Нестандартні уроки як засіб підвищення якості знань учнів на уроках математики

Питання активізації навчання учнів ставиться до числа найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності у навчанні має певне значення, тому що навчання і розвиток носять діяльний характер, і від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку і виховання учнів. Рішення завдання підвищення ефективності навчального процесу вимагає наукового осмислення перевірених практикою умов і засобів активізації учнів.

Умова – це те, від чого залежить дещо інше (зумовлене), що робить можливим наявність речі, стан процесу. Ю.К. Бабанський педагогічні умови визначає як сукупність обставин, які роблять успішним протікання педагогічного процесу.

Н.М. Яковлєва вважає, що педагогічні умови являють собою сукупність заходів в навчально-виховному процесі, які забезпечують необхідний рівень навчання [1, с. 11].

Розглянемо, які ж саме умови будуть доцільними для використання на уроках математики нестандартних  уроків.

Однією з умов, що дозволяють вдало використати нетрадиційний  урок є правильне емоційне налаштування особистості на виконання завдань, які передбачає вибраний тип заняття. Доцільно встановити ділову атмосферу на уроці, діловий стиль вчителя і учнів, відносин учнів один з одним. Потрібна чуткість вчителя, його прагнення допомогти учню дати максимально повну, правильну і самостійну відповідь, підтримку під час подолання перешкоди, пораду при застосуванні знань на практиці.

У процесі навчання важливо  визвати зацікавленість учнів у  матеріалі, бажання до самостійної  праці. Благополучна емоційна атмосфера навчання зв’язана двома головними галузями розвитку школяра: з діяльністю та спілкуванням, які зароджують різноманітні відносини та створюють тонус позитивного настрою учнів. В процесі виконання творчих завдань учнів важливо, щоб обидві ці галузі не були ізольовані один від одного, щоб вони весь час переплітались в навчальному процесі.

Емоційне благополуччя учня, яке забезпечується позитивною оцінкою  дій і вчинків зі сторони вчителя, ситуацію успіху при виконанні  навчальних завдань, складає основу виникнення стійких пізнавальних інтересів  і якість знань. Формування інтересу до навчання не менш важлива умова.

Наступною  умовою є постійне введення вчителем елементів творчості, самостійного пошуку, проведення різних форм нетрадиційних уроків, а також активна позиція обох сторін педагогічного процесу. Ефективність взаємодії вчителя і учнів різко знижується, якщо на уроці чи на виховному заході спрацьовує установка на виявлення авторитарності. Щоб не допустити педагогічних помилок вчителю необхідно використовувати самоконтроль своїх дій. Велику роль відіграють комунікативні здібності вчителя, створення атмосфери співтворчості та співпраці. Творчо активний педагог постійно знаходиться в стані пошуку нових методів, форм подачі матеріалу, намагається по-новому поглянути на урок, як основну форму навчальної роботи, підводити старі методи роботи на якісно новий рівень.

Мистецтво вчителя складається  з того, щоб зробити вчення для  школяра бажаним, необхідним, важливою духовною необхідністю. А це досягається  тільки за допомогою активного застосування в учбовий процес пізнавального  інтересу школяра, його творчого початку. Особливо важливу роль у стимулюванні   учнів  відіграє вирішення задач, які потребують творчого використання знань, підводячи учнів до «відкриття»  нових знань, виробці умінь самостійно пояснювати різноманітні уявлення. Саме для цього і використовуються нетрадиційні уроки.

Також  умовою є врахування вікових особливостей учнів, вона дозволяє підібрати певний тип нестандартного уроку, що дасть позитивний результат і вплине як на якість знань учнів, так і зацікавленість до уроку математики в цілому чи певного її розділу.

Ще однією педагогічною умовою є використання індивідуального підходу у навчанні: наприклад, дуже важливо залучати до розумової праці учнів, які виявляють байдужість до навчання. Для таких невстигаючих учнів слід створити спеціальні ситуації успіху, свідомо підбираючи такі індивідуальні завдання, які в даний момент вони можуть легко виконати, активно заохочуючи їх перші успіхи. Пережита при цьому радість стимулює учнів на нові зусилля.

Індивідуальний підхід –  це цілеспрямована діяльність вчителя по навчанню і вихованню кожної особистості в умовах колективної роботи з класом.

До індивідуальних особливостей учнів відносяться: наявність визначеного кругу систематизованих знань і вміння оперувати ними; визначений рівень розвитку здібностей до навчання (оволодіння необхідними логічними операціями, прийомами, мисленням); відношення учнів до навчання, в основі якого лежать мотиви діяльності; рівень самооцінки учнями своїх можливостей при вирішенні проблемних завдань.

Індивідуальний підхід –  це принцип педагогіки, згідно з яким у навчально-виховній роботі з колективом дітей досягається педагогічний вплив на кожну дитину, який ґрунтується на знанні її особистих рис і умов життя [5].

Навчально-пізнавальна діяльність учня стимулюються не тільки засобами цікавого навчального матеріалу  і урізноманітненням методів  його пояснення, але й характером відносин, які застосовує педагог  в педагогічному процесі. В атмосфері любові, доброзичливості, довіри, співпереживання, поваги учень легко сприйме навчально-пізнавальну задачу. Учень, розуміючи як цінується його гідність, творчий пошук, самостійна думка, починає прагнути до вирішення більш складних навчально-пізнавальних завдань. Цьому сприяє використання різних форм нетрадиційних уроків.

 

Висновки до першого  розділу

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з даної проблеми ми дійшли висновків.

Якість знань – це співвідношення між цілями і результатами навчання, міра досягнення результату при тому, що цілі задані операційно і прогнозовані в зоні потенційного розвитку учня. При цьому результати знань обов’язково мають містити в собі оцінку того, якою ціною ці результати досягнуто.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури, на якому учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, що викликає в учнів зацікавлення, сприяє оптимальному розвитку і вихованню.

Педагогічними умовами використання нестандартних уроків є: правильне  емоційне налаштування особистості, постійне введення вчителем елементів творчості, врахування вікових особливостей учнів, використання індивідуального підходу.

Нестандартні форми уроку  реалізуються, як правило, після вивчення якої-небудь теми або кілька тем, виконуючи функції навчального контролю. Такі уроки проходять у незвичайній, нетрадиційній обстановці. Нестандартні форми уроку математики здійснюються при обов'язковій участі всіх учнів, а також реалізуються з неодмінним використанням засобів слухової і зорової наочності. На таких уроках вдається досягнути самих різних цілей методичного, педагогічного й психологічного характеру.

Підводячи підсумок, можна сказати, що нестандартний урок – органічна комбінація створення, розвитку й виховання. Нестандартні уроки подобаються дітям, тому що вони творчі й незвичайні, а найголовніше – ефективні. Існує велика кількість видів нестандартних уроків. У ході цієї роботи було розглянуто декілька з них, а саме: урок-суд, урок-вікторина, урок-КВК, урок-конференція, урок-подорож та інші.

 

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ПО ПІДВИЩЕННЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ

 

2.1. Вивчення та аналіз проблеми підвищення якості знань учнів у навчальному процесі сучасної школи

Аналіз  досліджуваної проблеми в практиці роботи сучасної школи свідчить про  те, що питанням з підвищення якості знань учнів засобом нетрадиційних уроків  на уроках математики приділяється недостатня увага. Цьому перешкоджають економічні, соціальні, педагогічні причини. Зокрема, до причин соціально-педагогічного характеру, на мій погляд, слід віднести не володіння вчителем методикою проведення нестандартних уроків та неумілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Також,  причиною через яку нетрадиційні уроки мало використовуються на уроках математики є небажання і неспроможність відхилитись від основної форми організації навчання. Більшість вчителів в сучасних школах, через перенавантажену програму не встигають дати основний матеріал і закріпити його задачами та прикладами, тому нетрадиційні види уроків не можливо спланувати за назначеною програмою.

Можна виділити серед причин не використання таких  форм організації навчання, також,  небажання і не зацікавленість у  отриманні знань сучасними учнями. Молодь в сьогоденні не прагне здобувати  освіту важкою і плідною розумовою  працею, тому потрібно буди педагогом-майстром, щоб повернути до дітей цікавість  до свого предмету і плідної співпраці  не тільки з учителем, а з колективом взагалі, що й передбачають нетрадиційні уроки.

Тож вчителю  слід пам’ятати, що нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожного учня. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці. 

Провівши  бесіду  з учителем математики Нововоронцовської  загально освітньої школи І-ІІІ  ступенів Нововоронцовського району Херсонської  області, ми дійшли висновку, що головною проблемою невикористання нетрадиційних типів уроку є скорочена шкільна програма, мала кількість резервних годин та велика кількість втрати часу. За 3 роки праці в школі даний учитель провів лише 15% уроків нетрадиційної форми:

а) урок-гра  «Математичне лото»

б) урок-залік  з елементами ділової гри

в) урок-гра  «Брей-ринг»

г) урок-гра  «Математичний двобій»

д) урок-гра  «Математичний турнір»

Дані типи уроків проводились в кінці теми, яка містить велику кількість  навчальних годин, в кінці семестру чи в кінці навчального року. Під  час таких уроків, як зазначила  вчителька, учні були більш активними, ретельно готувалися до уроку по підручниках, а деякі працювали і з додатковою літературою, допомагали більш слабким, створювався позитивний мікроклімат  в класі під час уроку, демонстрували  вміння оцінювати почуте й обґрунтовано висловлюватися.

Провівши  анкету (Додаток А) серед учнів 5-7 класів даної школи ми дізналась, що вчитель часто використовує завдання з підручника та математичні диктанти, що стають не цікавими для учнів  і викликають нудьгу при їх виконанні. 49,85% учнів бажали побачити урок, що виключає використання звичайного типу уроку, 31,17% - ігри, математичні конкурси і 18,98% - додаткові завдання, що потребують логічного мислення.

Отже, щоб  підтримувати інтерес і цікавість  на уроках математики вчитель повинен  використовувати різні типи завдань  і форми їх проведення, спрямовувати діяльність учнів на підвищення якості знань з даної теми, тобто впроваджувати  в свою практику нестандартні уроки.

 

2.2. Нестандартний урок з математики, як засіб підвищення якості знань учнів

На основі проведеного нами дослідження  ми виявили,що в практиці роботи сучасної школи, проблемі використання нестандартних  уроків для підвищення якості знань  учнів, приділяється недостатня увага. Саме тому, був розроблений  план-конспект нестандартного уроку.

 

 

Урок  №1

 Тема. «Подорож математичним океаном». Розв’язування задач і вправ

Мета: вдосконалювати вміння учнів знаходити корінь лінійного рівняння з однією змінною та розв’язувати текстові задачі на складання лінійних рівнянь; розвивати логічне мислення, культуру математичної мови і записів; виховувати самостійність, інтерес до математики, взаємодовіру.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: картки самоконтролю, піктограми настрою, роздавальний матеріал, плакати з умовами задач, правила проведення інтерактивної вправи «Мозкова атака» (пам’ятка).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Вступне слово

Учитель:Відомий французький письменник XIX ст. Анатоль Франс одного разу зауважив: «Вчитися можна тільки весело... Щоб перетравлювати знання, потрібно поглинати їх з апетитом». Ці слова ми візьмемо за епіграф нашого уроку, на якому ви не просто зможете пригадати матеріал з теми «Лінійні рівняння із однією змінною», але й цікаво, я сподіваюсь, проведете час.

Під час уроку я хочу стежити за емоційним станом класу. Для цього ви маєте спеціальні «піктограми настрою»:

J— гарний настрій; K — середній настрій; L — поганий настрій.

Сьогодні ми з вами вирушаємо  у захоплюючу подорож математичним океаном. Для цієї подорожі нам потрібний  корабель та екіпаж корабля: капітан, штурман  і боцман. Давайте проголосуємо, хто в класі найкраще підходить для цих ролей. Капітану я вручаю карту. На ній помічено острівці й порти. Маршрут складний, нам можуть зустрітися підводні рифи, айсберг, мілина, можуть захопити в полон пірати, може трапитися шторм. Сподіваюся, що ці перешкоди не зіб’ють вас з дороги. Але, щоб взяти участь у подорожі, слід придбати путівки, вартість яких визначається не грошима, а вашими знаннями.

2. Основна частина

               1.Аукціон розпродажу путівок

За правильну відповідь учні отримують путівку — лист самоконтролю.