Етапи опрацювання художнього твору

                                  Зміст роботи

 

І.Вступ.Читання тексту твору – це особистісно значуща діяльність молодших школярів.  ІІ. Основна частина. Етапи опрацювання художнього твору: ІІ.1.Підготовка учнів до сприймання тексту нового твору. ІІ.2.Первинне читання тексту, перевірка перших вражень від прочитаного та виявлення емоційного сприймання змісту твору. ІІ.3.Аналітичне читання  - робота над причитуванням тексту твору. ІІ.4.Елементарний аналіз образних засобів твору у поєднанні з аналізом його смислового та образного змісту. ІІ.5.Узагальнення прочитаного ІІ.6.Суть і результати експериментального дослідження. ІІІ. Висновки.

Сторінки   2-4             5-15     16-19       20-27     8- 38         39 -42   43 -50   51 - 55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика організації  роботи учнів початкових класів над  текстами творів є багатоаспектною. Вона передбачає реалізацію всіх завдань предмета читання, зазначених у програмі початкової школи [ 8,с.79].

Суттєві зміни в змісті предмета читання, оновлений зміст  чинних «Читанок» для 2-4 класів, нові дидактичні та методичні підходи  зобов'язують учителів початкових класів шукати гнучкі, цікаві й результативні  варіанти побудови уроків читання. Щоб  цей пошук був цілеспрямованим  і методично (науково) обґрунтованим, треба зосередитись на тому, який саме текст опрацьовується на уроці, і як саме можуть сприйняти, осмислити, захопитись чи ні учні конкретного класу.

Провідний спеціаліст з методики початкового читання академік  АНП України, автор сучасних «Читанок» для початкових класів, Олександра Яківна Савченко радить вчителю початкових класів [9,с.4]: «реально проаналізувати, що являє собою новий твір як текст, яким є навчальний, розвивальний і виховний потенціал.»

Кожного разу вчитель продумає таку структуру, яка відповідає меті уроку, його місцю в системі уроків, враховує змістові та художні особливості конкретного твору, а головне – передбачає емоційну і мислитель ну активність, співпрацю дітей.

Центральне місце на уроці  читання належить різним видам роботи учнів над текстом. В узагальненому  вигляді типовою для структури  уроку, на якому опрацьовується новий  текст,є така послідовність етапів [10,с.22]:

1)підготовка учнів до  сприймання нового твору;

2)первинне читання тексту  з метою ознайомлення зі змістом;

3)аналітичне читання (смисловий,  структурний, художній аналіз  змісту), що має практичну спрямованість  і здійснюється на основі багаторазового  перечитування тексту;

4)удосконалення якостей  читацької навички, яке відбувається  на різних етапів;

5)висновок-узагальнення  з прочитаного;

6)творча робота на основі  прочитаного.

Дотримання цих етапів виключає хаотичність, безсистемність у проведенні уроку і водночас передбачає гнучкість їх змісту і тривалості. Стрижнем побудови уроку є врахування вчителем закономірності сприйняття учнями художнього твору, первинний синтез (цілісне сприймання) — аналіз — вторинний синтез, що забезпечує поглиблене сприймання і розуміння. Саме від того, наскільки на уроках читання всі діти охоплені різними видами читацької і мовленнєвої діяльності, якою мірою вона є емоційно і естетично привабливою для них, залежить їх результативність.

І вчителеві слід прагнути до того, щоб читання й аналіз твору здійснювались  як особистісно значуща діяльність.

Підтвердити такий висновок можна в певній мірі, провівши невеличке  експериментальне дослідження.

Зазначимо його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання.

Об'єкт дослідження: Читання й аналіз тексту художнього твору в початкових назвах.

Предмет дослідження: залежність рівня якості аналізу смислового й образного змісту тексту твору від наявності під час його проведення роботи над формуванням емоційного ставлення учнів до змісту прочитаного.

 Мета дослідження: перевірити, наскільки рівень якості аналізу смислового та образного змісту тексту твору залежить від формування в учнів емоційного ставлення до змісту прочитаного.

 Гіпотеза дослідження: аналіз смислового та образного змісту тексту твору  одержиться більш глибоким і повним за наявності під час його проведення роботи над формуванням в учнів емоційного ставлення до змісту прочитаного.

 Завдання дослідження: 

- дібрати завдання для  дослідження;

- виконати його та складати  звіт про проведення дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для досягнення кінцевого  результату уроків ознайомлення з новім  матеріалом застосовується різні види робіт,що формують усвідомлення читання. Зокрема, методика виділяє такий  вид опрацювання тексту, як підготовка учнів до сприймання твору,[6, с.278].

Проведення підготовчої  роботи до сприймання тексту зумовлюється рядом причин.

Підготовка учнів  до сприймання твору має на меті актуалізацію їхніх знань,уявлень,почуттів,які тією чи іншою мірою впливають на якість його опрацювання.[10,с.22].

Тому цей процес містить  змістові,емоційні та операційні аспекти. Перевага тієї чи іншої складової  зумовлена жанровими особливостями  твору, складністю змісту, його віддаленістю від життєвого досвіду дітей, тривалістю роботи над текстом.

Змістовий аспект підготовки має на меті приведення в активний стан опорних знань, необхідних для  процесів розуміння і мислення в  ході первинного сприймання і подальшої  роботи над текстом. .[10,с.22].

Емоційний аспект сприяє відкритості  почуттів для певної інформації,очікуванню позитивних вражень переживань, дій  збудження асоціацій ,уяви. .[10,с.22].

Процесуальний аспект - готовність прочитати складні,маловживані слова, розуміння окремих слів та висловів, які потребують детального пояснення.[10,с.22].

Залежно від жанрових особливостей твору, складності його змісту, образних засобів, а також завдань конкретного  уроку(адже є твори, що вивчаються на двох заняттях), переважає той чи інший аспект підготовки.

Спеціальної уваги потребують

Насамперед, необхідно зосередити їхню увагу на назві. Наприклад організовуючи  у 2 класі засвоєння учнями нового розділу «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини», [11, с.51] вчитель пропонує дітям спочатку прочитати в голос його назву, роздивитись, на як ому рушнику написано це речення:

 

«Чи сподобалась вам назва розділу?Чи всі слова у цьому реченні зрозумілі?А яку думку воно передає?Поміркуємо разом, про що йдеться з початку?(Без кореня не буде жити рослина).А чим є Батьківщина для людей?(Це ніби наш корінь у рідній землі, на якій народжуємося, живемо). Отже, який смисл передає речення?(У кожної людини є Батьківщина, яка для нас, наче корінь життя). Поміркуйте, діти, як краще прочитати цю назву, які слова виділити голосом?»

Потім учитель пропонує дітям розглянути малюнок: що саме на ньому зображено, які будівлі, рослини, чому в центрі яскраве сонце?Такий  вступ активізує не лише мислення, а й чуттєвий досвід дітей, що стимулює інтерес до нової теми.

 

А можна використати  й інший варіант підготовчої  роботи, за рахунок якого можна  підготувати учнів до 2 класу до як до сприймання усього розділу, так  і до роботи над віршем Анатолія Костецького «Батьківщина»

 

Наприклад [5] на дошці запис: Батьківщина - батьківщина.

- Чому одне і теж  слово написане на дошці по-різному  - з великої і малої букви?  Що означає кожна з них?

- Так. У кожної людини  є свої маленькі куточки - село, селище, місто, вулиця в місті,  де вона народилася і виросла.  Це її маленька Батьківщина.  А з багатьох таких маленьких  куточків і складається наша  загальна, велика, спільне Батьківщина.

- І чого вона починається?

- Вам допоможе відповісти  на це важливе запитання пісня  композитора Михайла Матусовського. Слухайте її. (Звучить пісня «С чего начинается Родина»).

- (Музика приглушається  і звучать, як продовження пісні,  слова вірша П.Бондарчука).

ЩО ТАКЕ БАТЬКІВЩИНА?

За віконцем калина,

Тиха казка матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

 Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека

І діброва далека.

- З чого ж у кожного  з вас починається Батьківщина,  ваша батьківщина?

- Так, по-різному вона  починається, але обов'язково - на  порозі вашого дому, з того, що  найдорожче і найближче для  кожного.

 

-Ще більш впевнено відповісти на таке важливе питання вам допоможе і вірш А.Костецького «Батьківщина». Слухайте його.(Вчитель читає).

Додатково можна використати  і такий матеріал:

- Часто Батьківщину  називають Вітчизною.

Чому саме так?(Тому, мабуть, що живуть батьки наші, живуть і жили діди й прадіди).

- Називають її і матір'ю.

Чому так?(Бо вона нас  виростила,нагодувала своїм хлібом, напоїла своїми водами).

- Називають її і захисницею.

А за що?(її народ не раз  захищав від ворогів, її загарбників). Для емоційно-образної підготовки молодших школярів до сприймання пейзажних творів корисним прийомом є предметне унаочнення художньої деталі, адже у віршах діти впізнають опоетизовані прообрази реально побаченого, почутого. Наприклад, у 2 класі вивчається вірш Віри Багірової «Бабця спить»[11, с.83]

 

 

На підвищення інтересу учнів до його читання можна використати такий прииом^ізтуючи другокласників до сприймання змісту вірша, учитель може принести,наприклад будильник, який чітко відбиває рух стрілки. І коли діти вчаться виразно читати текст вірша, вони прагнутимуть передати цей ритм у рядках «а годинник цокотить, бабця спить». У цей момент учні класу можуть замовкнути настільки, що можна почути і годинник, і читця.

Ще один приклад: у 4 класі  учні вивчають українську народну пісню  «Котився віночок по полю» [13, с.33]

 

 

Роботу можна провести таким чином: класовод відкриває  крила дошки, де на тлі вишитого рушника  прикріплено віночок із жита. В  учнів на партах - колоски(пшениці, жита, ячменю). Діти уважно розглядають все  це, перемовляються, порівнюють. А потім  у процесі читання пісеньки віночок  «котиться по полю» - передається  від читця до читця, щоб кожен  його торкнувся.

Для повноцінного сприймання пейзажних поезій важливо емоційно налаштувати учнів безпосередньо перед читанням і слуханням твору. Дуже добрим, але, на жаль, все рідшим явищем є нагромадження в учнів цілеспрямованих спостережень за станом природи з метою їх актуалізації на уроках читання. А зробити це, як показує практика, вже й не так важко. Наприклад, перед вивченням вірша Марійки Підгірянки «На волі» можна провести підготовчу бесіду наступного змісту [ 5 ]:

 

- Усі вірші Марійки  Підгірянки, прочитані вами на  попередніх уроках, чимось схожі  між собою. Як видумаєте, чим?

( У всіх розповідається  про рідний край, чарівну природу  Прикарпаття).

- Так, Марійка Підгірянка  з дитячих років була дуже  спостережливою і вразливою дівчинкою.  Вона годинами спостерігала за  тим, що відбувається в природі.  У звичайному могла побачити  незвичайне, дивне. Була ніжною  і лагідною до кожної істоти, бо знала, що є незахищеною.  Не могла терпіти якогось понівечення  чи знущання над природою. Мабуть, саме ця риса характеру й  надихнула її на написання вірша «На волі». Послухайте його і потім скажете, з яким почуттям ви сприймаєте вірш.

Дуже гарним прийомом до сприймання змісту Ліричного вірша  вдале його читання вчителем. Добре, коли вчитель читає твір напам'ять. Цей прийом заохочує дітей до активного  сприймання, адже вони чують, як вільно, захоплено читає вчитель. Якщо твір великий, бажано, щоб деякі рядки  чи строфи класовод теж читав, не заглядаючи до книжки, а вдивляючись у вічі дітей, передаючи їм свої почуття. Якщо є вдалий фонозапис, то варто послухати його разом із вихованцями. Цей спосіб з-поміж інших виграє тим, що виконання артиста діти сприймають загострено, вслуховуючись у незнайомий голос. Запис тієї чи іншої частинки тексту можна слухати неодноразово; вчитель миє змогу добре спостерігати реагування дітей, [1,с.23].

Як показує практика, дуже важливим є прийом підсилення емоційного сприймання змісту поетичних творів з використанням музичного супроводу-фону.

 

 

. Наприклад, у 3 класі вивчається декілька чудових віршів із пейзажної лірики Т.Г.Шевченка [12, С.24-25]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувати до сприймання «емоційного заряду» цих віршів можна, наприклад, провівши наступну бесіду[5]:

(Звучить грамзапис пісні  на слова Т.Г.Шевченка, музика  приглушується).

- Діти звучать «золоті  Шевченкові слова». Як ви думаєте,  чому хтось колись справедливо  назвав їх «золотими» (Може, тому, що вони були і є пророчими. Тарас Григорович Шевченко міг передбачити, яким буде життя у його співвітчизників, в українців через десятки років)

• Звучать Шевченкові слова сьогодні, звучатимуть вони ще і впродовж декількох наступних уроків, оскільки ми з вами починаємо вивчати новий розділ, а називається він «Видатні письменники України».
• - Як ви думаєте, чому саме іменем Т.Шевченка розпочали цей розділ автори підручника?
• Шану його пам'яті, його золотим словам висловлюють ось такі, як ви школярки, учениці Олександрійської жіночої гімназії Інна та Елла Кузубові у своєму вірші «Спасибі, Тарасе!» Послухайте![5]: