Еколого-патріотичне виховання молодших школярів

При вивченні теми «Будемо берегти здоров'я формується уявлення про людину, як частину живої природи, про будову і життєдіяльність нашого організму і про вплив на нього навколишнього середовища.

Наприкінці року вивчається тема «Що таке екологія?», у якій дається поняття науки екології, конкретизуються основні екологічні поняття: екологічні зв'язки, навколишнє середовище, прямі і непрямі зв'язки в природі, екологічні ланцюжки, ланцюг харчування (харчовий ланцюг), екологічна піраміда, екологічна катастрофа, екологічні прогнози. Еколого-патріотичні поняття в молодших школярів формуються з опорою на властиву молодшим школярам емоційну чуйність, допитливість і, разом з тим, здатність опановувати визначеними теоретичними знаннями.

У четвертому класі курс відкривається темою «Ми — жителі Землі». Діти на конкретних прикладах знайомляться з екологічними проблемами планети, можливими шляхами їх вирішення. Продовжується вивчення природознавства темою «Збережемо природу України», що знайомить учнів із природними зонами нашої держави, основними екологічними проблемами цих зон, природоохоронною роботою в них. При вивченні теми «Збережемо природу свого регіону» вивчаються поверхня, корисні копалини, водойми, ґрунти, природні співтовариства, охорона природи регіону. Еколого-патріотичні знання дітей розширюються, поглиблюються, деталізуються.

Формування еколого-патріотичних понять у молодших школярів здійснюється за допомогою завдань, яким доцільно додавати еколого-патріотичну спрямованість. Завдання, використовувані на уроках, повинні розкривати не тільки зв'язки організмів із середовищем мешкання, але і ціннісні нормативні і практичні діяльнісні аспекти ставлення людини до рідного і соціального природного середовища, у результаті цього учні частіше будуть утягуватись в самостійний пошук, учитися прогнозувати наслідки поводження і діяльності в навколишньому середовищі, опановувати практичними уміннями, брати участь у творчій діяльності.

На етапі початкового навчання переважну роль грають завдання, що відбивають екологічні взаємодії в природному середовищі (пристосованість до середовища мешкання, харчові, інформаційні зв'язки і так далі), природа і відносини з нею — пріоритетний і важливий предмет вивчення в початковій школі.

Завдання з екології спрямовані на систематизацію, узагальнення знань про природні взаємозв'язки і взаємини людини з природою, на відкритті дитиною цих зв'язків і залежностей [13, с. 184].

Системна побудова завдань дозволяє дитині побачити конкретні середовища мешкання живих організмів — їх будинки і квартири, багатобічні зв'язки із середовищем мешкання і між собою, що дозволяє дитині відкривати для себе багато екологічних закономірностей.

   На уроках природознавства  дітям часто приходиться робити  висновки, установлювати взаємозв'язки. Наприклад, зробити висновок про  те, що без свого середовища  мешкання — свого будинку —  живі організми жити не зможуть, що вони в такому випадку приречені на загибель.

Звичайно, можна запропонувати даний варіант екологічного зв'язку в готовому виді. Але такі знання будуть носити поверхневий характер, що мало сприяє вихованню емоційних відносин дитини. Але якщо школяр крок за кроком досліджує проблему «Чи можуть білка і кріт помінятися квартирами?», «Дупла — квартири лісових мешканців» і зроблять відповідний висновок — результат буде іншим. Діти напевно засвоять у процесі уроку, що брати живі організми з їх середовища мешкання, а тим більше руйнувати це середовище — не можна, тому що це грозить загибеллю даним організмам.

Велика роль на уроках природознавства належить ігровим моментам, що виконують пізнавальні функції, відповідно віку й особливостям учнів молодшого шкільного віку. Молодший школяр відчуває потребу в грі. Особливу цінність у цьому плані набувають навчальні завдання типу дидактичних ігор, кросвордів, відгадування загадок, спрямованих на формування потреб у нових знаннях.

Частина уроків проводиться у виді заочних подорожей. Діти виступають у ролі мандрівників, лікарів, геологів. Клас поділяється на групи-команди: «Берізка», «Джерельце», «Скворушка». Під час подорожей проводяться ігри: «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Поле чудес», «Вустами дитини», «Чомучка».

На підсумкових уроках діти пишуть твори про своє ставлення до уроку екології і до прочитаних розповідей. На допомогу дітям пропонуються незакінчені пропозиції типу:

На уроках екології ми читали розповіді про...

   Екологія — це...

   Більше всього мені сподобалися розповіді про...

   У них говориться...

   У природі все пов'язане  і, якщо...

   Я вважаю, що коли я  виросту...

   Дуже цікаві і показові  ці маленькі листи-твори. От приклади  декількох з них: «Ми читали  розповіді про природу. Мені більше  за все сподобалися розповіді про воду і повітря. їх забруднюють нафта, відходи, кислотні дощі. Людині приносить користь природа. Я вважаю, що коли виросту, то буду охороняти природу» (Юля С). «Екологія — це наука про зв'язок живих істот із середовищем мешкання. Ми читали розповіді про повітря. Отрута з неба падає тому, що дим фабрик і заводів забруднює повітря. Я вважаю, що для того, щоб повітря було чистим, треба придумати спеціальні фільтри» (Сергійко К.).

Таким чином, молодший школяр висловлює і своє ставлення до екологічних змін у навколишньому середовищі, описуваних у розповідях і таких, що спостерігаються в житті.

Вивчення природознавства сприяє формуванню в молодших школярів переконання в необхідності в охороні природи як у своєму краї, так і в країні, на всій планеті. Учні набувають також визначені уміння, що дозволяють їм брати участь у практичній діяльності з охорони природи.

 

2.3. Особливості організації еколого-патріотичного  виховання в курсі природознавства

У зв'язку з особливостями змісту курсу природознавства, задачами, розв'язуваними  в   навчально-виховному   процесі,   розрізняють   наступні організаційні  форми вивчення природи молодшими школярами:  урок, екскурсія, позаурочна домашня робота, позакласна робота.

Реалізація задач еколого-патріотичного стану вимагає перегляду форм і методів навчання. Більшістю вчителів, що працюють у початкових класах віддається перевага таким методам, формам і методичним прийомам навчання:

-    стимулювання учнів  до постійного поповнення знань  про навколишнє середовище, для чого використовуються на уроках сюжетно-рольові ігри, бесіди, доповіді учнів, вікторини;

- розвиток творчого мислення, уміння  передбачати можливі наслідки  природоутворюючої діяльності людини, для чого залучаються методи, що забезпечують формування інтелектуальних умінь: аналіз, синтез, порівняння, установлення причинно-наслідкових зв'язків, експеримент, лабораторна робота, бесіда, спостереження — традиційні методи;

-  формування дослідницьких  навичок, умінь, здібностей приймати  еколого-патріотично доцільні рішення і самостійно набувати нові знання — проблемний підхід до процесу навчання;

-  залучення учнів у практичну  діяльність за рішенням проблем  навколишнього середовища місцевого  значення (виявлення рідких і  зникаючих видів, організація екологічної  стежки, захист природи — відновлення лісу, пропаганда еколого-патріотичних знань: лекції, бесіди, плакати).

Викладання основ екології в молодших класах володіє низкою специфічних особливостей і самою значною з них є те, що в загальному досить «сухе» наукове знання, що складає ядро екології, повинне бути покладене на непідготовлений ґрунт. Проблема в тому, що зараз існує необхідність формувати правильне еколого-патріотичне мислення і поведінку в більш ранньому віці, а еколого-патріотичні знання базуються на системі відомостей з біології, хімії, фізики, геології і багатьох інших наук, з якими молодші школярі мало знайомі. Тому для ефективного викладання екології в молодших класах необхідно перебороти цей дисонанс між відносною непідготовленістю учнів до сприйняття матеріалу і потенційною складністю самого матеріалу.

Провідні методи викладання — спостереження, експеримент, моделювання. Названі методи визначають форми організації навчальної діяльності учнів, специфічні для даного навчального предмета: екскурсії, уроки з роздавальним матеріалом, практичні і лабораторні роботи в класі, у куточку живої природи, у природі, самостійні спостереження дітей.

Еколого-патріотичне виховання учнів здійснюється у визначеній і позаурочній діяльності. Позаурочна робота більш цікава для учнів своєю вільною формою, а класна — несе більше інформації. Для того, щоб зацікавити учнів, уроки повинні бути різноманітними, цікавими, захоплюючими. У своїй педагогічній практиці слід використовувати різні форми і методи проведення уроків. Необхідно, щоб діти були не тільки слухачами, але і самі брали активну участь у проведенні уроку.

Робота передбачає формування в молодших школярів уявлення про екологію як науку про взаємозв'язки всього живого в природі в доступній для учнів цього віку формі. Основні еколого-патріотичні поняття засвоюються в ході уроків природознавства. Нижче приводяться розробки уроків по темах: «Що таке екологія?», «Ліс і людина» (урок-подорож).

ВИСНОВКИ

На підставі вище викладеного матеріалу та проведеного аналізу можна зробити наступні висновки.

Формування еколого-патріотичних понять у молодших школярів у курсі природознавства ґрунтується на розширенні вже наявних еколого-патріотичних уявлень і їх конкретизації на знайомих місцевих предметах і явищах. Вивчення природознавства в різних класах припускає поетапне знайомство з екологічними проблемами найближчого оточення, міста, регіону, країни і всієї планети. Через конкретні об'єкти і явища діти складають загальні уявлення про регіональну і глобальну екологічну проблему.

Формування еколого-патріотичних понять у молодших школярів здійснюється за допомогою завдань, що мають екологічну спрямованість, і відбивають взаємодію організмів у природному середовищі і взаємодію людини з навколишньою природою. Системні завдання дозволяють молодшому школяру скласти загальне уявлення про екосистеми і роль різних факторів у формуванні екологічного стану даних систем.

Конкретність мислення молодших школярів визначає важливість ігрових моментів у засвоєнні основних еколого-патріотичних уявлень. У зв'язку з цим велика увага в роботі приділяється методичним розробкам уроків, екскурсій, позакласних заходів, інтегрованих уроків. Це лише невелика частина тих методичних розробок, які повинні бути застосовані вчителем у повсякденній роботі з молодшими школярами.

У курсовій роботі представлені методичні розробки: 1. Урок на тему «Що таке екологія?», на якому формуються в молодших школярів поняття навколишнього середовища й екології як науки на доступних прикладах. 2. Урок-подорож «Ліс і людина» сприяє формуванню поняття про різноманіття лісів, живих істот у природному співтоваристві «ліс».

Більш ефективним методом еколого-патріотичного виховання і виховання молодших школярів є використання міжпредметних зв'язків. Еколого-патріотична спрямованість курсу природознавства дозволяє застосовувати багатопредметні або міжпредметні моделі, в яких кожен навчальний предмет (природознавство, українська мова, математика, читання, праця, музика й інші) розкриває проблему взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Курс природознавства сам по собі вже є інтегрованим, тому що в ньому об'єднані початкові уявлення таких наук як географія, фізика, хімія, біологія й інших. Але цілі еколого-патріотичного виховання будуть досягатися ефективніше при вивченні еколого-патріотичних знань на міжпредметному рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Абрамова Г.С. Возрастная  психология: Учеб пособ. — М.: Академический  проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. — 624 с.

2.       Авраменко В.М. Формування у молодших школярів естетичних почуттів у контексті морально-духовного виховання // Гуманістично-спрямований виховний процес і становлення особистості: Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: 36. наук, праць. — К.: Інститут проблем виховання, 2001. — Вип.1. — С. 246-250.

3.       Білозір С.О. Організація художньо-творчої діяльності  молодших школярів на уроках  трудового навчання // Сучасні інформаційні  технології та інноваційні методики  навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблема: 36. наук, праць. — Вип.2.- 4.1 / Редкол. І.А. Зязюн (голова) та ін. — Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. — С. 290-295.

4.       Богуш А.М., Лисенко  Н.В. Українське народознавство в  дошкільному закладі: Навч. посіб. — 2-гевид., переробл. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 407 с.

5.       Божович Л. Проблемні  формирования личности. — М.: Педагогика, 1995. —264 с.

6.       Бондарчук Е.М., Бовдарчук Л.И. Основи психологии  и педагогики: Курс лекций. —К.: МАУП, 1999. — 168 с.

7.       Вахнік В.М. Мистецтво  як джерело формування естетичних вражень дошкільників // Науково-дослідна діяльність молодих вчених: особливості підготовки майбутнього вчителя: Матеріали звітної науково-практичної конференції 19-20 травня 2003 р. / Укл.: П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко, І.О. Нікуліна. — К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. — С. 205-211.

8.       Возрастньїе  возможности усвоения знаний / Под  ред. Д.Б. Зльконина и В.В. Давидова. — М.: Просвещение, 1966. — 442 с.

9.     Воїнственний М.А. Стойко  С.М. Охорона довкілля: Посібник для вчителів. —К.: Радянська школа, 1977. — 142 с.

10.     Воспитание и развитие  детей в процессе обучения  природоведению: Пособие для учителей. —М.: Просвещение, 1981. — 152 с.

11.     Виготский Л.С. Педагогическая  психология / Под ред. В.В. Давидова. —М.: Педагогика, 1991. — 479 с.

12.     Гречко М.М. Художнє  пізнання довкілля як механізм  розвитку естетичних почуттів  молодших школярів // Наукові записки  Вінницького державного педагогічного  університету імені Михайла Коцюбинського. — Вінниця, 2000. — Серія: Педагогіка і психологія. — Вип.2. — С. 73-76.