою поведінку, вчинки, а разом з новими відчуттями з'являються нові страхи. В першому класі діти прагнуть навчатись - їм це цікаво, цікаво виконувати завдання вчителя, відповідати на різноманітні запитання. Але поступово прагнення вчитись зменшується, в деяких дітей швидше, в деяких повільніше, але воно зменшується. Наприклад порівняйте бажання вчитись першокласника та десятикласника, в першокласника бажання буде більшим, хоча бувають й вийняти, коли бажання вчитись не змінюється (зустрічається рідко), або ж зростає (таких людей - одиниці). На те, як саме буде змінюватись прагнення вчитись впливає багато факторів, наведу лише основні:
1.Новизна. В першому класі навчання - щось нове, а значить цікаве. З часом до навчання звикають, воно починає набридати.
2. Темперамент
дитини, її характер. Так наприклад
є діти котрі можуть цілий
день просидіти за однією
3.Батьки та вчителі. Якщо батьки та вчителі зможуть кожен раз поновному зацікавлювати учнів з високою швидкістю набридання, то продуктивність їх праці буде надзвичайно високою.
4. Колектив. На
навчання впливає також
5. Страхи. В цьому
пункті я склала схему появи
декількох страхів, які утворились
в зв'язку з початком
З початком шкільного життя батьки починають розмовляти з дітьми на теми «Як важливо гарно вчитись», «Навіщо вчитись», головною суттю цих розмов є тема «Без освіти ти ніхто». І через невпевненість у собі, з'являється страх бути недостойним своїх батьків та страх бути невдахою. Крім того впливає також поява нових контактів, та через ту ж саму невпевненість у собі дитина боїться зіпсувати відносини з однокласниками, що також сприяє появі страху бути невдахою. Через принцип виховання котрій передається століттями «Ти хороший учень якщо в тебе хороші оцінки» та через драматичне ставлення батьків до поганих оцінок, з'являється страх отримати двійку. А через нашу систему освіти «Чим більше помилок тим менша оцінка» - страх робити помилки. Потім уже малюк на несвідомому рівні робить висновки: «Помиляється той хто відповідає», тому з'являється новий страх - відповідати, виходити до дошки, а потім і страх йти до школи.
1.4 Технологія профілактики та корекції дитячих страхів
В психолого-педагогічній літературі описані різноманітні способи корекції страхів. В цілому, всі пропонуючи способи умовно поділені на три групи:
На основі цих даних можна створити комплекс методик, котрий буде в себе включати:
Корекційна робота може проводитись як з підгрупами дітей так і індивідуально. Спочатку я пропоную використовувати методики, основані на використанні ігрового методу. Основна задача цього методу: навчить дитину відчувати позитивні емоції, що добре впливає на її психіку. Різновид на ігрова діяльність, котра підвищує загальний рівень переживань дитини, допомагає їй встановити довірливі відносини з дорослими та однолітками. Для гри «В страх» підбирається сюжет предмети, символізуючи те чого дитина боїться (собака, вовк, вампіри, Баба - Яга), розігруючи сюжет з цими предметами. Діти квитаються зі своїм страхом [Рогов Е.И. Настольная книга психолога. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1998. - c. 123].
Я підібрала наступні ігрові методики: «Гра з темрявою», «Купа мала», «Прогулянки в сліпу»
В «Грі з темрявою» дитина жестами показує чого вона боїться, а інші відгадують страх. У дітей можуть з'явитись труднощі зобразити, наприклад, страх темряви та самотності. Тому зявляються труднощі з відгадуванням. Але це не знижує колекційної сили цієї методики. [Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. - М.: Просвещение, 1980. - c. 278].
В грі «Купа мала» беруть участь 3 - 5 дітей. Один стоїть на четвереньках. Наступний розбігається й намагається його перепригнути. Якщо застряє на спині, тоді там і залишається. Наступний теж розбігається й пригає на створену і т.д. Гра знімає страх ударів, робкість у дітей, допомагає укріпити опору та розширити свободу руху. [Популярная психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. пед. институтов. / Сост. В.В.Мираненко. - М.: Просвещение, 1990. - c. 305].
В грі «Чого я боюсь?» діти називають першу й останню букву заданого слова, те, чого вони бояться. Інші діти відгадують.
В грі «Прогулянка в сліпу» одна дитина закриває очі, а інша слугує провідником. Перегородами, слугують стільці, розставлені по кімнаті, класу. [Изгард К. Эмоции человека. - М.: Просвещение, 1980. - c. 22].
Корекційна робота проводиться не зі страхом, а з особистим відношенням дитини до причин страху.
Використання даних методик допомагає дітям встановити довірливі відносини з однолітками, побороти відчуття самотності, покину тості, тривоги.
Потім я рекомендую використати методики, основані на ізотерапії з метою зняти у дітей відчуття постійної загрози, від оточуючого світу; переборення тривоги, страху за допомогою малювання страху. Зображення страхів вимагає вольових зусиль та знімає тривожне очікування їх реалізації.[18, c. 246].
Також я пропоную методики, основані на казкотерапії з метою пониження рівня страху у дітей. [Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. - М.: Педагогика, 1986. - c. 115].
Як відомо «страшилки» різноманітного змісту - один з видів дитячого фольклору. Коли дитина вигадуй й розповідає «Страшилку», вона самостійно контролює емоції переборення своїх страхів.
Вербализация страхов вызывает чувственный ответ, эмоциональное переключение, которое выступает в роли психологической защиты.
Можна використати методику Вигадай закінчення казки». Дітям пропонується закінчити казку по запропонованому початку: «Жили-були хлопчик та дівчинка, котрі всього боялись. Одного разу потрапили вони в страшний ліс. І на їхній дорозі…»
В кінці роботи діти починають розуміти, що казкові персонажі уявні і їх можна зробити такими, якими хочеш сам, тобто добрими смішними, веселими. [18, c. 245].
Таким чином, підібраний мною комплекс методик допомагає зниженню кількості страхів у дітей молодшого шкільного віку, зняття відчуття постійної загрози з оточуючого світу.
Глава II. Аналіз стану проблеми на практиці
2.1. Констатуючий експеримент
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще зрозуміти інтереси дітей, їхні глибокі переживання, які далеко не завжди розкриваються, та врахувати це при звільнені від страху. Малюючи, дитина дає вихід своїм почуттям та переживанням, бажанням та мріям, перебудовує своє відношення в різних ситуаціях та безболісно стикається з деякими лякаючими, неприємними та травмуючими. Повторення переживання страху при відображенні на малюнку призводить до послаблення його травмуючого звучання [14, c. 22].
При проведенні констатуючого експерименту я використала методику виявлення страхів у дітей з допомогою малюнків.
Така методика проводиться з метою зрозуміти інтереси, захоплення дітей, особливості їх темпераменту, переживань та внутрішнього світу дитини.
Дітям пропонувалось малювати на теми: «В школі», «Родина», «Чого я боюсь».
Аналіз малюнків
Малюнки на тему «В школі»
Малюнки вийшли дуже різноманітні. Деякі діти малювали тільки школу та вчителя; деякі малювали тільки своїх однолітків; інші ж малювали тільки себе в центрі уваги.
Таблиця 1 «Вивчення страхів за допомогою малюнків»
Немає друзів серед однолітків |
Є друзів серед однолітків |
Тільки школа |
13% |
17% |
70% |
В малюнках на тему «В школі» найважливіше те, як саме дитина намалювала фігури однолітків та себе. Ті діти, які малюють себе в центрі групи це діти з істеричними рисами характеру. Ті діти, у котрих на малюнку виявилось мало однолітків, або вони відсутні зовсім це діти з невротичними реакціями. Це також виражає проблеми взаєморозуміння з однолітками. Теж саме відноситься до малюнків на тему «На вулиці, на подвір'ї». Якщо на малюнку дитини мало однолітків, то це вказує на труднощі в надбання дружніх, міцних контактів та через мірну опіку в родині. Якщо ж на малюнку зображена тільки школа, тоді в цієї дитини дуже мало, або немає зовсім друзів в школі, класі.
Малюнки на тему «Сім'я».
Дітям дається завдання намалювати тих, з ким живе дитина.
Таблица 2 «Вивчення страхів за допомогою малюнків»
Дитина між батьками |
Дитина ближче до матері або до батька |
Дитина відсторонена від родини |
Дитина себе не намалювала |
39% |
31% |
13% |
17% |
В цих малюнках має велике значення порядок та близькість розташування фігур, особливо місце дитини. Якщо дитина малює себе між батьками - це свідчить про прив'язаність до обох батьків, якщо ближче до одного з них - це свідчить про виражену прив'язаність до одного з батьків. Коли дитина малювала себе віддалено від родини, часто з сумним лицем, - це свідчить що в родині малюку приділяють занадто мало уваги, тому дитина часто відчуває себе покинутою. Чотири учня з класу, не намалювали себе серед родини - тільки своїх батьків! Ці діти не приймають участі в сімейному житті, вони відчувають себе чужими, непотрібними.
Малюнки на тему «Чого я боюсь ».
Перед дітьми ставилось завдання відобразити найбільш яскравий страх. Який саме дітям не поясняється, дитина повинна обрати його сама.
Таблица 3 «Вивчення страхів за допомогою малюнків»
Не намалювали страх |
Намалювали страх |
9% |
91% |
Деякі діти не намалювали страх зовсім. Інші діти змогли намалювати малюнок та побороти перепону страху в своїй свідомості, і відобразити вольовим, цілеспрямованим зусиллям те, про що вони намагалися не думати.
Малювання страхів дітьми не призводить до його посилення, а навпаки, зменшує напругу від тривожного очікування його реакції. В малюнках страх вже реалізований , як те що вже сталося; залишається менше недоведеного, незрозумілого, невиясненого. Все це знімає травмуюче звучання страху. Дуже важливо, те що завдання дає вчитель, якому дитина довіряє. Крім того, сам процес малювання відбувається в дружній атмосфері спілкування з однолітками, забезпечує їх підтримку.
Діагностика кількості страхів (тест: «Страхи в будиночках» методика М.А. Панфілової.)
Проводиться індивідуальна бесіда, в котрій вияснюється, чого саме боїться дитина.