Етапи опрацювання художнього твору

*Знайдіть у тексті порівняння, за допомогою яких замальовується зовнішність дівчинки,її одяг, обличчя, волосся, руки. Що хотів підкреслити письменник, порівнюючи Улянку з яблуком, лісовою грушею, хмаринкою, кульбабкою? («Лісовою стежкою» О.Донченка)

*Порівняння дійових осіб за однією, двома характерними рисами

*Порівняння творів, які мають виразну подібність або протилежність (за змістом чи жанром).

*Зіставлення звичайного та образного значення слів (чисте поле, чисте серце,;ясний день, ясний розум, ясний погляд).

13)Порівняння прочитаного  з власними с спостереженнями,  почуттями.

14)Зіставлення змісту  прочитаного з ілюстраціями.

15)Визначення ролі порівняння  як засобу композиції твору. (Увага  учнів до структури тексту  допомагає виявити головну думку  твору, задум письменника («Давня  весна» Лесі Українки, «Красиві  слова і красиве діло» В.Сухомлинського, «Хто сильніший?», «Чотири пори  року» Н.Забіли та ін.).

16)Порівняння у роботі  над творами-загадками (наприклад,  «Чи є зима» О.Буценя).

17)Визначення і пояснення  причинно-наслідкових зв'язків. Складність  аналізу зростає від аналізу  причин одиничних конкретних  фактів, явищ до часткових узагальнень;  від аналізу причин кількох  явищ до узагальнень висновків.  Типові формулювання завдань:Чим  це зумовлене?Чому так трапилось?Що  від чого залежить?

18)Перечитування тексту  з метою визначення ознак твору.  Наприклад, знайдіть у тексті  підтвердження, що цей твір  є казкою. Чому цей твір є  науково-публіцистичним оповіданням?

19)Перечитування тексту  з метою визначення його структури:  виділення у ньому зачину, основної  частини, кульмінації,закінчення. Зіставлення  характерних ознак цих частин  у різних творах з допомогою  вчителя.

20)Перечитування тексту  з метою виявлення учнями нових  відомостей («Які нові слова тобі  траплялись у тексті?Про що  ти дізнався вперше?»).

21) Перечитування тексту  з метою його ущільнення. («Прочитайте  текст і поміркуйте,які речення  можна опустити без шкоди для  розуміння прочитаного»).

22)Завдання на визначення  головної думки і складання  плану прочитаного. Знайти і  прочитати частину тексту, яка  відповідає певному пункту плану.

23)Завдання на доведення  власної думки або поліпшення  висловленого іншими. («Чи справедливо  вчинив Півник?Доведи». Як ти  вважаєш, хто з дочок по-справжньому любив матусю?Чому ти так думаєш?». «У вірші сказано, що кожен повинен мати власний голосок. Чи погоджуєшся ти з цією думкою? Доведи»).

24)Завдання на формування  в учнів умінь самоконтролю («Перевір, чи зможеш ти правильно прочитати  з першого разу слова..», «Чи  здогадався ти, хто ця пустунка? Якщо ні, прочитай перші літери  кожного рядка, склади з ними  слово відгадку»);висловлення припущення  з наступним його підтвердженням  чи запереченням у тексті твору  («Поміркуй, якими мають бути  вірші-безконечники. Перевір своє  припущення. Читай!»).

25)Перечитування тексту  з метою розвитку уваги учнів  до тексту, уміння бачити його  цілісно. Наприклад, «Зверни увагу,  як розставлено розділові знаки»; «Зверни увагу, як побудовано  вірш», «Що незвичне ти помітив  у тексті»?, «Чим цікава відповідь  хлопчика?», «Що особливого ви  помітили на цьому розвороті  підручника?», «Як ви думаєте,  чому цей розворот має таку  назву?»

26)Вибір завдання для  читання уривку тексту з-поміж  кількох записаних на дошці.  Наприклад, для аналізу твору  «Чудовий маляр» М.Твена вчитель  пропонує дітям вибрати одне  серед таких:

*Знайдіть, з яким настроєм Том розпочав роботу.

*Як він зумів об хитрити Бена?

*Знайдіть уривок, у якому описано вираз обличчя та інтонацію розмови Тома з другом.

27)Перечитування тексту  або його уривків з метою  підготовки до інсценізації.

28) Перечитування тексту  або його уривків у зв'язку  із аналізом ілюстративного матеріалу,  що є у підручнику.

29) Перечитування тексту  з метою виконання дослідницьких  завдань («Будь дослідником!»,  «Розпитайте у рідних,які вони  знають місця у вашому краї, пов'язані з творчістю Тараса  Шевченка» та ін.).

30) Перечитування тексту  з метою  придумування іншої  назви твору.

Як бачимо, є великий  діапазон варіантів завдань для  текстуального аналізу. Їх мета, кількість  і форма залежить від складності та обсягу твору, його жанру і рівня  підготовки дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнення прочитанного має бути вищім рівнем осмислення змісту твору,поглиблення, розуміння учнями його головної дуки[ 10,с.26].

На цьому етапі синтезуються емоційні й естетичні уявлення дітей, у співпраці з учителем стають впевненішими і глибшими їхні судження, висновки. Цей етап у деяких випадках учителі проводять одноманітно. Ми вважаємо, якщо оповідання велике за обсягом, з кількома дійовими особами, завершити його опрацювання доцільно шляхом розгорнутого узагальнення. Для  цього корисно, щоб діти згадали  назву і автора твору, хто його головний герой, як до нього ставиться  автор і ми, читачі, чим твір сподобався, які слова, вирази запам'ятались.

Якщо дозволяє зміст твору, то узагальнюючу бесіду можна провести і шляхом зіставлення його змісту з подібним

За змістом іншим твором. Наприклад, у 2 класі на уроках позакласного читання можна запропонувати  для вивчення оповідання В.О.Сухомлинського «Комірчина для дідуся»[14,с.]

 

 

                            Комірчина для дідуся

Захворів дідусь Юрасиків, лежить і кашляє. Мати й тато мовчазні. Одного разу прийшов Юрко з дитячого садка та й бачить: закопує тато стовпи поруч з хатою. 

— Що це ви будуєте, тату? — запитує Юрко. 

— Комірчину до хати прибудуємо. Дідусь житиме в комірчині... 

Юрко взяв маленьку лопатку, пішов на город, сів серед картоплиння й копає ямку. 

— Що це ти копаєш, Юрасику? — запитує батько. 

— Та землянку будую... 

— Для чого ж тобі землянка? 

— А ви з мамою житимете в ній, як постарієте...

 

Узагальнити зміст цього оповідання можна, спитавши: а чим схоже воно за змістом  з віршем Е.Кузубової «Синівський обов'язок» [5]:

 

                                СИНІВСЬКИЙ БОВ'ЯЗОК                                                                                         

                                                           

Добре, щоб на цьому етапі  висловилися кілька учнів, щоб колективно було обговорено, чому твір вміщено  до змісту саме цієї теми. На етапі узагальнення прочитаного за темою чи розділом слід ретельно опрацювати рубрики «Чи  уважно ти читав?» і «Пригадайте, поміркуйте». Запитання, що вміщено  в них, різної складності: пригадування, розуміння, розпізнавання, порівняння, встановлення зв'язку між автором  і  темою тощо.

Завершити опрацювання тексту твору шляхом розгорнутого узагальнення можна, спираючись, наприклад, на «Пам'ятку»  такого змісту [5]:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Досвід переконує, що емоційні переживання у молодших школярів викликає все яскраве, нове, цікаве, насичене живими образами. «Емоційно-нейтральне»  сприймання дітям від цього малодоступне. З іншого боку, той навчальний матеріал, який віднайшов елементний відгук в  учнів, викликав у них інтелектуальні почуття, запам'ятовується краще і  міцніше. Мабуть, тому автора чинних «Читанок», О.Я.Савченко, намагалась включити до цього  підручника такі тексти творів, які  б викликали б в учнів емоційні переживання, активізували їхні інтелектуальні почуття. Сама Олександра Яківна,інші вчені, психологи й педагоги, вважають емоційність характерною рисою  молодших школярів. Тобто це означає, що вплив на учня через емоційну сферу найбільш відповідає природі  дитячого організму.

Тому, як стверджував В.О.Сухомлинський. «емоційна насиченість процесу  навчання, особливо сприймання навколишнього  світу, - це вимога, що висувається законами розвитку дитячого мислення».[15,с.46]

Таким чином з одного боку, наповнення змісту навчання цікавим, особисто значущим матеріалом, а з іншого – підтримка позитивних емоцій, стимулювання інтелектуальних почуттів молодших школярів – першочергові завдання початкової школи, оскільки принципово важливо, щоб навчальна діяльність ( як провідна у цьому віці) приносила  дитині насолоду від здобуття знань [16.с.6].

Розглянемо пропоновані  підходи  до формування емоційного ставлення учнів до навчального  матеріалу на прикладі уроків читання (сприймання учнями художнього тексту). З цією метою нами обрано тему «Осінь щедра,осінь золотава…», вибір якої зумовлених кількома причинами: твори  про природу несуть потенційно закладений «емоційний заряд»; ця тема вивчається в усіх класах, що дає змогу простежити наступність. Працюючи над твором, учням  доречно пропонувати питання  трьох видів: спрямовані на розкриття  емоційної сфери героїв твору, емоцій та почуттів автора, а також на виявлення  особистісного ставлення до прочитаного. При цьому варто зауважити: у 1-2 класах необхідно формулювати запитання, спрямовані на виявлення власного враження від  твору, тоді як у 3-4 класах запитання, в основному, спрямовані на розкриття  емоційної сфери героїв чи автора, емоційного співпереживання(див. таблицю)[16.с7-9].

 

Приклади орієнтовних  завдань, які можна використати  на уроках читання з метою виявлення  емоційного ставлення учнів до прочитаного

 

                   Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. "Читанка"2 клас

         Автор та назва твору                                Орієнтовні питання

Л.Костенко. Вже брами літа замикає осінь. Б. Чалий. Осінь настає...   Олена Пчілка. Як швидко літо пролинуло!     Л.Костенко. Березовий листочок. Я.Щоголів. Осінь.   В.Сухомлинський. Відлітають журавлі. Г.Паламарчук. Чому веселиками звуться журавлі.     В.Сухомлинський. П'ять дубків.     Г.Тютюнник. Нащо дубам листя взимку?     Леся  Українка, Восени.

Яким настроєм пройнятий  вірш? Які слова посилюють цей настрій?   Які почуття виникли  у вас, коли ви слухали цей вірш? Намалюйте пейзаж осені, передаючи  почуття кольорами. Які враження викликав у  вас цей вірш? Що викликало у  вас смуток? Які слова в тексті допомагають  зобразити сумну і зажурливу  картину природи? Подумайте, яке почуття  треба передати під час читання  вірша? Які слова допомагають  передати внутрішній стан зайчика? Яке речення в цьому  вірші справило на вас найсильніше  враження? Чому? Як ви гадаєте, з яким настроєм відлітають журавлі у теплі  краї? Чому? Прочитайте заголовок  вірша. Чи можна відразу дати відповідь  на питання? Що вас найбільше  здивувало у вірші? Чому люди називають  журавлів навесні веселиками, а восени —  журавлями? Хто із головних героїв твору  вам сподобався (Сергійко чи Дмитрик)? Чому? Що найбільше вразило вас  у поведінці цих хлопчиків? Як би ви вчинили на місці Дмитрика? Переробіть оповідання так, щоб закінчувалось  воно радісно. Прочитайте заголовок  вірша. Що вас здивувало? Зачитайте  із прочитаного твору речення, які  описують звуки, вигляд предметів.     Який  настрій передається в таких  рядках вірша  "Журить  осінь — сухітниця сонечко,  бо  нема а ній весняних надій "? Які образи викликають вони у вашій уяві?

          

                Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. "Читанка"3(2) клас

 

І.Франко. Дрімають села...     Ю.Збанацький. Щедра осінь.     Народна пісня. Ходить гарбуз по городу. За М.Стельмахом. У лісі.     М.Підгірянка. Ліс восени. О.Донченко. Лісовою стежкою.   Олександр Олесь. Лебединій зграї.  Л.Глібов. Коник-стрибунець.     О.Копиленко. Жовкне листя. Т.Шевченко. Ой. діброво — темний гаю!

Який стан природи передано у  вірші? Які слова допомагають  зрозуміти це? Які образи створюють  у вас вислови "дрімають села", "садки дрімають", "тихо гріються хатки"? Що вас найбільше  вразило у цьому оповіданні? Як ви гадаете, чому люди називають осінь щедрою? Як ставиться Степанко до осені? Які слова передають захоплення хлопчика цією порою року? Чи сподобалась вам  ця пісня? Що найбільше здивувало  вас у творі? Чи можна з тексту оповідання зробити висновок про  те. як ставиться хлопчик до лісу? Доведіть свої міркування. Відшукайте у тексті слова, що передають почуття хлопчика. Як ви гадаєте, чому ясени  сумні? Чому вони затихли? 3 яких слів оповідання  можна довідатись, що Улянка дуже  любить свій ліс? Чим була  здивована дівчинка? Що видалось  їй несподіваним? Які почуття треба передати під час читання вірша?   Чи сподобалась вам  поведінка Коника? Що вас найбільше  засмутило у байці? Які слова  передають настрій коника влітку? Як змінився Його настрій з приходом зими? Як ви ставитесь до поведінки Мурав'я? Чому засмучені клен, береза, квіточки? Які слова передають  їх переживання? Що найбільше здивувало  вас у цьому вірші? Чи здогадались  ви, хто є батьком діброви? Як батько ставиться до неї? 3 чого це видно?

          

                      

 

                     Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я. "Читанка"4(3) кл.

П.Тичина, Зима.     М.Рильський. Як не любити...   І.Сенченко Пастух рогатий.  Г. Тютюнник. Лісова сторожка. М.Вінграновський. Наша річка.   М. Гоголь. Чудовий Дніпро.   Л.Глібов. Стоїть гора високая. Л.Забашта. Дивосвіт.   В.Грінчак. Білі ночі.       П.Тичина. Навшпиньках підійшов вечір... Д.Павличко. Мрія.   В.Сухомлинський. Безрідний дятел.   В.Сухомлинський. Краса, натхнення, радість і таємниця. В.Сухомлинський. Пурпурова квітка.   С.Жупанин. Музика дощу.   Олександр Олесь. Степ.   Г. Тютюнник. Ласочка.   Є.Гуцало. Перебите крило.

Що  видалось дивним автору? Які вислови  особливо виразно передають красу  зимової природи? Зачитайте речення, в якому передається захоплення автора картинами зимової природи. Прочитайте заголовок. Подумайте, про що може йтися в тексті? Яка  пора року вам подобається? А чим  саме? А як ставиться пост до пір року? Які почуття він передає у вірші? Прочитайте найцікавіше, на вашу думку, місце в казці. Чи доводилось вам бувати ранньою  весною у лісі? Опишіть те, що ви відчували. З чого видно, що Данило любить природу? Які почуття передає автор у  вірші? Які пестливі слова використовує письменник звертаючись до річки? А  що можна відчути у вірші на слух, на смак, на запах? Яке враження справив на вас цей  опис? З чого можна довідатись, що лісам сподобалось відбиватись у водах Дніпра? Які слова це підкреслюють? Які почуття викликав у вас цей  вірш? Чому журяться, сумують верби? Прочитайте заголовок і подумайте, про що може йтися у вірші? Яким ви бачите свій дивосвіт? Розкажіть. Чи сподобався вам вірш? Чим саме? Яке речення в цьому вірші  справило на вас найсильніше враження? Які почуття автора передають  слова "стоїш, дивуєшся, вдихаєш"? Зверніть увагу на виділені слова. Які  образи вони передають? Намалюйте словами картину, що виникла  у вашій уяві під час читання  вірша Подумайте, які почуття треба  передати під час читання вірша? А яка заповітна мрія у вас?Розкажіть.   Чому птахи прозвали дятла безрідним?Про  які риси характеру свідчить його поведінка? А як ви ставитесь до дятла?     Чого радів дідусь?Що було в лісі красивим, натхненним, радісним?Що здивувало хлопчика?Що вразило вас в цій події?     Якою хотілося бути пурпуровій Квітці? Що здивувало Я? Яке речення в  цьому оповіданні справило на вас  найсильніше враження?     Який характер музики дощу? А який настрій викликає дощ у вас?Намалюйте  малюнок до твору, передаючи свої почуття в кольорах. Намалюйте Які, почуття передає автор, розповідаючи про красу степу? Що видалось вам  незвичайним у цьому вірші? До яких рядків ви хотіли б змалювати  ілюстрацію? Які фарби ви використали  б? Чому?   Як ставиться Арсен до лисички? Про як, риси характеру, це свідчить?рибалка  дав таке лагідне, пестливе їм я лисичці? З чим були пов'язані, переживання  Арсена взимку? Як змінився його настрій, коли ви, побачив Ласочку навесні? Коли ви найбільше переживали за лелек?Що ви схвалюєте у поведінці, Дениска? На кого із хлопчиків хотіли бути схожими ви?