Покращення управління нематеріальними ресурсами підприємства

Елементи  знака для товарів і послуг можуть бути:

- словесними (слова, сполучення  літер, лексичний образ);

• зображувальними (зображення живих істот, різноманітних предметів, фігур будь-яких форм, кольорових плям тощо);
• об'ємними (тривимірні об'єкти, фігури та комбінації ліній і фігур);
• з використанням інших позначень або їхніх комбінацій, виконаних у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Зазначення походження товару як об'єкт промислової власності  може бути двох видів: просте та кваліфіковане.

Просте зазначення походження товару - це будь-яке словесне чи зображальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. При цьому під географічним місцем розуміють будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.

Поняття «кваліфіковане зазначення походження товару» охоплює (об'єднує) такі терміни:

• назва місця походження товару;
• географічне зазначення походження товару.

Назва місця походження товару - це назва географічного  місця, котра вживається як позначення в назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором.

Географічне зазначення походження товару - це назва географічного місця, котра вживається як позначення в назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням таких.

Просте зазначення походження товару дає лише загальне уявлення про дійсне місце походження товару. Кваліфіковане зазначення походження товару виділяє серед великої кількості товарів такі, котрі мають особливі властивості, особливі якості, зумовлені географічною специфікою місця його виробництва, тобто воно вказує на безпосередню залежність властивостей товару від місця його походження.

Метою реєстрації зазначення походження товару є захист такого найменування, запобігання його використанню для інших товарів.

Фізична або  юридична особа, яка зареєструвала  зазначення походження товару, одержує право на його використання в рекламних цілях через розміщення на відповідному виробі, його упаковці, у проспектах та іншій товарно-супровідній документації.

Комерційне (фірмове) найменування підприємства - це стале позначення підприємства, від імені якого  здійснюється господарська діяльність. Воно використовується для розпізнавання  підприємства, характеризує його репутацію і загальне становище на ринку. [4, с. 136].

Недобросовісна конкуренція - будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Недобросовісною конкуренцією є:

- неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання (використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; товарів іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; порівняльна реклама);

-  створення перешкод  суб'єктам господарювання в процесі конкуренції та використанням неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація суб'єкта; купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом; намовляння до страйку суб'єкта господарювання; намовляння постачальника до дискримінації покупця; намовляння до розірвання договору з конкурентом; підкуп працівника постачальника або покупця);

- неправомірне вивідування, розголошення та використання комерційної таємниці, включаючи й намовляння до розголошення комерційної таємниці.

До об'єктів, що охороняються авторським правом належать:

- твори в галузі  науки, літератури і мистецтва.  До об'єктів, що охороняються авторським правом, належать оприлюднені та не оприлюднені твори незалежно від їхнього призначення, гідності та мети.

- комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді  слів, цифр, символів чи в будь-якому  іншому вигляді, виражених у  формі, які приводять у дію комп'ютер для досягнення певної мети або результату. Авторське право поширюється на будь-які програми як оприлюднені, так і не оприлюднені, подані в об'єктивній формі, незалежно від їхнього матеріального носія, призначення чи якості. Поняття «комп'ютерна програма» не поширюється на бази даних. Правовій охороні не підлягають ідеї та принципи, на яких побудовано комп'ютерні програми, включаючи принципи організації інтерфейсу, алгоритму та мов програмування. Розширення сфери використання засобів обчислювальної техніки, необхідність розв'язування все складніших задач обумовлюють постійне зростання кількості програмних продуктів та витрат на їхнє створення. Вартість програмного забезпечення проти вартості технічних засобів ЕОМ невпинно зростає, а самі вони стають важливим об'єктом комерційних відносин.

- бази даних - сукупність  даних, матеріалів або будь-якої  іншої інформації, які є результатом творчої праці з їх підбору та організації використання. Особливо важливою є електронна форма і розташування окремих частин бази даних, які можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі комп'ютера [8, с. 151]. Авторське право поширюється на будь-які бази даних, подані в об'єктивній формі, які є результатом творчої праці з підбору та організації даних, незалежно від їхнього матеріального носія чи призначення. Бази даних охороняються незалежно від того, чи є відомості, які вони містять, об'єктами авторського

права. Але авторське  право на базу даних визнається тоді, коли кожний із творів, включених до складу цієї бази даних, є об'єктом  авторського права. Правова охорона  не поширюється на ідеї та принципи, покладені в основу бази даних або будь-якої з її частин.

Топологією інтегральної мікросхеми називається зафіксоване  на матеріальному носії просторово-геометричне  розташування сукупності елементів  інтегральної мікросхеми та зв'язків  між ними.

Умовою правової охорони топологій інтегральних мікросхем є їхня оригінальність, тобто випадок, коли сукупність їхніх елементів не є загальновідомою розробникам та виробникам інтегральних мікросхем на дату створення цих конкретних схем, або коли сукупність загальновідомих елементів у цілому задовольняє умову оригінальності.

Правова охорона не поширюється  на ідеї, способи, технологію або закодовану інформацію, які можуть бути втілені  в топології.

Суміжні права - це права, які прилягають до авторського права, є похідними від нього.

До об'єктів, що охороняються суміжними правами, належать:

- виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних,  хореографічних, фольклорних та  інших творів;

• фонограми, відеограми;
• передачі (програми) організацій мовлення.

Фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору.

Відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуальвого твору.

Організація мовлення - організація  ефірного чи кабельного мовлення.

Організація ефірного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо - чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників).

Організація кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо - чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду) [1, с. 166].

Інші нематеріальні  ресурси. З поміж цих ресурсів виокремлюють перш за все ноу-хау, під якими прийнято розуміти не захищені охоронними документами та не оприлюднені (повністю або частково) знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути практично використані у наукових дослідженнях та розробках, при виготовленні, реалізації та експлуатації конкурентоздатної продукції.

Ноу-хау є власністю  підприємства. Тому законодавством передбачається кримінальна відповідальність за розголошення суті ноу-хау. Передача, обмін, розповсюдження ноу-хау здійснюється на комерційній основі шляхом укладення ліцензійних договорів.

Термін «ноу-хау» походить від англійського виразу «знати як зробити».

До «ноу-хау» належать також не запатентовані з різних причин винаходи.

Об'єктами   «ноу-хау»   можуть   бути   різноманітні   посібники   (порадники),

специфікації,   формули,  рецепти,   знання   й  досвід  у  сфері  маркетингу,

оформленні  упаковки  продукції  тощо.   Важливою  ознакою «ноу-хау» с

конфіденційний   характер   тих   знань   та   досвіду,   на   здобування   яких

підприємство, як правило, витрачає значні кошти та час.

Комерційна таємниця - це відомості, безпосередньо пов'язані  з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями і розголошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства. У загальному розумінні комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення котрої може призвести до економічних збитків.

Раціоналізаторська пропозиція - технічне вирішення, що є новим  і корисним для підприємства і  передбачає, наприклад, зміну конструкції  виробу, технології виробництва, техніки  або складу матеріалу.

Економічне значення раціоналізаторських пропозицій полягає  в тому, що вони підвищують техніко-технологічний рівень виробництва на підприємстві. Технологія виробництва, як правило, залишається незмінною протягом відносно тривалого періоду. За умови швидких темпів науково-технічного прогресу все частіше з'являються нові технологічні процеси та більш досконале обладнання. У зв'язку з цим періодично виникає потреба модернізації діючого устаткування та вдосконалення технологічних процесів, що і є об'єктом раціоналізаторських пропозицій.

Гудвіл означає сформований  імідж підприємства, складовими якого є досвід, ділові зв'язки, престиж товарних знаків, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів, домінуючої позиції на ринку товарів тощо.

В процесі функціонування підприємство використовує сукупність виробничих ресурсів - матеріальних, трудових, фінансових, нематеріальних. У цій системі нематеріальні ресурси як елементи виробничого потенціалу відіграють важливу роль і використовуються для досягненні конкретних цілей економічного розвитку підприємства.

Винаходом може бути лише конкретний продукт або спосіб. Пропозиції, що до їх сформульовано у вигляді загальної постановки завдання або у вигляді ідеї, не можуть бути кваліфіковані як винахід. Зокрема, не визначають винаходами відкриття,   наукові теорії,   математичні методи, методи організації та управління господарством, плани, умовні позначення, розклади, правила, програми для обчислювальних машин, топології інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин тощо.

Отже, незважаючи на різноманітний  склад нематеріальних ресурсів, усі вони мають спільні риси, що об'єднують їх в це поняття. Найхарактернішою з них є те, що цей вид ресурсів не має матеріально-речової основи та фізичної форми. Проте нематеріальні ресурси, подібно до основних виробничих фондів, можуть використовуватися тривалий час, не втрачають при цьому своєї споживної вартості і приносять підприємству додатковий дохід. Спільною рисою нематеріальних ресурсів є також те що вони не дають змоги точно визначити суму прибутку, що може бути одержана від їх застосування.

 

1.2 Поняття та класифікація нематеріальних  активів

Нематеріальні ресурси, як і решта ресурсів, що застосовуються в діяльності підприємства, мають  бути створені або придбані підприємством. Водночас нематеріальні ресурси  відрізняються від матеріальних певними характеристиками, пов'язаними з їхньою природою і способами практичного використання. Наприклад, нові знання як результат творчої діяльності людини, по суті, є суспільним благом і ними може користуватися не лише якийсь один суб'єкт господарювання, а й решта. Виникає небезпека імітації, копіювання та використання цих знань безкоштовно. За таких обставин ніхто не наважиться вкладати кошти першим у створення нових знань. Тому й виникає необхідність захистити права власності автора. Отже, доступ до таких знань захищено правами, що самі по собі і є нематеріальними активами.

Нематеріальні активи підприємства - це засоби, що не мають фізичної форми, визнаються об'єктом права власності, мають умовну вартість і приносять  власникові певний дохід. [9, с. 205].

Класифікація та облік  нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

- права користування  природними ресурсами (право користування  надрами, іншими ресурсами природного  середовища, геологічною та іншою  інформацією про природне середовище тощо);