Шпаргалки з "Педагогіки"

1. Скласти та обгрунтувати схему вивчення учня і використовувані для цього методи.

З метою отримання  достовірної інформації про особистість школяра використовують такі методи:

1. Педагогічне  спостереження. 

2. Бесіди з  учнем, вчителями, батьками, класним керівником, друзями.

3. Вивчення шкільної  документації.

4. Вивчення продуктів  діяльності (контрольні роботи, твори).

5. Елементи природ. експерименту.

6. Анкетування,  тестування.

7. Експертні  оцінки.

Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, що працюють з вихованцями.

Процес  вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил.

1. Вивчення має  бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного учня

2. Дослідження  процесів розвитку школярів . впродовж усіх років навчання.

3. Вияв. рівня розвитку та корекція.

4. Процес розвитку розглядаться як зміна якісних своєрідних етапів розвитку цієї діяльності.

5. Вивчення особистостей школярів та їх колективів має бути спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач.

6. Вихователь  має бути сповнений педагогічного  оптимізму щодо розвитку вихованців

7. Охоплення усіх сторін фізичного, психічного і соціального розв.

8. Застосування методів та методик вивчення учнів має відповідати віковим можливостям дітей.

9. Дослідження  - у природних умовах навчально-виховного процесу.

10. Діагностикою  мають бути охоплені усі учні; і має проводитися систематично.

11. Вивчення учнів  поєднується з виховним впливом на них.

12. Вивчаючи учнів,  слід акцентувати увагу на  позитивних, а не на негативних рисах характеру та поведінки.

Спостереження - це метод тривалого, планомірного опису особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку, які виявляються в діяльності та поведінці учнів під час навчально-виховного процесу і дають змогу систематизувати показники і зробити певні висновки.

Бесіда - метод встановлення у ході безпосереднього спілкування особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку вихованців. Бесіду можна проводити безпосередньо з учнями, їх однокласниками, батьками дітей, учителями-вихователями

Аналіз продуктів діяльності - це метод, який передбачає ознайомлення педагога з результатами і наслідками діяльності вихованців для з'ясування рівня сформованості певних якостей, умінь, здібностей. вихователь вивчає робочі зошити, щоденники, творчі роботи. До діагностичних методів включають тестування і шкалювання.

Тест - короткі стандартизовані завдання, за допомогою яких проводяться психолого-педагогічні дослідження.

Педагогічний експеримент є своєрідним комплексом методів дослідження, спрямований на перевірку правильності обґрунтованої на початку дослідження гіпотези.

Схема вивчення учня:

1. Загальні дані про учня: вік, освіта, місце проживання.

2. Фізичний розвиток і стан здоров'я.

3. Умови сімейного виховання - склад сім'ї, освіта батьків; посада, яку вони займають, матеріальні, житлово-побутові умови, характер взаємостосунків між батьками, дітьми.

4. Успішність, причини неуспішності, ставлення до учбової діяльності, до окремих навчальних предм.

5. Ставлення до праці, в школі й вдома, улюблений вид праці.

6. Суспільна активність, доручення та ставлення до виконання.

7. Участь у гуртках, спорт. секціях.

8. Статус у класному колективі, характер взаємостосунків з учителями товаришами, особливості спілкування з оточуючими.

9. Чи має друзів, які вони, на якій основі будується дружба.

10. Яка дисципліна в школі та вдома, які порушення дисципліни допускає, які застосовувались засоби впливу.

11. Особливості пам'яті, уваги, мислення, мовлення.

12. Найбільш типові психічні стани 13. Характер інтересів, ідеалів, потреб, нахилів.

14. Які моралі якості, риси характеру намагається виховати в собі.

15. Плани на майбутнє, яку професію думає обрати після закінчення школи.

16. Особливості розвитку моральних, вольових якостей.

17. Як використовує вільний час, чим займається, з ким спілкується.

18. Оточення поза школою.

19. Найяскравіші риси характеру.

20. Позитивні, негативні якості учня.

21. Методи вивчення учня: індивідуальна бесіда

2. Скласти і обґрунтувати схему вивчення учнівського колективу і використовувані для цього методи.

З метою отримання  достовірної інформації про колектив Педагог у своїй роботі має справу не лише з окремими учнями, а, головним чином, з класним колективом. Одне з головних завдань учителя — формування згуртованого колективу. У зв'язку з цим педагогу необхідно знати психолого-педагогічні закономірності формування дитячого колективуПочинати вивчення класного колективу треба із встановлення його складу: кількості дівчаток і хлопців; знайомства з активом класу.Безпосередньо спостерігаючи клас, а також шляхом проведення консультацій, бесід з учителями, класним керівник з'ясовує характерні риси цього дитячого колективу. Спостереження повинні проводитися під час уроків у класі, на перерві, в позакласній роботі, під час екскурсій та походів. Слід глибоко вивчати результати діяльності дітей: їх письмові роботи, зокрема, твори, малюнки, роботи…

Результати поточних спостережень найкраще заносити в щоденник у вільній формі. При дослідженні класного колективу слід використати різноманітні методи педагогічної та соціальної психології:

а) систематичне спостереження за класом на уроці, на перерві, під час позакласної та

позашкільної  роботи;

б) вивчення особових справ учнів класу;

в) аналіз результатів діяльності учнів, а саме: творів про життя класу, наслідків та характ.

суспільно корисної праці учнів.

г) бесіди з класними керівниками, вчителями, самими учнями, їх батьками;

д) анкетування; соціометричне вивчення становища кожного учня в класі

Схема вивчення класного колективу.

Загальні  відомості про клас. Склад учнів за віком, з них скільки хлопчиків і дівчаток.,Історія класу і його традиції.

- Загальна характеристика  успішності і дисципліни.

- Відмітки неповні,  неблагонадійні сім’ї.

Спрямованість класу як колективу.

- Мета, зміст  і мотиви основних видів колективної  діяльності. Атмосфера в класі.

- Рівень загального  розвитку учнів, широта інтересів.  Характеристика професійних інтересів, улюблені уроки класу. Позитивні і негативні прояви взаємодії і взаємодопомоги в навчальній роботі- Інтерес класу до мистецтва, літератури, спорту тощо.

Організаційна структура класу як колективу. Коротка характеристика активу класу. Вимогливість до себе та до інших, авторитетність.

- Взаємовідношення  учнів з активом класу.

- Чи є у  класі угрупування, які з них  більш авторитетні і чому?

- Чи є у  класі пасивні учні, їх характеристика? Причини пасивності.

Інтелектуальна  єдність класу. Чи знаходять учні спільну мову при розв’язанні загально класних проблем?

- Як сприймаються  критичні зауваження з боку учнів класу та інших учнів?

- Загальна інтелектуальна  активність класу.

Емоційна  єдність класу.

- Емоційний тон  класу: доброзичливість, симпатії, уважність, чуйність один до одного, сумісні переживання успіхів і невдач всього класу.

- Загальна емоційна  атмосфера класу.

Вольова єдність класу.

- Чи здатні  учні класу до подолання труднощів  і перешкод?

- Колектив класу  швидко і усвідомлено виконує загально прийняте рішення.

- Чи спостерігається в класі постійна готовність до подолань труднощів.

Керівництво класом як колективом.

- Вплив особистості  класного керівника, вчителів на відношення в класі.

- Авторитет дорослих (класний керівник, вчителі) серед учнів класу.

- Здійснення індивідуального підходу до учнів.

Загальні висновки Дати характеристику рівня розвитку класного колективу.

Виділити позитивне  і негативне в організації  колективу класу. Рекомендації щодо подальшої роботи класного керівника з класом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Скласти та обґрунтувати анкету для виявлення професійних інтересів учнів випускних класів.

Форми профорієнтаційої роботи:

1. профінформаційна,та профпропагандистська діяльність учителів-предметників в процесі викладання своїх дисциплін - коли учитель будує викладання своєї навчальної дисципліни під кутом зору її можливого застосування в тій чи іншій професії. Учитель зосереджує увагу дітей на тому, де і в яких сферах людської діяльності можназастосувати знання з дисципліни, яку він викладає.

Такий вид має великі можливості - у школярів появляється стійкий інтерес до того чи іншого. Формування інтересу позитивно впливає на розвиток пізнавальних здібностей дитини, спонукає до глибшого вивчення самої навчальної дисципліни, відвідування факультативів.

2. Профінформаційний урок, під час якого здійснюється:

а) активізація  інтересу до вивчення і вибору професії;

б) виховання  активного і відповідального ставлення та здійснення

свідомого самостійного вибору професії;

в) стимул до самовиховання професійно значущих якостей  особистості.

Профінформаційні  уроки проводяться в рамках програми профінформаційного курсу "Основи вибору професії" або «Основи психологи та профорієнтації»

3. Професіографічна  зустріч - один із способів вивчення професії, який передбачає зустріч з представником певної професії, що знайомить дітей зі змістом своєї професійної діяльності. Даючи аналіз своєї професійної діяльності, представник тої чи іншої професії обов'язково повинен зупинитися на таких питаннях як:

а) Чим приваблює  професія?

б) Чому ця професія не кожному до вподоби?

в) Вимоги професії до того, хто збирається обрати ту чи іншу професію?

г) Чому не всі можуть справлятися  з завданнями професійної діяльності?

д) Якими особистісними  рисами необхідно володіти та які індивідуальні якості необхідно розвивати, щоб успішно працювати в даній сфер.

4. Професіоргафічна екскурсія - передбачає екскурсії на підприємства, в організації, профтехучилища, середні спеціальні та вищі навчальні заклади, зокрема під час проведення днів "відкритих дверей". Метою такого заходу є ознайомлення учнів із структурою сучасного підприємства, організації чи закладу, технікою, технологією, організацією праці сучасного виробництва. Крім того, на основі побаченого учні будуть мати можливість самостійно робити аналіз професій, сформувати своє особисте

ставлення до певної професії.

5. Професіографічне дослідження - передбачає самостійну діяльність учнів з метою пошуку інформації про певну професію. Вивчення професії відбувається за такими параметрами:

а) загальні відомості про професію;

б) характеристика процесу  праці;

в) санітарно-гігієнічні умови  праці;

г) вимоги професії до фізичної та психічної сфери людини;

д) вимоги до професійної  підготовки.

8. Організація конкурсів  "Кращий за професією ";

9. Участь школярів у факультативах та предметних гуртках, пов'язаних з професіями, які діти збираються обрати у майбутньому;

10. Організація виробничо-господарських об'єднань школярів,шкільних ферм, трудових об'єднань старшокласників тощо

Профорієнтаційні  методи вивчення школярів:

• педагогічне  спостереження,анкетування; бесіда-інтерв'ю; тести; педагогічний експеримент тощо.

• аналіз документів (особових справ, результатів медичних обстежень, класних журналів тощо) та продуктів діяльності, творчих робіт учнів,

• аналіз практичних дій учнів в школі, в громадських місцях, сім'ї;

• метод узагальнення незалежних характеристик;

АНКЕТА ВИВЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАХИЛІВ УЧНІВ

Дайте відповіді  на запитання (потрібне підкреслити).

1. Якій професії, спеціальності ви хотіли б себе присвятити?

2. Які вимоги, на вашу думку, ця професія ставить перед людиною:

3. Які вимоги висуває обрана вами професія до здоров’я людини? Ваша пидатність.

4. Де виявляються ваші позитивні якості:

а) в школі  на уроках; б) у гуртках;

в) у позашкільних закладах;

г) вдома; д) не знаю.

5. Чи знаєте ви, де можна отримати підготовку до обраної професії?

6. З ким ви мали бесіду про обрану вами професію:

а) з учителем; б) з батьками;

в) з товаришами-ровесниками;