Психологічна готовність дітей вступу до школи

При аналізі результатів, перш за все, ми звертали увагу, на яку сходинку дитина сама себе поставила. Позитивною ознакою вважалося, якщо діти ставили себе на сходинку «дуже хороші» і навіть «найкращі».

У будь-якому випадку це повинні бути верхні сходинки, так як положення на будь-який з нижніх сходинок, (а вже тим більше на найнижчій) говорить про явне неблагополуччя в самооцінці і загальному відношенні до себе.

Це може бути пов'язано з відкиданням або суворим, авторитарним вихованням, при якому знецінюється особистість дитини. При цьому у дитини розвивається установка, що він або зовсім недостойний любові, або що його люблять тільки за його відповідність певним вимогам (виконати які дитина часом не в змозі).

По проведених мною діагностиках, я визначила, що ті діти, які не відвідували ДНЗ, менш розвинуті і готові до вступу до школи ніж ті діти, що відвідували ДНЗ. Відповіді дітей дуже відрізнялися між собою, поведінка в колективі також мала свої недоліки

2.2. Методичні рекомендації

Розуміючи важливість підготовки дітей до школи і на основі результатів діагностичного дослідження соціально - психологічної готовності до школи дітей, було вирішено запропонувати методичні рекомендації батькам, які допоможуть дошкільнику спокійно перейти на новий етап свого життя.

Методичні рекомендації для батьків:

1. Пам'ятайте, що кризи - це тимчасові явища, вони проходять, їх потрібно пережити, як будь-які інші дитячі хвороби.

2. Знайте, що причина гострого протікання кризи - невідповідність батьківського ставлення і вимог бажанням, і можливостей дитини, тому необхідно подумати про те, чи всі заборони обгрунтовані, і чи не можна дати дитині більше свободи і самостійності.

3. Постарайтеся, змінити, своє ставлення до дитини, він вже не маленький, уважно поставтеся до його думок та суджень, постарайтеся його зрозуміти.

4. Тон наказу та утвердження у цьому віці малоефективний, намагайтеся не змушувати, а переконувати, розмірковувати і аналізувати разом з дитиною можливі наслідки його дій.

5. Якщо ваші стосунки з дитиною набули характеру безперервної війни і нескінченних скандалів, вам потрібно на якийсь час відпочити один від одного: відправте його до родичів на декілька днів, а до його повернення прийміть тверде рішення не кричати і не виходити з себе будь-що то не стало.

6. Як можна більше оптимізму і гумору в спілкуванні з дітьми, це завжди допомагає!

Повага до дитини, дбайливе ставлення до його особистості лежить в основі стратегії позитивного оцінювання. Використання схеми педагогами та батьками при оцінці діяльності і поведінки дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку забезпечує формування адекватної самооцінки, вміння аналізувати і контролювати свої дії і вчинки.

Стратегія позитивного оцінювання дитини:

1. Позитивна оцінка дитини як особистості, демонстрація доброзичливого до нього відношення («Я знаю, ти дуже старався», «Ти розумний хлопчик» і т.д.).

2. Вказівки на помилки, допущені при виконанні завдання, або порушення норм поведінки («Але сьогодні зайчик у тебе не вийшов», «Але зараз ти вчинив неправильно, ти штовхнув Машу»). Аналіз причин допущених помилок і поганого поводження («Поглянь на цей малюнок, у зайчика головка менше, ніж тулуб, а в тебе вийшло навпаки», «Тобі здалося, що Маша штовхнула тебе спеціально, але вона це зробила не навмисне»).

3. Обговорення разом з дитиною способів виправлення помилок і допустимих в даній ситуації форм поведінки.

4. Вираз впевненості в тому, що у нього все вийде («Зайчик вийде красивим;« Він не буде більше штовхати дівчаток »).

Для формування навичок, необхідних у школі, можна грати з дітьми в різні ігри, націлені на вироблення і зміцнення необхідних якостей і властивостей (наприклад: гра «Так» і «ні» не кажіть, чорний з білим не беріть », метою якої є розвинути у дітей уміння зосереджуватися і концентрувати свою увагу).

Загальні рекомендації з формування адекватної самооцінки і правильних уявлень про себе у дітей дошкільного віку:

1. Оптимізація батьківсько - дитячих відносин: необхідно, щоб дитина росла в атмосфері любові, поваги, бережливого ставлення до її індивідуальних особливостей, зацікавленість у його справах і заняттях, впевненості та послідовності у виховних впливах з боку дорослих.

2. Оптимізація відносин дитини з однолітками: необхідно створити умови для повноцінного спілкування дитини з іншими; якщо у нього виникають труднощі у відносинах з ними, потрібно з'ясувати причину і допомогти дошкільнику набути впевненості у колективі однолітків.

3. Розширення і збагачення індивідуального досвіду дитини: чим різноманітніше діяльність дитини, чим більше можливостей для активних самостійних дій, тим більше в нього можливостей для перевірки своїх здібностей і розширення уявлень про себе.

4. Розвиток здатності аналізувати свої переживання і результати своїх дій і вчинків: завжди позитивно оцінюючи особистість дитини, необхідно разом з ними оцінювати результати його дій, порівнювати зі зразком, знаходити причини труднощів і помилок і способи їх виправлення. При цьому важливо формувати у дитини впевненість, що він впорається з труднощами, доб'ється хороших успіхів, у нього все вийде.

 

 

ВИСНОВОК

 

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективу однолітків.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства.

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого - педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність вимогам життя. У цьому плані проблема готовності дошкільників до навчання в школі набуває особливого значення. З її вирішенням зв'язане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних установах. У той же час від її рішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі.

Підготовка дітей до школи – проблема комплексна, багатогранна, що охоплює всі сфери життя дитини. Психологічна готовність до школи – тільки один із аспектів цієї проблеми, виключно важливий і значимий.

Психологічна готовність до школи - цілісне утворення. Відставання в розвитку одного компонента рано чи пізно спричиняє відставання, перекручування в розвитку інших. Комплексні відхилення спостерігаються й у тих випадках, коли вихідна психологічна готовність до шкільного навчання може бути досить високою, але в силу деяких особистісних особливостей діти зазнають значних труднощів у навчанні.

В дошкільному віці дитина починає переносити свою прев"язаність від батьків на своїх ровесників.Вона перестає бути егоїстичною і починає цікавитись забавами з іншими дітьми.Процес усамостійнення продовжується, і дитина ставить багато питань, вимагаючи негайної відповіді.Мабуть, не все розуміючи, вона виявляє впевненість і злість, що вкрайніх випадках доводять до так званих " темпер тантрус".Слід також памятати, що спосіб мислення дітей у цьому віці є цілком конкретний, тому вони сприймають вислови дорослих так, як чуютть.Діти часто повторюють те, що чують від своїх батьків чи оточення.Батьки і вихователі повинні пам"ятати, що вони говогять у присутності дітей, бо ті, чуючи пртиріччя у розмові дорослих, можуть посередньо навчитися гворити неправду.Дорослі не повинні забувати, що у дошкільному віці найкращим виховним засобом є добрий приклад.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бардин К.В. Чтобы ребенок успешно учился. М.: Педагогика, 1988. – С. 3-15.

2. Безруких М.М., Ефимова С.П. Знаете ли ви своего ученика? – М.: Просвещение, 1991. – С. 3-57.

3. Будницкая И.И., Катаева А.А. Ребенок идет в школу. – М.: Педагогика, 1985. – С. 3-20, 43-57.

4. Готовность к школе. /Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1995 . – С. 34-68.

5. Вікова психологія. / Під ред. Г.С.Костюка. – К.: Радянська школа, 1976. – С. 90 – 139.

6. Готовность к школе. /Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1995 . – С. 34-68.

7. Завтра в школу. / За ред. В.К.Котирло. – К.: Радянська школа, 1977.

8. Коломинский Я.Л., Панько Б.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1988. – С. 3-28.

9. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе. // 5 серия «Педагогика и психология» - №5 - 1987. – С. 32-60.

10. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к школе. – М.: Педагогика, 1991. – С. 4-25.

11. Немов Р.С. Психология. – М.: Просвещение, 1990. С. 236-255.

Особенности психического развития детей 6-7 –летнего возраста. / Под. ред.

12. Д.Б.Эльконина, А.Л.Венгера. – М.: Педагогика, 1988. – С.3-21.

13.Завтра в школу. / За ред. В.К.Котирло. – К.: Радянська школа, 1977.

14. Коломинский Я.Л., Панько Б.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1988. – С. 3-28.

15. Мир детства. Дошкольник / Под ред. А.Г. Хрипковой. — М., 1979. J.

Мухина B.C. Детская психология. — М., 1985.

16. Запорожець А.В. Підготовка дітей до школи. Основи дошкільної педагогіки /За редакцією А.В. Запорожця, Г.А. Маркової М. 1990 - с. 250-257

17. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. - К.:ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1998 -220 с.

18. Возрастная и педагогическая психология / Сост. И.В. Дубровина и др. - М.: Академия, 1999. - 320 с.

19. Рогів Н. И."Настільна книга практичного психолога", М.1999 - кн. 1,214 с.

20. Петроченко Г. Г. "Розвиток дітей 6 - 7 літнього віку і підготовка їх до школи", М. 1978 - 291 с.

 

 

Додаток 1.

 

Призвіще, ім’я, по-батькові дитини (вихов. в ДНЗ)	Вік дитини
Мельниченко Д.О.	5 років
Сергієнко К.М.	5 років
Сливка А.П.	5 років
Яковенко А.К.	5 років
Кужель П.І.	5 років
Будзинска А.М.	5 років
Іванова Н.М.	5 років
Шевчук А.В.	5 років
Лазарчук Т.М.	5 років
Мосцепан А.Є.	6 років
Жежук Ю.М.	6 років
Кубрак А.М.	6 років
Сич М.О.	6 років
Салабай Є.О.	6 років
Рожков А.К.	6 років
Михальченко С.П.	6 років
Тризуб Є.О.	6 років
Заяць Л.М.	6 років
Жовтнева Н.Г.	6 років
Бісик К.М.	6 років
Знайда І.О.	6 років
Самусенко С.С	6 років
Орел К.О.	6 років
Столярчук М.О.	6 років

 

Додаток 2.

 

Призвіще, ім’я, по-батькові дитини  (сімейне виховання)	Вік дитини
Номарчук А.В	5 років
Дідківський О.Г.	5 років
Комарчук М.О.	5 років
Зубрицький О.В.	5 років
Кушнір О.М.	5 років
Шаповал А.С.	5 років
Макаренко В.А.	5 років
Шкіль П.І.	5 років
Григоренко М.А.	5 років
Максименко Д.О.	6 років
Котлярчук Л.О.	6 років
Дяченко М.І.	6 років
Цалко М.О.	6 років
Бісик Я.Г.	6 років
Дійничко Я.М.	6 років
Бойко В.О.	6 років
Назаренко Т.О.	6 років
Стаднюк О.Л.	6 років
Войт Н.О.	6 років
Сіренко М.П.	6 років
Івасенко А.Є.	6 років
Приходько О.С.	6 років
Микитич Н.Ю.	6 років
Зубро Є.К.	7 років

 

Додаток 3

«Ставлення дитини до старшого»