Цінності та цінносні орієнтації

Е.В. Соколов вважає, що направленість  та зміст усіх психічних процесів, включаючи і найвищі, регулюються  ціннісними орієнтаціями. Він зазначав, що "на різних рівнях організації  особистості ціннісні орієнтації можуть виконувати п’ять основних функцій: експресивну, адаптивну, захисну, пізнавальну  та функцію внутрішньої координації" [39]. Перераховані функції свідчать про те, що спектр дії ціннісних  орієнтацій дуже широкий та зачіпає  різні сфери особистості людини.

Таким чином, можна зробити такі висновки:

• Система ціннісних орієнтацій особистості має складну, ієрархічно організовану структуру.
• Ціннісні орієнтації – це інтегративне утворення, пов’язане як з мотиваційно-потребною, так і зі змістовною сферою особистості.
• Ціннісні орієнтації відносяться переважно до добре усвідомлених характеристик та у зв’язку з цим є доступними для експериментального вивчення.
• Функції ціннісних орієнтацій зводяться до регуляції поведінки та діяльності особистості у найбільш значимих життєвих ситуаціях.

Аналіз наявної літератури та виділення  суттєвих характеристик досліджуваного феномену дає нам можливість запропонувати  таке визначення поняття "ціннісні орієнтації": ціннісні орієнтації –  це ієрархічно організована інтегративна система усвідомлених особистісних цінностей, яка об’єднує вищі прошарки мотиваційно-потребної та змістовної сфер особистості.

Висновки до першого розділу

 

Таким чином, ціннісно-смислова сфера  – це функціональна система, що формує сенси і цілі життєдіяльності  людини і регулююча способи їх досягнення. З одного боку, ціннісно-смислові орієнтації щепляться людині соціумом, але, з іншого боку, і сама людина активно формулює і конкретизує їх, приймаючи, змінюючи або відкидаючи цінності і сенси, пропоновані соціумом. На кожному етапі життя у людини, виходячи з соціальних цінностей або біологічних потреб, повинні з'явитися якісь цілі життєдіяльності, для реалізації яких необхідне розуміння (або навіть відчуття) їх сенсу. Саме така свідомість мети дає людині енергію для її реалізації, роблячи її пріоритетною.

Відсутність свідомості цілей дезорганізовуватиме  всю систему цінностей, роблячи  поведінку людини або «автоматизованим», заснованим на очікуваннях тих, що оточують, або нецілеспрямованим, часто суперечливим, девіантним. Невизначеність особових сенсів заважає людині зайняти своє місце в соціальній системі, що, у  свою чергу, ще більш дезорганізовуватиме  їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Дослідження ціннісних орієнтацій КУРСАТІВ НУЦЗУ

2.1. Характеристика психодіагностичних методів

 

Нами було проведене дослідження  ціннісно-смислових орієнтацій курсантів Національного університету цивільного захисту України. Загальна кількість досліджуваних становила 25 чоловік.

Відповідно до  об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження нами булі використана методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну  сторону спрямованості особі  і складає основу її стосунків  до навколишнього світу, до інших  людей, до себе самій, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції і «філософії життя».

М. Рокич розрізняє два класи цінностей:

  Термінальні цінності – переконання  в тому, що якась кінцева мета  індивідуального існування коштує  того, що б до неї прагнути;

Інструментальні – переконання в тому, що якийсь образ дії або властивість  особи є переважний в будь-якій ситуації.

Термінальні цінності він визначав як переконання  в тому, що якась мета індивідуального  існування з особистої та суспільної точок зору варта того, щоб її прагнути. Інструментальні цінності – як переконання в тому, що якийсь спосіб дій є з особистої та суспільної точок зору більш доцільним  у будь-яких ситуаціях. Власне, відокремлення  термінальних та інструментальних цінностей  відтворює вже досить традиційний  розподіл на цінності-цілі та цінності-засоби.

До термінальних цінностей у методиці відносяться:

• активне життя (повнота та емоційна насиченість життя);
• життєва мудрість(зрілість суджень та здоровий глузд, які досягаються життєвим досвідом);
• здоров’я (фізичне та психічне);
• цікава робота;
• краса природи та мистецтва (переживання прекрасного в природі та мистецтві);
• любов (духовна та фізична близькість з коханою людиною);
• матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів);
• наявність вірних та гарних друзів;
• суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів по навчанню, роботі);
• пізнання (можливість розширення своєї освіти, світогляду, загальної культури, інтелектуальний розвиток);
• продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);
• розвиток (робота над собою, постійне фізичне та духовне вдосконалення);
• розваги (приємне проводження часу, відсутність обов’язків);
• свобода (самостійність, незалежність в судженнях та вчинках);
• щасливе сімейне життя;
• щастя інших (благополуччя, розвиток та вдосконалення інших людей, всього народу, людства в цілому);
• творчість (можливість творчої діяльності);
• впевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).

В свою чергу інструментальні цінності були дані в такому вигляді:

• акуратність (вміння тримати речі в порядку, порядок у справах);
• вихованість (гарні манери);
• великі запити (високі вимоги до життя та високі запити);
• життєрадісність (почуття гумору);
• ретельність (дисциплінованість);
• незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);
• непримиримість з недоліками в собі та інших;
• освіченість (повнота знань, висока загальна культура);
• відповідальність (почуття обов’язку, вміння тримати слово);
• раціоналізм (вміння мислити логічно, приймати раціональні та обдумані рішення);
• самоконтроль (стриманість, самодисципліна);
• сміливість у відстоюванні власної думки, своїх поглядів;
• тверда воля (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами);
• терпимість (до поглядів та думок інших, вміння вибачати іншим їх помилки);
• чесність (правдивість, щирість);
• поінформованість (вміння розуміти іншу точку зору, поважати смаки, звички та звичаї інших);
• ефективність у справах (працелюбність, продуктивність в роботі);
• чуйність (піклування).

Досліджувані  мали проранжувати окремо ці два списки по вісімнадцять цінностей (термінальні та інструментальні), спираючись на ті принципи, якими вони керуються в своєму повсякденному житті

При підрахунку результатів ми виявляли частоту, з якою зустрічається кожна  з цінностей, на тій чи іншій позиції (з 1 по 18).

2.2 Особливості ціннісних орієнтацій курсантів НУЦЗУ.

 

За допомогою методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича ми дізналися про ранг цінностей курсантів НУЦЗ України. У досліджуваній групі в п’ятірку найбільш значущих термінальних цінностей увійшли:

• здоров’я;
• цікава робота;
• щасливе сімейне життя;
• матеріально забезпечене життя;
• впевненість в собі.

В п’ятірку менш значущих термінальних цінностей  увійшли:

• життєва мудрість;
• пізнання;
• краса природи та мистецтва;
• творчість;
• щастя інших.

В п’ятірку найбільш значущих інструментальних цінностей увійшли:

• освіченість,
• самоконтроль,
• раціоналізм,
• ефективність у справах,
• вихованість.

В п’ятірку найменш значущих інструментальних цінностей увійшли:

• чуйність,
• сумлінність,
• життєрадісність,
• високі запити,
• непримиримість до своїх та недоліків інших людей.

 

Висновки до другого  розділу

 

У курсантів НУЦЗУ в п’ятірку найбільш значущих термінальних цінностей увійшли: здоров’я, цікава робота, щасливе сімейне життя, матеріально забезпечене життя, впевненість в собі. В п’ятірку менш значущих термінальних цінностей увійшли: життєва мудрість, пізнання, краса природи та мистецтва, творчість, щастя інших. В п’ятірку найбільш значущих інструментальних цінностей увійшли: освіченість, самоконтроль, раціоналізм, ефективність у справах, вихованість. В п’ятірку менш значущих інструментальних цінностей увійшли: чуйність, сумлінність, життєрадісність, високі запити, непримиримість до своїх та недоліків інших людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. Проаналізувавши психологічну літературу ми дізналися про те, що ціннісні орієнтації є найважливішим компонентом структури особи. Разом з іншими соціально-психологічними утвореннями вони виконують функції регуляторів поведінки і виявляються у всіх областях людської діяльності. Цінності носять подвійний характер: вони соціальні, оскільки історично і культурно обумовлені, і індивідуальні, оскільки в них зосереджений життєвий досвід конкретного суб'єкта. Соціальні цінності визначаються як якесь дане, таке, що має емпіричний зміст значення, співвідношуване з чимось, об'єктом діяльності, що є. Цінності конкретної особи формуються під впливом соціального середовища, особливостей тих соціальних груп, в які вона входить.

Ціннісні орієнтації – це ієрархічно організована інтегративна система  усвідомлених особистісних цінностей, яка об’єднує вищі прошарки мотиваційно-потребної та змістовної сфер особистості.

2. У курсантів НУЦЗУ в п’ятірку найбільш значущих термінальних цінностей увійшли: здоров’я, цікава робота, щасливе сімейне життя, матеріально забезпечене життя, впевненість в собі. В п’ятірку менш значущих термінальних цінностей увійшли: життєва мудрість, пізнання, краса природи та мистецтва, творчість, щастя інших. В п’ятірку найбільш значущих інструментальних цінностей увійшли: освіченість, самоконтроль, раціоналізм, ефективність у справах, вихованість. В п’ятірку менш значущих інструментальних цінностей увійшли: чуйність, сумлінність, життєрадісність, високі запити, непримиримість до своїх та недоліків інших людей.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятель-ности и развития личности // Психологический журнал. – 1984. – Т. 5. - № 5. – С. 63-70.

2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. В 2-х т. Т. 1. – М.: Педагогика, 1980.

3. Бандурка О.М., Скакун О.Ф. Юридична  деонтологія: Підручник. – Харків: Вид-во НУВС, 2002.-336 с.

4. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М., 1988. – 342 с.

5. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система // Психологический журнал. – 1999. – Т. 20, № 5 – С. 38-44.

6. Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984.

7. Горустович А.С. Понятие о ценностных ориентациях в психологической науке // Психология в вузе.- 2006.- № 2. – С. 84-92.

8. Гуцериев Х.С., Сальников В.П., Хальзов В.И., Шаранов Ю.А. Акмеологические основы конфликтологии. – СПб.: СпбЮИ МВД РФ, 1994

9. Данилова А.Г. Кросскультурный анализ категориальной структуры ценностных ориентаций на материале исторических текстов// Психологический журнал. – 2005. – № 1 – С. 46-55.

10. Дильтей В. Описательная психология. – СПб., 1995. – 160 с.

11. Жуков Ю.М. Ценности как детерминанты принятия решения. Социально-психологический подход к проблеме // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. – М.: Наука, 1976.

12. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности.- М., 1986. – 286 с.

13. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. – Г., 1980. – 242 с.

14. Зотова О.И., Бобнева М.И. Ценностные ориентации и механизм социальной регуляции поведения // Методологические проблемы социальной психологии. – М., 1975. – С. 241-254.

15. Истошин И.Ю. Ценностные ориентации в личностной системе регуляции поведения // Психологические механизмы социального поведения личности. – М., 1979.

16. Казакина М.Г. Ценностные ориентации школьников и их формирование в коллективе. – Л., 1989.