Особливості формування іміджу російських політичних діячів на прикладі Дмитра Медведєва та Володимира Путіна

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ  ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА БАКАЛАВРА

 

 

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ РОСІЙСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ НА ПРИКЛАДІ ДМИТРА МЕДВЕДЄВА ТА ВОЛОДИМИРА ПУТІНА

студентки IV курсу

спеціальності “міжнародна  інформація”

 

 

 

 

 

Науковий керівник

 

 

 

 

 

 

КИЇВ - 2011

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ  ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу бакалавра

Студентці:

 

     Тема роботи: Особливості формування іміджу російських політичних діячів на прикладі Дмитра Медведєва та Володимира Путіна

Термін подання студентом  завершеної роботи:

 

Вихідні дані для виконання:             

 

Зміст роботи: Розділ 1. Теоретичні засади формування іміджу політичних діячів; Розділ 2. Аналіз іміджів провідних політичних діячів Російської Федерації; Розділ 3. Дослідження суспільної думки Російської Федерації стосовно іміджу політичних діячів Дмитра Медведєва та Володимира Путіна

 

Дата видачі завдання___________23 вересня 2008 року

         

Науковий керівник                               доц. Бєлоусова Н. Б.

 

Завдання до виконання  прийняв      23 вересня 2008 року

 

            Підпис студента____________________

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ

ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ

Висновки до Розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ІМІДЖІВ ПРОВІДНИХ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

2.1. Специфічні риси іміджу  Дмитра Медведєва 

2.2. Особливості іміджу  Володимира Путіна

2.3. Порівняльний аналіз  іміджу Д. Медведєва та В.  Путіна

Висновки до Розділу 2

Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ СТОСОВНО ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ

3.1. Аналіз  суспільної думки Російської Федерації стосовно іміджу Д. Медведєва

3.2. Аналіз  суспільної думки Російської Федерації стосовно іміджу В. Путіна

Висновки до Розділу 3

Висновки 

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження. Політичний імідж в сучасних умовах стає настільки важливим чинником, що з ним обов’язково змушені рахуватися політики, які прагнуть здобути владу чи утримати її. Нова політична практика висунула відповідні вимоги перед теорією, у відповідності з якими в практичній політології виник цілий новий напрямок, що одержав назву іміджелогії. Це комплексна дисципліна, що використовує, крім політології, результати й інших наук – соціології, психології, антропології, соціальної психології, дані конкретних соціологічних досліджень, етнографії, історії та інших. Тому знання та досвід фахівців з формування політичного іміджу користуються великим попитом серед політичних партій та їх лідерів, інших акторів політичного ринку. Тому що реальні розходження між програмами кандидатів зведені до мінімуму.

Засоби масової комунікації  є одним з основних елементів  іміджевої кампанії: з їх допомогою  іміджі тих чи інших явищ та суб'єктів  політичного життя проникають у  масову свідомість і закріплюються  в ній. Своєї актуальності проблематика набула в 19 столітті, коли особливо активно стали розвиватися демократичні інститути, насамперед, інститут загальних вільних виборів. Доля уряду стала прямо залежати від того, як він сам і його діяльність сприймалися виборцями. Тому природно, що проблема побудови ідеальних образів і впровадження їх у масову свідомість придбала вирішальне значення. Своїм активним впливом на політичне життя імідж привертає пильну увагу безлічі дослідників, що прагнуть вивчити його феномен, сформулювати основні принципи його побудови, виробити ефективну методологію його актуалізації.

Метою даної роботи є дослідження та аналіз особливостей формування іміджу Дмитра Медведєва та Володимира Путіна. Імідж кандидатів розглядається, аналізуватися та порівнюватися у чотирьох вимірах: візуальному, контекстуальному, подієвому та вербальному.

Основними завданнями дослідження є:

1. дослідити теоретичні  засади формування іміджу політичних  діячів;

2. проаналізувати імідж провідних політичних діячів Російської федерації;

3. дослідити суспільну думку Росії стосовно іміджу політичних діячів Д. Медвєдєва та В. Путіна.

Об’єкт дослідження – імідж політичних лідерів.

Предмет дослідження – особливості та шляхи формування іміджу Д. Медведєва та В. Путіна.

Наукова гіпотеза полягає в доведенні того, що в умовах сучасної ситуації, яка склалася на політичній арені, необхідно визначити ті чи інші характеристики, що складають основу іміджу політичного лідера і які можуть позитивно вплинути на результат виборів.

Методи дослідження. У відповідності із принципом об'єктивності були неупереджено проаналізовані концептуальні розробки як органів державної влади, так і провідних науково-дослідних установ, науковців. Застосування логіко-семантичного підходу дало змогу проаналізувати базові елементи понятійно-категоріального апарату іміджу політичних діячів. Описовий метод використовувався для розгляду теоретичних підходів до визначення суперечностей та приоритетів у процесів формування іміджів політичних діячів Росії.

Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, загальним обсягом 00 сторінок. У вступі визначається загальний напрямок досліджень, об’єкт та предмет, мета та завдання. У першому розділі «ааа» розглядаються теоретико-методологічні засади формування іміджу політичних діячів. У другому розділі зроблено аналіз іміджів провідних політичних діячів Росії. У третьому розділі досліджується суспільна думка Росії відносно іміджу політичних діячів Д. Медведєва та В. Путіна.

Також в структуру роботи входять висновки, де описуються результати дослідження та список використаних джерел.

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ

 

Лідерство - це особливий  механізм взаємозв'язку політика з  послідовниками. На відміну від лідерства в малих групах, лідерство загальнонаціонального масштабу відрізняється відсутністю безпосередніх особистих контактів з масами. Це своєрідне дистанційне керівництво. Про політика як реальну людину та її лідерський потенціал ми, як правило, судимо за тим образом, який складається під впливом ЗМІ, політичної реклами і самих заяв політика, а також за результатами його діяльності. При цьому "віртуальний" образ політика не завжди співпадає з реальним прототипом. Наприклад, відсутність якоїсь якості, настільки важливої для створення позитивного образу політика, може бути компенсовано роботою іміджмейкерів, результатом чого стане видимість наявності цієї якості у людини. Образи політика, якоїсь організації, сформовані у суспільній свідомості, позначаються поняттям імідж.

Дослідники зазначають, що стосовно будь-якого політика, як і організації, можна говорити про кілька типів іміджів [15]:

• дзеркальний (суб'єктивний), тобто образ політика у власних очах. Це те, що думає політик про самого себе;
• модельований бажаний імідж-образ, який команда політика намагається закріпити у суспільній свідомості;
• негативний імідж, що створюється опонентами;
• поточний імідж, позитивний чи негативний образ, який складається у суспільній свідомості як стихійно, так і в силу застосування спеціальних технологій.

Варто розглянути інформацію про модельовані іміджі, які враховують стереотипи, що склалися у масовій свідомості, і відповідають соціальним очікуванням певних соціальних груп. З цієї точки зору імідж - це сконструйований образ, який може володіти будь-якими характеристиками, затребуваними послідовниками. За допомогою іміджу створюється яскравий образ політика, який запам'ятовується.

На психологічному рівні суспільний діяч може асоціюватися з одним із образів: "мудрець", "герой-захисник", "вірний послідовник" (спадкоємець ідей іншого популярного лідера), "батько нації", "слуга народу" тощо. Масова свідомість може ототожнювати політика з декількома образами одночасно, що значно розширює соціальну базу. Наприклад, всі перераховані вище образи були використані для створення харизматичного образу Й.Сталіна. Інший популярний образ - це політик господарник, здатний облаштувати життя регіону чи країни в цілому.

Імідж політика складається  з цілої низки компонентів, які в ідеалі повинні "працювати" на створення єдиного образу [18]:

• програм, заяв, в яких відображені основні ідеї лідера. Це, як правило, кілька найбільш злободенних проблем суспільного життя, що вимагають вирішення. У передвиборчий період мета політичного курсу, що пропонується лідером, висловлюється в короткій і доступній для розуміння формулі-тезі. Багато претендентів на вищі державні посади асоціюються з простими за формулюванням, але яскравими гаслами своїх виборчих кампаній: "Новий курс" - Ф.Рузвельт, "Нові горизонти" -Дж.Картер, "Головне - це люди" - Б.Клінтон, "На захист працюючих сімей" - А.Гор;
• поведінки, що дозволяє продемонструвати риси характеру, які у суспільній свідомості пов'язуються з поняттям лідера. Серед них такі, як рішучість у відстоюванні своїх ідей, компетентність. Важливо, щоб поведінка політика демонструвала простоту, відкритість у спілкуванні та інші якості, які викликають симпатію і довір'я у людей;
• зовнішності (одяг, обличчя, фігура), жестів, красномовності. Психологи говорять, що ставлення до політика визначається не тільки тим, що він говорить і пропонує, але також і тим, як він виглядає. Навіть стиль одягу покликаний підкреслити візуальний образ політика, наблизити його до певних груп населення. Наприклад, символами деяких політиків стали певні деталі одягу: шинель (Й.Сталін), морський кітель (У.Черчілль). Відомо, що М.Тетчер, дочка дрібного купця, ставши британським прем'єр-міністром, підкреслювала свій зв'язок з середнім класом, купуючи одяг в системі магазинів для цього класу;
• біографії: походження, освіта, професія, партійність. Авторитет кандидата може підкріпити його посадовий статус та імідж тієї організації, з якою він у професійному плані пов'язаний. Підтвердити право на лідерство можуть і яскраві факти життєвого шляху, що підтверджують сміливість і рішучість політика, наприклад, служба в армії, участь у військових діях, боротьба з корупцією та привілеями, з проявами несправедливості.

Імідж включає в себе додаткові складові, які покликані наблизити політика до пересічного громадянина, роблячи його образ більш близьким і знайомим: це характеристики, що розривають взаємовідносини з членами сім'ї чи певні захоплення.

Підсумовуючи, можна навести думку відомого французького спеціаліста з виборчих технологій Ж.Сегела [18].

Свої спостереження, що стосуються побудови вдалих іміджів, він запропонував у формі восьми заповідей:

1. Голосують за людину, а не за партію.
2. Голосують за ідею, а не за ідеологію.
3. Голосують за майбутнє, а не за минуле.
4. Голосують за образ соціальний, а не політичний.
5. Голосують за людину-легенду, а не за посередність.
6. Голосують за долю, а не за буденність.
7. Голосують за переможця, а не за невдаху.
8. Голосують за цінності справжні, а не надумані.

Звичайно, всім зрозуміло, що, попри важливу роль національного загалу в реалізації цих завдань, велику політику все ж формують професіонали – провідні політичні та громадські діячі. Однак без підтримки електорату політичний лідер втрачає дієздатність. Поняття „лідер” і „електорат” – категорії взаємозалежні, поєднані системою специфічних взаємодій.

Політичне лідерство можна  назвати дистанційним, опосередкованим. Стосунки між лідером і громадянами  вибудовуються за допомогою засобів  масової комунікації, суспільно-політичних організацій, людей, що обслуговують органи державного управління. Тому важливим науковим завданням стає вивчення процесу політичного лідерства в контексті механізмів його реалізації, особливостей опосередкованої взаємодії лідера і „мас”, засобів та методів, за допомогою яких ця взаємодія відбувається.

Як „посередники” між лідером і його симпатиками можуть використовуватися політичні технології, зокрема політична реклама, створення певного іміджу лідера.

Політичні технології особливо активно застосовуються для пропаганди ідей лідера, його особи під час виборчих кампаній. Відтак метою статті є висвітлення окремих психологічних чинників формування іміджу українського політичного лідера, а саме – використання в іміджевих стратегіях ідеального образу політика, що живе в масовій свідомості.

Дослідження особливостей формування успішного іміджу лідера в російських політичних реаліях – актуальна проблема політичної науки.

Поняття „імідж” веде „родовід”  від латинського imag, спорідненого з латинським же imitari, що означає „імітувати”. Англійське слово image означає зображення, ікону, образ мислення, символ, зразок. Імідж - це імітація, зовнішня форма якогось об’єкта, особи.

Практично протягом всього існування людського суспільства  фактор іміджу чинив значний вплив  на перебіг політичних процесів. Власне це було причиною того, що до проблеми образу ідеального правителя зверталися мислителі античності, середньовіччя, новітніх часів (теорії „героїв”, „рас” тощо).