Продуктивні види діяльності у психічному розвитку дошкільника

Конструювання за задумом припускає або пропозицію дитині певної теми («Побудуй міст, який хочеш»), або задум дитиною й теми, і самої будівлі.

Умінь конструювання за задумом вимагає від дитини ігрова діяльність, для якої потрібні будови не лише зі спеціального матеріалу (наприклад, кубиків), а й з предметів, які оточують дитину - меблів, дощок, палок, шматків матерії тощо. Гра часто вимагає створення конструкцій, якими дитина могла б користуватися особисто. Діти будують споруди, які хочуть використовувати у різних цілях: кораблі, на яких вирушили б у плавання.

Для створення будов діти використовують призначений для цього будівельний  матеріал (бруски, кубики), а також  інший (палиці, фанерні і картонні ящики, коробки, дошки тощо). Це розвиває у них спеціальні здібності, сприяє формуванню навичок спілкування, естетичних, моральних якостей. Вони вчаться узгоджувати свої плани і дії, виявляти ініціативу, відстоювати свої пропозиції, поступатися, допомагати одне одному, радіти спільному успіху.[15, с. 60]

Поділ цих видів конструювання досить умовний. Вони можуть по-різному сполучатися між собою й стосуються, головним чином, проведення організованих занять у дитячому саду. В умовах сімейного виховання дорослі частіше керують дитячим конструюванням, створюючи конструкції разом з дитиною, попутно показуючи їй прийоми використання сполучень будівельних деталей, допомагаючи виправляти помилки, що порушують стійкість конструкції або її подібність із зображуваним предметом. Конструювання розвиває уміння бачити предмет, розуміти його призначення, властивості деталей.

Отже, Продуктивні види діяльності є важливим засобом всебічного розвитку дітей. Навчання малюванню, конструюванню, аплікації сприяє розумовому, моральному, естетичному і фізичному вихованню дошкільників.

3. Продуктивні види діяльності в практиці дошкільних навчальних закладів

На сьогоднішній день, в дошкільних навчальних закладах дуже велика  увага  приділяється продуктивним видам діяльності, їх впливу на психічний і фізичний розвиток дитини; розвитку творчості  у процесі продуктивної діяльності.  Оскільки, наприклад, далеко не всі діти малюють однаково. Тут позначаються індивідуальні інтереси, смаки й прихильності, ступінь навченості малюванню, загальна емоційність дитини, її життєвий досвід і багато інших якостей. Це проявляється й у змісті дитячих малюнків, їхніх сюжетах, і в способах зображення. Одні діти більше малюють різні явища природи, реальні події повсякденного життя людей, інші виражають у малюнках свої нездійснені мрії, зображують казковий, фантастичний світ. Нерідко протягом якогось проміжку часу дитина постійно захоплена одними й тими самими сюжетами, а потім переходить до інших.[26,с.24]

Отже, створення й втілення задуму в малюнку - найяскравіший прояв творчості в дошкільному дитинстві. Виразність дитячих малюнків, їхня своєрідність справляють враження не тільки на дітей, але й на дорослих, надають їм цінність, що виходить за межі тільки особистих, індивідуальних досягнень дитини.

Навчаючись конструюванню, діти поступово опановують уявлення про конструкції предметів і конструктивні властивості деталей будівельного матеріалу. Адже конструкція, будова предмета - зовсім не те, що його зовнішній вигляд. Якщо дитина малює, наприклад, підйомний кран, вона зображує кабіну, потім домальовує до неї стрілу й колеса. Але щоб побудувати підйомний кран, необхідно не тільки дотримувати іншого порядку, але й ураховувати, що основу крана становить досить масивна й стійка платформа, інакше конструкція розвалиться ще в процесі будівництва.[7,с.21] Конструктивні властивості деталей будівельного матеріалу з'ясовуються, коли дитина починає поєднувати їх у загальній конструкції.

Установлено, що для розвитку конструктивних уявлень (і для підвищення загального розвиваючого значення конструювання) дуже важливо вчасно переводити дітей від використання зразків готових конструкцій та їхніх детальних зображень до використання схем. У розчленованих зразках видно всі деталі і їхнє розташування. Зникає найважливіше - необхідність самостійно підбирати деталі, випробовувати придатність їхніх різних сполучень.[3, с.10]

При самостійному конструюванні  в дітей молодшого й середнього дошкільного віку конструктивні  задуми ще нестійкі. Часто вони виникають і змінюються в ході гри, яку конструювання обслуговує.

Отже, конструювання дошкільника спирається на його розумову діяльність і водночас слугує засобом її розвитку, у процесі конструювання дитина розв'язує певні конструктивно-технічні задачі, сутністю яких є з'єднання окремих частин і елементів за певною логікою.

Продуктивні види діяльності використовуються вихователями і психологами в  дошкільних навчальних закладах для  діагностики особистісних якостей  дитини, рівня її соціалізації та ін.. Із діяльнісного погляду малюнок є матеріальною опорою внутрішнього плану діяльності, а процес малювання - способом психотерапії. За словами Л. Виготського, "художнє виховання - фон життєдіяльності" дитини, її малюнок - перехід від символу до знаку. Оскільки зображувальна діяльність безпосередньо стосується розвитку мислення, на підставі малюнків можна продіагностувати розвиток мислення дитини.[17, с.182]

Зображувальна діяльність надає можливість доступними засобами виразити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також розвиває вміння бачити прекрасне в повсякденному житті, у творах мистецтва.

Для дитини малюнок є формою й  засобом комунікації з іншими людьми й однолітками, її самовираженням, самоствердженням, а також своєрідною картиною світу; для батьків - це шлях до порозуміння з нею та гармонізації родинних стосунків; для фахівців з дошкільної освіти, педагогів і психологів - матриця внутрішнього світу, розвитку всіх сфер особистості дитини, її соціологізації, Я-концепції.[17, с.175]

Також продуктивні види діяльності використовуються вихователями для  формування позитивного типу взаємин  між дошкільниками. Наприклад, конструювання для гри об'єднує дітей: вони вчаться спільно обговорювати його план, разом виробляти рішення, підпорядковувати свої бажання конструктивним задумам, відстоювати свої міркування щодо конструкції тощо. Конструктивна діяльність також є різновидом творчості дитини. Вже молодші дошкільники виявляють свою індивідуальність та оригінальність. Вони здатні по-своєму використати наявні у їх розпорядженні споруди. Старші дошкільники виявляють дивовижну винахідливість у конструюванні. Вони діють за певним задумом, який включає осмислення функцій (для чого буде використовуватись) майбутньої конструкції.

Отже, досить важливим є застосування продуктивних видів діяльності в  практиці дошкільних навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки з розділу І

Досліджуючи теоретико-методологічні  засади продуктивних видів діяльності дітей дошкільного віку можна  зробити висновок, що за умови їх оптимальної організації, вони просувають процес формування компетентної особистості.

Продуктивна діяльність дитини формується в дошкільному віці і, поряд з грою, має в цей період найбільше значення для розвитку психіки дитини, так як необхідність створення продукту найбільше пов'язана з розвитком її когнітивних процесів, емоційно-вольової сфери, умінь і навичок. Розвиток продуктивної діяльності визначається наявністю у дитини вміння досягати потрібного результату, як за заданим зразком, так і при створенні і послідовному втіленні власного задуму. [16, с.9] Маленьких дітей приваблює не стільки результат, скільки сам процес діяльності, однак, під впливом навчання і виховання поступово формується спрямованість на отримання результату в ході оволодіння власною діяльністю. Продукти дитячої діяльності значною мірою відбивають уявлення дитини про навколишній світ і її емоційне ставлення до нього.

Особливості процесу дитячої  діяльності та її продуктів можуть бути використані в діагностиці  розвитку умінь, навичок дитини, рівня  розвитку її когнітивних процесів, сформованості вміння планувати свою діяльність і т. д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Емпіричне дослідження впливу продуктивних видів діяльності на психічний розвиток дошкільника

2.1.Теоретичні основи дослідження

Для підтвердження ефективності впливу зображувальної діяльності на психічний розвиток дитини, ми обрали методику «Будиночок» Н. І. Гуткіної.

При підготовці до проведення експерименту користувалися методичним посібником Яценко Т.В. «Діагностика психічного розвитку дітей дошкільного віку», в якому наведені приклади психодіагностичних завдань для дослідження пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфери дошкільника та міжособистісних стосунків.

Методика «Будиночок»  є завданням на змалювання картинки – будиночка. Методика розрахована на дітей від п’яти років і може використовуватися при визначенні готовності дітей до шкільного навчання.

Метою дослідження є визначення здатності дитини копіювати складний зразок. Завдання дозволяє виявити уміння дошкільника орієнтуватися на зразок, точно його копіювати, визначити особливості розвитку довільної уваги та довільної поведінки в процесі зображувальної діяльності, просторового сприйняття, сенсомоторної координації і дрібної моторики руки.

Для проведення експерименту необхідні такі матеріали: зразок малюнка (додаток А), аркуш паперу, простий олівець. 

Методику «Будиночок»  можна проводити як індивідуально, так і в невеликих групах. Результат виконання методики обраховується не стільки для порівняння однієї дитини з іншою, скільки для дослідження змін в сенсомоторному розвитку однієї і тієї ж дитини в різному віці.

Перед проведенням експерименту ми визначили показники рівня  психічного розвитку у старших дошкільників в процесі зображувальної діяльності.

 

 

Таблиця 1

Показники рівня  психічного розвитку у старших дошкільників в процесі зображувальної діяльності

Низький рівень.	Малюнок збільшений більш ніж у 2 рази, відсутні більше 3-х важливих деталей, неправильне  штрихування даху, не вийшли елементи, що зображують тин і дим, багато розривів; на запитання про наявність помилок дитина відповідає негативно.
Середній  рівень.	Весь малюнок  скопійований з невеликим збільшенням, відсутня одна деталь, яку дитина сама домальовує після навідного запитання, допущено не більше 3-х розривів ліній.
Достатній рівень.	Малюнок скопійований майже  точно, є невеликі помилки, пов’язані з неправильним зображенням якого-небудь елемента, його незначним збільшенням чи наявністю 1—2 розривів між лініями в тих місцях, де вони повинні бути неперервними. Дитина сама бачить і виправляє свої помилки.
Високий рівень.	Малюнок точно  відтворений, наявні всі деталі (дим, комин тощо); збережені розміри всього малюнка й окремих його деталей; правильно зображені елементи малюнка (кільця диму, тин, штрихування на даху тощо).

 

Після теоретичної і практичної підготовки переходимо до проведення експерименту.

2.2.Зміст дослідження

Експериментальна робота здійснювалась на базі ДНЗ №106 «Вишенька» міста Миколаєва.

Для проведення констатувального експерименту були обрані двадцять дітей старшого дошкільного віку групи №5А «Грайлики», що є приблизно однаковими за рівнем розвитку. Дітей було поділено на дві підгрупи – експериментальну та контрольну, в залежності від часу проведення з ними дослідження.

Метою є експериментальна перевірка впливу зображувальної діяльності на психічний розвиток дітей.

Перед виконанням завдання дітям дається така інструкція: «Перед кожним з вас лежать аркуш паперу й олівець. Я прошу вас намалювати таку картинку, як на цьому аркуші (перед випробуваними кладеться листок із зображенням будиночка). Не кваптесь, будьте уважними, постарайтесь, щоб ваш малюнок був такий же, як на цьому зразку. Якщо ви щось намалюте не так, не стирайте. Треба поверх неправильного, або поруч намалювати правильно. Вам зрозуміло завдання? Тоді приступайте до роботи ».

 По ходу виконання завдання необхідно зафіксувати:

• якою рукою малює дитина (правою або лівою);
• як вона працює зі зразком: чи часто дивиться на нього, чи проводить повітряні лінії над малюнком-зразком, що повторюють контури картинки, звіряє зроблене зі зразком або, мигцем глянувши на нього, малює по пам'яті;
• швидко чи повільно проводить лінії;
• чи відволікається під час роботи;
• висловлювання і запитання під час малювання;
• чи звіряє після закінчення роботи свій малюнок зі зразком.

Коли дитина повідомляє про  закінчення роботи, їй пропонується перевірити, чи все вірно. Якщо вона побачить неточності у своєму малюнку, то може їх виправити, але це має бути зареєстровано експериментатором.

При оцінюванні роботи звертається  увага на характер допущених дитиною  помилок. Помилки бувають наступними:

1. Відсутність якої-небудь  деталі малюнка. На малюнку можуть бути відсутніми забор (одна або дві половини), дим, труба, дах, штрихування на даху, вікно, лінія, що змальовує підставу будиночка.

2. Збільшення окремих  деталей малюнка більш ніж  в два рази при відносно  правильному збереженні розміру  всього малюнка.