Патриотическое воспитание учеников средней школы

 

Горлівський інститут іноземних мов

ДВНЗ «Донбаський державний  педагогічний університет»

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

на тему: «_____________________________________________________

____________________________________________________________»

 

 

 

                                                              Студента (ки) ______ курсу ______ групи

                                                                   напряму підготовки___________________

_____________________________________

_____________________________________

(прізвище та ініціали)

                                                                   Керівник ____________________________

_____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ____________________

Кількість балів: ___ Оцінка: ECTS________

 

 

 

 

Члени комісії ___________  ______________

(підпис)                       (прізвище та ініціали)

___________  ______________

 (підпис)                        (прізвище та ініціали)

___________  ______________

(підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

 

м. Горлівка – 2012 рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                            3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ  В УКРАЇНІ                                                                                             6

РОЗДІЛ 2. Теоретичні основи патріотичного виховання школярів                                                                                                                                      11

2.1. Поняття «патріотизм», «патріотичне виховання»                                              11

2.2. Патріотичне виховання школярів : цілі, завдання, принципи                           15

2.3. Ефективні методи та засоби патріотичного виховання учнів середнього шкільного віку                                                                                                              20

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ якості патріотичного виховання підліткіВ                                                                                                                                         23

3.1. Вікові особливості учнів середнього шкільного віку та їх застосування педагогом                                                                                                                        23

3.2. Засоби оцінки якості патріотичного виховання підлітків                                  25

ВИСНОВКИ                                                                                                                   27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                     30

ДОДАТКИ                                                                                                                      33

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження. З початком реформ у системі освіти в 90-х роках XX століття здійснювалась орієнтація на деідеологізацію школи у вигляді гуманізації та демократизації освіти. Внаслідок цього різко знизилася увага до процесів виховання. Спостерігались процеси гіперболізування ідеї особистісно-орієнтаційного підходу в навчанні, задоволення запитів і інтересів особи на противагу вихованню в ній колективістських якостей, у тому числі й патріотичних почуттів. Характерною межею духовного життя сучасної України є відсутність ідейної єдності у більшості населення країни. Розмаїття ідей зовні є виразом демократії, а по суті – віддзеркаленням глибокої внутрішньої кризи, що перешкоджає українському суспільству вибратися зі стану духовної кризи, що заглиблюється.

Безумовно, патріотичне  виховання підростаючого покоління  – основа стабільного розвитку країни в майбутньому. Цей процес тривалий за часом, складний за змістом і достатньо розбалансований з погляду методичного здійснення. Формування патріотичних відчуттів багато в чому залежить від розвитку емоційної сфери підлітків. Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність – найблагодатніша пора для виховання почуття любові до Батьківщини. Під патріотичним вихованням розуміється поступове й неухильне формування в учнів любові до своєї Батьківщини. Патріотизм – одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особи. У школярів повинне формуватися почуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень і гідних сторінок минулого.

Варто зазначити, що особливої  уваги у формуванні соціальної активності, вихованні почуття патріотизму, поваги до цінностей свободи, рівності й справедливості потребує підлітковий вік, бо ця проблема перебуває в тісному зв’язку з формуванням пізнавальних інтересів, активності й позитивного ставлення до навчання, з розвитком власних патріотичних переконань підлітків, умінням відстояти її у будь-якій життєвій ситуації.

Виходячи з цього, обрана тема курсової роботи: «Патріотичне виховання  учнів середнього шкільного віку».

У зв’язку з цим актуальність роботи обумовлена: 1) відсутністю належного патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах; 2) посиленим насадження ЗМІ думки про помилковий шлях розвитку України, відсутність загальної державної, базової ідеології; 3) відсутністю методичної літератури, в яких педагоги могли б знайти рекомендації та поради з цієї проблеми.

Мета дослідження полягає у визначенні цілей та завдань патріотичного виховання учнів середнього шкільного віку, вивченні ефективних методів та засобів виховання патріотизму учнів даної вікової групи та дослідженні контролю якості патріотичної вихованості.

Реалізація зазначеної мети передбачає необхідність вирішення  наступних завдань:

1. Вивчити історико-педагогічну літературу по даній темі;

2. Визначити поняття  «патріотизм», «патріотичне виховання»;

3. Визначити цілі, завдання та принципи виховання патріотизму;

4. Вивчення вікових особливостей підлітків;

5. Виявити ефективні методи та засоби патріотичного виховання учнів середнього шкільного віку з урахуванням вікових особливостей дітей;

6. Виявити засоби оцінки якості патріотичного виховання;

Об’єктом дослідження є процес патріотичного виховання учнів.

Предмет дослідження – педагогічні умови та засоби роботи з патріотичним вихованням учнів середнього шкільного віку.

Для вирішення поставлених  завдань і досягнення мети були застосовані такі методи дослідження: вивчення педагогічної літератури за темою дослідження, анкетування.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (23 позиції) та додатків. Загальний обсяг курсової роботи – 35 сторінок, з них – 25 сторінок основного тексту.

 

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ

 

Аналіз історичної, філософської та педагогічної літератури свідчить, що проблема патріотичного виховання завжди посідала провідне місце. Суть патріотизму розкрито у працях Г. Ващенка, І. Огієнка, С. Русової, Г. Сковороди, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін. Необхідність теоретичного осмислення нових підходів до здійснення патріотичного виховання молодої людини в сучасних умовах актуалізує вивчення праць педагогів О. Вишенського, П. Ігнатенка, Т. Завгородньої, П. Кононека, Н. Косарєвої, Л. Крицької, В. Кузя, Ю. Руденка, М. Стельмаховича, Б. Ступарика, К. Чорної, П. Щербаня та ін.

Аналіз літературних джерел та наукових матеріалів свідчить, що першооснови патріотизму були закладені ще в народній педагогіці – в легендах, казках, міфах, літописах, народних піснях, думах, повчаннях, прислів’ях, приказках тощо. Роздуми Нестора Літописця, Іларіона Київського, Володимира Мономаха та інших базується на звеличенні ролі і місця у житті людини Батьківщини, формуванні думки про те, що любов до неї, її захист – є священним обов’язком кожної людини.

Упродовж багатовікової  історії українського народу значна увага приділялася вихованню в підростаючого покоління любові до рідної землі, поваги до героїчних подвигів українців, готовності до захисту свого народу.

Справжнім феноменом  українського патріотизму в історії  України у XVII ст. стало запорізьке козацтво. Головні ідеї козацтва – свобода особистості, самостійність і незалежність особи, любов до України і свого народу, виховання оборонців українського народу, фізично сильних, сміливих, мужніх; формування національної свідомості та національного світогляду – стали провідними у народній педагогіці. Козацька педагогіка розробила систему форм, методів та засобів впливу на підростаюче покоління, і висунула ідею виховання захисників свободи і незалежності України.

На поч. ХХ ст. – у  період національно-політичного і духовного відродження України – у творчості Г. Ващенка, І. Огієнка, С. Русової, Я. Чепіги та інших було обґрунтовано ідею і розкрито шляхи виховання патріотичних почуттів і національної самосвідомості.

Значний внесок у розроблення  теорії і практики патріотичного виховання зробив К. Ушинський. Він вважав, що основним завданням виховання молоді є виховання її на засадах патріотизму. Основними засобами реалізації цього складного завдання, на його думку, є використання виховного потенціалу «рідної мови, природи рідного краю, народних звичаїв, традицій». Значну роль у патріотичному вихованні підростаючого покоління К. Ушинський відводив праці та релігії. При цьому він наголошував, що, чим повніше і розумніше виховання дітей у школі буде базуватись «на основах народності, тим ближче вона стане до життя свого народу і буде краще виконувати своє завдання – готувати патріотів» [23, с. 103].

На думку педагога, значення національної системи виховання  полягає у тому, щоб вона, базуючись  на підвалинах історії й культури народу, відтворювала емоційно-естетичний, художньо-творчий, моральний, інтелектуальний, трудовий досвід, культуру і духовність. Виховання за своєю суттю, змістом, характером має бути національним. К. Ушинський стверджував, що виховання патріотичних рис можна забезпечити методами, засобами, традиціями, які вироблені народом упродовж усієї історії, а також духовно-культурними надбаннями. Система виховання, яка «створена самим народом» і ґрунтується на народних засадах, на емоційно-естетичному, моральному, інтелектуальному і трудовому досвіді народу, його культурі і духовності, має особливу виховну силу, якої не має і не може бути «в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу» [23, с. 99–100].

У своїй педагогічній практиці  К. Ушинський обґрунтував думку про важливість і вічну актуальність проблеми виховання у молодої людини патріотизму, любові до свого народу і Батьківщини, любові і необхідності знання і шанування рідної мови. Проблему патріотичного виховання педагог нерозривно пов’язував із формуванням готовності до активної праці на благо свого народу, країни, покращення їх економічного і соціального становища. Вирішення цієї проблеми К. Ушинський бачив у побудові патріотичного виховання дитини на основі багатовікового досвіду народу, його історичних, культурних і духовних надбань.

Особливий внесок у розвиток ідеї патріотичного виховання належить С. Русової. В умовах сьогодення актуальними є її думки стосовно того, що у процесі державотворення життя ставить перед школою і педагогами завдання особливої ваги: виховання громадянина-патріота, підготування його до активної участі у житті громадянського суспільства.

С. Русова завжди наголошувала на особливій ролі школи у патріотичнім вихованні молодого покоління. При цьому вона вказувала на багатоаспектність здійснення процесу патріотичного виховання і способів прояву патріотизму: «Школа має… виховати правдивих громадян, тобто людей, які в кожну потрібну хвилю готові життя своє офірувати на осягнення якого-небудь суспільного здобутку – чи то буде мета наукова, чи політична, чи виключно суспільна» [21, с. 161–162].

Г.Ващенко, який продовжував  традиції своїх видатних попередників, не мав жодних сумнівів, що засадничими  положеннями виховання української  молоді мають стати загальнолюдські та національні вартості («закон творення добра і боротьби зі злом, шукання правди і побудова справедливого ладу»), які , на думку педагога, мають бути покладені в основу патріотичного виховання.

Обґрунтовуючи мету національного виховання, Г. Ващенко, поряд із формуванням ідеалістичного світогляду і морально-релігійним вихованням, виокремив патріотичне виховання. Педагог зазначав, що в національному виховному ідеалі віддзеркалюється сутність українського патріотизму, який полягає в усвідомленні молоддю служіння Батьківщині, як особистого обов’язку перед нею, необхідності підкоряти свої інтереси потребам українського народу та у духовному зв’язку з Богом і народом [3, с. 177–178].

На початку ХХ ст. значний  внесок у розвиток ідеї патріотичного  виховання зробили галицькі педагоги П. Барвінський, П. Біланюк, Р. Білинський, М. Галущинський, І. Ющишин, Л. Ясінюк та ін. Закономірно, що в умовах іноземної окупації зусилля прогресивної педагогічної громадськості і діячів культури, мистецтва Галичини були спрямовані на формування патріотичних рис українського народу і, особливо, молоді. Оскільки домінуючим засобом виховання дітей є школа, галицькі педагоги активно шукали шляхи збереження й розвитку української національної школи. При цьому вони особливу увагу приділяли розробленню й впровадженню теоретичних і прикладних засад національно-патріотичного виховання кожної дитини.