Етапи опрацювання художнього твору

 

Спинимось на деяких особливостях підготовки учнів до сприймання і читання оповідань. їх тематика у «Читанках» досить різноманітна. Для цілеспрямованої підготовки до сприймання текстів такого жанру доцільно умовно загрупувати її за змістовими ознаками і тим, наскільки вони близькі життєвому досвіду учнів. В опрацюванні науково-популярних оповідань необхідно передбачити особливості сприймання молодшими школярами історичного часу, певної реальності зображених подій. Для свідомого сприймання цих оповідань важливо заздалегідь визначити місце словникової роботи до первинного слухання твору, під час читання чи після цілісного сприймання тексту. Щоб правильно розв'язати це питання, вчитель зіставляє складність тексту з рівнем готовності учнів, враховує, які слова, поняття вже були в активному словнику дітей, тобто опрацьовувались на інших уроках.

Значною у підручника є  група оповідань на морально-етичні теми. в яких розкриваються різні людські якості, риси характеру у спілкуванні дорослих і дітей-ровесників, що діють у знайомих ситуаціях. Але самостійно розібратися у мотивах вчинків дійових осіб учням не просто. Тому, опрацьовуючи такі твори, доцільно створити на уроці ситуацію колективного обговорення і оцінювання ключових епізодів. Однак зі вступної бесіди діти не повинні зрозуміти сюжет і знати ставлення вчителя до зображуваних подій. Вступна бесіда до творів морально-етичної спрямованості має бути стислою і адекватною ідеї саме цього тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не треба доводити, що читання твору вчителем повинно  бути зразковим. Це вимагає попередньої  підготовки до виразного, розміреного, читання. Мета такого читання – донести  до свідомості дітей ідею твору, його зміст, і справити емоційний вплив  на їхні почуття. Учитель повинен  не тільки показати взірець дохідливого  читання, а й бути зразком декламатора  й оповідача [6, с.283].

Методика рекомендує: вірші, байки, не читати за читанкою, а декламувати на пам'ять, казки не тільки читати, а й переказувати близько до тексту.

Ідеться ж бо про таке ознайомлення дітей  з таким жанром народної творчості, який захоплює їх задумом, подіями, художністю. Для цього  придатна і розповідь, і декламація [6, с.263]

Твір читається повністю для створення у слухача цілісності сприймання. Ця вимога має особливе значення при читанні художніх творів. На основі повністю прослуханого твору  учні створюють цілісне уявлення про змальовану картину. Тільки в  тому випадку, коли розмір твору не вкладається у межі уроку , як-от оповідання «Перебите крило» Є.Гуцала, читання його припустимо розривати. Доцільно робити це на тому місці, яке  викличе у дітей інтерес до його подальшого слухання.

Первинне сприймання твору  піддається перевірці запитаннями. Під час такої роботи вчитель  може скористатись пам’яткою «Як перевірити сприймання  прочитаного»[ 5 ]Метою цієї роботи має бути [ 5 ] :

контроль процесу сприймання змісту твору, виявлення безпосереднього  враження учнів від прочитаного, так би мовити, з першого пред’явлення, обмін першими враженнями, з’ясування того “ фундаменту”, на який доведеться вчителеві спиратись в ході подальшої роботи над текстом твору.

                               Учитель з'ясовує:

         а) Наскільки учні зрозуміли перш за все фактичний зміст(сюжетну лінію).

-  Про що йдеться  в творі?

- Які події зображені  (змальовані)?

- Що зацікавило?

- Що дізнались з прочитаного?

б) Який одержали емоційний  заряд, пройнявшись почуттями, якими  насичений текст твору.

- Чим захопились?

- Від чого одержали  задоволення?

- Що здивувало?

- Що здається смішним,  веселим, радісним?

- Кого було жаль?

- Коли сумували читаючи…?

 

Що…?

Хто…?

Де…?

Коли…?

Як…?

Який…?

                    Питання обох напрямків:

• Чи сподобався вам герой твору?
• З ким хотів би потоваришувати?

 

При цьому слід звернути увагу на те, що [5]:

1)Як правило ставиться  одне запитання, рідше – два.  Цього достатньо, щоб учитель  визначив, як учні зміст твору  і як будувати подальшу роботу  над ним.

2)Для зручності робити  це питання (завдання) можна записувати  на дошці.

3)Обов'язково треба й  ставити питання, типу "що було  не зрозуміло", "які слова  та вирази не зрозуміли". Виявивши  непорозуміння й прогалини в  свідомості сприймання змісту  твору, не варто поки що давати  якісь пояснення. Учні під керівництвом  вчителя й самі можуть це  зробити пізніше – коли вони  не один раз прочитають текст  твору і коли краще зрозуміють  його зміст.

Щоб не перевтомлювати учнів, не слід захоплюватися великою кількістю  запитань.

 Виявлення емоційного сприймання прочитаного учнями може бути відразу після первинного сприймання або після первинного аналізу. Це залежить від того, наскільки твір близький життєвому досвіду учнів, доступний або емоційно насичений. Мета цього етапу – виявити загальні враження дітей, тобто, які почуття, настрої викликає вірш, оповідання (скажімо почуття суму, радості, заперечення тощо). Зміст деяких текстів сприяє виділенню учнями нового через відповіді на такі запитання: "Що вас здивувало? Вразило?", "Про що дізналися вперше?". Такі запитання, доцільні на наш погляд, коли у тексті ця новизна дуже виразна, легко визначається. Зокрема, цей прийом особливо ефективний під час опрацювання творів розділів "Сторінки історії"(4 кл.), "Цікава книга Природи". Отже, перші запитання після сприймання твору мають на меті дати вихід актуальній потребі дитини –  висловити свої безпосередні емоційні враження.

 

 

 

 

 

Кальковане перечитування  тексту твору і перевірка розуміння  прочитаного створюють  ґрунт  для подальшого поглибленого сприймання йог змісту – фактичного, смислового та образного. А для цього потрібно щоб текст твору не тільки механічно  перечитувався, а й певній мірі аналізувався. Це значить, що роботу над технікою читання, тобто розвитком швидкого, правильного та виразного читання  тексту твору, потрібно поєднати з роботою  над усвідомленим сприйманням змісту прочитаного. Таке поєднання роботи під час кількаразового перечитування  тексту й називають у сучасній методиці навчання читання аналітичним читанням

[ 10,с.23-25].

Назвемо найуживаніші форми  читання, що можуть бути використані  на етапі аналітичного читання[ 5 ]:

 

1."Уперед-стоп"("До  першої помилки"): почуєш помилку  – тихо скажи "стоп", виправ  її та продовжуй читати з  цього місця.

2.Читання слабкими учнями  слів із попереднім поділом  їх на склади.

3.Читання "ланцюжком"  – по реченню (по абзацу).

4.Читання вірша "ланцюжком", закінчуючи кожен раз на паузах.

5.Самостійне читання тексту  твору з певним додатковим  завданням.

6.Читання тексту з поміткою  незрозумілих слів.

7.Читання типу "Пташиний  базар" (За С.Г.Заброцькою).

8.Напівголосне читання  (Читання "дощиком")

9."Бліц" або "Блискавка": постарайся одразу впізнати слово  (речення), яке я покажу всього  на декілька секунд; прочитай  його ще раз повільно, перевір  себе.

10."Буксир ("Луна") читай  за вчителем чи підготовленим  учнем: читай так само правильно,  швидко.

11."Дожени та прочитай" речення, котре я розпочну читати; під час словникової роботи -- у парах покажіть один одному  в тексті словосполучення чи  речення з новим словом.

12.Читання "вище норми" (в основному, це – домашнє  завдання, коли учень, добре знаючи  свою норму читання незнайомого  тексту, шляхом тренування вдома  набирає 10-15 слів).

13.Читання тексту твору  у темпі скоромовки.

14.Читання тексту твору  один одному частинами по черзі.

15.Контрольне читання  тексту твору: один учень читає,  а інший слідкує й виправляє  допущені помилки.

16."Робота в парах  з секундоміром": допоможи товаришеві  перевірити швидкість читання  (перевірка швидкості читання  в слух і "про себе", перевірка  швидкості читання мовчки з  наступним тестуванням рівня  розуміння прочитаного, для чого  використовуються запитання під  текстом у підручнику, перелік  питань за змістом тексту, підготовлений  учителем або записаний на  дошці).

17."Вчителі":покажи товаришу  зразок читання; допоможи виправити  помилку; по черзі попрацюйте "вчителями": на перше запитання  відповідає один, на друге –  інший; а потім перевіримо, хто краще справився з поставленим завданням, проведемо захист роботи декількох пар.

18."Порахуй!": порахуй,  скільки в цьому абзаці слів  з буквою…, слів з  "секретами", слів з поставленими над ними  знаками наголосу, слів, котрі пишуться  з великої букви не на початку  речення, слів - "паравозиків".

19. "Кидок-засічка":читай текст мовчки, за моєю командою підведи очі (можна: перекажи прочитане), а потім одразу знайди потрібне місце поглядом і продовжуй читати.

20."Закладка"- горизонтальна("Засніжені  слова"):прочитай слова (речення), що прикриті закладкою. На одну  третину знизу;зніми закладку, перевір  себе.

21."Пристрілка"- знайди:

- слова, над якими стоїть  знак наголосу;

- речення з оцінкою  вчинків дійових осіб;

- речення, у яких виражене  ставлення автора до своїх  героїв і т.п.

22."Розсипанка":визнач, яке слово "розсипалось" по буквах; якою мовою воно написане;яку букву потрібно замінити, щоб воно перетворилось в українське слово.

23.Читання тексту з  першими закритими буквами в  словах (За С.Г.Заброцькою).

24."Дожени та виправ": знайди в тексті місце, яке  я почну читати; будь готовий  виправити помилки, які я спеціально  допущу під час читання (помилки  на перестановку, вставлення, пропуск  та повторення букв, складів, слів).

25.Пошук у тексті читання  словосполучень:

а)іменник + прикметник;

б)іменник + дієслово;

в) займенник + дієслово і  т. ін.

26.виділення з тексту  твору слова за пропонованою  схемою:

- йо -,

- жі -,

- ьо -.

27.Знаходження в тексті  твору найдовшого слова.

28.Пошук і читання слів  з логічним наголосом.

29.Пошук(хто швидше?) у  тексті слова на задане вчителем (учнем) правило його правопису.

30.Читання вірша, розстановка  пауз.

31."Ноти"-"партитура": читай за "нотами", наприклад,  зважаючи на всі зазначені  паузи та виділяючи голосом  підкреслені слова.

32.Читання логічно завершеного  уривка за заведенням вчителя.

33.Знаходження за даним  початком логічно завершеного  уривка з тексту твору.

34.Складання ланцюжка  дієслів до тексту, що допомагає  послідовно переказати його зміст.

35.Зачитування уривків,  які вказують на те що відбувалося  реально, а що є вигадкою.

36.Читання зі скороченням  тексту(учні пропускають речення  чи слова, які можна пропустити). Підготовка до стислого переказу.

37."Решітка":прочитай  ті рядки тексту, що відкриті, і пригадай ті, що прикриті. (Підготовка  до переказування тексту).

38.Читання уривка, до якого  можна дібрати прислів'я, в  тому числі й те, що подається  в підручнику під текстом твору.

39."Цікаві запитання" - "Хитрі запитання"(за Л.В.Живацькою):придумай разом з товаришем цікаве запитання, яке можна було б поставити автору (герою) твору;подумай, як сам даси відповіді на цікаві запитання інших; візьми інтерв'ю в героя (автора) твору.

40.Прочитати й поставити  до певної частини тексту запитання.

 

Спираючись на матеріали  періодичних видань, спробуємо пояснить суть окремих із вищезазначених та інших форм читання, які можна  використати на етапі аналітичного читання[7, с.22-24]:

 

1.Читання  ланцюжком.

Учні читають у певному, установленому порядку(один за одним). При цьому вчитель має можливість перевірити ефективність підготовки учнів  до уроку, рівень сформованості необхідних читацьких навичок достатньої кількості  учнів. Самі ж діти мають можливість порівняти свої досягнення з іншими.

2.Читання  "Буксир"

Учитель або учень який має добрі навички читання, читає  текст вголос. А учні пошепки читають  разом з ним, копіюючи темп читання, правильність інтонування. Учитель  має можливість керувати читання. Цей  спосіб називається «Диктор»

 

3.Читання  «Хвилею»

Читають за заданою керівником схемою:повільно, швидко, дуже швидко і  навпаки.  Такий вид роботи викликає інтерес до виконуваної роботи та розвиває навички читання із різною швидкістю.

 

4.  Читання  із замірюванням прочитаного.

Учитель заміряє певний час  читання учнями (1хв.). Діти за командою зупиняються. Потім рахують кількість  прочитаних слів: свої власні або обмінюються  і рахують кількість слів у  сусіда по парті. Результати записують  у спеціальний читацький щоденник.

5.Читання  пошепки

За невеличкий проміжок часу учні мають змогу самостійно познайомитись  із певним матеріалом. Учитель має  можливість чути та контролювати роботу кожного.

6.Читання  мовчки.

Учні читають ,не рухаючи  губами, без відтворення звуків.

7.Читання  із зупинками.

Діти читають даний  текст. За умовним сигналом учителя  зупиняються, піднімають очі від  тексту. За другим сигналом знаходять  місце, де закінчили роботу, продовжують. Розвивається зорова пам'ять.

8.Читання  в парах.

Один читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені помилки.

9.Читання  хором.

Учні намагаються читати з певною швидкістю, щоб не відстати від товаришів. Учні, які володіють  кращою технікою читання, мають можливість звернути свою увагу на виразність свого читання.