Особливості адаптації дітей до умов сучасної школи

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах / упоряд. Т. Червона. – К.: Шк.світ – 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»)
2. Баженова Л. Адаптація дітей шестирічного віку до навчання в школі [Текст] / Л. Баженова // Психолог. – 2003. – № 29. – с. 6-8.
3. Кузікова С. Б. Основи вікової психокорекції. Навчально-методичний посібник ( рос. Мовою) – Суми: СумДПУ. – 2001. – 320 с.
4. Кузькова С. Б. Корекція пізнавальної діяльності дітей дошкільного та шкільного віку: практикум до курсу «Основи вікової психокорекції». Навчальний посібник. – Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД. – 1997. – 144 с.
5. Марінушкіна О. Є., Шубіна Г. В. Труднощі навчання і виховання першокласників та шляхи їх подолання // Психолог. – 2005. – № 36. –

         с. 12-26.

 6.      Настільна книга шкільного психолога / Авт. – уклад. О. Є. Марінушкіна.–

     Х. Вид-во «Ранок», 2010. – 288 с.

7.     Проскура О. В. Психологічна  підготовка вчителя до роботи  з першокласниками. – К.: Освіта. – 1998. – 199 с.

8.     Психокоррекционная и развивающая работа с детьми / Под ред.

        И. В. Дубровиной. – М. – 1998. – 136 с.

9.     Туріщева Л. В. 101 схема й таблиця. На допомогу шкільному психологу. –         Х.: Вед. Група «Основа». – 2008. – 94, [2] c. – (Серія «золота педагогічна скарбниця»).

10.   Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості. – Тернопіль:  Економічна думка. – 2003. – 64 с.

11.    Марченко В. Є. Проблема  визначення змісту поняття «адаптація»  у психологічній науці [Текст]  / Soc_Gum / Tippp / 2009_2 / kharchenko.pdf

12.   Шахматова Е. Закономерности процесса адаптации первоклассников // Горизонты образования. – 2004. - № 1 – с. 7-8.

13.   Шпак М. Психологічні особливості  адаптації дитини до навчання // revolution.allbest.ru / pedagogics   

 

Додаток А

 

Рекомендации родителям первоклассников

(текст составлен для родительского собрания в 1-х классах)

 

Когда ребенок идет в школу, резко меняется его способ жизни. И если ребенок не готов к этому изменению, то школа для него превращается в ад и постепенно ребенок набирает столько негативных ощущений, что даже отказывается идти в учебное учреждение. Что же необходимо сделать родителям, чтобы для их ребенка школа превратилась не в «школу горя», а в «школу радости»?

Первое — это атмосфера, которая господствует в вашем доме, семье. Если нет согласия между родителями и детьми, нет взаимоуважения, то счастливая, спокойная жизни для ребенка невозможна. Ребенок должен иметь детство. Любите своих детей, не жалейте лишний раз сказать ребенку ласковое слово, поддерживайте его, похвалите его даже тогда, когда он не совсем этого заслуживает, и вы увидите, как на ваше доброе ласковое слово ребенок ответит своим добрым, уважительным отношением к вам, своими добрыми поступками. Ученые, психологи считают, что ребенок, который в детстве был обделен лаской, не может развиться так, как те дети, которые получили ее достаточно. Этот ребенок будет закомплексованым, то есть не сможет стать личностью, а если даже и достигнет чего-нибудь в жизни, то его постоянно будет охватывать сомнение, нерешительность, он не будет уверен в себе. Особое значение имеет поглаживание ребенка по голове. Это дает ему уверенность, веру в свои силы и, главное, в то, что его любят, и он не является лишним. Не забывайте про это.

Детство — важный период жизни человека, это не подготовка к взрослой жизни, детство — это и есть красочная, неповторимая, самобытная жизнь. И от того, как она проходит, кто ведет ребенка за руку в юношеские годы, что вошло в его ум и сердце из окружающей жизни — зависит то, каким человеком в будущем станет.

Ребенок фиксирует все: и то, как вы себя ведете, что и как вы говорите. И он, губка, впитывающая в себя все: и доброе и плохое. Будьте примером для своих малышей.

Второе — в дошкольном и младше школьном возрасте формируется характер, мышление ребенка, расширяется и пополняется словарный запас, происходит речевое развитие.

Не забывайте про то, что именно дошкольные и младшие школьные годы определяют будущее ребенка.

Мы знаем, с какой надеждой и волнением дети идут в школу 1 сентября, и бывает так, что через несколько месяцев огонь интереса в глазах ребенка гаснет совсем. Чтобы этого не произошло, помогите своему ребенку и учителю, который будет его учить.

В этот период происходит активное психофизиологическое созревание организма. К 6-7 годам возрастает подвижность нервных процессов, отмечается большее, чем у дошкольников, равновесие процессов возбуждения и торможения, хотя процессы возбуждения превалируют (что определяет такие характерные особенности младших школьников, как непоседливость, повышенная эмоциональная возбудимость и т.п.).

В этом возрасте происходят также существенные изменения в органах и тканях тела, существенно повышающие, по сравнению с предшествующим периодом, физическую вьносливость ребенка. Все это создает благоприятные анатомо-физиологические предпосылки для осуществления учебной деятельности.

Из особенностей анатомо-физиологического созревания заслуживают также внимания следующие моменты: развитие крупних мышц опережает развитие мелких, и поэтому дети лучше вьполняют сравнительно сильные и размашистые движения, чем те, которые требуют точности, что необходимо учитывать при обучении детей письму. Рекомендуется: игра с мелкими деталями конструктора, штриховка образов в книжке-разукраске, лепка из пласти лина, глины, бисероплетение, т.е. такие виды творче ской деятельности, которые развивают моторику пальцев.

Возросшая физическая вьносливость, повышение работоспособности носят относительный характер, и в целом, для детей остается характерной высокая утомляемость. Поэтому рекомендуется приучить ребенка с первого дня к режиму.

С поступлением ребенка в школу в его жизни происходят существенные изменения, коренным образом меняется социальная ситуация развития, формируется учебная деятельность, которая является для него ведущей.

Особую роль в жизни младшего школьника играет учитель, который часто выступает как своего рода центр его жизни (даже в тех случаях, когда ребенок «не принимает» педагога), именно на учителе оказывается «завязанным» эмоциональное самочувствие ребенка.

Для определения психологической готовности ребенка к школе, был проведен тест. («Графический диктант»). Известно, что дети с низким уровнем функциональной готовности составляют «группу риска», как с точки зрения усвоения программы, так и с точки зрения утомляемости и повышенной заболеваемости. Многие из этих детей буквально с первых дней попадают в категорию неуспевающих, другие (обычно имеющие хороший уровень интеллектуального развития или хорошо подготовленные к школе в плане овладения основными школьными навыками — чтением, счетом, письмом) могут учиться достаточно хорошо, но постоянно испытывать чрезмерное нервно-асихическое напряжение, что приводит к невротизации, психосоматическим заболеваниям.

Навчальні груднощі дитини	Причини	Методи корекції
Труднощі в навчанні грамоті	Поганий фонематичний слух	Робота з логопедом. Розучування  скоромовок,  чистомовок. Складання  слів зі звуків, розгадування  фонематичних загадок. Заняття музикою.
	Недостатній розвиток просторових уявлень	Складання орнаментів з кубиків  за зразком. Продовження орнаментів. Графічні диктанти. Фізичні вправи на розвиток просторової координації. Психогімнастика.
Погано переказує невеличкий текст, відчуває утруднення в побудові розповіді за серією сюжетних малюнків	Несформованість уміння планувати свої дії	Гра в шашки, шахи. 3» єднання елементів узору за певними правилами. Вишивання або нанизування намистинок за схемою. Складання мозаїк за малюнком.
	Погана пам'ять	Розучування віршиків, особливо  плутаний, запам'ятовування цифрових  рядів, груп предметів, малюнків тощо. Навчання прийомів мнемотехніки.
	Низький рівень мовного розвитку	Консультування, за потреби - заняття  з логопедом.     Розширення  словникового запасу дитини, робота  зі словом -малюнком, ігри в лото, "я знаю п'ять назв тварин", назви місто, тварину, овоч на певну букву тощо.

Додаток Б

 

Рекомендації вчителям та батькам щодо подолання труднощів у навчанні, які виникають у молодших школярів

 

 

Розвиток фонематичного слуху

 

Розвинутий фонематичний слух є головною передумовою для успішного оволодіння дитиною читанням та письмом, а тому є одним із базових умінь, яке забезпечує безпроблемне навчання в початковій школі. Часто батьки починають учити дитину читати навіть не замислюючись над тим, наскільки добре їхня дитина розпізнає звуки мовлення, а потім дивуються: «Як же так, діти, що до першого вересня жодної букви не знали, вже швидко читають, а наш (наша) розумник(ця), що вже тоді весь алфавіт вивчив(ла), усе ще ледь по складах тягне?» Щоб такого не сталося, навіть тим дітям, у яких немає помітних вад у вимові звуків, не завадять спеціальні вправи на розвиток фонематичного слуху, (якщо були виявлені виразні помилки звуковимови, то батькам слід терміново звернутися до логопеда).

•    Розучування скоромовок, чистомовок.

•     Складання слів спочатку зі складів, які називає дорослий, а потім зі звуків:

до-ро-га-дорога; сто-до-ла – стодола; с-нь-і-г – сніг; л-и-с – лис; ль-і-с - ліс.

•    Підбір римованих пар слів, закінчення віршів:

По траві повзла змія.

Налякався добре я.

Від гадюки біг чимдуж,

А то виявився....(вуж).

•    Ігри на зразок - знайди двері (перший звук у слові), знайди замок (останній звук у слові), зіпсований телефон.

•    Підбір слів (малюнків, предметів), що починаються або закінчуються певним звуком.

 

Розвиток дрібної моторики кисті руки

 

Для того, щоб дитина могла навчитися вправно писати, у неї повинна бути достатньо розвинена дрібна моторика кисті руки. На жаль, з кожним роком у школу проходить усе більше дітей із надзвичайно погано розвиненими руками. Часто навіть турботливі батьки недостатню увагу приділяють тренуванню пальчиків, тому рекомендовані вправи не завадять й достатньо підготовленим дітям.

•    Робота з пластиліном або гончарською глиною. Розминання пальцями, ліпка фігур. Допомога мамі у вимішуванні тіста, ліпленні вареників, пиріжків.

•    Імітація пальцями гри на піаніно, барабані.

•    Катання по столу кожним пальцем дрібних намистинок, кульок, горошинок.

•    Зав'язування і розв'язування вузликів. Спочатку для цього береться товста мотузка, а потім усе тонша і тонша. Закінчується робота вільним зав'язуванням і розв'язуванням шнурків.

•    Нанизування на нитку кульок, ґудзиків, намистинок тощо.

•    Малювання узорів, що складаються із суцільних та перерваних ліній.

•    Вирізування

 

Додаток В

 

Проявление школьной дезадаптации у младших школьников

 

1 Текст одного з виступів психолога перед батьками майбутніх першокласників та корисна інформація для них приводяться в додатку А російською мовою, так як у ССШ № 30 навчальний процес відбувається російською мовою.