Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2014 в 01:16, курсовая работа
Актуальність дослідження. Професійний відбір працівників можна розглядати як орієнтацію і підвищення кваліфікації працівників - тобто процес, спрямований на те, щоб забезпечити їх необхідною інформацією, навичками, розумінням цілей і завдань підприємства. Орієнтація полегшує пошуки вірного напряму дій працівника, сприяє більш швидкої адаптації працівників в організації.
Вступ.....................................................................................................3
1. Розділ I
Теоретичний аналіз проблеми професійного відбору водіїв маршрутного таксі, як елемент управління персоналом
1.1 Поняття професійного відбору, як елементу управління персоналом…………………………………………………………...........5
1.2 Особливості професійної діяльності водіїв маршрутного таксі………………………………………………………..……….………8
1.3 Професійний відбір водіїв маршрутного таксі як елемент управління персоналом……………………………………………….…….………....12
Висновок до Розділу I……………………………………………….…16
2. Розділ II
Емпіричне дослідження професійного відбору водіїв маршрутного таксі
2.1 Організація дослідження………………………………………....18
2.2 Підбір та обґрунтування методик…………………………….….18
2.3 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів………………...19
Висновок до Розділу II……………………………………………….24
Висновок………………………………………………….……………24
Список літератури……………………………………………………26
2.2 Підбір та обгрунтування методик
Для проведення емпіричного дослідження мною було обрано дві методики:
1. Методика виміру рівня тривожності Дж.Тейлора
Мета: оцінка рівня тривожності водіїв.
2.Методика на емоційну стійкість.
Мета:визначення рівня тривожності водіїв маршрутного таксі.
1.Методика виміру рівня тривожності Тейлора.
Тривожність - переживання емоційного неблагополуччя, пов'язане з передчуттям небезпеки або невдачі. Будь-яка нестабільність, порушення звичного ходу подій може призвести до розвитку тривожності. Тривожність як сигнал небезпеки привертає увагу до можливих труднощів, дозволяє мобілізувати сили і тим самим досягти найкращих результатів. Тому оптимальний рівень тривожності розглядається як необхідний для ефективного пристосування до реальності (адаптивна реальність). Повна відсутність тривоги перешкоджає нормальній адаптації і заважає продуктивної діяльності. Надмірно високий рівень тривожності розглядається як дезадаптивних реакція, що виявляється в загальній дезорганізації поведінки та діяльності.
Як показали дослідження, високий рівень тривожності знижує успішність професійної діяльності. Підвищена особистісна тривожність негативно впливає на діяльність водіїв.
Шкала Дж. Тейлор побудована на основі Міннесотського багатопрофільного опитувальника. Використовується для оцінки загального рівня тривожності, страху. Опитувальник містить 50 тверджень. Відповідно до інструкції, досліджуваний повинен позначити відповіді, якщо згодний з твердженням «+»,не згоден «-» .
2.Методика визначення емоційної стійкості.
Емоційна стійкість - здатність людини до збереження стійкості психічних і психомоторних процесів, підтримання професійної ефективності в умовах впливу емоціогенних факторів. Емоційна стійкість характеризує момент настання емоційної напруженості.
Емоційна стійкість дозволяє формувати волю і характер. Поріг емоційної стійкості у всіх різний. Одні просто сядуть і розпустять нюні, а інші спробують знайти рішення проблеми. Хоча одна і та ж емоційно стійка людина може повести себе по-різному в різних життєвих ситуаціях. Все залежить від досвіду, який приходить з часом. Емоційно стійка людина не позбавлена здатності відчувати біль, вона просто може контролювати свої емоції і швидко відновлюватися.
Емоційні характеристики людини - стійкість, стабільність або нестійкість, нейротизм, схильність до психічних травм - визначають його індивідуальність і розглядаються звичайно в парі з екстраверсією - інтроверсією, доповнюючи характеристики поведінки.
Інструкція. Респондентам були запропоновані твердження, потрібно було відзначити знаком «+» ті з них, які характерні для досліджуваного. Відповідати швидко, не роздумуючи.
2.3Аналіз та
інтерпретація триманих
Підрахунок результатів здійснювався за допомогою ключів методик.
Згідно з першою методикою (методика виміру рівня тривожності Дж.Тейлора) оцінка результатів дослідження проводиться шляхом підрахунку кількості відповідей досліджуваного, які свідчать про наявність тривожності. Кожна відповідь „так” на твердження від 14 до 50 включно і відповідь „ні” на твердження від 1 по 13 включно оцінюється в 1 бал.
Сумарна оцінка:
Результати методики у процентному співвідношенні занесені до таблиці 2.1.
Табл.2.1
Дуже високий рівень |
Високий рівень |
Середній(з тенденцією до високого) |
Середній(з тенденцією до низького) |
Низький рівень тривожності |
6% |
11% |
27% |
47% |
7% |
Згідно таблиці можна спостерігати,що водії мають середній рівень тривожності(з тенденцією до низького),а саме: 9 чоловіків, що складає 47 %,1-дуже високий рівень,2-високий рівень,5-середній рівень (з тенденцією до високого та 3- низький рівень тривожності).
Виходячи з отриманих результатів можна стверджувати, що досліджувані мають стійку схильність адекватно сприймати велике коло загрозливих ситуацій. Під час складних ситуацій у них не спостерігається розсіяність уваги чи підвищене хвилювання.
Ключ до другої методики: визначення емоційної стійкості: варто підрахувати кількість плюсів. Кожна позитивна відповідь оцінюється 1 балом. Якщо кількість балів перевищує 10, то можна говорити про підвищений рівень нестійкості.
Результати даної методики яскраво показано на діаграмі.
Результати за методикою «Визначення емоційної стійкості»
Виходячи з діаграми, можна зробити висновок:
18 респондентів мають
високий рівень емоційної
2-є респондентів емоційно не стійкі ( це може говорити про нейротизм, низьку самоповагу).
Показники за двома методиками представлені в таблиці 2.2
Рівень |
Методика виміру рівня тривожності Дж.Тейлора |
Визначення емоційної стійкості |
Високий |
3 |
18 |
Середній |
14 |
2(емоційно не стійкі) |
Низький |
3 |
Отже, після проведення двох методик можна зробити висновок, що досліджувані мають високий рівень емоційної стійкості та середній рівень тривожності, що говорить про їх професійну природність та високий рівень розвитку вольових якостей (самовладання, рішучість, наполегливість).
Висновок до розділу ІІ
Отже,емпіричне дослідження проводилось в установі ТОВ Автосвіт ЛТД, участь брало 20 респондентів. Мною були використані дві методики: емоційна стійкість та тривожність.
Емоційна стійкість - здатність людини до збереження стійкості психічних і психомоторних процесів, підтримання професійної ефективності в умовах впливу емоціогенних факторів. А тривожність-це переживання емоційного неблагополуччя, пов'язане з передчуттям небезпеки або невдачі. Будь-яка нестабільність, порушення звичного ходу подій може призвести до розвитку тривожності.
Після проведення методик були отримані наступні результати:
1.Рівень тривожності
-самовладання
-наполегливість
-рішучість
-упевненість
-готовність до ризику
-відповідальність
2.При дослідженні рівня емоційної стійкості було виявлено високий рівень у більшості (у 18 з 20 респондентів). Це говорить про те,що водії мають швидкість оцінки дорожньої обстановки і прийняття рішень, здатність до швидкого професійного прогнозування, мають хорошу оперативну пам'ять і її готовність. Вони мають швидке переключення уваги, швидкість переробки інформації.
Все це показує, що люди з такими рисами мають інтерес до професії водія. Такі люди можуть успішно вирішувати складні і відповідальні завдання в напруженій обстановці.
Кулюткін та Сухобська вважають, що люди, які емоційно стійкі терплячі і наполегливі, для них характерні витримка і самовладання навіть у самих стресових ситуаціях, наскільки вони вміють тримати себе в умовах негативних емоційних впливів з боку інших людей. А Амінів приписує високу емоційну стійкість тим особам, які «краще здійснюють контроль своїх власних емоційних реакцій».
Взагалі, з основних психофізіологічних якостей водія особливо слід виділити уважність і швидкість реакції до відповідних дій на сприйняту інформацію.
Висновок
Отже, у результаті теоретико-емпіричного дослідження були вирішені всі поставленні завдання,а саме:
1.Проведений аналіз
Основою для професійного відбору є конкретні нормативні характеристики професії: соціальні, операційні, організаційні.
Професійний відбір включає такі види: медичний, соціально-психологічний, освітній і психофізіологічний. У сучасному світі в процедуру професійного відбору були впроваджені спеціальні психофізіологічні дослідження. Найпоширеніші з них це поліграфи. Поліграфні опитування - це комплекс спеціальних тестів, технічних засобів, програмного, математичного та інформаційного забезпечення. Взаємодія цього комплексу з обстежуваним дає можливість виявити приховану ним інформацію.
Діяльність водія з позиції психології визначається за схемою: прийняття інформації — її оцінка — прийняття рішення — реалізація. Сангвініки найбільш позитивно проявляють себе як водії. Це життєрадісні, доброзичливі люди з великою працездатністю. Однак для них характерна риса переоцінювати свої можливості і, як наслідок, приймати запізнілі рішення.
Найважливішою умовою багаторічної успішної роботи водія є його фізична підготовка. Відомо, що заняття будь-яким видом спорту позитивно впливає на організм людини. Аналіз водійської діяльності показує, що вона пов'язана з великими нервово-психічними і енергетичними затратами, наявністю значної кількості непередбачених ситуацій, з небезпекою і високим ризиком.
Специфічні умови роботи водія вимагають від нього однакової працездатності й гарного самопочуття протягом усієї зміни. Тому перед роботою він повинен добре виспатися. Йому необхідний безперервний сон тривалістю не менше 7 год, щоб почувати себе бадьорим, відпочив, фізично повноцінним працівником.
2.Проведені методики на
емоційну стійкість та
Було встановлено, що у водіїв маршрутного таксі високий рівень емоційності та середній рівень тривожності. Це говорить про те,що водії мають швидкість оцінки дорожньої обстановки і прийняття рішень, здатність до швидкого професійного прогнозування, мають хорошу оперативну пам'ять і її готовність. Вони мають швидке переключення уваги, швидкість переробки інформації.
Отже, на мою думку при сучасних підходах до психологічної підготовки водіїв автотранспортних засобів необхідно приділяти увагу розвитку процесів пізнавальної сфери – це буде сприяти розвитку вміння приймати адекватні рішення в короткі часові проміжки, що в підсумку буде позитивно впливати на регуляцію емоційних станів. Скоєння водіями дорожньо-транспортних пригод є наслідком невміння водіями в екстремальних ситуаціях (стресових станах) керувати своїм емоційним станом.
Таким чином, завдання які були поставлені в курсовій роботі виконані, а мета досягнута. Дійсно, професійний відбір водіїв має важливе значення. Адже найпродуктивнішою є та праця, яка найбільше відповідає здібностям, інтересам і можливостям людини. Також психофізіологічний відбір має особливо велике значення для визначення придатності до складних видів діяльності, що характеризуються частими виникненнями екстремальних ситуацій, які змушують людину працювати на межі її функціональних можливостей. Тому придатність особистості до конкретної трудової діяльності є невід’ємною частиною професійного відбору.
Список літератури
1. Агапова Е. Р. Основи фізіології і психології праці. - Самара, 1991. - 149 с.
2.Асєєв В. Р. Подолання монотонності праці в промисловості. - М: Економіка, 1974. - 191 с.
3.Вилюнас В.К. Психологія емоційних явищ / В.К. Вилюнас. - М.,
1976.-268 с.
4.Варданян Б.Х. Механізми саморегуляції емоційної стійкості / / Категорії, принципи і методи психології. Психологічні процеси. - М.: 1983.
5. Горшков С. В., Золіна З. М., Мойкин Ю. В. Методики досліджень у фізіології праці. - М: Медицина, 1974. - 311 с.
6. Галкіта О.І. Про вивчення професії у світлі психології праці // Научноме-тод. зб. ВНДІ профтехосвіти: Вопросьі психології праці та професіонального навчання. - Л., 1969. - Вьш.13. - С.834.
7. Долгова В.И., Шумакова О.А., Латюшин Я.В. Учебно-методический комплекс по практике в педагогическом училище (IV курс очной формы обучения). – Челябинск, 2004. – 92с. (с. 71-74).
8.Зінченко В. П., Муніпов В. М. Основи ергономіки. - М: Економіка, 1980. 9.Загальна психологія. /За редакцією академіка С. Д. Максименка. Підручник. - 2-ге вид. , Переробл. і доп. - Вінниця: Нова Книга, 2004. - 704 с.
10. Інтегральна оцінка працездатності при розумовому і фізичному праці (Метод. рекомендації) / Е. А. Дерев'янко, В. К. Хухлаев та ін - М: Економіка.
11.Іванов В.М. Наука безпечного керування автомобілем / В.Н. Іванов. - М.: "Видавництво Астрель", 2004. - 141с.
12. І.В. Спірін «Організація і управління пасажирськими автомобільними перевезеннями».
13.Іванова Є.М., Носкова О.Г., Черньїшева В.М. Спецпрактикум з психології-зації вивчення професійної діяльності. - М., 1980. - 81 с.
14.Корчуганова И.П. Профессиональное развитие и поддержка педагогов, работающих с детьми группы риска (Методическое пособие). Под науч. Ред. профессора С.А. Лисицина, С.В. Тарасова. СПб.: ЛОИРО, 2006. – 172 с. (с. 87-89).
15.Керівництво по психотехническому професійного відбору / Під ред.
И.Н.Шпильрейна. - М.Л., 1929. - 236 с.
16.Левітів Н.Д. Проблема психічних станів / / Питання психології. 1955.
17.Леонова А.Б., Чернишова О.М. Психологія праці та організаційна психологія: сучасний стан та перспективи розвитку. - М.: радікс, 1995.
18.М. Ю. Широкій "Новонароджений водій" (психологія початківця автомобіліста).