Організація роботи, спрямованої на формування моральних уявлень дітей старшого дошкільного віку засобами казок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультація для вихователів 
Знайомство з казкою у старшій групі

 

План: 
1) Значення казки для дітей. 
2) Аналіз казки в старшій і підготовчій групах. 
3) Прийоми сприйняття казки (бесіда). 
4) Специфічні особливості жанрів казки в підготовчій групі.

Казки служать могутнім, дійсним засобом розумового, морального і естетичного виховання дітей, вони роблять величезний вплив на розвиток і збагачення мови дитини. У поетичних образах казка відкриває і пояснює дитині життя суспільства і природи, світ людських почуттів і взаємин. Народні казки розкривають перед дітьми влучність і виразність мови, показують, як багата рідна мова гумором, живими і образними виразами, порівняннями. 
У старшій групі після розповідання казки необхідно так проводити її аналіз, щоб діти змогли зрозуміти і відчути і ідейний її зміст, і художні достоїнства, і особливості казкового жанру, щоб поетичні образи казки надовго запам'яталися і полюбилася дітям. 
Приклад: Після розповідання казки: «Сестриця Оленка та братик Іванко» потрібно запитати дітей: «Що я вам розповіла?» Чому ви думаєте, що це казка? »« Про що в ній розповідається? Хто з героїв казки вам сподобався і чому? Згадайте, як починається казка і як вона кінчається. Хто з васзапомніл пісеньку козеня і відповідь Оленки та може повторити їх? Які слова вам особливо запам'яталися? »Ці питання спрямовані на усвідомлення дітьми основного змісту та характерів героїв казки, засобів її художньої виразності (зачин, повтори, кінцівка). 
У старшій групі треба частіше використовувати приповідки; бажано, щоб за своїм настроєм приказка була пов'язана з твором. Зазвичай у другому півріччі діти, навчившись уважно вслухатися в приказку, досить вірно вгадують, про що буде йти мова (наприклад: «Лисиця по лісу ходила ...», «Кіт у печі пироги пече ...», Посилали молодицю по водицю ... »і т. д.). 
Розповідання казки доцільно завершувати кінцівкою («Так вони живуть, пряники жують, медом запивають, нас в гості чекають ...» та ін.) Після розповідання казки вихователь проводить бесіду, яка допомагає дітям краще зрозуміти зміст казки, правильно оцінити деякі її епізоди, ще раз повторити найбільш цікаві порівняння, описи, типово казкові звороти мови, тобто осягнути мовну особливість творів даного жанру. 
Існує безліч прийомів, найбільш ефективних в бесідах з казок: питання - вони повинні бути різноманітними за своїм спрямуванням: допомогти точніше охарактеризувати героїв казки, або допомогти дітям відчути головну ідею казки і т.д. 
Важливо розгляд ілюстрацій, тому вони допомагають зрозуміти казку. Також потрібні словесні замальовки: діти самі уявляють себе художниками, придумують і розповідають, які б картинки вони самі намалювали б до цієї оповіді. 
Іноді корисно повторне читання уривків з тексту за заявками дітей, тоді діти повніше сприймають художні достоїнства казки, помічають порівняння, епітети та ін засоби виразності. 
На прохання вихователя діти пригадують і розповідають про самому смішному епізоді, самому сумне, найстрашнішому; переказують описи природи, вчинки героїв, які їм особливо запам'яталися. 
Ефективним прийомом є драматизація казки або уривків із знайомих казок, цікавих в плані збагачення і активізації словникового запасу. Наприклад: діалог зайця і тітки ворони (казка «Заєць - хвалько»). 
Так з дітьми 6 років на заняттях з читання та розповідання казок потрібно підвести дітей до розуміння жанру казки, звернувши їхню увагу на специфічність художньої форми, образність мови (повтори, зачин, кінцівка, порівняння, постійні епітети), вчити розуміти відмінність казки від розповіді. Ці завдання можуть вирішуватися на кожному занятті по розповідання російських народних казок, але особливо вони потрібні при читанні або розповіданні авторських казок, коли дітям можна запропонувати самим визначити жанр твору. Наприклад: після розповідання казки запитати дітей: «Що я зараз вам розповіла: казку або розповідь?» Діти починають міркувати, що в розказаному творі звірі і тварини розмовляють, а це трапляється тільки в казках. Стало бути розказане твір - казка! 
Так в самій елементарній формі діти починають розуміти специфічні особливості жанрів. Вони вже можуть пояснити, чому розповідь відрізняється від казки. Систематична робота з розвитку поетичного слуху призведе до того, що діти будуть прагнути до твору своїх творів у різних жанрах і на самі різні теми. Необхідно заохочувати творчі прояви дітей в області слова і давати їм завдання на придумування казок та оповідань.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Проблема впливу казки на процес морального виховання дітей досить повно розроблено у вітчизняній і зарубіжній літературі. Це дозволило нам провести ретельний аналіз літератури з даної проблеми і зробити такі висновки: 
З давніх часів Казка була найдоступнішим і емоційним способом передачі знань, досвіду в людському суспільстві. Пізніше казка стала не тільки засобом пізнання життя, але й школою морального і естетичного виховання підростаючих поколінь. Долаючи простір і час, казка досі має величезну силу впливу на емоційний світ дитини. 
Робота, проведена з дітьми по казках, що включає нетрадиційні прийоми при її організації розвивають сферу почуттів, будить співучасть, співчуття, формує моральні уявлення, розвиває різні здібності дітей. 
Виховне значення казки величезна, і тому особливо в дошкільному, сензитивним для формування різних властивостей і якостей у людській особистості віці, важливо використовувати її як сильне, і в теж час не нав'язливе педагогічний засіб. 
У теж час формування моральних уявлень старших дошкільників через казку - результат тривалої і глибокої творчої роботи. В системі виховно-освітнього процесу в ДНЗ моральне виховання займає важливе місце, оскільки за ним стоїть не тільки формування моральних якостей людини, але всій гармонійно розвиненої особистості в цілому: її духовних потреб, моральних ідеалів, розумових здібностей. 
 Аналіз проблеми в психолого-педагогічного літературі показав, що останнім часом відбулося усвідомлення і актуалізація здійснення морального виховання в ДНЗ і в теж час розуміння виховних можливостей казки дозволяє педагогам практикам все частіше звертатися до пошуку найбільш ефективних прийомів роботи з казкою, щоб вона була засобом формування моральних уявлень. 
Дані факти свідчать про актуальність вивчення даного питання. Вивчаючи, проблему в літературі, ми зробили висновок, що казка, при її правильному використанні в педагогічному процесі ДНЗ може бути ефективним засобом формування моральних уявлень старших дошкільників. 
Дослідження, проведене нами на практиці, в дитячому садку, показало, що при використанні в роботі з дітьми казок, з яскраво вираженими моральними поняттями, і нетрадиційних прийомів роботи з казкою у дітей легко формуються моральні уявлення, що є основою морального виховання. 
Це свідчить про те, що казка є ефективним засобом формування моральних уявлень дітей старшого дошкільного віку при її правильному і систематичному використанні, тобто якщо в процесі роботи з казкою вихователь сприяє переведенню наочних образів в узагальнені моральні уявлення у дітей; 
Формуючи моральні уявлення у дитини в старшому дошкільному віці, ми забезпечуємо становлення в майбутньому такої особистості, яка буде поєднувати в собі духовне багатство, істинні моральні якості і моральну чистоту. Основною метою виховання,  загальнолюдських цінностей, є формування відчуваючої, думаючої  і люблячої  активної людини, готової  до творчої діяльності в будь-якій області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 1999.
2. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі. — К., 2002.
3. Болтарович 3. Традиції сімейного виховання // Народна творчість та етнографія. — 1993. — № 2.
4. Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л. Н. Проколиенко, В. К. Котырло. — К., 1987.
5. Журнал "Дошкольное воспитание", №5, 2005. Народная сказка в системе воспитания дошкольников.
6. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии. – СПб.: Речь, 2005.
7. Урунтаева Б.А.  Диагностическое обследование детей. М.1999.
8. Фесюкова Л.В. Воспитание сказкой. 1998.
9. Усі заняття в дошкільному навчальному закладі/ уклад. Н. Ф. Юрченко; Х. : Вид.група «Основа», 2008
10. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка К., « Академвидав» 2006.

 

       Електронні ресурси:

www.nsportal.ru.

www.gavrilova-l-v.narod.ru