Особливості адаптації дітей до умов сучасної школи

▪ розвиваючі заняття та психокоректувальна робота, спрямовані на надання допомоги дітям, що зазнають труднощів у процесі шкільної адаптації. Ця робота здійснюється психологом, соціологом та педагогами протягом всього року, здійснюється у формі групової та індивідуальної психокоректувальної роботи й наповнюється   конкретним   змістом,   залежно від завдань того або

іншого етапу роботи.

▪ Консультативна робота з педагогами та батьками, яка здійснюється психологом, зв'язана з обговоренням результатів проведеної діагностики, конкретним запитом педагога або батьків у зв'язку з проблемами навчання, спілкування або психічного самопочуття дитини.

▪ Методична робота, направлена на вдосконалення методики й розробку ефективних методів навчання та виховання. Вона здійснюється педагогами, спільно з адміністрацією школи за наслідками аналізу психолого-педагогічного статусу першокласників.

▪ Консультативна робота зі шкільною адміністрацією, направлена на вдосконалення процесу управління навчально-виховним процесом, створення соціальних, педагогічних та матеріальних шкільних умов, сприяючих успішній адаптації.

  Всі позначені вище методи роботи в рамках соціально-педагогічної діяльності на етапі шкільної адаптації наповнюються конкретним змістом відповідно до того або іншого етапу роботи.

Стосовно завдань, які ставить перед собою педагогічний колектив школи, можуть бути виділені наступні основні етапи їх реалізації:

перший етап – вступ дитини до школи. Він починається з середини лютого до кінця травня місяця одночасно з відбором дітей в школу й закінчується на початку вересня місяця. В рамках цього етапу передбачається:

1. Проведення психолого-педагогічної  діагностики, направленої на визначення  шкільної готовності дитини. Діагностика складається з двох складових частин. Спочатку здійснюється загальна експрес-діагностика, що дозволяє судити про рівень психологічної готовності й сформованості деяких учбових навиків у дитини. Статус спеціалізованої школи дає право зарахування дітей до навчального закладу на конкурсній основі, тому за встановленим графіком прийому, проводиться первинне тестування шестирічних дітей, батьки яких зупинили свій вибір на цьому навчальному закладі. Психолог використовує метод експрес-діагностики за Е.М. Вахтаровою та Т.В. Дятко («Експрес-діагностика готовності до школи»). Для дітей, які показали недостатній результат готовності, але потенційно можуть бути прийняті до навчального закладу, за узгодженням з адміністрацією психолог влітку проводить індивідуальні та групові корекційно-розвиваючі заняття. Потім, по відношенню до цих дітей, організовується другий діагностичний тур. Він направлений на виявлення результатів корекційно-розвивальних занять. Діагностичний зріз здійснюється на початку серпня перед остаточною комплектацією перших класів.

2. Проведення групових та індивідуальних консультацій з батьками майбутніх першокласників. Групова консультація у формі батьківських зборів – це засіб повідомити батькам деяку корисну інформацію по організації останніх місяців життя дитини перед початком шкільних занять1. Така групова робота організовується в серпні, а також адміністрація школи запрошує батьків на збори 1-го вересня, щоб надати важливу інформацію про додаткові можливості для розвитку дитини в умовах збагаченого середовища, яке може запропонувати навчальний заклад. Індивідуальні консультації, перш за все, проводяться для батьків, чиї діти показали низькі результати по деяким показникам в процесі тестування й можуть зазнавати труднощів у пристосуванні до школи.

3. Групова консультація педагогів  майбутніх першокласників. З метою профілактики дезадаптації першокласників у вересні місяці на методоб’єднанні вчителів перших класів проводиться аналіз психолого-педагогічних карт першокласників за результатами тестування особливостей розвитку шестирічних дітей. Під час тестування    першокласників    психолог    використовує   методи,   запропоновані Н.М. Стаденко («Методика діагностики готовності до навчання в школі дітей шестирічного віку»). Також у вересні-жовтні місяці проводяться індивідуальні бесіди з учителями про психофізиологічні особливості шестирічних першокласників та обговорюються проблеми, які були виявлені під час дослідження готовності до школи, надаються практичні рекомендації. Окрім того на протязі вересня-жовтня місяця психолог з’ясовує, які діти мають ознаки дезадаптації та надає рекомендації вчителям з метою допомоги у подоланні шкільної дезадаптації.

4. Проведення у жовтні-листопаді психолого-педагогічного консиліуму за наслідками діагностики «Готовність та психологічна адаптація першокласників до шкільного навчання», основною метою якого є вироблення й подальша реалізація певного підходу до організації навчальної та виховної діяльності у перших класах.

Другий етап – первинна адаптація дітей в школі. Це найскладніший для дітей і найвідповідальніший етап для дорослих.

В рамках даного етапу – з вересня по січень – передбачається:

1. Проведення консультативної та просвітницької роботи з батьками першокласників, направленої на ознайомлення дорослих з основними завданнями й труднощами періоду первинної адаптації, тактикою спілкування та допомоги дітям.

2. Проведення групових і індивідуальних консультацій педагогів по виробленню єдиного підходу до окремих дітей і єдиної системи вимог до класу з боку різних педагогів, що працюють з класом.

3. Організація методичної роботи  педагогів, направленої на побудову  учбового 

процесу відповідно до індивідуальних особливостей і можливостей   школярів,

виявлених в ході діагностики і спостереження за дітьми в перші тижні навчання.

4. Організація психологічної підтримки школярів. Така робота проводиться психологом, соціологом, вихователями, керівниками гуртків в позаурочний час. Основними формами її проведення є різноманітні вправи, ігри, що проводяться в певній логіці та застосовуються під час проведення занять. Також у листопаді відбувається традиційне свято для учнів перших класів «Путешествие в мудрое царство, весёлое государство». У підготовчий період до цього свята вихователі та вчителі проводять психологічну роботу з першокласниками з метою усвідомлення дітьми свого статусу школяра та підвищення мотиваційного рівня до навчання. На святі, яке відбувається в ігровій формі у вигляді захоплюючої подорожі до Країни Знань, першокласники виконують різноманітні завдання, запропоновані казковими персонажами, розповідають головні правила учнів, слухають поради Чарівних Пелюстків щодо правил навчання та поведінки, отримують подарунки та вітання, тому що тепер вони з першокласників перетворюються у справжніх школярів. Цей виховний захід стає у житті першокласників яскравою подією та позитивно впливає на формування мотивації до навчання.

У зв’язку з необхідністю профілактики страхів, зумовлених особливостями віку, уникнення «явища загострення» психологом і педагогом-організатором були розроблені розвиваючі заняття «Де живуть страхи?» та «Як приручити нічні страхи?». Мета цих занять –  допомога дітям перших-других класів в усвідомленні власної боязні, страхів та в їх подоланні.

5. Організація групової розвиваючої  роботи з дітьми, яка направлена на підвищення рівня їх шкільної готовності, соціально-психологічну адаптацію в новій системі взаємин. Така групова робота будується як продумана система занять з фіксованою міні-групою школярів (не більше 10-ти чоловік). Також психолог проводить роботу з обдарованими дітьми у напрямку сприяння розвитку їх інтелектуальної сфери. Під час занять використовуються методи, запропоновані для підвищення особистісного розумового потенціалу дитини у методичних посібниках видавництва «Перо».

6. Аналітична робота, направлена  на осмислення підсумків діяльності  педагогів, психологів і батьків  в період первинної адаптації першокласників.

Третій етап – психолого-педагогічна робота з школярами, що зазнають труднощів в процесі шкільної адаптації. Робота в цьому напрямку здійснюється протягом другого півріччя першого класу і передбачає наступне:

1. Проведення психолого-педагогічної діагностики, направленої на виявлення групи школярів, що зазнають труднощів в шкільному навчанні, спілкуванні з педагогами і однолітками, самопочутті.

2. Індивідуальне і групове консультування й освіта батьків за результатами діагностики.

3. Освіта й консультування педагогів з питань навчання та спілкування з окремими учнями й дітьми даного віку в цілому.

4. Організація педагогічної допомоги дітям, що зазнають різних труднощів у навчанні та мають відхилення в поведінці з урахуванням даних психодіагностики, де використовуються форми індивідуальної та групової психокоректувальної роботи. Методи корекційного впливу пов’язані співвідношенням взаємо доповнювання, тому у практичній діяльності використовуються різноманітні методи з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей кожної дитини. З метою корекції емоційно-особистісної сфери й поведінки застосовуються наступні методи:

▪ роз’яснювальна (когнітивна) терапія;

▪ сугестивна терапія;

▪ елементи гештальттерапії;

▪ ігрова терапія;

▪ психодрама;

▪ систематична десенсібілізація;

▪ оперантне обумовлення;

▪ пісочна терапія [3, 216].

 Здійснюється психологічний супровід дітей, які мають ознаки дезадаптації: розвиваюча робота з учнями 1-х класів, які мають труднощі з адаптацією до навчання; індивідуальна корекція пізнавальних процесів (розвиток пам’яті, уваги, мислення); індивідуальна корекція труднощів при читанні (за запитом).

В школі діють гуртки естетичного напрямку: вокальний ансамбль «Велика перерва», театральний гурток «Фантазія», хореографічний ансамбль «Росточок», гурток образотворчого мистецтва «Веселковий світ». Під час занять вокального ансамблю керівник гуртка  використовує музичні уривки або невеликі твори з метою корекції поведінки та розвитку емоційно-особистісної сфери вихованців. Керівник театрального гуртка використовує метод психодрами при застосуванні

такого діючого методу впливу і розвитку вихованців, як етюди. 

ССШ № 30  є навчальним закладом з режимом повного дня, тому у другій половині дня вихователі за підтримкою педагога-організатора організовують багатоцільову довгострокову гру «Разом будуємо дім», під час реалізації якої комплексно вирішується багато питань, пов’язаних з подоланням труднощів, які виникають у першокласників в період адаптації до школи. Ця гра допомагає дітям швидше налагодити дружні стосунки один з одним, настроїтися на систему вимог, що пред'являється школою, зняти надмірну психічну напругу, отримати певні комунікативні навички та ін.

Вихователі організовують з дітьми різноманітні види прикладної діяльності з

метою розвитку тонкої моторики рук (аплікація, ліплення з пластиліну або глини, складання мозаїки, плетення з бісеру, в’язання тощо).

На базі перших класів формуються оздоровчі групи, в яких під час занять інструктори в ігровій формі навчають дітей вправам з корекції постави, використовують індивідуальний підхід до дітей з відхиленнями у поведінці, використовують ігрові методи  з формування навиків цивілізованого спілкування.

5. Методична робота педагогів, направлена на аналіз змісту й методики викладання різних предметів з метою виявлення й усунення тих моментів в учбовому процесі, стилі спілкування з дітьми, які можуть провокувати різні шкільні труднощі.

6. Аналітична робота, направлена на осмислення результатів проведеної протягом півріччя та року в цілому роботи.

Педагогічний колектив прагне будувати тісні емоційно-позитивні відносини з вихованцями, намагається здійснювати постійну й доброзичливу, конструктивну взаємодію з батьками. Це є підґрунтям створення та розвитку загального позитивного емоційного фону відносин в новому соціальному просторі, де співпраця вчителів і батьків забезпечує зниження рівня тривожності у всіх суб'єктів, що діють в нім. Це дозволяє зробити період адаптації першокласників

недовгим, а результати його - високими.

 

 

ВИСНОВОК

В результаті проведеного дослідження на підставі вивченої літератури було сформульовано головні умови психологічної адаптації дітей молодшого шкільного віку; проаналізовано етапи адаптації та різні завдання, які виникають перед першокласниками на кожному з них.

Аналіз існуючих методів адаптації дітей молодшого шкільного віку показав, що на процес адаптації впливає багато чинників, які обумовлені психолого-фізиологічними особливостями дитини. В результаті дослідження було з’ясовано, що усі діти, які починають навчання у школі, стикаються з різноманітними труднощами. Зроблений аналіз об’єктивних та суб’єктивних умов психологічних труднощів, а також причин, які ведуть до шкільної дезадаптації, призвів до необхідності розглянути фактори впливу на рівень розвитку мотиваційно- потребової сфери, серед яких головним показником в сучасній психології вважається готовність дитини до шкільного навчання.

В проведеному дослідженні було розглянуто ефективні методи, які використовуються у психолого-педагогічній практиці сучасної школи. Це дає підстави зробити наступний висновок: для досягнення ефективності в навчанні та успішного проходження процесу адаптації дітей 6 - 7 років необхідно формувати позитивне, емоційне відношення до занять. У керівництві діяльністю дітей першого року навчання в школі необхідно керуватися принципом спадкоємності дошкільних і шкільних методів роботи при організації навчальної діяльності, при формуванні колективу  класу і встановленні  позитивного міжособового спілкування. Необхідно враховувати індивідуальні вікові та психологічні особливості, які виявляються в рівні навчальної діяльності, в темпі засвоєння знань, у рівні здібностей та можливостей до інтелектуальної діяльності першокласників. Необхідно використовувати широкий спектр різноманітних сучасних методів впливу на емоційно-вольову сферу дитини з метою забезпечення зниження рівня тривожності, своєчасно застосовувати методи психокоректувальної роботи, що дозволить зробити період адаптації першокласників недовгим, а результати його - високими.