Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2013 в 14:39, курсовая работа
Традиційно спілкування вважалося базовою категорією соціальної психології й визначалося як взаємодія двох чи більше людей з метою обміну пізнавальною, емоційно - оцінюючою та іншою інформацією. Наприкінці 60-х – на початку 70-х років ХХ століття на межі соціальної й педагогічної психології з'явилося поняття "педагогічне спілкування", яке стало використовуватися психологами й педагогами. Зрозуміло, що педагогічне спілкування як феномен навчально-виховного процесу існує стільки, скільки існує школа як соціальний інститут навчання й виховання людей. Усюди, де хоча б одна людина починає взаємодіяти з іншою, як учитель з учнями або вихователь з вихованцями, там обов'язково виникають проблеми педагогічного спілкування.
ВСТУП 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЄВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПЕДАГОГА 6
1.1. Явище спілкування в соціально психологічній науці 6
1.2. Комунікація як зміст спілкування 11
1.3. Специфіка мовленнєвої комунікації педагога в навчально -
виховному процесі 18
Висновки до першого розділу 24
Розділ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЄВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПЕДАГОГА 27
2.1. Огляд і вибір методик 28
2.2. Методика дослідження рівня комунікаційного контролю 33
2.3. Метод експертних оцінок 35
Висновки до другого розділу 43
Список використаних джерел 44
низькі значення: низький самоконтроль, погане розуміння соціальних нормативів.
Q4 високі значення: напружений, дратівливий;
низькі значення: розслаблений, спокійний, незворушний.
б). Для вивчення міжособових відносин в класі використана методика соціометрія.
Для виявлення емоційного лідера в класі було поставлено питання: “Скоро твій день народження. Кого з класу ти запросиш в 1-у чергу? У 2-у? У 3-у?”
Для визначення
лідера в учбовій діяльності
було поставлено питання: “Пере
Для вивчення відношення до предметів, що викладаються в даному класі, використовувалися наступні методики:
а) метод нескінчених пропозицій.
Мета: виявити відношення дітей до предметів ХЕЦ, зокрема, до уроку музики. Виявити ті види діяльності, які не викликають інтересу і емоційного відгуку на уроках музики. Визначити суб'єктивний рівень ухвалення уроків музики, емоційне відношення до них.
У інструкції дітям пропонувалося закінчити пропозиції. Стимульний матеріал:
1. Більше всього на уроках музики мені подобається...
2. Іноді на уроках музики мені не подобається...
3. Мені б хотілося на уроках музики...
Обробка. Проводився якісно-кількісний аналіз.
На якісному рівні аналізувався зміст і реалізація видів, форм, методів роботи, що роблять вплив на відношення дітей до того або іншого виду музичної діяльності. На кількісному рівні підраховувалася частота видів, що віддавалися перевага і “непопулярних”, і форм діяльності на уроках музики.
б) Рейтингова оцінка предметів.
За шкалою від 1 до 10 балів хлоп'ятам було запропоновано оцінити наступні предмети: російська мова, математика, фізкультура, читання, музика, природознавство, ритміка, праця, З, етикет, географія.
1 бал - найнижча оцінка;
10 балів - найвища оцінка.
Обробка. Кількісний підрахунок балів по кожному предмету. Бланк рейтингової оцінки даний в додатку 4.
На класі, що вивчається, працює вчитель музики із стажем 2,5 року. Основний напрям роботи: уроки музики.
а) Для вивчення педагогічної компетентності вчителя використовувався тест-опитувальник оцінки соціально-комунікативної компетентності, що складається з 133-х питань, який включає 6 чинників:
СКН соціально-комунікативна незграбність (29 питань);
НН нетерплячість до невизначеності (21 питання);
К надмірне прагнення до конформності (15 питань);
ПСР підвищене прагнення до статусного зростання (20 питань);
УН орієнтація на уникнення невдач (28 питань);
ФН фрустраційна нетолерантність (20 питань).
б) Методика Фландерса.
Мета: вивчити особливості вербальної і невербальної комунікації вчителя. Виділити патерни в педагогічній взаємодії.
Хід роботи з методикою: 1)відеозапис 3-х уроків музики; 2)работа з відеозаписом: виділення патерну і його реєстрація на бланку у вигляді:
1 паттерн=1палочка.
Стімулювальний матеріал (10 категорій):
1. Приймає відношення або тон і вираз емоцій учня і роз'яснює своє відношення в незагрозливій манері;
2. Схвалює дії або поведінку учня;
3. Розвиває ідеї, запропоновані учнем;
4. Ставить питання, засновані на своїх ідеях з наміром отримати відповідь від учня;
5. Пояснення, розвиток власних ідей;
6. Команди, вказівки, які повинен виконати учень;
7. Критичні зауваження в адресу учня директивного характеру, в підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня;
8. Відповідь на звернення вчителя. Свобода вислову власних ідей обмежена;
9. Вираз власних ідей, питань, пропозицій, вільний розвиток власних думок;
10. Мовчання або замішання тих, що взаємодіють. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві.
Обробка результатів: 1) кількісна: підрахунок виділених (зареєстрованих) патернів у вигляді: .
Протокол 3-х уроків музики по методиці Фландерса даний в додатку 3.
2.2. Методика
дослідження рівня
Для аналізу основних видів комунікацій і виявлення їх специфіки в педагогічному “репертуарі” вчителя, були використані ряд методик. По методиці соціально-комунікативної компетентності отримані наступні результати:
СКН (соціально-комунікативна незграбність) 8
НН (нетерплячість до невизначеності) 8
К (надмірне прагнення до комфортності) 3
ПСЗ (підвищене
прагнення до статусного
УН (орієнтація на уникнення невдач) 5
ФН (фрустраційна нетолерантність)
Найбільше відхилення від середніх величин виявлене за показниками : К (надмірне прагнення до комфортності),
УН (орієнтація на уникнення невдач),
ФН (фрустраційна нетолерантність).
Фрустраційна нетолерантність.
Низьке значення по показнику УН (орієнтація на уникнення невдач) свідчить про можливу тенденцію викладача в своїй музично-педагогічній діяльності орієнтуватися на постановку максимальних цілей, завдань в роботі і їх досягнення, а не на вибір якогось оптимального варіанту в роботі, який забезпечує невисокі результати, але в той же час дозволяє уникнути невдач.
Низьке значення по показнику К (надмірне прагнення до комфортності) може свідчити про неподатливість людини реальному або уявному тиску групи, що виявляється в зміні його установок відповідно до позиції більшості, що спочатку не розділялася ним.
Показники СКН
(соціально-комунікативна
Так, занижене значення показника НН (нетерплячість до невизначеності) свідчить про достатню терпимість до невизначеності, про певну творчість даного педагога, оскільки відчуття комфорту в діяльності властиве, скоріше, для творчих, ініціативних людей. Також низьке значення показника СКН (соціально-комунікативна незграбність) може означати соціально-комунікативну гармонійність, уміння піднести свою думку і вислухати чуже. А низьке значення показника ПСЗ (підвищене прагнення до статусного зростання) свідчить про те, що даний показник не є самоціллю в роботі, але і не відкидається повністю, що може також говорити про присутність творчості, ентузіазму, захопленості.
Також особливості педагогічних комунікацій вивчалися по методиці Фландерса. Використання даної методики дозволяє проаналізувати основні види педагогічних комунікацій (вербальний і невербальний). Аналіз з використанням відеозапису 3-х уроків музики, де було виділено 203 педагогічних комунікації, показав, що найяскравіше представлені: пункт 2 (схвалює дії учня, його поведінку), пункт 4 (ставить питання, засновані на своїх ідеях з метою отримати відповідь), пункт 8 (відповідь на звернення вчителя. Свобода вислову власних ідей обмежена).
Середню вираженість мають: пункт 3 ( розвиває ідеї, запропоновані учнем), пункт 5 (пояснення, розвиток власних ідей), пункт 9 (вираз власних ідей учня, питань, пропозицій. Вільний розвиток власних думок). Фактично не представленими є пункт 1 (приймає відношення або тон і вираз емоцій учня і роз'яснює своє відношення в незагрозливій манері), пункт 7 ( критичні зауваження в адресу учня директивного характеру, в підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня), пункт 10 (мовчання або замішання тих, що взаємодіють. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві).
Таким чином, найбільшу вираженість має доброзичлива, активна, діалогічна взаємодія вчителя з дітьми; середню вираженість має також активне, ініціативне спілкування на уроці музики; низьку вираженість має конфліктне, в підвищеному тоні, пасивна взаємодія педагога з дітьми. Тому з вищесказаного видно, що характерним для даного педагога є доброзичливе, в той же час дуже активне, ініціативне, диалогичное спілкування з дітьми.
2.3. Метод експертних оцінок
До методу експертних оцінок звертаються тоді, коли інші методи не дають змоги вивчити ситуацію достатньо, або дана ситуація повторюється та добре знайома експерту, а суб’єктивні оцінки можна перевірити іншими методами. Велике значення для ефективного використання методу експертних оцінок має: підбір експертів-спеціалістів і забезпечення їх інформацією; зменшення психологічного впливу на судження кожного експерта; застосування доцільних методів впорядкування отриманих експертних оцінок. До основних методів експертного оцінювання відносять анкетування та інтерв’ю, дискусію, метод Дельфі (методи опитування). Консультаційна діагностика використовує також методи вимірювання.
В результаті проведеного психологічного дослідження учнів 2-го класу були виявлені наступні взаємозв'язки особових властивостей. У дітей даного класу:
1) показник товариськості,
доброзичливості (чинник А)
2) показник високого
ступеню сформованості
3) показник упевненості, спокою і стабільності (чинник З) має зв'язок з проявами: -сумлінності, старанності, відповідальності (чинник G), тобто спокійна дитина в цьому класі також добросовісний і відповідальний;
4) показник нетерплячості, активності, легко збуджуваності (чинник D) пов'язаний з властивостями: -сумлінності, відповідальності (чинник G) - негативним зв'язком; - високого самоконтролю, хорошого розуміння соціальних нормативів (чинник Q3) негативним зв'язком, тобто, чим нетерплячіша і активніше дитина, тим він менш відповідальний і має менший самоконтроль;
5) показник домінантності, незалежності, напористості (чинник Е) пов'язаний з наступними проявами: - схильність до ризику, хоробрість, безпечність, веселість (чинник F), тобто більш незалежна дитина - він хоробріший і більш схильний до ризику;
6) показник сумлінності, відповідальності, старанності (чинник G) пов'язаний з властивостями: -чутливість, ніжність, залежність від інших (чинник I); -напористість, дратівливість, фрустрированість (чинник Q4) - негативним зв'язком, тобто, добросовісна дитина в даному класі чутливіша і менш напористіша і дратівливіша;
7) показник соціальній сміливості, невимушеності, рішучості (чинник Н) пов'язаний з проявами: -тривожності, заклопотаності, повний похмурих думок (чинник Про) - негативним зв'язком, тобто, рішуча, невимушена дитина - безтурботний, спокійний і оптимістичний;
8) показник чутливості, ніжності (чинник I) пов'язаний з : - високим самоконтролем (чинник Q3), тобто ніжна дитина краще уміє здійснювати самоконтроль.
Таким чином, аналіз кореляційних зв'язків показав, що найбільше навантаження “падає” на чинник D (нетерплячий, активний, легко збудливий), який має 3 зв'язки; а також на чинник G (добросовісний, старанний, відповідальний), який має 4 зв'язки; тобто, нетерплячі, легко збудливі діти в даному класі мають високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, вони, часто, бувають безвідповідальні і мають низький самоконтроль, що, ймовірно, пов'язано з особливостями молодшого шкільного віку; разом з тим, добросовісні, старанні хлоп'ята упевненіші в собі, спокійніші, чутливіші і залежні від тих, що оточують, також вони більш незворушні, розслаблені, флегматичні і стримані. Крім того, був розглянутий взаємозв'язок особових властивостей з соціальним статусом дітей (учбовий статус і емоційний статус). Виявлений взаємозв’язок емоційного статусу що вчаться з їх учбовим статусом і показниками: соціально-сміливий, невимушений, рішучий (чинник Н).
Особливу увагу
слід звернути на виділений
взаємозв'язок емоційного і
Информация о работе Особливості мовленнєвої комунікації педагога