Программа "Дитина"

Пошуково-дослідницька робота на екологічній стежині сприятиме активізації пізнавальної діяльності дошкільників,  усвідомленню  правил природокористування.

Сьогодні екологічна стежина — обов'язковий елемент екологічного розвивального предметного середовища в ДНЗ. Організація цікавої пізнавальної, ігрової, природоохоронної діяльності на стежині сприятиме засвоєнню дітьми дошкільного віку основ екологічної  культури.

 

У світі  форм,  величин  і  чисел

У математичному розділі  програми «Дитина» виділено дві основні групи питань. До першої належать такі: розміщення предметів у просторі, розрізнення предметів за величиною, масою, формою та іншими якісними ознаками; визначення кількості предметів за загальними показниками (багато — мало, більше — менше), орієнтування в часі та ін. До другої групи відносяться питання, пов'язані з вивченням множин: порівняння множин за кількістю елементів, визначення множин за допомогою кількісних числівників, застосування порядкових числівників; числа і властивості натурального ряду; дії з числами: додавання і віднімання,   задачі.

Значне місце в програмі посідає геометричний матеріал. За допомогою геометричних фігур, які  виступають еталоном форми, діти аналізують предмети навколишньої дійсності, набувають знань про найбільш характерні їх ознаки.

Порядок вивчення програмних питань визначається взаємозв'язком між окремими темами. В одних випадках програмні питання розглядаються послідовно одне за одним,   в інших  —  одночасно.

Основними формами організації  навчальної роботи з дітьми є ігри, спостереження, індивідуальна практична діяльність, заняття. Усі форми роботи у переважній більшості мають цілеспрямований керований характер, тобто заздалегідь плануються вихователем і проводяться з обмеженою кількістю дітей. Проте в багатьох випадках доцільно виконувати математичні вправи мимохідь, відповідно до життєвих ситуацій, що раптово виникають. При цьому не обов'язково додержувати змісту програми для даної вікової групи. Ефективним може бути випереджаючий аналіз навколишньої дійсності із вживанням математичної термінології. В усіх випадках формування елементарних математичних уявлень і понять має здійснюватись у різноманітних умовах повсякденного життя, систематично і  послідовно,   без  перевантаження  дітей.

У системі  навчально-виховної  роботи математичного змісту треба передбачити інтегровані,  комплексні заняття. Наприклад: поєднання занять з математики з іншими видами діяльності — конструюванням, зображувальним мистецтвом, фізичним вихованням, екскурсіями в  природу  тощо.

Зміст програми з формування елементарних математичних уявлень подається в двох аспектах — предметних фактів та явищ і системи пізнавальних дій, які необхідно сформувати. Цим підкреслюється, що процес засвоєння математичного змісту — це процес виконання дітьми певних дій із специфічним матеріалом.

У програмі до окремих  розділів подано додатковий матеріал для малят, які швидше за інших засвоюють,   запам'ятовують,   виявляють  кмітливість.

Молодша група

Формування елементарних математичних уявлень малят четвертого року життя здійснюється одночасно з виробленням у них практичних умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті. У процесі організації побутової діяльності, дидактичних ігор та спілкування з малюками вихователь використовує програмний матеріал з будь-якої теми.

Дитина цього віку володіє багатьма вміннями й навичками орієнтування в навколишньому середовищі. Протягом року основним завданням педагога є повторення й систематизація наявних у дітей математичних уявлень.

Закріплення навичок  орієнтування в просторі здійснюється через багаторазове повторення, конкретний показ дитині того, як вона повинна діяти. Вихователь планує роботу з цього розділу протягом усього року.

Пізнання якісних і  кількісних відношень буде успішним, якщо діти навчаться правильно порівнювати предмети і множини предметів. Трирічні дошкільнята швидше засвоюють назви протилежних ознак (довгий —   короткий,   високий  —  низький).

Ознайомлення з геометричним матеріалом розпочинається з простого маніпулювання кубиками, розпізнавання фігур (куба, кулі, квадрата, круга). Геометричні фігури слід широко використовувати при формуванні  вмінь  розміщувати  фігури  в  просторі.

Засвоєння термінів, які  визначаюсь поняття часу, вимагає  розвиненої уяви, досвіду, тому слід постійно використовувати відповідну термінологію в повсякденному  спілкуванні  з   дітьми.

Формування уявлень  про множину предметів здійснюється в результаті практичного групування предметів за якісною ознакою. Сприймання кількісних відношень виражають поняття «один — багато», що означають  протилежні   за  змістом   кількості.

Окремим завданням роботи з математичним змістом з дітьми четвертого року життя є постійна увага до розвитку мислення й мови, формування загальнонавчальних умінь, таких, наприклад, як уміння слухати, правильно будувати речення - відповіді на запитання   та  ін.

Основними видами діяльності, в процесі яких діти оволодівають елементарними математичними уявленнями, є гра, спеціальні вправи з іграшками чи предметами,   спостереження   в   природі,   побутові  ситуації.

 

Орієнтовні   ігри   та   інші   види   діяльності  з   математичним   спрямуванням

 

Таблиця   4

Ознайомлення   з   величиною  предметів

Дидактичні  ігри

Інші   види діяльності

«Який предмет за величиною?»   (під   столом   обмацати   предмет    і    назвати    його величину),       « Одягни велику     і     маленьку ляльок»,  «Подай більшу  машину»,   «Знайди   колеса   до   машини»,    «Знайди    ніжку до грибочка»,   «Зроби гірлянду   з   великих   і маленьких  хлопавок».

Прослухавши   казку,   назвати великих   і   маленьких  звірів. Сервірувати стіл:  великими і маленькими ложками,  тарілками тощо. Під час фізкультурних вправ виконати практичні   дії   з   великими   і   маленькими м'ячами,  обручами тощо.    Аплікація,    розфарбовування різних за величиною предметів.      На     прогулянці визначити   довшу   і   коротшу доріжки.    Виміряти    доріжку довгими  і   короткими кроками.   Розучування  лічилок.

 

Таблиця   5

Розрізнення  предметів   за  масою

Дидактичні  ігри	Інші  види  діяльності
Гра-драматизація «Дід Мороз  несе повний (порожній) мішок»; «Знайди  найважчий предмет»; «Кому важче?».	Вимірювання маси різних предметів, якими діти користуються в побуті. Спостереження за рухом тіл, що перебувають у вільному падінні (пір'їна летить помалу, а м'яч — швидше, тому що пір'їна легша, ніж м'яч). Запитання типу «Хлопчик везе порожній візок. Що треба зробити, щоб візок був важчий?» або «Коля взяв одну лопатку, а Іринка — дві.   Кому  важче»?

 

Таблиця   6

Ознайомлення  з   формою  предметів

Дидактичні  ігри	Інші  види  діяльності
«Знайди     таку     саму фігуру»;  «Підбери колесо      до      машини»; «Розвеземо    іграшки» (на   одну   машину   — ті   предмети,   які   мають форму кулі,  а на другу   —   ті,   які   мають      форму     куба); «Якої форми предмети»?  (м'ячі, кубики).	Складання орнаментів з  кругів,   квадратів. Ліплення  з  піску  кулі  й  куба. Знайти    в    природі    об'єкти, що   мають  форму  кулі,   круга,   куба,   квадрата.

 

Таблиця   7

Орієнтування  в  просторі

Дидактичні  ігри	Інші  види  діяльності
«Де     збирав     ягоди ведмідь?»;     драматизація   казки   «Ріпка»; «Візьми         предмет, який  знаходиться над (під,    за,    поруч    із) столом»;  «Що змінилося?».	Завдання: покласти кубики (тарілку, ложку) перед собою, підняти прапорець догори, опустити донизу, простягнути вперед, піднятися на гірку, спуститися вниз і т.п. Запитання типу: «Що росте на дереві?», «Що росте під ним?», «Яке яблуко вище, а яке нижче?», «Що знаходиться  над  головою?»

 

Таблиця   8

Орієнтування  в  часі

Дидактичні  ігри

Інші  види  діяльності

«День   —   ніч»;   «Ми снідаємо     вранці,     а обідаємо...»

Аналіз діяльності дітей  у різні проміжки часу (вживання слів «зараз», «потім», «довго», «недовго», «сьогодні», «завтра», «день», «ніч», «доброго ранку», «добрий день», «на добраніч», «добрий вечір» тощо). Спостереження за об'єктивними природними показниками частини доби (світло, темно, сонце, місяць). Аналіз художніх творів (картин, ілюстрацій) з позиції зображення природи  у  різні  проміжки  часу.

 

Таблиця   9

Лічба.   Формування уявлень  про  множину

Дидактичні  ігри	Інші  види  діяльності
«Зав'яжемо кожній ляльці стрічку». (Чого більше: стрічок чи ляльок?).	Виконання практичних дій  з предметами у побуті (розкладання ложок, тарілок на столі, порівняння кількості предметів з кількістю дітей за столом). Рухливі ігри на повітрі  з використанням лічби. Конструювання,  аплікація.

 

Середня  група

На п'ятому році життя  у дітей закріплюються елементарні  уявлення про простір, час і величини та розширюються знання про них У цьому віці малята вже здатні не тільки сприймати конкретні предмети, а й їх зображення на малюнках,  таблицях,  картинах.

Порівнюючи предмети або сукупність предметів за величиною, вихованці середньої групи вчаться зіставляти їх і за іншими ознаками (товстий - тонкий, широкий — вузький). Упорядковувати предмети вчать, починаючи від найвищого або від найнижчого (високий — вищий — найвищий тощо). Кількісні відношення позначають термінами «більше»,  «менше»,  «стільки ж».

Знання дітей про  плоскі геометричні фігури поглиблюються в процесі їхньої практичної діяльності. Слід передбачити різні вправи на площинне конструювання (діти складають об'єкти, працюють над аплікаціями, створюють орнаменти, візерунки тощо). Велика увага надається порівнянню фігур: спочатку однорідних фігур за ознаками кольору, розміру, а потім   неоднорідних   (трикутник  і   квадрат,   трикутник і чотирикутник   тощо).   Діти   продовжують  знаходити знайомі  форми   в оточуючому житті.

Практичні дії з множинами  предметів мають на меті підготувати  дітей до розуміння змісту дій  додавання   і   віднімання  в   подальшому  навчанні.

Продовжується вивчення чисел першого десятка, вводяться  нові числа 4 і 5. Особлива увага приділяється формуванню уявлень про те, що кожне наступне  число  на  одиницю   більше  від  попереднього.

Оперуючи сукупностями предметів, об'єднуючи і розбиваючи їх на частини, діти набувають уявлень  про склад чисел у межах 5. Запам'ятовування складу чисел проходить стихійно, в процесі багаторазових практичних  дій.

Основними засобами формування елементарних математичних уявлень  залишаються гра та спеціальні вправи у різних видах побутової діяльності. Матеріал для роботи добирається  з урахуванням готовності дітей до його сприймання. Зміст усіх розділів може опрацьовуватись паралельно протягом року без жорсткого порядку його слідування. Важливо передбачити систематичне закріплення і повторення вивченого раніше   матеріалу,   щоб  малята  не   забували  його.

 

Орієнтовні  ігри  та   інші  види  діяльності  з   математичним   спрямуванням

Таблиця   10

Розрізнення   предметів   за  величиною

Дидактичні  ігри	Інші  види  діяльності
« Чий  хвіст ? »;   « Лісова галявина»;   «Гаражі»;   «Ведмеді  збираються у гості»;   «Сходинки».	Завдання    типу:    із    поданих смужок   вибрати   вужчу,   порівняти товщину стовбурів дерев   (берези,   тополі,   дуба). Порівняти  ширину  сходинок, стрічок  тощо. Малювання   товшої   і   тоншої колод.  Вирізування  різних за шириною   смужок. Ліплення з пластиліну різних за  товщиною  предметів.

 

Таблиця   11

Формування   просторових  уявлень

Дидактичні  ігри	Інші  види  діяльності
«Гра з надувними  кульками»; «Наші ручки, наші ніжки»; «Купання ляльки»; «Відгадай, що змінилось»; «Склади візерунок»; «Скажи правильно».	На фізкультурних заняттях переміщуватись у вказаних напрямках. Розповісти, як обладнано ігрову кімнату, спальню або їдальню, вживаючи   відповідні  терміни.