Программа "Дитина"

Для того, щоб виграла добра справа, щоб знайти істину і зберегти культуру спілкування, для керівника і членів колективу має бути спільним правило: не поспішайте відхиляти нову для вас ідею тільки тому,   що   вона  нова  і  виглядає  для  вас   сумнівною.

3. Ускладнені, конфліктні стосунки. І досвід, і спеціальні  дослідження   показують,   що  добрі стосунки між керівником і членами колективу мають надзвичайно важливе значення для того, щоб інформація, яку він подає, завдання, які ставить, проблеми, до яких привертає увагу, нормально сприймались і вирішувались. Якщо між керівником і окремими співробітниками чи групою співробітників склалися недовірливі, конфліктні чи навіть ворожі стосунки, то як би глибоко він не представляв ту чи іншу проблему, йому навряд чи вдасться переконати у справедливості  своєї  точки  зору.

Взаємна повага полегшує спілкування і дає змогу швидко і ефективно розв'язувати найскладніші питання. Тому керівник повинен особливо дбати про створення і збереження добрих ділових взаємин з підлеглими.

4.  Відсутність уваги та інтересу працівників до проблем, які ставить керівник, ускладнює спільну роботу, досягнення порозуміння і вироблення відповідних практичних дій. А цей інтерес виникає тоді, коли співробітник усвідомлює значення цієї проблеми для себе особисто. Найпродуктивніші способи викликати інтерес до певних питань чи завдань такі: 1) потрібно вплинути на позитивні мотиви поведінки окремого працівника або колективу в цілому, переконавши, що розв'язання поставленої проблеми дасть бажаний результат (працювати стане цікавіше, діти будуть краще виховані, батьки — уважніші до дітей і педагогів); 2) враховувати і впливати на негативні мотиви, показувати, як можна запобігти негативним наслідкам виховання, небажаному розвитку подій у долі  дітей   з  неблагополучних   сімей   тощо.

5.  Нехтування фактами, невміння пояснити їх — теж серйозна перешкода для досягнення взаєморозуміння. Тому, висвітлюючи і обговорюючи якусь проблему, треба дбати про те, щоб інформація була якнайповнішою й аргументованою. У противному разі хтось із членів колективу може по-своєму, правильно чи неправильно, витлумачувати факти, знаходити заперечення, якщо аргументів недостатньо. Такі гострі моменти  найчастіше  виникають  під  час   атестації. Кілька порад керівникові щодо забезпечення загальної   культури   спілкування.

1.  Готуючи повідомлення, завдання чи розпорядження, важливо продумати і правильно дібрати слова, особливо коли це стосується оцінки особистості певного працівника, його професійної майстерності, недоліків у роботі чи помилок. Рецептів тут не існує, але культура, інтелігентність керівника виявляються у тому,   наскільки  делікатно  він  виражає  думку.

2.  Готуючи коротеньке повідомлення  для п'ятихвилинки, виступ на семінарі, на педраді чи методичному об'єднанні, варто скористатись такою порадою: інформація має бути побудована так, щоб одразу викликала увагу, а далі — зацікавлення, інтерес, після цього можна подавати основні завдання, положення, питання, далі — надати можливість працівникам висловити їхні думки, запитання, заперечення, а вже після цього робити певні підсумки і накреслити план дій, спрямованих на виконання рішень. Іноді можна почати з узагальнення, підведення підсумків. Це допомагає привернути увагу до проблеми, що обговорюється. Наприкінці обов'язково потрібно сформулювати  конкретні   висновки.

3.  Буває так, що керівник  проведе цікаву і корисну бесіду, але чітко не вкаже, чого саме тепер очікуватиме від кожного працівника. У підсумку варто конкретизувати загальні та індивідуальні завдання і  домовитись  про  термін  їх виконання.

4.  Привітність, уважність, яку  виявляє керівник до працівників  у ранковому привітанні, створює  добру атмосферу праці на цілий  день. Не забувайте про це, не  вважайте дрібницею. Не давайте  ніяким домашнім клопотам чи  побутовим обставинам негативно вплинути  на  вашу  поведінку.

5.  Коли керівник до всіх  звертається на «ти», про нього  звичайно говорять — «своя  людина», проста і доступна. Однак  не всім така манера до вподоби.  Є працівники, котрі вважають  це проявом невихованості.

Звертання на «ви» є не тільки проявом  культури   спілкування,   а  й  способом  підтримки рівних стосунків з усіма, довіри і водночас певної дистанції. Воно є ефективним засобом підтримки нормальних службових взаємин, дисципліни праці, чемності, коректності  у  спілкуванні.

6. У взаєминах з працівниками  слід розвивати і підтримувати  почуття їхньої особистої гідності, ініціативу, творчий підхід до праці, самостійність мислення й уникати проявів улесливої, настирливо угодницької поведінки. Це сприяє зміцненню здорового психологічного мікроклімату в колективі й підвищенню загальної  ефективності  керівництва.

Готуючи програму, ми орієнтувались  на ту високу місію, яку в долі маленької дитини, її батьків, а також суспільства здійснює педагог. І сьогодні для нас особливо актуальною є думка Софії Русової: «Нам так бракує для відбудування нашої держави, для освіти нашого народу освічених людей, що виховання дітей, підготовка педагогів набирає особливого значення. В наші часи бути гарним педагогом — це бути справжнім реформатором майбутнього життя України,   бути  апостолом   Правди  і  Науки».

 

Сім'я  і  дитячий  садок

Удосконалення роботи, спрямованої  на налагодження взаємин вихователя з батьками дошкільнят, можна здійснювати в різних напрямах. Найголовніші з  них  такі:

1)  гуманізація   змісту  і   форм  роботи   з   сім'єю;

2)  гармонізація взаємовідносин  педагогів і батьків;

3)  підвищення ефективності прийомів  і засобів впливу  на  сім'ю.

Гуманізація  змісту  і  форм  роботи  з  сім'єю

Гуманізація змісту і форм роботи з сім'єю неможлива без прийняття педагогом ідеї гуманізму як провідної, визначальної у своїй діяльності. Оскільки гуманізм — це насамперед визнання цінності людської   особистості,   її   права   на   вільний   розвиток,   на реалізацію своїх здібностей, процес удосконалення довільно розпочати з критичної переоцінки вихователем типової для нього педагогічної позиції, ціннісного ставлення до батьків своїх вихованців. Ціннісне ставлення   виявляється:

=» в умінні надавати представникам  сімей право на  власну   Позицію,   точку  зору,   систему  цінностей;'

=> у здатності інформувати батьків не лише про обов'язки по відношенню до дитячого садка, а й про їхні  права;

=> у готовності позитивно ставитись  до проявів батьківської ініціативи  та творчості, стимулювати   та  заохочувати їх;

=> у відмові від звички розглядати  сім'ю як безвідмовного, залежного, слухняного партнера, у сповідуванні  ідеї  рівного    партнерства;

=> в умінні не лише  навчати і повчати батьків,  а й   вчитись   у  них;

=> у здатності підтримувати  у батьків почуття своєї самоцінності, самоповаги, значущості (для   дитини,   для   сім'ї,   для   дитячого   садка);

= у зваженому підході  до визначення змісту роботи з батьками, в умінні орієнтуватись на їхнє замовлення;

=> у звичці планувати спілкування з батьками,   прогнозувати  його  характер і  можливі  наслідки;

=> у схильності до  проявів гуманізму — привітності,   поваги,   турботи,   готовності  допомогти;

=> у розумінні специфіки  сім'ї, особливо призначення  родинного  виховання.

Час від часу педагогам  корисно вдаватися до самоаналізу, критично оцінювати реальний стан справ своїй групі, визначати резерви власного «я», потенціал невикористаних людських і професійних можливостей. У цьому допоможе анкетування, мета якого  привернути увагу вихователя до самозвіту як дійового засобу самовдосконалення, культивувати звичку

до самоаналізу і  потребу в ньому, стимулювати  прагнення  педагога  до  досконалості.

 

Анкета   самооцінювання   стану  педагогічної  роботи, спрямованої  на   налагодження   взаємодії з   родинами   вихованців

Будь ласка, прочитайте уважно питання  анкети та оцініть стан своєї педагогічної роботи щодо налагодження стосунків з родинами дітей. Позначте якість своєї роботи літерами А, Б або В (А — часто, Б — час від часу, В — рідко або ніколи). Проаналізуйте отримані результати та відповідно до цього працюйте над покращенням якості, звертаючи увагу на ті аспекти,   які  ви  визначили  як  проблемні.

—  Відчуваю та демонструю добре  ставлення до дитини  їй  та  її  батькам_______________________________

—  Часто розмовляю з членами  родин моїх вихованців __________________________________________________

—  У цих розмовах вживаю зрозумілі, доступні слова  та  пояснення _______________________________________

—  Уважно вислуховую та виконую  побажання батьків_________________________________________________

—  Знаходжу для цього зручний  для обох сторін час _____________________________________________________

—  Цікавлюся особливостями  сімейного виховання, сімейними  цінностями,   традиціями____________________

—  Пропоную   різні   види   допомоги   сім'ям _________

—  Забезпечую варіативність освітніх послуг з урахуванням  запитів  сім'ї________________________________

—  Залучаю батьків до розробки індивідуалізованих програм  виховання   і  навчання________________________

—  Пропоную батькам вибрати  вид допомоги освітньому  закладу,   найбільш   зручний  для  родини________

—  Даю батькам важливі  доручення, в тому числі стосовно  роботи  з  дітьми__________________    .________

—  Сприяю  спілкуванню   батьків  між   собою _______

—  Персонально, в присутності  дітей та інших родин   дякую   батькам   за   надану   допомогу______________

—  Разом з дітьми готуємо невеличкі сюрпризи, подарунки  для батьків не тільки на державні, а і на сімейні свята__________________________________________

—  Підбираю іграшки  та обладнання для груп з урахуванням   сімейної   культури________________________

—  Намагаюся дотримуватися  сімейних ритуалів підготовки  до  сну,   їжі_____________________

- Називаю дитину тими  лагідними іменами, якими  її  називають вдома_________________________

—  Поважаю педагогічні  погляди батьків та сімейні цінності_________________________________

—  Шукаю спільне  в поглядах на виховання з членами   родин_______________________________

—  Намагаюсь не нав'язувати  свої цінності дитині, якщо   вони  йдуть  всупереч  цінностям  родини_________________________________________________________________________

—  У спілкуванні  з дітьми, які не володіють українською,   вживаю  ключові  слова  російською  мовою____________________________________________________________________________

—  Запрошую батьків  відвідувати групи в будь-який   зручний  для  них час___________________________

 

Аналізуючи свої відповіді на запитання анкети, вихователь може скористатись наведеними далі рекомендаціями. В узагальненій формі вони містять усі необхідні орієнтири для того, щоб розібратись, що «добре»,   а  що   —   «погано».

Оскільки найважливішими соціальними інститутами, на які покладена відповідальність за виховання дошкільників, є сім'я і дитячий садок, є сенс надавати представникам родин можливість приходити в дитячий садок тоді, коли вони хочуть, і залучати їх до участі у спільних педрадах, святах, гуртковій роботі тощо. Час настійно вимагає переведення батьків з пасивної позиції спостерігачів за роботою інших на позицію   активних  співучасників  виховного  процесу.

Сповідування педагогами ідеї відкритих дверей — крок назустріч батькам. У такому садочку мами і тата навчаються міркувати, роблять несподівані відкриття, позбавляються суб'єктивізму, залучаються до неспішних спостережень за власним малюком. Саме тут з допомогою вихователя батьки усвідомлюють, що вони своєю власною поведінкою, активними зусиллями мають виховати освічену, культурну  дитину.

Гуманізувати роботу з сім'єю — це по суті навчитись   ставитись   до   інших   і   до   самих   себе   як   до  цінності — з повагою, розумінням, довірою. Вихователю необхідно керуватись тим, що не інші (діти, батьки) повинні пристосовуватись до нього, а в першу чергу він сам до них — до їхніх властивостей, стану, настрою. Прийняття цієї установки як керівництва до дії сприятиме налагодженню не лише ділового, а й особистісного спілкування педагога з представниками   сімей.

Гуманізація взаємин  вихователів з батьками передбачає готовність обох сторін орієнтуватись на іншого як на особистість, поважати її індивідуальність, рахуватись з її особливостями. Доцільно вдосконалювати своє вміння будувати діалог, підтримувати його, дорожити ним. Цьому сприятиме розуміння педагогом того, що батьки — активні суб'єкти спілкування, які мають право бути несхожими на нього, мати іншу точку зору, ніж він. Ми повинні плекати своє і батьківське вміння бути самим    собою    серед    інших.