Використання педагогічних інновацій у фізичному вихованні студентів

На цьому етапі експерименту ми вивчали якість і правильність сформованих знань студентів про здоровий спосіб життя, джерела отримання цієї інформації та рівень дотримання здорового способу життя студентами, режим їх праці й відпочинку, особливості харчування та інше.

Для того, щоб отримати інформацію про стан сформованості в студентів уявлення про здоров’я та здоровий спосіб життя, ми провели анкетування серед студентів Глухівського професійно-педагогічного коледжу Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (ГНПУ). З метою одержання об’єктивних даних, письмове анкетування проводилося анонімно.

В анкеті „Визначення сформованості здорового способу життя” (див. у Додатку Б) студентам пропонувалося дати відповідь на 13 запитань. Вони повинні були обрати й підкреслити один із трьох варіантів відповідей.

Проаналізувавши дані анкетування, ми отримали такі результати (див. у табл. 2.1 Додатку В). Як помітно з таблиці, переважна більшість студентів мають поверхневе уявлення про поняття „здоровий спосіб життя”. Лише 45,1% студентів мають достатній рівень дотримання здорового способу життя, 41,9% — недостатній рівень дотримання здорового способу життя, а 13% опитаних зовсім не дотримуються здорового способу життя. Ці дані ми представили у вигляді діаграми (див. рис. 2.1. у Додатку Г ).

Дані усного опитування показали, що більшість студентів не дотримуються здорового способу життя. Так, не виконують вимог гігієнічно раціонального режиму дня 63,5% опитуваних. Найбільша кількість студентів, які перебувають на свіжому повітрі менше одної години — 26,2%. Фактично спосіб життя студентів характеризується низькою фізичною активністю, тільки 11,3% надають перевагу фізично активному відпочинку, а регулярно займаються фізичною культурою та спортом 18,8% студентів.

У значної кількості студентів спостерігаються різні порушення сну, для 71% опитаних характерна недостатня тривалість сну, а 27,5% мають добрий сон, що відповідає нормі.

Ще одним досить вагомим фактором ризику порушення здорового способу життя є недотримання правильного режиму харчування: 35,6% студентів приймають їжу тільки 2 рази на день, а для 4,1% характерна надлишкова кратність (5 і більше) прийомів їжі. Всі обов’язкові складові елементи режиму харчування (сніданок, обід, полуденок, вечеря) властиві лише 8,6% студентів. 84,2% студентів приймають їжу безсистемно в часі. І коли ми попросили студентів оцінити повноцінність їхнього харчування за п’ятибальною шкалою, то 55,2% опитаних поставили собі оцінки „4” та „5”.

Серед студентів досить поширеними є такі шкідливі звички, як тютюнокуріння і вживання спиртних напоїв. Рівень поширення тютюнокуріння серед студентів становить 15,8%. Не вживають спиртні напої лише 24,7% опитаних, а вживають часто або помірно 39,8% студентів. Вино та міцні алкогольні напої не вживають 45,2%, проте любителів пива і слабоалкогольної продукції куди більше, лише 30,5% опитаних вказали, що майже не вживають їх.

У процесі констатувального етапу експерименту ми отримали таку закономірність серед студентів: хто курить, той і вживає алкогольні напої.

Згідно з даними проведеного дослідження, 34,3% студентів вважають, що куріння сприяє виникненню онкологічних захворювань і туберкульозу серед курців. 18,4% студентів пов’язують підліткову вагітність, вимушені аборти, венеричні хвороби та СНІД зі вживанням алкоголю.

Ми не отримали достовірних даних про вживання наркотичних речовин студентами, але 91,3% опитаних студенів визнають, що наркотики шкідливі для здоров’я і призводять до наркозалежності.

На запитання „ Яким Ви оцінюєте стан свого здоров’я? ” відповіді розподілилися наступним чином: здоровими себе вважають 59,8% студентів, 37,7% здоровими окрім незначних відхилень у здоров’ї, нездоровими вважають себе 1,5% студентів.

Дані нашого дослідження підтверджують думку багатьох учених про те, що сучасний стан здоров’я студентської молоді має стійку тенденцію до погіршення. Про це свідчить збільшення кількості студентів медичної групи, яка сягає у різних навчальних закладах від 15 до 25%. У досліджуваній нами групі ми з’ясували, що 37,7% студентів за станом здоров’я відвідують спецгрупи замість основних занять фізичною культурою.

Отже, на основі поданих вище результатів опитування, ми дійшли висновку, що студенти 41ТЛ групи професійно-педагогічного коледжу Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, не мають необхідної мотивації щодо дотримання здорового способу життя.

2. Формуючий етап експерименту.

            Підвищення мотивації та розвиток інтересу студентів щодо дотримання здорового способу життя здійснюється за рахунок використання різноманітних видів діяльності та творчого підходу: показу відеофільмів, проведення бесід, дискусій, дебатів, тощо. Тож у рамках нашого експериментального дослідження, враховуючи дані проведеного усного опитування та рівень дотримання студентами здорового способу життя, який було виявлено нами під час письмового анкетування, ми вирішили поєднали всі ці види діяльності у розробленій нами педагогічній інновації „Тиждень здоров’я” (див. у табл. 2.2 Додатку Ґ ), спрямованій на розвиток у студентів інтересу та підвищення мотивації щодо залучення їх до здорового способу життя.

У рамках нашого експерименту ми запропонували студентам відвідувати виховні заходи, які, по суті, були етапами нашої педагогічної інновації, що проходили у вільний від занять час кожного дня тижня, з понеділка по п’ятницю.

У понеділок для отримання інформації щодо стану сформованості та рівня дотримання здорового способу життя ми запропонували студентам заповнити анкети та провели усне опитування щодо їхнього сучасного способу життя. Після цього ми провели бесіду на тему „ Що ти знаєш про здоровий спосіб життя? ”. Студенти активно брали участь у бесіді, виражали свою точку зору щодо теми нашої зустрічі та ставили запитання, які виникали у ході заняття.

        У вівторок нами було запропоновано перегляд відеолекції „Алкогольный и наркотический террор ” професора Сибірського гуманітарно-екологічного інституту та президента міжнародної асоціації психоаналітиків В. Г. Жданова (див. у додатку Д). Після перегляду була проведена дискусія щодо лекції. Студенти отримали багато нових вражень та цікавих фактів, дізналися про вплив алкогольних речовин на всі органи людського організму. Кожен студент зробив для себе висновок на користь здоров’я.

      У середу у групі проходили дебати на тему „Вживання алкоголю: за чи проти?”, та бесіда „Важливість дотримання здорового харчування”. Під час дебатів студенти використовували свої знання, отримані під час перегляду відеолекції професора     В. Г. Жданова. Перемогла команда, яка була проти вживання алкоголю. Бесіда також виявилася актуальною для більшості студентів, вони ділилися своїми враженнями та прикладами з життя.

        У четвер ми запропонували перегляд науково-документального фільму  „Красота. История всероссийского обмана” (див. у додатку Д ). Потім відбулася бесіда на основі переглянутого фільму. Ця тема виявилася сучасною та не залишила нікого байдужим, всі отримали велику кількість вражень і нових знань щодо косметики та її впливу на здоров’я.

       У п’ятницю нами було проведене повторне анкетування та усне опитування з метою виявлення змін у свідомості студентів щодо формування здорового способу життя, а також перевірки ефективності розробленої нами педагогічної інновації „Тиждень здоров’я”.

3)   Підсумковий етап експерименту.

На цьому етапі нами було проведено повторне анкетування та усне опитування студентів 41 ТЛ групи, під час якого ми отримали наступні результати (див.у табл. 2.3. додатку Ж). Дані анкетування показали, що переважна більшість студентів мають правильне уявлення щодо поняття „здоровий спосіб життя”. 60% студентів мають достатній рівень дотримання здорового способу життя, 30% — недостатній і лише 10% опитаних не дотримуються здорового способу життя. Отримані дані ми представили у вигляді діаграми (див. рис. 2.2. додатку Г ).

Порівнявши діаграми рівня сформованості знань та дотримання здорового способу життя студентів до та після експерименту, можна зробити висновок, що після проведення експерименту в групі рівень знань підвищився, зокрема зросла кількість студентів із достатнім рівнем сформованості та дотримання здорового способу життя (див. рис. 2.3. додатку Г).

Отже, запропонована нами педагогічна інновація виявилася ефективною та дієвою. Вона підтвердила висунуту нами на початку експерименту гіпотезу про те, що шляхом застосування на заняттях педагогічних інновацій можна підвищувати мотивацію та розвивати інтерес студентів до дотримання здорового способу життя.

 

   2.2. Методичні  рекомендації щодо використання  педагогічних інновацій у формуванні  здорового способу життя студентів

  Навчання здоровому  способу життя має бути системним і сприяти гармонійному та психофізичному розвитку студентів. Воно не повинно зводитися до періодичного інформування з питань збереження здоров’я, а має передбачати комплекс систематичних заходів: впровадження акцій, виховних заходів, переглядів наукових фільмів, бесід, спрямованих на забезпечення студентами здорового способу життя як складової соціалізації.

  Методологічною основою  формування позитивної мотивації  на здоровий спосіб життя в  молоді є гуманістична модель  освіти, сутність якої полягає у створенні сприятливої соціокультурної ситуації, готовності до формування в них суспільно значущої життєвої стратегії.

  Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров’я, як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров’я, що характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров’я та здоров’я оточуючих [4]. 

  Методологічним підґрунтям концепції є діяльний і системний підходи до формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

  Базовими принципами  формування позитивної мотивації  на здоровий спосіб життя молоді  є:

   — принцип науковості і доступності знань, адаптація відповідних наукових знань для всіх ланок освіти з урахуванням особливостей різних вікових категорій; взаємозв’язок науки про здоров’я з практичним досвідом;

   — принцип системності та наскрізності означає, що процес формування здоров’я людини, природних та соціальних умов, його збереження і зміцнення  організовується як системний педагогічний процес у логічному зв’язку всіх його етапів; спрямований на гармонійний і різнобічний розвиток особистості;

   — принцип безперервності та практичної цілеспрямованості передбачає наступність у реалізації напрямів та етапів цієї роботи на різних освітніх рівнях; охоплює всі сфери життєдіяльності молоді, здійснюється у різних соціальних інститутах, у навчальній та позакласній виховній роботі;

   — принцип інтегрованості передбачає синтез теоретичних, емпіричних і практичних знань у цілісній картині про здоров’я та здоровий спосіб життя;

— принцип відкритості передбачає систематичне поповнення, оновлення, вдосконалення знань про здоровий спосіб життя;

— принцип плюралізму уможливлює варіативність авторських проектів, планів і програм на основі інваріантного рівня знань для різних інтересів і нахилів усіх об’єктів навчально-виховного процесу;

— принцип превентивності означає, що виховні впливи держави. всіх виховних інститутів на основі врахування інтересів особистості та суспільства спрямовуються на профілактику негативних проявів поведінки студентів, на допомогу їм та їх захист, вироблення неприйняття до негативних впливів соціального оточення. За таких умов забезпечуватиметься система заходів, економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин;

  — принцип гуманізму передбачає орієнтацію на особистість, як вищу цінність, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, задоволення фундаментальних потреб виконавця (у розумінні, пізнаванні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); вироблення індивідуальної програми її розвитку; стимулювання розвитку в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, життєдіяльності;

  — принцип цілеспрямованості, який утверджує спрямованість на досягнення основної мети — підвищення ефективності функціонування власного організму і свідомого позитивного ставлення до нього.

 Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у студентів є:

  — на рівні фізичного здоров’я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров’я, як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;

 — на рівні психологічного здоров’я (психологічного комфорту): відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявності саморегуляції, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих звичок;

— на рівні духовного здоров’я: узгодження загальнолюдських та національних моральних і духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного в житті, у природі, у мистецтві.

— на рівні соціального здоров’я (соціального благополуччя): сформована громадська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, соціально орієнтована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до само актуалізації, саморегуляції, самовиховання.

         Для того, щоб досягнути формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя студентів:

  — на рівні фізичного здоров’я доцільне використання педагогічних інновацій, наприклад впровадження на заняттях фізкультури відвідання міського басейну, у зимову пору року відвідання лижних баз, котків, тощо;

— на рівні психологічного,духовного, соціального здоров’я доцільне використання педагогічних інновацій таких як: акції, бесіди, виховні заходи, запрошення гостей на виховні години, перегляди науково-дослідницьких фільмів, презентацій, тощо.