Система соціального захисту населення та її складові

Інший вид обов'язкового державного соціального страхування — страхування на випадок хвороби. Функції страховика здійснюються лікарняними касами, подібними тим, що існували в дореволюційній Росії. Вони є “правовими корпораціями самоврядування”.

Про страхування  від нещасливих випадків населення  в цілому мало інформовано, тому що внески по ньому сплачуються винятково  роботодавцем за працюючих по найманню. Задачами цього виду соціального страхування є: запобігання нещасливих випадків на виробництві, відновлення працездатності потерпілого, у тому числі допомога в придбанні нової професії, грошові страхові виплати постраждалому чи його родичам як відшкодування понесеного працівником збитку.

У світовій практиці частіше використовуються диференційовані норми страхових виплат, що обчислюються в залежності від рівня травматизму і професійних захворювань, отриманих унаслідок шкідливості виробництва, і визначаються для кожного конкретного підприємства, крім норм, розроблювальних для галузі в цілому. Такий підхід робить стимулююча дія на керівництво підприємства: щоб знизився розмір страхових внесків, повинні поліпшуватися умови праці, зменшуватися шкідливість виробництва і число нещасливих випадків.

Для одержання права  на виплати по страхуванню по безробіттю безробітний повинний пройти реєстрацію на біржі праці, як шукаючий роботу. Але можна подати заява заздалегідь, при одержанні повідомлення підприємства про закінчення вашої роботи на ньому по різних причинах (це, як правило, здійснюється). У результаті, що звільняється одержує можливість зареєструватися на біржі праці і тим самим уникнути перерви в одержанні засобів для існування.

Розділ 5

Державна  допомога малозабезпеченим в Україні.

Організації соціального забезпечення приймають на себе турботу про ті категорії, частини населення, що у законодавчо-встановленому порядку мають у своєму розпорядженні право на тривалу чи постійну допомогу в зв'язку з віком, інвалідністю, обмеженою працездатністю, відсутністю інших джерел існування. Існують види стабільної соціальної підтримки визначених шарів і категорій населення з боку держави, уряду, суспільства, не зв'язані безпосереднім образом з надзвичайними ситуаціями. Мова йде про людей, які знаходяться на тривалому чи постійному утриманні держави і суспільства, які живуть в основному за рахунок державного забезпечення. Для того щоб допомогти цим людям, гарантувати їхніми необхідними засобами, існує соціальна галузь економіки називана соціальним забезпеченням.

Найбільш розповсюджений вид соціального забезпечення - пенсійне забезпечення. Пенсіонерам за віком виплачується пенсія, що залежить від стажу роботи і рівня заробітної плати, що одержував пенсіонер до виходу на пенсію. Однак у будь-якому випадку кожному пенсіонеру гарантована виплата пенсії не нижче мінімального передбаченого законом рівня. Поряд з пенсією по старості виплачуються пенсії по інвалідності і не залежать від віку й обумовлені тільки станом здоров'я, чи неможливістю обмеженою можливістю людини здійснювати трудову діяльність. Пенсії виплачуються за рахунок засобів пенсійного фонду, утвореного з відрахувань підприємств і організацій у цей фонд і частково за рахунок держбюджету. В міру переходу до ринкових відносин і підвищення господарської самостійності підприємства одержують можливість створювати власні пенсійні фонди для виплати пенсій своїм працівникам.

Крім пенсій із засобів державного і місцевого бюджетів надаються різноманітні допомоги і виплати різним категоріям нужденного населення. Допомоги і виплати можуть носити постійний, тривалий і тимчасовий характер. Можливе надання разової, одномоментной соціальної допомоги. Допомоги видаються найчастіше з метою соціальної підтримки дітей, хворих, старих, облич, позбавлених засобів існування. Виявляється турбота про старих людей не маючих дітей і рідних, здатних надати їм допомогу. Для таких людей, що бідують не тільки в грошах, але й у відході в наданні послуг, надаються місця в будинку старих.

Соціальна допомога виявляється також у виді надання людям, родинам кредитів на будівництво житла, благоустрій, придбання домашнього майна. Розповсюдженим видом грошової допомоги учнівській молоді є виплата стипендій.

Особливий вид соціальної допомоги - медична допомога. У значній мірі така допомога виявляється безкоштовною. Однак навіть багаті країни не здатні цілком покласти витрати охорони здоров'я на плечі державного бюджету, частина медичних послуг і ліки є платними. Страхова медицина передбачає формування страхових фондів із заробітної плати й інших відрахувань підприємств і організацій. Кошти страхових фондів передаються медичним установам, що надає право учаснику фонду звернеться в будь-який час за необхідною медичною допомогою раніше оплаченої.

Держава надає значну допомогу безробітним насамперед, вона виявляється у виді виплат офіційно зареєстрованим безробітної державного посібника по безробіттю. Для облич, що втратили роботу, такий посібник у перші місяці виплачується в обсязі, близькому до тієї заробітної плати, що вони мали перед утратою роботи. У наступні місяці посібник знижується. Звичайно прийнято надавати допомогу по безробіттю в плині на півроку з часу втрати роботи. Поряд з допомогою державний фонд зайнятості затрачає засоби на навчання безробітних, допомога їм в оволодінні новою спеціальністю.

Висновки

Підводячи підсумок, ще раз відмітимо, що неможливо усіх забезпечити соціальним захистом. Лише деякі окремі шари і групи населення найбільше в ньому потребують можуть розраховувати на підтримку соціального захисту. Існує соціальна галузь економіки названа соціальним забезпеченням. Найбільш розповсюджений вид соціальної забезпеченості – пенсійне забезпечення. Крім пенсій надаються посібники, виплати, стипендії. Особливий вид соціальної допомоги – медична допомога. Обличчя потерпілі від катастроф, стихійних лих, аварій, інваліди через хворобу, жертви епідемій мають потребу в соціальній реабілітації. Держава надає цим людям допомогу. Варто засвоїти, що держава не здатна допомогти всім потребуючим, тому ми повинні виявляти жаль, допомагати іншим: турботою, речами і простою порадою.

Список  використаних джерел

1. Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.–1996.–№30.–ст.141.
2. Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 2004 р.// Відомості Верховної Ради України.
3. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р.
4. Закон України “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 2004 р.
5. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 р.// Голос України.– 1997. – від 26.07.
6. Постанова КМУ від 21 січня 1992 р. № 23 “Про розподіл відрахувань на соціальне страхування”
7. Постанова КМУ від 27 квітня 1994 р. № 263 “Про розподіл відрахувань на соціальне страхування у 1994 році”
8. Проект прогнозу економічного і соціального розвитку України до 2009 і 2010 року
9. Статистичний щорічник України за 2010.
10. Статистичний щорічник України за 2011.
11. Вірич О. Учать фінансово-кредитних установ у проведенні пенсійної реформи в Україні // Соціальний захист. – 2001. – №2. – С. 36-37.
12. Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні // Фінанси України. – 2002. - №4. – С. 32-38.