Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2013 в 01:57, дипломная работа
Мета: Сприяння соціальній інтеграції дітей у суспільство, рівний доступ дітей з особливостями психофізичного розвитку до здобуття якісної освіти, соціальна адаптація таких дітей; інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися у загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.
ВСТУП ……………………………………………………… …………………. 3
РОЗДІЛ 1 ЗАТРИМКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку ……………………………………… …………… 8
1.2 Психосоматичні розлади в період новонарожденості, дитинства і раннього дитинства …………………………………………………. 28
Висновок до розділу 1 ……………………………………………………… . 40
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
2.1 Формування загальної здібності до навчання у дітей із затримкою психічного розвитку ……………………………………. 44
2.2 Характеристика досліджуваної групи дітей …………………… 50
2.3 Проведення дослідження та інтерпретація результатів. Тест тривожності для дітей молодшого шкільного віку ………………... 52
РОЗДІЛ 3. ПОРАДИ БАТЬКАМ ТА ПЕДАГОГАМ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
3.1. Псилогічна допомога сім’ям, що мають дітей із ЗПР ………… 65
3.2. Поради педагогам, що мають справу з дітьми із ЗПР ……… 68
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ……………………………………………… 70
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. . 73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… . .74
ДОДАТКИ …………………………………………………………………… . .77
Відкритий
міжнародний університет
Соціально-гуманітарний
факультет Кафедра соціально-
ДИПЛОМНА РОБОТА на тему:
«Експериментальне дослідження дітей із затримкою психічного розвитку – на прикладі учнів Широколанівської спеціальної загальноосвітньої школі-інтернату Веселинівського району Миколаївської області»
Заочна форма навчання, 5 курс
Напрям підготовки 0402 «Соціологія» Спеціальність 7.040202 «Соціальна робота» Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»
Рисович Наталії Борисівни
Науковий керівник
Робота допущена до захисту к.е.н.,
доц., Михайлик А.Г.
Миколаїв 2013
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………… …………………. 3
РОЗДІЛ 1 ЗАТРИМКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку ……………………………………… …………… 8
1.2 Психосоматичні розлади в період новонарожденості, дитинства і раннього дитинства …………………………………………………. 28
Висновок до розділу 1 ……………………………………………………… . 40
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
2.1 Формування загальної здібності до навчання у дітей із затримкою психічного розвитку ……………………………………. 44
2.2 Характеристика досліджуваної групи дітей …………………… 50
2.3 Проведення дослідження та інтерпретація результатів. Тест тривожності для дітей молодшого шкільного віку ………………... 52
РОЗДІЛ 3. ПОРАДИ БАТЬКАМ ТА ПЕДАГОГАМ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
3.1. Псилогічна допомога сім’ям, що мають дітей із ЗПР ………… 65
3.2. Поради педагогам, що мають справу з дітьми із ЗПР ……… 68
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ……………………………………………… 70
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. . 73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………… . .74
ДОДАТКИ …………………………………………………………………… . .77
ВСТУП
У дослідженнях останніх років відмічається тривожна тенденція зростання кількості дітей з відхиленнями фізичного та психічного здоров'я, які зумовлюються біологічними, екологічними, соціально-психологічними та іншими чинниками, а також їх поєднанням. Значну частину серед цих дітей займають діти із затримками психічного розвитку (ЗПР), яких на фоні загального погіршення дитячого здоров'я стає дедалі більше. Зростаюча громадська тривога за стан та положення в школі дітей з різними вадами психічного розвитку, визнання необхідності посилення психолого-педагогічного впливу на покращання та збереження їх психічного та фізичного здоров'я ставлять в ряд невідкладних завдань обґрунтування та створення адекватної системи шкільного навчання та виховання цих дітей.
Діти із затримкою психічного розвитку становлять найчисленнішу групу серед тих, які потребують спеціальної допомоги у процесі навчання та соціально-трудової адаптації. Вони значною мірою визначають контингент учнів, особливо початкової школи, які стійко не встигають. Тому своєчасна корекція цієї специфіки в розвитку дітей є водночас і розв'язанням проблеми шкільного невистигання та правопорушень учнів. Справді, деякі дослідники наводять статистичні дані про те, що більше половини неповнолітніх правопорушників мають знижений рівень інтелектуального розвитку. Причини такого взаємозв'язку досить очевидні: дитина, яка не знайшла свого місця в школі через труднощі в навчанні, стає здобиччю вулиці, шукає самоствердження в асоціальній поведінці. Отже, налагодження системи допомоги дітям із затримкою психічного розвитку набуває важливого суспільного значення.
Проблема ЗПР дітей молодшого шкільного віку гостро постала перед психолого-педагогічною наукою вже давно. Питаннями діагностики та корекції цієї вади першими почали займатися дефектологи (Н.А. Бастун, І.Д. Бех, В.І. Бондар, Т.П. Вісковатова, Т.О. Власова, Т.Д. Ілляшенко, К.С. Лебединський, В.І. Лубовський, І.Ф. Марковська, В.Ф. Мачихіна, М.С. Певзнер, М.В. Рождественська, Т.В. Сак, С.О. Тарасюк, У.В. Ульянкова, Н.О. Ципіна та ін.).
Ця проблема активно вивчалася і в загальному психолого-педагогічному напрямку (Т.Ю. Андрющенко, А.М. Богуш, Т.В. Карабанова, Н.Ю. Максимова, Н.О. Менчинська, Є.Л. Мілютіна, Л.П. Носкова, В.Н. Піскун, В.М. Ямницький та ін.), розроблялися методи компенсуючого навчання (Г.Ф. Кумаріна, Є.М. Мастюкова та ін.), визначалися засоби реабілітації розумової працездатності дітей (К.Д.Корольова, М. Раттер та ін.).
Деякі питання корекції вад психічного розвитку дітей розглядалися в контексті проблеми психологічної готовності дітей до школи та труднощів шкільного навчання (І.Н. Агафонова, М.І. Безруких, С.М. Громбах, І.В. Дубровіна, С.І. Єфімова, Н. Коцур, Б.Г. Круглов, В.Г. Степанов, А.В. Фурман та ін.).
В останній час почали з'являтися роботи, в яких ставиться питання корекції психічного розвитку дітей в умовах постчорнобильської катастрофи (Т.В. Завадська, О.В. Киричук, Ж.А. Ламбуцька та ін., М.А. Чепа). У деяких дослідженнях з педагогічних позицій показано організаційно-методичні основи фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми, що мешкають в умовах підвищеної радіації (О.С. Куц, С.В. Савдальов, С.О. Семенова).
Г.М. Касаткіна, Н.А. Фоміна торкалися питань ролі фізичних вправ різної спрямованості в розвитку рухової діяльності і психіки дітей дошкільного віку. Існують дослідження, в яких звертається увага на роль психомоторики в підвищенні розумової діяльності дітей (Є.Ю.Балашова, В.В. Клименко, Н.К. Корсакова, А. Кузнецов, Ю.В. Мікадзе, С.І. Присяжнюк). У дослідженнях М.О. Козленка, А.М. Тучак розкривається теорія і методика колекційної роботи у системі фізичного виховання дітей допоміжної школи.
Наші сьогоднішні знання про затримку психічного розвитку дають змогу розглядати її як межовий стан психічного розвитку. Йому властиві розлади інтелектуальної та емоційно-вольової сфери. Пізніше, якщо дитина не отримує своєчасної допомоги, у неї під впливом невдач у навчанні, спілкуванні з ровесниками та дорослими виникають і негативні зміни особистості.
Найчисленнішу групу дітей із затримкою психічного розвитку становлять такі, що насамперед привертають увагу відставанням від своїх ровесників в інтелектуальному розвитку. У них значна обмеженість знань та уявлень про навколишній світ, не сформованість мислительних операцій, яка виявляється не тільки в словесно-логічному мисленні, й у сприйманні конкретних якостей предметів, у розвитку мовлення: дуже збідненому словнику, недорозвиненому, граматичному висловлюванні. У процесі розв'язання діагностичних завдань вони мають чималі труднощі через обмеженість досвіду, не сформованість навичок інтелектуально працювати, недорозвиненість мовлення, яке, як відомо, дає змогу усвідомити свої дії та керувати ними. Проте в межах доступного матеріалу ці діти здатні скористатися допомогою; вони дуже чутливі до позитивної стимуляції, під впливом якої стають уважнішими і продуктивнішими. Тому про таких дітей ми говоримо, що в умовах індивідуальної роботи вони виявляють достатню научуваність, тобто здатність засвоювати знання і свідомо ними керуватися. Але вони зовсім не готові до навчання в умовах масової школи і випадають з навчального процесу. Саме тому їм необхідна тривала й систематична корекція у спеціально організованих умовах навчання, які б враховували їхні індивідуальні можливості в темпі засвоєння знань та просування в розвитку. Такими особливостями характеризується значна частина учнів сьогоднішніх шкіл та класів інтенсивної педагогічної корекції. Багато хто з них упродовж початкового навчання у спеціальній школі досягає такого рівня загального розвитку та засвоєння знань, що далі може продовжувати навчання в масовій школі. Вивчення історії розвитку та умов виховання цих дітей у переважній більшості випадків дає підстави говорити про ранню і тривалу психічну депривацію, зумовлену соціально-психологічними факторами, та загальну ослабленість здоров'я.
Окремої уваги заслуговують діти, які мають порушення певних функцій, таких як мовлення, просторове сприймання, зорово-рухова координація. Вони є причиною того, що діти при цілком достатньому інтелектуальному розвитку не можуть опанувати письмо, читання, рахунок. Зрозуміло, що це розладнує всю їхню навчальну діяльність і зрештою затримує подальший розвиток. Названі порушення в поєднанні з іншими факторами затримки психічного розвитку створюють картину особливо значних труднощів у навчанні дітей. Тим часом сьогодні спеціальну колекційну допомогу отримують тільки діти з мовленнєвими вадами. Усі інші, не виявлені в масовій школі, залишаються поза корекцією.
Поліпшення колекційної допомоги дітям із затримкою психічного розвитку потребує системи заходів.
Основна мета та головні завдання експерименту :
Мета: Сприяння соціальній інтеграції дітей у суспільство, рівний доступ дітей з особливостями психофізичного розвитку до здобуття якісної освіти, соціальна адаптація таких дітей; інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися у загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. Завдання: узагальнити міжнародний досвід реалізації моделей інклюзивної освіти з метою впровадження його в практику своєї роботи; забезпечити диференційований психолого-педагогічний супровід дітей, які перебувають в умовах інклюзивного навчання, та надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами; досліджувати вплив інклюзивного навчання на всіх учасників навчально-виховного процесу, місцеву громаду; забезпечити різнобічний розвиток таких дітей, реалізацію їхніх здібностей; створити позитивний мікроклімат в закладі, в класах, де навчаються діти з особливими потребами, формувати активне міжособистісне спілкування таких дітей з іншими учнями. |
Об`єкт дослідження – затримка психічного розвитку дітей як психолого-педагогічна проблема на прикладі Широколанівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. Предмет дослідження – психологічні особливості дітей із затримкою психічного розвитку та їх врахування при навчанні таких дітей.
Гіпотеза дослідження: психологічні особливості дітей із затримкою психічного розвитку та їх врахування в процесі навчання допоможуть включити дітей в нормальне соціокультурне середовище.
Мета роботи
полягає в аналізі психологічни
Завдання дослідження:
1) провести аналіз
психолого-педагогічної
2) провести емпіричне дослідження емоційної сфери дітей із затримкою психічного розвитку;
3) узагальнити
досвід Широколанівської
4) опрацювати результати емпіричного та експериментального дослідження;
5) розробити рекомендації та поради батькам щодо підвищення ефективності розумового розвитку дітей із затримкою психічного розвитку.
Наукове і практичне значення роботи. Сьогодні відомо, що такі діти є майже в усіх групах дитячих дошкільних закладів, у кожному класі початкової школи. Проте для обєктивного уявлення масштабів відповідної корекційної допомоги цій категорії дітей необхідне здійснення їх моніторингу серед учнів.
Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних методів наукового дослідження, зокрема:
– теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення загальної та спеціальної психолого-педагогічної та методичної літератури щодо особливостей і шляхів надання соціально-педагогічної підтримки молодшим школярам із затримкою психічного розвитку;
– емпіричні: вивчення шкільної документації та узагальнення практичного досвіду педагогів Широколанівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, бесіди, педагогічне спостереження та експеримент (констатувальний та формувальний) з метою отримання фактичних даних стосовно стану надання соціально-педагогічної підтримки учням молодших класів із затримкою психічного розвитку;
- дослідно-розвивальні: забезпечення соціально-педагогічної підтримки дітям із затримкою психічного розвитку;
– статистичні: кількісний та якісний аналіз експериментальних даних з метою визначення рівнів надання соціально-педагогічної підтримки в початковій ланці спеціальної загальноосвітньої школі-інтернату та надання підтримки даній категорії дітей, у тому числі з використанням проективної методики дослідження особистості «Неіснуюча тварина» для доведення значимості відмінностей між кількісними значеннями показників рівнів надання соціально-педагогічної підтримки, виявлених у констатувальному та після формувального етапів дослідження.
РОЗДІЛ 1 ЗАТРИМКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку
У дітей із затримкою психічного розвитку спостерігається низький (порівняно з однолітками, що нормально розвиваються) рівень розвитку сприймання. Це виявляється в необхідності тривалішого часу для прийому і переробки сенсорної інформації; у недостатності, фрагментарності знань цих дітей про навколишній світ; в труднощах при пізнанні предметів, що знаходяться в незвичному положенні, контурних і схематичних зображень. Схожі якості цих предметів сприймаються ними зазвичай як однакові. Ці діти не завжди дізнаються і часто змішують схожі по зображенню букви і їх окремі елементи; часто помилково сприймають поєднання букв і тощо [10].