Особливості інтелектуального розвитку старшокласників

 Таким чином, методика КОТ може бути використана для дослідження відносно великої кількості компонентів загальних здібностей. З її допомогою досить надійно прогнозується навченість і ділові якості людини. Тест дозволяє продумати рекомендації для розвитку тих аспектів інтелекту, через які повільно або неправильно виконані відповідні завдання. Наприклад, якщо випробуваний не виконав завдання № 10, 13, то йому потрібно рекомендувати вправи, що розвивають концентрацію і розподіл уваги. Якщо випробуваний погано справляється з завданнями типу № 2, 5, 6, то в цьому випадку йому допоможе читання тлумачних словників, словників крилатих висловів і слів, прислів'їв та приказок, словників іноземних слів і двомовних словників, а також корисно вирішувати лінгвістичні завдання. Якщо випробуваний погано виконав числові завдання, то для розвитку відповідної властивості корисні збірники головоломок. У разі, коли у випробуваного викликали проблеми задачі, що вимагають просторового уявлення, важливае тренування концентрації уваги на різноманітних об'єктах, з наступним перетворенням їх образів в поданні.

Надійність тесту визначалася  за методом Кьюдера-Річардсона і  склала 0,86 (дані В. Н. Бузина). Рекомендована оцінка психометричного якості тесту 3 з 10.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Результати  досліджень

У цьому підрозділі розкрито результати проведення мною досліджень, метою яких було визначення інтелектуальних  здібностей старшокласників. Діагностика проводилась в учнів 11-го Б(15 учнів) та 11-А(20 учнів)  класах спеціалізованої школи №71  м.Києва.

Результати досліджень за « тестом інтелектуальних здібностей  Г.Айзенка»

Дослідження  показали  що:

1. високий рівень інтелекту мають 5 учнів;
2. середній рівень  7 учнів;
3. низький рівень 3 учні .

За отриманими даними складаю  колову діаграму «Рівень розвитку  інтелекту старшокласників за методикою  Г. Айзенка (Діаграма 1).

Діаграма 1.

 

Ця методика показала що загальний рівень інтелекту учнів  11-го Б класу достатньо високий, так найвищий рівень IQ був зафіксований у п’ятьох учнів, але рекордсменом виявився Приходько Сергій який набрав 160 балів, також високі бали отримала Грицун Марина 155 балів. Загалом , більшість отримали середні результати можливо причиною цього був занадто короткий час на вирішення завдань (30хв), а також незначна втома після уроків.

Низькі результати отримали троє учнів , які набрали менше  сто тридцяти балів. Хоча бали по тесту  були низькі ,але наприклад, Макаренко Анастасія яка набрала 115 балів в школі навчається добре. Малі результати тесту говорять що інтелектуальні здібності окремих старшокласників потрібно покращувати спеціальними методами про які йтимется в розділі 2.3.

Результати досліджень за методикою «Короткий орієнтаційний  тест (КОТ)» В.Н.Бузіна Є.Ф.Вандерліка

Провівши методику я отримав такі результати:

1. Високой рівень інтелекту 4 учнів;
2. Середній рівень 9 учнів;
3. Низький рівень 7 учнів.

За отриманими даними складаю  колову діаграму.

Діаграма 2.

 

Результати цієї методики показали що рівень інтелектуальних  здібностей учнів 11А класу дещо нижчі  від рівня 11Б класу. Високий рівень IQ був зафіксований тільки у чотирьох учнів, а низький результат отримали аж семеро.Причиною такої різниці може бути поділ класів на сильні і слабкі , така практика зараз досить поширена в сучасних школах.

Також інша причина можливо  криється і в самому тесті, тест КОТ  Бузіна та Вандерліка розрахований на швидке тестування і точність нього  менша від точності тесту Айзенка.Але, на мою думку головною причиною не досить успішних результатів полягає  у  втомленості учнів , до проведення діагностики в 11А класі був урок фізкультури після якого всі прийшли втомленими і виснаженими, що повпливало на якість концентрації думок, та не бажання уважно працювати над тестом.

Отже, після проведення двох методик я отримав результати IQ двох класів 11А та 11Б. Порівнявши дані дійшов висновку що загальний інтелектуальний розвиток учнів 11Б класу вищий за розвиток старшокласників 11 А класу. Поясненням цього може бути

• по-перше: методики відрізняються одна від одної надійністю;
• по-друге:   Класи розділені на «сильні» та «слабкі»;
• по-третє:    не бажання сумлінно працювати над тестом;
• по-четверте: Загальна втома учнів 11А класу.

Отримавши дані тестів та обробивши  їх я переконався, що інтелектуальні здібності учнів старших класів в загальному на гарному рівні, потрібно віддати належне батькам та вчителям які приділяють велику увагу своїм вихованцям і піклуються про їх майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Психолого - педагогічні рекомендації щодо розвитку інтелектуальних здібностей старшокласників

Майбутнє України залежить від багатьох чинників, але найважливішим  з них є її інтелектуальна могутність, її бажання засвоїти нові знання створювати технологічні новації, творчо мислити  і виробляти  конструктивні рішення.

Можливість змагатися  й вигравати, мотивація до самовдосконалення  дитини. З часом діти починають  розуміти: для того, щоб чогось досягти, необхідно наполегливо працювати: багато читати, вчитися користуватися  довідковою та енциклопедичною літературою, логічно мислити, вдосконалюватись фізично. Тому першочергово потрібно приділити увагу розвитку інтелектуальних здібностей у старшокласників шляхом залучання дітей до участі в інтелектуальних іграх, змаганнях, чемпіонатах.

Інтелектуальний розвиток старшокласників  можна прискорити, вдосконалюючи  понятійну форму мислення, мовленнєвий  інтелект та внутрішній план дій. Вони не існують незалежно одне від  одного, і формувати кожен з  них окремо, без зв'язку з іншими, неможливо.

У сучасній школі недостатньо уваги  приділяється розвитку внутрішнього плану  дії (заважають калькулятори, готові програми та ін.). Необхідні спеціальні вправи, спрямовані на те, щоб одні і  ті самі дії якомога частіше виконувалися не з реальними, а з уявними  предметами, тобто в думках. До тих  пір, поки рішення до кінця не продумано  в голові, доки не складений план включених до нього дій і поки він не вивірений на логічність, до практичного здійснення рішення не варто приступати. Цими правилами можна користуватися на заняттях з усіх шкільних предметів. Необхідно зауважити, що усю роботу з інтелектуального розвитку старшокласників необхідно проводити комплексно, застосовуючи вправи так, щоб вони розвивали інтелект за усіма напрямками.

 

 

На думку сучасний вчених щоб покращити, або прискорити розвиток інтелектуальних здібностей потрібно дотримуватись декількох елементарних правил,які, насправді, дуже легко включити в своє життя. Головне бажання!

Найдієвіший і широко відомий спосіб розвинути інтелект – це, звичайно ж, навчання. Прогризаючи діри в «граніті науки», ви влаштовуєте відмінне тренування власному мозку. Щоб поліпшити пам'ять, почніть вчити напам'ять вірші улюблених Українських поетів, а також заучувати слова якоїсь іноземного мови. Читаючи книгу, не просто захоплюйтеся сюжетом, але й звертайте увагу на задумку автора, промальовування героїв і використання мовних засобів. Зустрівши незнайоме слово не полінуйтеся подивитися його значення в словнику, розширюючи свій лексикон.

Спробуйте виконувати звичні дії другою, не робочою рукою. Якщо ви правша, то тримайте ложку, застібайте і розстібайте одяг, і малюйте лівою рукою, якщо ж лівша – то навпаки. Поступово ускладнюйте завдання. Ця вправа допомагає активізувати роботу обох півкуль.

Відмовтеся від телевізора. Під  час перегляду численних ток-шоу, серіалів і просто безцільного «клацання» каналів, ресурси мозку абсолютно  не задіяні. Крім того, мерехтіння екрану, швидка зміна картинок і звукового  супроводу не дають відпочити  нервовій системі. Саме тому пара годин, проведених перед телевізором, призводять до почуття спустошеності.

Читайте класику. Якщо ваше знайомство з шедеврами світової літератури обмежилося шкільною програмою, то прийшов  час надолужити згаяне. Хороші книги  вчать грамотно викладати свої думки, вибудовувати логічні ланцюжки і  крім того, допомагають розширити  словниковий запас. Переживаючи  разом з героями художніх творів, ви будете розвивати не тільки свій інтелект, але й емоційність.

Висипайтеся. Сон – своєрідне «перезавантаження» мозку. Тому для гарної його роботи, потрібно проводити в ліжку не менше 8 годин на добу. Якщо є можливість, то до нічного сну варто додати і післяобідній відпочинок. Подрімаючи годинку, ви дозволите мозку краще засвоїти отриману за ранкові години інформацію, а також підготуватися до отримання нових знань. І тоді ясність розуму збережеться до самого вечора.

Для того, щоб підтримати здатність  до сприйняття та вивчення інформації, потрібно дотримуватися особливої  ​​дієти. В першу чергу, варто  забезпечити мозок ненасиченими жирними кислотами, а значить  доведеться полюбити морську рибу: скумбрію, палтуса, сьомгу. Хліб з борошна  грубого помелу, цвітна капуста, яєчний жовток – джерела вітамінів групи «В», необхідних для повноцінного розвитку інтелекту. Вітамін «С» підвищує швидкість мислення, «А» – допомагає поліпшити концентрацію уваги. Тому в меню обов'язково повинні бути присутніми цитрусові, зелені яблука, морква і молочні продукти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Проаналізувавши теоретичні джерела по проблемі інтелектуальних здібностей старших школярів, можна зробити висновок,що у психологічній літературі,конкретного визначення поняттю «інтелект» не має, хоча на мою думку найповнішим буде визначення дане Д.Векслером, Інтелект – це глобальна здатність діяти розумно, раціонально мислити і добре справлятися з життєвими обставинами.

Проблемою дослідження інтелекту  займалися такі вчені:

А.Біне, Т.Сімон, Ф.Гальтон, Дж.Гілфорд, Дж.Кеттелл, Л.Терстоун, Д.Векслер, А.Айзенк, Р.Амтхауер, Дж.Равен, Ч.Спірмен та ін.  
В радянський період розвитку психологічної науки на інтелект звертали увагу мало, більш цікавили дослідження когнітивних складових особистості: мислення, пам’яті, уваги (роботи С.Л.Рубінштейна, О.М.Леонтьєва, О.В.Брушлинського

Дослідивши особливості інтелектуального розвитку старшокласників я дійшов висновку що на рівень інтелекту впливають такі чинники як :

• зовнішні фактори;
• спадковість;
• соціальне середовище;
• увага, піклування та людське тепло.

Для покращення інтелектуальних здібностей старшокласників провідні педагоги та психологи рекомендують такі методи:

Інтелектуальний розвиток старшокласників  можна прискорити, вдосконалюючи  понятійну форму мислення, мовленнєвий  інтелект та внутрішній план дій. Вони не існують незалежно одне від  одного, і формувати кожен з  них окремо, без зв'язку з іншими, неможливо.

У сучасній школі недостатньо уваги  приділяється розвитку внутрішнього плану  дії (заважають калькулятори, готові програми та ін.). Необхідні спеціальні вправи, спрямовані на те, щоб одні і  ті самі дії якомога частіше виконувалися не з реальними, а з уявними  предметами, тобто в думках. До тих пір, поки рішення до кінця не продумано в голові, доки не складений план включених до нього дій і поки він не вивірений на логічність, до практичного здійснення рішення не варто приступати. Цими правилами можна користуватися на заняттях з усіх шкільних предметів. Необхідно зауважити, що усю роботу з інтелектуального розвитку старшокласників необхідно проводити комплексно, застосовуючи вправи так, щоб вони розвивали інтелект за усіма напрямками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анастази А. Психологическое тестирование в 2-х книгах. М., 1982.
2. Андреева Г.М. Социальная психология. М., Аспект пресс, 1996.
3. Анурин В.Ф. Интеллект и социум. Введение в социологию интеллекта. Н. Новгород, издательство Н-городского университета, 1997.
4. Артифексова А.А. Медико-биологические аспекты вредных привычек: Информационно-методическое пособие. Н.Новгород, Нижегородский гуманитарный центр, 1995.
5. Базылевич Т.Ф. Введение в психологию целостной индивидуальности. М., Институт психологии РАН, 1998.
6. Годфруа Ж. Что такое психология. В 2-х томах. М., Мир, 1992.
7. Гребенникова Н.В. Лекции по предмету «Клиническая психология». М., Институт психологии МГСУ,1999.
8. Емельянов Ю.И. Активное социально-психологическое обучение. Л., ЛГУ, 1985.
9. Емельянов Ю.И. Обучение паритетному диалогу: учебное пособие. Л., ЛГУ, 1991.
10. Емельянов Ю.И. Практический курс социальной психологии для руководителей трудовых коллективов. Л., издательство ЛГУ, 1983.
11. Емельянов Ю.И. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга. Учебное пособие. Л., ЛГУ, 1983.
12. Жуков Ю.М. Методы диагностики и развития коммуникативной компетентности. В кн.: «Общение и оптимизация совместной деятельности». М., 1987, (с.64-74).
13. Зейгарник Б.В. Теория личности Курта Левина. М., 1981.
14. Кондратьева С.В. Психолого-педагогические аспекты познания. В кн.: «Психология межличностного познания». М., «Педагогика», 1981 (с.158-174).
15. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. Л., «Медицина», 1984.
16. Лабунская В.А. Факторы успешности опознания эмоциональных состояний по выражению лица. В кн.: «Психология межличностного познания». М., «Педагогика», 1981.
17. Михайлова Е.С. Коммуникативный и рефлексивный компоненты и их соотношение в структуре педагогических способностей. Автореферат. Л., 1991.
18. Михайлова (Алешина) Е.С. Методика исследования социального интеллекта. Руководство по использованию. СПб., ГП «Иматон», 1996.
19. Немов Р.С. Психология. В 3-х книгах. М., Просвещение, 1995. 
20. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. М., Международная педагогическая академия. 1994.
21. Пиаже Ж. О природе эгоцентрической речи. В кн.: «Хрестоматия по общей психологии». М., 1981.
22. Психология межличностного познания. Под ред. Бодалева А.А. М., «Педагогика», 1981.
23. Социальная психология личности. Ответст. Ред. Бобнева М.И. и Шорохова Е.В. М., «Наука», 1979.
24. Структура интеллекта взрослых. Сборник науч. трудов. Л., НИИ ООВ АПН СССР, 1979.
25. Тихомиров О.К. Психология мышления. М., МГУ, 1984.
26. Тихомиров О.К. Структура мыслительной деятельности человека. М., МГУ, 1969.
27. Чеснокова О.Б. Изучение социального познания в детском возрасте. В кн.: «Познание Общество. Развитие». М., ИП РАН, 1996.
28. Южанинова А.Л. К проблеме диагностики социального интеллекта личности. В сб.: «Проблемы оценивания в психологии». Саратов, издательство Саратовского университета, 1984.
29. Левитес Д.Г. Практика обучения: Современные образовательные технологии:-М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЄК», 1998.- 288с.  
    Абрамова Г.С. Возрастная психология.— М, 1997.
30. Берне Р. Я-концепция и воспитание.— М.. 19
31. Кле М. Психология подростка. Психолого-сексуальное развитие.— М.. 1991.
32. Кон И.С. Психология старшеклассника.— М., 1980.
33. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. Развитие ребенка от рождения до 17 лет.— М., 1997:
34. Мудрик А.В. О воспитании старшеклассников — М., 1981.
35. Немов Р.С. Психология в 2 кн.—: Кн. 2. Психология образования.— М., 1994.