Особливості формування іміджу російських політичних діячів на прикладі Дмитра Медведєва та Володимира Путіна

Згідно з опитуванням  громадської думки, більшість росіян вважають, що взаємини президента і  прем'єра не зіпсуються: у найближчі 2-3 роки Медведєв і Путін будуть діяти узгоджено.

При цьому 71 відсоток опитаних росіян впевнений, що найближчим часом  не варто чекати будь-яких розбіжностей між Дмитром Медведєвим і Володимиром Путіним.

Згідно з дослідженням, проведеним в кінці жовтня "Левада-Центром", лише 15 відсотків респондентів вважають, що протягом двох-трьох років між  президентом і главою уряду можуть виникнути будь-які конфлікти.

При цьому 84 відсотки росіян вважають, що Володимир Путін, навіть пішовши з посади президента країни, до цих пір продовжує надавати значний вплив на політичне життя  Росії. Оцінка такого впливу впродовж останнього часу залишається стабільною.

Опитування проводилося 22-25 жовтня 2010 року серед 1600 росіян у  віці 18 років і старше в 127 населених  пунктах 44 регіонів країни.

Кількість росіян, які не зуміли в ході опитування громадської  думки оцінити ефективність роботи Володимира Путіна і Дмитра Медведєва, за рік зросла на вісім відсотків. Ці дані зафіксовані в опитуванні ВЦВГД, проведеному в серпні і вересні.

У 2009 році не визначили своє ставлення до тандему було 13 відсотків. У 2010 році не зміг відповісти на це питання  вже 21 відсоток опитаних.

За рік також скоротилася  кількість росіян, що вважають спільне  керівництво країною Путіним  і Медведєвим ефективним - з 64 відсотків  до 60 відсотків. "Дуже ефективним" тандем назвали 10 відсотків респондентів (у 2009 році - 15 відсотків).

Разом із тим тих, хто вважає керівництво Росії неефективним, також скоротилася - з 23 до 19 відсотків. Головною причиною невдоволення тандемом називаються відсутність розвитку та позитивних змін в країні.

Прихильники Путіна і Медведєва  в якості аргументації наводять їх злагоджену командну роботу і зростання рівня життя населення.

67 відсотків росіян вважають, що тандем носить довгостроковий  характер, і не бачать причин, які могли б його найближчим  часом зруйнувати. 15 відсотків бачать  союз Путіна і Медведєва внутрішньо  неміцним і вважають, що економічні  та політичні проблеми остаточно  зруйнують його протягом короткого часу.

3.1. Аналіз  суспільної  думки Російської Федерації стосовно  іміджу Д. Медведєва

66% респондентів, які представляли  різні соціальні групи, що Дмитро  Медведєв діє не самостійно, а  «під контролем прем'єр-міністра  Володимира Путіна і його оточення». Протилежну точку зору висловили тільки 22% опитаних, заявивши, що політику Медведєва можна цілком і повністю назвати самостійною, і не залежної від його політичних колег. Однак, серед опитаних знайшлися й такі, хто висловив думку, що Медведєв акуратно змінює політичний курс попереднього президента Володимира Путіна (14%), і лише 3% росіян схильні розцінювати політику Медведєва як щось нове, відмінне, від курсу Путіна.

У той же час соціологічне опитування показало, що 55% росіян схильні  ділити владу в країні порівну  між Медведєвим і Путіним. Цікавий  факт, що тільки 13% вважають, що країною  керує президент в той час  як майже 30% впевнені, що вся влада  фактично контрольована Путіним.

У числі сильних сторін Медведєва більша частина опитаних називає інтелігентність (39%), ті ж  активність і діловитість (34%), а також  освіченість і професіоналізм (34%). Число тих, хто не зміг знайти у  нинішнього президента достоїнств, знизилося  з 41% у 2007 році до 13% в 2011 році.

3.2. Аналіз  суспільної  думки Російської Федерації стосовно  іміджу В. Путіна

В останні два роки росіяни  стали значно менше цінувати Володимира Путіна: згідно з дослідженням Левада-центру, частка громадян, які цінують розум  і освіченість прем'єра, а також  його послідовність у політиці та лідерські якості, з 2008 року зменшилася на 10-20 процентних пунктів. По ряду показників Путін наблизився до січня 2000 року, коли він тільки очолив державу. У  свою чергу нинішній президент Дмитро Медведєв у сприйнятті росіян стає більш «маскулінних» лідером, хоча до конкуренції з Путіним йому ще далеко, вважають експерти.

Головними перевагами Путіна опитані центром громадяни РФ продовжують вважати активність, діловитість і енергійність (50%), досвідченість і зрілість (43%), а  також досвід політичної діяльності (36%).

Висновки до Розділу 3

Володимир Путін та Дмитро Медведєв – політичні лідери Російської Федерації. Підйом Володимира Путіна почався  в період президентства Бориса Єльцина, який і призначив В. Путіна виконувати обов’язки президента держави. Володимир Путін успішно виконував обов’язки президента. На найближчих президентських виборах його обрали Президентом Російської Федерації. Нового президента вважали інтелігентним, сильним, розумним політиком. На посаді Президента Російської Федерації Володимир Путін пробув 2 терміни поспіль.

Потім посаду Президента Російської Федерації обійняв Дмитро Медведєв, а Володимир Путін став прем’єр-міністром. Дмитро Медведєв, не зважаючи на довгий термін перебування в політиці, був майже невідомою й непізнаваною особою для росіян. Населення вважало, що В. Путін і Д. Медведєв є чимось на зразок єдиної політичної сили. Д. Медведєва з самого початку його президентства не вважали самостійним політичним лідером. Вважалося, що він тимчасово обіймає посаду президентства, оскільки В. Путіну потрібно пропустити один термін головування в державі. Вцілому, до тандему В. Путіна-Д. Медведєва у населення було позитивне ставлення – довіра, сподівання. Проте, в кожного з політичних лідерів є деякі чорні плямі в біографії під час управління державою. Це теракти, війна з Грузією, затоплення підводного човна «Курськ», що значно підриває імідж політичних лідерів.

З початку 2011 року думка росіян стосовно «тандему» погіршується. Імідж  В. Путіна наближується до рівня, який був одразу після завершення президентства  Єльцина. В той час В. Путін  був майже невідомим. Рейтинг  Д. Медведєва також знижується, проте  не так стрімко як рейтинг В. Путіна. Населення Російської Федерації  перестає вважати цих політичних діячів сильними політиками. Населення  прагне покращення економічного стану  держави.

ВИСНОВКИ

1. Іміджу політичного лідера сучасної Росії повинен формуватися, враховуючи особливості російської політики і суспільства, використовуючи адміністративні ресурси і підтримку діючого президента. Він має бути актуальним, тобто адекватним поглядам цільових груп політика, або наступальним, коли погляди цільових груп повинні будуть перебудовуються під штучно створений імідж. Так само він може бути «біблійним» - поєднує позиції, прийняті усіма.

Політичний лідер XXI століття - це чоловік 45-55 років, політик-професіонал, без яскраво вираженої партійної  приналежності, і що володіє іміджем  «Сильного лідера». Йому притаманні якості, близькі до ідеалу: активність, енергійність, воля, цілеспрямованість, особиста чарівність (харизматичність), зовнішня привабливість, вміння захищати інтереси людей. При цьому морально-психологічні якості стають вирішальними. Успіх  лідера зв'язується з цілісністю його образу.

Стратегічний образ, побудований  для кандидата у виборчій компанії, може теоретично бути не пов'язаним з  реальною картиною особистості політика. Все це необхідно для залучення  більшої уваги до персони і  подальшого впливу на рішення при  голосуванні на користь даного політика. Саме тому імідж політика і вибудовується  таким чином, щоб люди побачили в  ньому всемогутню силу.

Цілеспрямоване формування політичного іміджу - трудомісткий процес, який під силу тільки спеціалізованим  агентствам.

У поєднанні із зовнішнім  іміджем політика, наявністю чіткої і піддається коригуванню для  доступності більшості електорату політичної програми повинен бути створений  внутрішнього імідж, стиль, клас, нестандартність  і привабливість зовнішнього  вигляду.

Слід пам'ятати, що початковий образ кандидата (так звана первинна презентація іміджу) повинен мати тільки позитивне забарвлення у  свідомості виборців округу. Виборець повинен зв'язати своє благополуччя в майбутньому саме з позитивними  якостями кандидата.

Імідж політичного лідера відіграє велику роль у політичній боротьбі. Однак, в даний час, імідж  В.В. Путіна не оскаржимо, і практично  немає можливості для конкуренції. До наступних виборів Президента РФ 11 березня 2012 у політичних лідерів  і у дійсного президента Росиии - Д.А, Медведєва є шанс поліпшити  свої позиції. Адже вперше в історії  Президент Російської Федерації  буде обиратися на шестирічний термін. За опитуванням Левада-центр (13-16 липня 2007) якщо на виборах 2012 року знову буде висунуто кандидатуру В. В. Путіна за нього проголосують 52 відсотки виборців, за принципово за іншого кандидата - лише 10 відсотків, в залежності від обставин - 30 відсотків . Таким чином, можна  сказати, що формувати свій імідж  політичні лідери повинні на основі і за подобою іміджу В.В Путіна.

2. Імідж Путіна і Медведєва хороший для росіян віком до 25 років. Російська молодь у віці 18-25 років більш лояльна до влади, ніж населення в цілому. Діяльність Володимира Путіна схвалюють 82% учасників недавнього опитування Фонду Громадська думка (ФГД), Дмитра Медведєва - 75%. Відповідні цифри для громадян старше 25 років складають відповідно 75% і 68%. При цьому робота очолюваного Путіним уряду подобається значно меншого числа опитаних - 50%. 40% молодих росіян сподівається на поліпшення власного матеріального становища в доступному для огляду майбутньому, 27% незадоволені своїм життям, а 19% заявили про готовність брати участь в акціях протесту. Більшість росіян вважає, що політичний тандем президента Російської Федерації Дмитра Медведєва і прем'єра Володимира Путіна є міцним і носить довгостроковий характер. Дмитро Медведєв сприймається громадськістю не як самостійний політичний лідер, а як помічник Володимира Путіна. При цьому, В. Путін сприймається як сильний політик. Обидва лідери мають сприятливе походження з інтелігентних сімей. Володимир Путін упізнавана особа, а Д. Медведєва стали впізнавати недавно.
3. Володимир Путін та Дмитро Медведєв – політичні лідери Російської Федерації. Підйом Володимира Путіна почався в період президентства Бориса Єльцина, який і призначив В. Путіна виконувати обов’язки президента держави. Володимир Путін успішно виконував обов’язки президента. На найближчих президентських виборах його обрали Президентом Російської Федерації. Нового президента вважали інтелігентним, сильним, розумним політиком. На посаді Президента Російської Федерації Володимир Путін пробув 2 терміни поспіль. Потім посаду Президента Російської Федерації обійняв Дмитро Медведєв, а Володимир Путін став прем’єр-міністром. Дмитро Медведєв, не зважаючи на довгий термін перебування в політиці, був майже невідомою й непізнаваною особою для росіян. Населення вважало, що В. Путін і Д. Медведєв є чимось на зразок єдиної політичної сили. Д. Медведєва з самого початку його президентства не вважали самостійним політичним лідером. Вважалося, що він тимчасово обіймає посаду президентства, оскільки В. Путіну потрібно пропустити один термін головування в державі. Вцілому, до тандему В. Путіна-Д. Медведєва у населення було позитивне ставлення – довіра, сподівання. Проте, в кожного з політичних лідерів є деякі чорні плямі в біографії під час управління державою. Це теракти, війна з Грузією, затоплення підводного човна «Курськ», що значно підриває імідж політичних лідерів. З початку 2011 року думка росіян стосовно «тандему» погіршується. Імідж В. Путіна наближується до рівня, який був одразу після завершення президентства Єльцина. В той час В. Путін був майже невідомим. Рейтинг Д. Медведєва також знижується, проте не так стрімко як рейтинг В. Путіна. Населення Російської Федерації перестає вважати цих політичних діячі<span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Ar