Етапи опрацювання художнього твору

10. «Знайдіть  помилку».

Учитель читає текст, припускаючись  помилок та неточностей. Діти уважно стежать. Вони повинні помітити та виправити  помилки.

11. «Знайдіть  слово».

Учитель чи один із учнів  читає речення. Але не закінчивши його, зупиняється. Діти повинні знайти це речення та назвати слово, перед  яким була зупинка.

12.Хорова  декламація

Діти хором, за зразком  учителя, читають окремі фрази (складні  поєднання слів, буквосполучення; для  засвоєння правильної декламації певних речень, частин тексту).

13. «Пошуковці»

Учні виконують завдання:

• найти в тексті речення, в яких є дані вчителем слова;

• знайти слова, що підказують інтонацію та темп читання даного тексту, певної частини.

14. «Впізнайте  слово».

На дошці написані складні  слова з виучуваного тесту, але  пропущеними буквами. Діти впізнають  їх, доповнюють та знаходять їхнє місце  в тексті.

 

Аналітичне читання називають  тому, що учні під час причитування тексту твору виконують супровідні завдання аналітичного характеру –  з певним логічним навантаженням, наприклад [ 5 ]:

• Визначте, скільки дійових осіб у творі, назвіть їх?
• Читаючи, відпускайте слова, що… .
• Прочитайте та підготуйтесь пояснити, де і коли відбуваються описані події.
• Під час читання зверніть увагу на те, які речення переважають у тексті твору. Чому?
• Читаючи, готуйтесь дати відповіді на запитання, що містяться під текстом твору.
• Подумайте, до чого закликає поет читачів у своєму вірші.
• Визначте між ким із героїв (персонажів) твору відбувається діалог, про що ведуть вони свою мову.
• Простежте, чому і як змінювалась поведінка головного героя твору.
• Знайдіть описаний автором… .

Отже, як бачимо, аналітичне читання, як етап роботи над текстом  нового твору, сприяє розвитку у молодших школярів усіх якостей читання –  його оптимальної швидкості, виразності та усвідомленості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Для молодших школярів поступово стає доступним елементарний аналіз      образних засобів твору.[10, с.25]

Цей аналіз сприяє розумінню  твору, розвитку мовлення учнів, загально навчальних умінь, визначенню моральних  і естетичних оцінних суджень. Аналітичне читання завжди проводиться після  цілісного емоційного сприймання учнями твору.

Обговоренню на уроці підлягає те в художньому творі, що не сприймається дітьми під час самостійного читання: мотиви наслідки вчинків героїв, опис зовнішності персонажів,їхніх переживань і роздумів, особливості композиції і т.п. Усі ці елементи твору розглядаються  не самі по собі, а у їх відношенні до ідеї, яка розкривається у виборі зображувальних засобів мови, будови речень, образах, тобто у кожному  елементі твору. Враховуючи обмаль навчального  часу на уроці, ступінь доступності  учням того чи іншого виразу, радимо не перетворювати аналіз у "пояснювальне" читання, не перевантажувати урок. Для  аналізу слід вибирати найбільш яскраві, виразні засоби, без осягнення  яких важко повноцінно зрозуміти  зміст твору і пройнятися певним почуттям. Тому аналіз має бути вибірковим: сприяти загальному і літературному розвитку дітей.

Доречно нагадати, що образність залежить не лише від лексичного значення слова, ай від йог взаємозв'язків  з іншими словами; мети використання автором. Ці особливості створюють нескінченні варіанти художнього опису одних і тих же явищ, подій, станів людини.

Полегшити процес роботи над  поясненням значення образних слів та виразів із тексту твору може, наприклад, «Пам'ятка» такого змісту [ 5 ]:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             " Як здійснювати аналіз зображувальних засобів"

Мета  такої роботи: через аналіз образних слів проаналізувати образний

зміст твору, тобто те, з якою метою, для  чого автор їх використав.

Примітка: така робота є третім напрямком словникової роботи і

проводиться вона або на етапі перечитування  тексту, або в ході цілісного аналізу  змісту твору.

 

         Які слова називаються образними?

   Образні слова (зображувальні засоби, засоби увиразнення)

 

Це слова з переносним значенням (не основним і не першим значенням у слові).

Ці слова інколи називають  „казковими" тому, що вони вживаються в казках, в інших

художніх творах.

 

                      ПРИМІТКА:

 

-   терміни, що не вживають в  своєму мовленні учні початкових  класів. Без слів, вжитих у переносному  значенні, не може існувати художній  твір! Образні слова роблять мову  художнього твору багатою, тобто  красивою, яскравою, виразною, а значить  образною!

За допомогою  образних слів створюються художні  образи!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Здійснюється пошук                                         Аналізується

1)Епітетів

 - Якими яскравими, точними,                  - Для чого це робить автор?

незвичними словами-ознаками                                                                

описується предмет, вчинки героя         - Чим  авторські слова краще?

твору(дійові особи, персонажа)?

 

Або:

-Які ознаки істоти автор переносить       Наприклад, за оповіданням

на неістоту?                                                    В.О.Сухомлинського «Я хочу  

                                                                           сказати своє слово», 2 клас:

• Для чого зобразив письменник

небо (вустами Валі) сумним, тривожним, зажуреним, холодним?

(Щоб показати здатність  маленької дівчинки побачити  небо незвичайним).

• Якими ж є ці слова?

(Точними, красивими, яскравими,  загадковими, «казковими»)

2)Метафор

- Якими яскравими, точними,                  - Для чого це робить автор?

незвичними словами-діями                                                              

описується предмет, вчинки героя         - Чим  авторські слова краще?

твору(дійові особи, персонажа)?

 

Які дії істоти автор переносить            Наприклад, за віршем М.Підгірянки

на неістоту?                                              «Ходить, ходить зима гаєм» 2 клас:

• Назвіть всі дії зими, поясніть їх («Климочки постеляє» - засипає снігом стежки-доріжки.»Беріз коси стрічками заплітає» - на тонке звисле гілля беріз, насипає снігу, вкриває його інеєм. «по ярочках з потічками розмовляє» - вкриває ярочки тонким шаром криги, під яким дзюрчать («розмовляють» струмочки).
• Якими ж є ці слова?(Точними, красивими, яскравими, загадковими, «казковими»).

3)Порівнянь

- Хто (що) з ким (з  чим)                             - Для чого це робить автор?

порівнюється?                                             - Чим авторські слова краще?

                                                                         Наприклад, за українською              

                                                                         Народною піснею» В цьому дворку,    

                                                                       як у вінку», 2 клас:

• З чим порівнюється дворок? (З вінком).
• Чому саме?(Дворок у повному порядку, кожна річ у ньому має своє місце, він милує око, тому і порівнюється з віночком, у якому квіти, різних форм і кольорів, розміщуються теж у певному порядку, в певній послідовності і роблять віночок красивим, привабливим).
• Яким же є таке порівняння? (Точним, красивим, яскравим).

4)Емоційно-забарвлених слів.

 - В яких словах виражене                         - Про що саме хотів сказати автор,

ставлення автора до своїх  героїв?         використавши ці слова?

                                                                         Наприклад, за оповіданням 

                                                                         В.Нестайка «Руденький», 2 клас:

                                                                          - Як автор називає хлопчика  з рудим 

                                                                       кольором волосся? (Руденький).

• Як іще? (Хлопчик, молодець, голубе мій).
• Як ви думаєте, так називають яку людину, зокрема, яку дитину? (Добру, чемну, порядну, совісну).
• Для чого ж автор використав ці слова?(Для того, щоб ми, читачі, зрозуміли, як він ставиться до свого героя, та переконує нас в тому, що цей хлопчик заслуговує такого ставлення і з нашого боку).

 

ПРИМІТКА. Щоб полегшити роботу учнів над пошуком та аналізом образних слів, треба вправляти їх у доборі таких слів:

 

НАПРИКЛАД:

•  Яка дошка? (Розумна, старанна, працьовита, хвора, втомлена, наполеглива, сумлінна).

•  Що вона робить? (Навчає, працює, старається, втомлюється, хворіє).

 

 

 

 

 

 

 

 

А тепер звернемо увагу  на те, як можна поєднати роботу над  аналізом образних засобів твору  з роботою над аналізом його смислового та образного змісту. І для цього  наведемо типові варіанти завдань.[10,с.25-26]

 

1)знайти і пояснити  образні слова та вислови, які  передають суттєві ознаки подій. Наприклад: «Чому поет вживає вислови «дрімають села, садки дрімають, тихо гріються хатки»?Який настрій вони створюють?(Наприклад, «Дрімають села» І.Франка)

2)Знайти слова, які  передають: різні стани людини»…прибіг  до мене, покусаний, зате радий  - радісінький , як вареник у  сметані» (наприклад «Наше відкриття»  О.Буценя); різні засоби пересування,  руху (наприклад у вірші Н.Забіли  «Чотири пори року»); засоби спілкування  дійових осіб ( наприклад в оповіданні  «Артист» А.Коцюбинського); «нанижемо» ланцюжок ознак, які вживані у творі для опису зовнішності та характеру дійових осіб( наприклад, в оповіданні «Лісовою стежкою» О.Донченка).

3)Пояснити походження  слів. Які мають важливе значення  для розуміння змісту і головної  думки твору9наприклад, вірш П.Воронька  «Помагай», Л.Забашти «Дивосвіт»,»Про  що розповіли незабудки» І.Калинця,  «Нічка- Новорічка» В.Мотуги, «Імена» А.Костецького, «Співанка про місяці» Марійки Підгірянки та ін..).

4)Знайти слова та вирази, які повторюються в оповіданні, вірші, і поміркувати, чому  їх так вжито у творі, звернути  увагу , якими розділовими знаками  вони виділені.

5)Які із слів, вказаних  на дошці, можна використати,  розповідаючи про старшого брата,  а які – про молодшого?(«Чому  в морі вода солона» В.Скомаровський); Які про лисицю, а які про їжака?(«Лисиця та їжак», українська народна казка).

6)Поміркуйте,чому у творі  багато слів з пестливо-зменшувальними  суфіксами?

7)Які слова підказують, від чийого імені ведеться  розповідь?

8) Які слова допомагають  нам уявити вінок як живу  істоту?(Наприклад, «Пісенька житнього  віночка» - «Я набувся, начувався,  намився, напився …»)

9)Формування в учнів  умінь ставити пізнавальні запитання  до прочитаного, прослуханого, побаченого. Вони ускладнюються поступово  У 2 класі діти формулюють свої  запитання за зразком, наслідуючи  вчителя, або продовжуючи початок  речення (Про кого…?Як відповів…?Де  це…?). Звертається увага на слова,  якими починається запитання,  його інтонацію. У наступних  класах ця робота відбувається  з опорою на знання з розділів  «Текст», «Розвиток мовлення»,одержані  на уроках української мови. Для  учнів 3-4 класі доступними є  завдання на формулювання запитань  з певною метою. Наприклад,  «поставте таке запитання, щоб  можна було визначити ставлення  автора до героя твору», «спитайте  так, щоб визначити, коли відбувається  ця подія», «як слід запитати, щоб учень описав головну подію  в оповіданні» тощо.

10)Перечитування уривка  тексту з метою з'ясування мотивів  вчинків дійових осіб. (Наприклад,  в оповіданнях «Перебите крило»  Є.Гуцала, «Космонавти з нашого  будинку» В.Нестайка, «Лумпумчик»  М.Чумарної, «Ловись рибко!» Я.Стельмаха.)

11)Завдання на формування  різних оцінних суджень, які  характеризують дійових осіб  твору або ставлення до них  автора.

 

*Завдання на морально-етичне оцінювання:Як ви зрозуміли смисл речення «Так і виріс хлопчик Абихто»? («Казка про хлопчика Абихто» В.Струтинського). З котрим із цих хлопчиків ти хотів би товаришувати?Чому?(«Красиві слова і красиве діло» В.О.Сухомлинського). Які риси характеру виявились у вчинку Павлика? («Як Павлик списав у Зіни задачу» В.О.Сухомлинського). Чому мишенята спочатку відповідали впевнено, а потім тихіше? Чи зрозуміли Круть і Верть свою провину?Що в цій казці схвалюється, а що засуджується? («Колосок», українська народна казка).

*Перечитування тексту з метою висловлювання естетичного оцінювання: Які слова особливо виразно передають красу зимового дня? («Зима», П.Тичини). Поміркуйте над значенням виділеного речення. Які ознаки величної течії ріки підкреслюють вжиті у ньому порівняння?(«Чудовий Дніпро», М.Гоголя). Перечитайте опис пробудження природи у квітні. У яких словах передано красу ранніх квітів? («Рідні краєвиди», Д.Чередниченка). Який зміст передає висів «Дрімає чарами повитий …» («Зима», М.Рильського).

12)Завдання на пошук  порівнянь і пояснення їх значення:

*Пошук порівнянь і порівняльних звороті, які характеризують ознаку одного об'єкта: З чим поетеса порівнює воду, хвилі, слід корабля?Які суттєві ознаки вечірнього моря вони передають? («Вже сонечко в море сіда?» Лесі Українки).