Психологічні особливості спілкування дошкільника з однолітками

У дослідженні брали участь 20 дошкільнят:  13 хлопчиків та 7 дівчаток, віком від 3 до 5-6 років.

2.1  Процедура дослідження особливостей спілкування дошкільника з однолітками

Для проведення даного дослідження  особливостей спілкування дошкільника  було використано дві соціометрична методика «Два будинки» та соціометричне опитування групи дошкільників.

 

Методика «Два будинки» була запропонована І. Вандвік, П. Екблад в 1994 р. та призначена для діагностики сфери спілкування дитини.

.  Мета дослідження: визначити відношення дитини до себе та до інших людей, з’ясувати коло спілкування дитини.

Матеріал й устаткування: аркуш паперу, червоний і сірий олівці (фломастери).

Процедура дослідження: дослідження проводилося суворо індивідуально. Спочатку коротко обговорювалося, в якому будинку живе дитина. Потім пропонувалося: «А тепер давай збудуємо для тебе прекрасний, червоний, гарний будинок». (І малювався на очах у дитини червоний будинок, ще і ще раз наголошувалося на його привабливість). «А тепер давай цей прекрасний будинок заселимо. Звичайно, в ньому будеш жити ти, адже ми його для тебе і побудували! (Біля будинку записується ім'я дитини). А хто ще? Тут, в цьому новому будинку можуть жити всі, кого ти захочеш поселити з собою, не важливо, чи живете ви зараз поруч чи ні. Поселян, кого хочеш! »Коли дитина називав майбутнього мешканця червоного будинку, записувалося нове ім'я в.

Записавши двох-трьох новоселів  в червоний будинок, поруч малювався  ще один будинок - сірий, але він вже  ніяк не відзначався. «Може бути, когось ти не захочеш поселити поруч з  собою в червоний будинок. Але  треба, щоб їм теж було, де жити». (У класичному варіанті проведення цієї методики обидва будинки малюються відразу. Але це виходить надто грубо, нав'язливо, тому про сірому будинку краще згадати потім, ніби між іншим). Ні в якому разі не повідомлялося, що цей будинок поганий або чимось гірше червоного. Сірий будинок взагалі не оцінювався, це просто інший будинок.

Інтерпретація:  результати цієї методики інтерпретуються «впряму», без символічної дешифрування. Враховуються і кількісні показники (скільки людей дитина охоче вселяє в свій будинок), і, головне, показники якісні. Дуже важливо, куди поселить дитина батьків (тому методику «Два будинки» краще проводити не в їх присутності), молодшого брата чи сестру, вихователів, чи потраплять до числа новоселів інші однолітки.

Якщо дитина поміщає себе і багатьох дітей в красивий будиночок, то можна говорити про його цілісному  позитивному ставленні до себе та інших; якщо в красивий будиночок  він помістив тільки себе або ще 1-3 дітей або дорослих, то це вказує на позитивне прийняття себе і  вельми вибіркове ставлення до інших.

У разі ж приміщення дитиною  себе в некрасивий будиночок можна  припустити неприйняття ним себе.

 

Соціометричне опитування

Мета опитування - вивчення міжособистісних відносин дошкільників в групі.

Процедура проведення: дослідження проводиться у формі гри.

 Вихователь по одному  викликає дітей в спальну кімнату  і пропонує кожному по 3 перекладні  картинки (в нашому випадку листівки).

Дослідник  питає: " Яка  листівка тобі найбільше сподобалась?Кому б з групи ти хотів подарувати цю листівку? Піди поклади на ліжко тому, кого вибрав і назви хто це. А кому не хотів подарувати?". Дитина повинна робити свій вибір самостійно.

Коли дитина поклала листівки, вона не повинна зустрічатися з тими, хто ще не брав участі в опитуванні.

Обробка отриманих даних.

На підставі результатів  робиться соціометрична матриця, куди заноситься список групи, а у верхній  рядок - номери, під якими значаться  прізвища дітей. На основі отриманих виборів для кожного досліджуваного вираховується індекс соціометричного статусу. Сума негативних і позитивних виборів, отриманих кожною дитиною, дозволяє виявити його положення в групі (соціометричний статус). Можливо кілька варіантів соціометричного статусу:

• популярні («зірки»)
• бажані
• ігноровані
• знедолені

При аналізі результатів  методики важливим показником є також  взаємність виборів дітей. Найбільш благополучними вважаються випадки взаємних виборів. На підставі відповідей дітей в кожній з методик складається соціограма групи, де є яскраво виражені зірки і знедолені.

Індекс соціометричного  статусу i- члена групи визначається за формулою:

,, де

 

С_i - соціометричний статус i-члена,

R_i — отримані i-членом вибори,

∑ - знак підсумовування алгебри числа отриманих виборів члена,

N - число членів групи.

Групи соціального статусу:

• Популярні ( «зірки») - діти, які отримали найбільшу кількість  позитивних відповідей (> 4).

• бажані (обрані) - діти, які  отримали 3-4 позитивних відповіді або  просто по одному позитивному відповідь.

• ігноровані - діти, які  не отримали жодного відгуку - вони залишаються непоміченими.

• знедолені - діти, які отримали, найбільшу кількість негативних відгуків.

 

Потім на окремому аркуші викреслюється  соціограма. Вона представляє собою 4 концентричні кола, в які заносять номери досліджуваних експерименту. У перший круг (центральний) поміщають тих, хто набрав найбільшу кількість позитивних виборів (так звані соціометричні зірки, які мають у два рази більше середньої кількості виборів), у друге коло - бажані (мають середню кількість виборів), в третій - ігноровані (число виборів менше середнього), в четвертий - ізольованих (не одержали жодного вибору). Взаємний вибір позначають суцільною лінією між двома відповідній номерами, не взаємний - суцільною лінією зі стрілкою (від того, хто вибрав, до того, кого не вибрав).

 

2. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження

Методика «Два будинки»

Кількісні дані, які були отримані в результаті методики «Два будинки» занесені додаток А.

Якісний аналіз.

На основі  інтерпретації кількісних даних цієї методики  виявилось, що 80 % дітей групи мають цілісне позитивне ставлення до себе та інших людей, і 20% групи має позитивне прийняття себе та вельми вибіркове ставлення до інших людей та 0% дітей групи  мають  неприйнятне ставлення до себе. (Див. діаграму №1)  Позитивне ставлення характеризується прийняттям себе в різних ситуаціях, задоволеністю собою в різноманітних видах діяльності. Досліджувані з позитивним ставленням до себе виявляють яскраве радісне переживання, коли говорять свої іграшки або інші речі, починають жваво розповідати про себе. Більшість досліджуваних дітей з позитивним ставленням характеризують себе загалом («я красивий», «я добрий») або називають привабливі речі, якими володіють. Лише деякі діти вказують на своє прагнення допомогти дорослим, але не згадують про допомогу ровесникам. Ніхто з досліджуваних не відніс себе до чорного будинку, тож це ще раз підкреслює, що всі учасники дослідження мають позитивне ставлення про себе.

Діаграма № 1

 

 

 

 

 

 

Соціометричне опитування

 

Отримані кількісні результати - вибори - занотовані до соціометричної матриці і проаналізовані шляхом підрахунку кількості виборів щодо кожного члена групи. ( Таблиця № 1, таблиця № 2).

Таблиця №1 Соціометрична матриця дослідження даної групи дошкільників.

№ З/п	ПІБ	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
1	Богдан Б.				+		+						+			+				+
2	Ліля К.							+						+				+		-
3	Діма Ж.							+			-
4	Назар Н.		+	-					+		+
5	Андрій Л.													+							+
6	Діана С.		+		+				-				+				+			-
7	Сергій П.		+									+						-	+		-
8	Максим  М. Т.						+			+					+
9	Діма Т.			-				+					+
10	Максим  Ол. Т.															+
11	Настя У.									-				+
12	Ангеліна Ш.				+			+							+		+			-
13	Валік Т.		+					+			-		+					+
14	Каріна С.	-								+			+							+	+
15	Діана Р.						+	-			+
16	Костя Ш.	-		-				+					+		+
17	Максим С.						+										-
18	Ілля П.	+						+	+	+					-
19	Вероніка К		+		+									+
20	Ігор С.		+		+			-									+

 

 

Таблиця № 2 Підрахунок кількості виборів для кожного досліджуваного групи дошкільнят.

 

№ з/п	ПІБ	+	-
1	Богдан Б.	1	2
2	Ліля К.	6	0
3	Діма Ж.	0	3
4	Назар Н.	5	0
5	Андрій Л.	0	0
6	Діана С.	4	0
7	Сергій П.	7	2
8	Максим  М. Т.	2	1
9	Діма Т.	3	1
10	Максим  Ол. Т.	2	2
11	Настя У.	1	0
12	Ангеліна Ш.	6	0
13	Валік Т.	4	0
14	Каріна С.	3	1
15	Діана Р.	2	0
16	Костя Ш.	3	1
17	Максим С.	2	1
18	Ілля П.	1	0
19	Вероніка К	2	3
20	Ігор С.	2	1

 

На основі обробки кількісних даних було підраховано кількість відповідей на кожного досліджуваного, а також були виділені наступні групи:

• Популярні ( «зірки») - діти, які отримали найбільшу кількість  позитивних відповідей (> 4).

• бажані (обрані) - діти, які  отримали 3-4 позитивних відповіді або  просто по одному позитивному відповідь.

• ігноровані - діти, які  не отримали жодного відгуку - вони залишаються непоміченими.

• знедолені - діти, які отримали, найбільшу кількість негативних відгуків.

Ці дані занесені до таблиці  № 3

Таблиця № 3

Соціометричний статус	Кількість досліджуваних
Популярні («зірки»)	4 досліджуваних
Бажані(обрані)	10 досліджуваних
Ігноровані	1 досліджуваний
Знедолені	5 досліджуваних

 

В ході проведення методики було виявлено, що 20%  дошкільнят мають  соціометричний статус - популярні («зірки»),  50%  -  бажані(обрані), 5 %  - ігноровані, та 25% - знедолені.

Індекс соціометричного  статусу для кожного члена  групи знаходиться в зведеній таблиці № 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця № 4. Обрахунок соціометричного статусу досліджуваної групи дошкільнят.

№ з/п	ПІБ	+	-		Ci
1	Богдан Б.	1	2	-1	-0.05
2	Ліля К.	6	0	6	0.31
3	Діма Ж.	0	3	-3	-0.15
4	Назар Н.	5	0	5	0.26
5	Андрій Л.	0	0	0	0.00
6	Діана С.	4	0	4	0.21
7	Сергій П.	7	2	5	0.26
8	Максим  М. Т.	2	1	1	0.05
9	Діма Т.	3	1	2	0.10
10	Максим  Ол. Т.	2	2	0	0.00
11	Настя У.	1	0	1	0.05
12	Ангеліна Ш.	6	0	6	0.31
13	Валік Т.	4	0	4	0.21
14	Каріна С.	3	1	2	0.10
15	Діана Р.	2	0	2	0.10
16	Костя Ш.	3	1	2	0.10
17	Максим С.	2	1	1	0.05
18	Ілля П.	1	0	1	0.05
19	Вероніка К	2	3	-1	-0.05
20	Ігор С.	2	1	1	0.05